Розробка заходів для поліпшення результатів виробничої діяльності підприємства

П4. Постійні (стійкі) пасиви — це статті першого розділу пасиву балансу.

Баланс вважається абсолютно  ліквідним, якщо дотримуються наступні нерівності:                                         

Л1≥ П1

                   Л2≥ П2            (2.8)

Л3≥ П3

Л4≤ П4

Отже, розрахуємо ліквідність  балансу для ТОВ «СТІБ» за 2010 р.

19675 тис.грн        ≤  383112 тис. грн,

1115920 тис.грн   ≥  320697 тис. грн,

102346 тис.грн     ≤  528567 тис. грн,

717646 тис.грн     ≥   321107 тис. грн.

За станом на 2010 р. ліквідність балансу спостерігалась лише за активами, що швидко реалізуються.

Розглянемо ліквідність активів в табл.2.10

Табл. 2.10

Коефіцієнти ліквідності  активів ТОВ «СТІБ»

 

№ п/п	Назва коефіцієнту	Формула розрахунку	Значення
1	2	3	2009         2010       2011
1	Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	Кзаг.(поточ)=       П1+П2	1,72         1,847       2,002
22	Коефіцієнт проміжний (уточнений) ліквідно- сті(термінової)	Кпром.(сроч)=	1,71         1,825       1,887
33	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Каб=	1,09         0,612      0,657

 

Коефіцієнт загальної  ліквідності (у зарубіжних джерелах даний коефіцієнт називається коефіцієнтом поточної ліквідності) показує, в якій мірі наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Цей коефіцієнт на ТОВ «СТІБ»  дорівнює 2,002, це свідчить, що наявних активів достатньо для задоволення поточних забов'язань.

Проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності (у зарубіжній практиці він називається коефіцієнтом термінової ліквідності) вважається жорсткішим тестом на ліквідність, оскільки при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів —  активи, що повільно реалізовуються (ЛЗ). У вітчизняній практиці цей коефіцієнт майже не використовують.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Цей коефіцієнт на ТОВ «СТІБ» дорівнює 0,657, що свідчить про досить незначну частину погашення поточних забов'язань.

Як видно з наведеної  таблиці, підприємство може погасити свої поточні зобов'язання (станом на 31.12.11):

за рахунок грошових коштів - на 65 % короткострокових зобов'язань;

за рахунок грошових коштів і коштів в розрахунках з дебіторами - на 188 % короткострокових зобов'язань;

за рахунок усіх оборотних  активів – на 200 % короткострокових зобов'язань.

В даний час компанія користується кредитами на поповнення оборотних  коштів в основному, з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції  і товарів, що не призначені під конкретні  замовлення і не несуть довгоочікуваний  прибуток. В свою чергу, прибуток як важлива категорія ринкових відносин визначає такі функції:

1) характеризує економічний  ефект – він служить кінцевим  фінансовим результатом., незважаючи  на величину, його динаміку, залежність  і незалежність від підприємства. Практично поза межами підприємства  знаходяться кон’юнктура ринку,  рівень ціни на матеріально-сировинні  і паливно-енергетичні ресурси,  норми амортизації.

Від підприємства залежить рівень цін на реалізовану продукцію, зарплату, рівень господарювання, компетентність керівників, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, продуктивність праці, фінансове планування.

Відносний показник основного  результату діяльності – це рентабельність підприємства. Виділяють три групи  коефіцієнтів рентабельності:

• рентабельність інвестицій (капіталу);
• рентабельність продажів;
• рентабельність виробництва.

Табл2.11

Показники рентабельності ТОВ «СТІБ» у 2009 – 2011 рр.

№ п/п	Показник, %	Формула розрахунку	Значення
1	2	3	2009     2010     2011
1	Рентабельність сукупного  капіталу (ROA)	R =	0,404    0,270    0,141
2	Рентабельність власного капіталу (ROE)	R =	0,702 0,305    0,175
5	Чиста рентабельність продажів	R=  Чистий прибуток/          Виручка від реалізації	0,269  0,044   0,026

 

Показник рентабельності власного капіталу представляє інтерес, перш за все, для інвесторів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована  власниками капіталу грошова одиниця. Він є основним показником, який використовують для характеристики ефективності вкладень в діяльність того або іншого вигляду. На ТОВ «СТІБ» в 2011 році він становить 0,141, що свідчить про те, що тільки четверта частина інвестицій приносить прибуток.

Коефіцієнт рентабельності валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення. На підприємстві в 2011 році він становить 0,175, що свідчить про те, що тільки третина валового прибутку економічно ефективна.

Чиста рентабельність реалізованої продукції – коефіцієнт, який показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність. 0,026 - це дуже низький показник, що свідчить про неефективний стан структури капіталу та фінансування компанії.

Валова рентабельність виробництва  є співвідношенням валового прибутку до собівартості продукції і показує, скільки гривень (0,31 грн.) валового прибутку доводиться на гривню витрат, що формують собівартість реалізованої продукції. Отже, тільки третина витрат покривається.

