Розробка заходів для поліпшення результатів виробничої діяльності підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2013 в 13:26, дипломная работа

Описание работы

З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво – це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг або продажем продукції, необхідної споживачу. Вона має регулярний характер і відрізняється, по-перше, свободою в виборі направлення і методів діяльності, самостійності в прийнятті рішень (в рамках законів і направлених норм), по-друге, відповідальність за прийняття рівшень та їх використання,по - треттє, цей вид діяльності не виключає ризику, збитків та банкротства.

Работа содержит 1 файл

содержание.docx

— 214.04 Кб (Скачать)

Організаційна структура  управління ТОВ «СТІБ» характеризується розподілом цілей, задач управління між підрозділами і працівниками. Отже, структура організації - це логічні  взаємини рівнів управління і функціональних областей, побудовані в такій формі, що дозволяє найбільше ефективно  досягати цілей організації. У структурі  управління організацією виділяють  наступні елементи:

Ланки управління.  До них  належать структурні підрозділи, а  також окремі фахівці, що виконують  відповідні функції управління або  їхня частина. Зв'язки, що встановлюються між ланками керування, носять горизонтальний характер.

Рівні управління являють  собою сукупність ланок

 управління, що займають  певне місце у системі керування

 організацією. Місця керування  перебувають у вертикальній залежності  й

 підпорядковуються один  одному по ієрархії, тобто менеджери  більше високого рівня приймають  рішення, які доводять до нижчестоящих  ланок.

Організаційна структура  ТОВ «СТІБ»  є лінійно - функціональною. Ця структура  передбачає, що вищі служби одержують повноваження в управлінні службами нижчого рівня, що виконують  відповідні спеціальні функції. При  цьому всю повноту влади бере на себе лінійний керівник, що очолює визначений колектив. Йому при розробці конкретних питань і підготовці рішень допомагає  спеціальний апарат, що складається  з функціональних підрозділів. В  основу такої структури покладено  принцип розподілення повноважень  і відповідальності за функціями  та прийнятті рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна  структура «СТІБ» дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні  підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських  функцій. Функціональні керівники  мають право безпосередньо впливати на виконавців. При цьому аби усунути  можливість отримання виконавцями  суперечливих вказівок[36,c.560].

-  вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника;

-  функціональному керівнику передається лише певна частина повноважень;

-  функціональному керівнику передається тільки право рекомендацій.

Лінійно-функціональна оргструктура застосовується при вирішенні задач, які постійно повторюються, забезпечуючи максимальну стабільність організації. Вона ефективна для масового виробництва  зі стабільним асортиментом продукції  при незначних (еволюційних) змінах технології виробництва.  Ця структура  приводить до збільшення чисельності  апарата управління, але на "СТІб" вона набула переважного застосування.

Переваги цієї системи:

-  більш глибока підготовка рішень і планів, зв'язаних з спеціалізацією працівників;

-  можливість залучення консультантів й експертів;

-  поєднує переваги лінійних та функціональних структур;

-  забезпечує відносно швидке здійснення управлінських рішень завдяки своїй ієрархічності;

-  спеціалізація функціональних керівників.

Недоліки цієї системи:

-  відсутність взаємозалежних дій на горизонтальному рівні між виробничими підрозділами;

-  надмірна централізація;

-  недостатньо чітка відповідальність, оскільки рішення, що підготовляють, не беруть участь у його організації;

-  складність регулювання відносин лінійних і функціональних керівників;

-  в умовах реорганізації збільшується потік інформації, який спричиняє перевантаження керівників;

-  така структура чинить опір здійсненню змін в організації.

На підприємстві розроблені й затверджені положення про  структурні підрозділи,  де чітко  визначені їх мета й завдання, розподілена  відповідальність й обов'язки начальників. Розподіл обов'язків усередині відділів і служб регулюються посадовими інструкціями на кожного працівника.

На рис 2.2 приведена схема діючий організаційної структури на підприємстві ТОВ «СТІБ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




 



 




 



 



 

 

 

Рис 2.2.Організаційна  структура на підприємстві ТОВ «СТІБ».