Показник чистої рентабельності виробництва показує, скільки гривень  чистого прибутку доводиться на гривню реалізованої продукції: 0,07 грн.

Проаналізувавши фінансові  показники діяльності підприємства, можна, у цілому, оцінити його фінансовий стан як  добрий,  підприємство є  платоспроможним та фінансово стійким, його забезпеченість власними оборотними засобами у межах норми,  коефіцієнти  капіталізації, що трохи знизились  в 2011 році порівняно з 2010 також відповідають нормативним значенням.Кадрове становище не на досить високому рівні.

 

2.4  Організація техніки  безпеки на підприємстві 

Працівники, під час прийняття  на роботу на підприємстві проходять інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій.

На данному підприємстві вступний інструктаж проводиться:

• з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
• з працівниками інших організацій, які беруть участь у виробничому процессі, або виконують інші роботи для підприємства;
• з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання.

На підприємстві умови  праці на робочому місці, безпека  технологічних процесів, механізмів, устаткування та інших засобів, стан засобів колективного та індивідуального  захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови  відповідають вимогам нормативних  актів про охорону праці.

 Власники  підприємства впровадили сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови.

Трудовий колектив обговорює  і схвалює комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролює виконання  цих планів.

Власники  товариства беруть на себе зобов'язання  вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці робітників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Разом з тим на працівників  підприємства також покладаються певні  обов'язки:

- знати і виконувати  вимоги нормативних актів про  охорону праці, правила поводження  з механізмами, устаткуванням  та іншими засобами, користуватися  засобами колективного та індивідуального  захисту;

- додержуватися зобов'язань  щодо охорони праці, передбачених  колективним договором (угодою, трудовим  договором) та правилами внутрішнього  трудового розпорядку підприємства;

- проходити у встановленому  порядку попередні та періодичні  медичні огляди;

- співпрацювати з власником  у справі організації безпечних  і нешкідливих умов праці, особисто  вживати посильних заходів щодо  усунення будь-якої виробничої  ситуації, яка створює загрозу  його життю чи здоров'ю або  людей, які його оточують, і  навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого  безпосереднього керівника або  іншу посадову особу.

Отже, на ТОВ «СТІБ» організація  техніки безпеки та охорона праці  знаходиться на середньому рівні  та наближається до вищого. На підприємстві періодично проводяться інструктажі  з техніки безпеки, а також  керівництво постійно вдосконалює  та  забезпечує працівникам  кращі  умови праці.

 

 

Висновки до розділу 2

 

Отже, проведений  аналіз роботи  ТОВ  «СТІБ», його структури дозволяє зробити висновки, що «СТІБ» знаходиться  на середньому етапі розвитку, підприємство є перспективним та має можливості до перспективного розвитку: налагоджує постійні зв’язки з клієнтами; активно  проводить інноваційну діяльність; приймає участь у виставках, що забезпечує  задоволення потреб населення та позитивне сальдо результату своєї  діяльності.

Завдяки ефективній структурі  управління на ТОВ «СТІБ» й системі  мотивації співробітників, підприємство створює сприятливу атмосферу усередині підприємства й успішно функціонує в зовнішнім середовищі, реалізуючи свої цілі.

На ТОВ «СТІБ» організація техніки безпеки та охорона праці знаходиться на середньому рівні та наближається до вищого. На підприємстві періодично проводяться інструктажі з техніки безпеки, а також керівництво постійно вдосконалює та  забезпечує працівникам  кращі умови праці.

Охарактеризувавши загальний та фінансовий стан підприємства «СТІБ», можна сказати, що ТОВ «СТІБ» знаходиться на середньому рівні розвитку, має відповідну організаційну структури та є фінансово незалежним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.РОЗРОБКА ОРГАНІЗАЦІЙНО – ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1.Оцінка проблем виробничої діяльності підприємства

 

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємств  та організацій неоднакові 
за мірою впливу, ступенем використання та контролю. Тому для практики господарювання, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів) суб'єктів виробничої діяльності важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю трудових колективів. Той чи той суб'єкт господарювання може й мусить постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників через розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення ефективності діяльності, а також ураховувати вплив на неї зовнішніх чинників. У зв'язку з цим виникає необхідність конкретизації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

         1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації  та інформаційних технологій, справляють  найістотніший вплив на рівень  і динаміку ефективності виробництва  продукції (надання послуг). За  принципом ланцюгової реакції  вони спричиняють суттєві (нерідко  докорінні) зміни в технічному  рівні та продуктивності технологічного  устаткування, методах і формах  організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів  тощо.

         2. Устаткуванню належить провідне  місце в програмі підвищення  ефективності виробничої діяльності  суб'єктів господарювання. Продуктивність  діючого устаткування залежить  не тільки від його технічного  рівня, а й від належної організації  ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних , строків експлуатації, змінності роботи, завантаження  в часі тощо.  
         3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції (послуг), раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання. 
         4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Рівень останньої має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості.   Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки корисності товару недостатньо. Пропоновані підприємством (організацією) для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв'язку з цим суб'єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції (наданням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.