Розглянемо основні функції  підрозділів підприємства.

Відділ кадрів займається питаннями підбору і найму  кадрів, веде особисті справи працівників, займається питаннями навчання і  розвитку персоналу, а також формуванням  кадрової політики, визначенням її основних напрямків у відповідності  зі стратегією розвитку підприємства.

Основними завданнями відділу  кадрів:

    -  організація і проведення кадрової роботи відповідно з вимогами чинного законодавства України;

-   запровадження і реалізація заходів, спрямованих на удосконалення управління персоналом на основі впровадження новітніх програмних продуктів та сучасних комп’ютерних технологій добору, обліку та розстановки кадрів;

-       забезпечення прав, пільг і соціальних гарантій працівників.

Служба збуту та маркетингу займається зовнішньоекономічними зв’язками. Доставка продукції здійснюється за допомогою залізничного транспорту. При постачанні необхідно дотримуватися необхідних умов. Також розробляє програми збуту, вирішує питання логістики, сервісу, визначає ціну продажу, умови продажу, досліджує попит та пропозицію, динаміку цін, структуру ринків, систематизує кон'юнктурні матеріали, контролює правильність розрахунків застосування цін при підготовці контрактів, забезпечує рекламну діяльність, розробка стратегії і політики продажів продукції забезпечення відвантаження продукції і надходження коштів на розрахунковий рахунок; аналіз ефективності каналів збуту, форм і методів реалізації продукції; участь у формуванні й узгодженні плану виробництва продукції, встановленні цін, розробці системи знижок, націнок, пільг.

Служба матеріально-технічного постачання виконує: аналіз виробничих і складських запасів і матеріалів, контроль дотримання встановлених нормативних  запасів; доставки і виконання планів закупівлі сировини і матеріалів імпортного і вітчизняного виробництва  відповідно до планової потреби і  встановлених нормативних запасів; розробку заходів щодо удосконалювання  системи оцінки постачальників; забезпечення сировиною і матеріалами.

Економічна служба займається аналізом фінансового стану підприємства.

Бухгалтерія займається веденням обліку і звітності, розрахунками з  банками, постачальниками, сторонніми організаціями. Головному бугхалтеру підлягає бухгалтерія, яка створена для організації і здійснення бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, забезпечення раціональної організації обліку ізвітності на підприємстві в ціломую.

Служба організації й  оплати праці займається розрахунком, виплатою заробітної плати.

Відділ звиробництва: виробництво компютерів, комп’ютерних технологій та комплетуючих; забезпечення стабільної якості продукції, що випускається; забезпечення технічної і технологічної підготовки виробництва, безперебійної роботи, правильної експлуатації устаткування; забезпечення безпеки виробництва й охорони праці.

Відділ поставок та складування займається управлінням транспортними потоками і складуванням продукції, постачанням транспортних засобів для перевезення й розвантаження продукції, удосконалення процесів транспортної, складської логістики шляхом оптимізації витрат і термінів доставки, раціонального управління складськими запасами.

Не менш важливу роль грає соціокультура в компанії. За своїм  змістом соціокультура являє  собою систему пануючих в організації  цінностей, думок і норм поведінки.В  даному випадку, весь персонал розуміє те, як слід діяти в плані досягнення цілей організації. На підприємстві багато  робиться щодо поліпшення мотивації праці працівників - посилення їх зацікавленості в поліпшенні кінцевих результатів комерційної діяльності підприємства. Як зразок, менеджери з продажу, крім встановленої заробітної плати, отримують десять процентів від прибутку на їх точці продажу . Як наслідок - підвищення активності персоналу підприємства, що виражено в поліпшенні виробничих та фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Правильне застосування матеріальних і моральних стимулів, посилює інтерес працівників до якісної виробництва продукції, сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства, заняття ним міцних позицій на внутрішньому ринку, успішному розвитку своєї виробничо-комерційної діяльності.

Те, що підприємство займається комерційною діяльністю  впливає на її внутрішню  культуру та імідж. ТОВ "СТІБ", як будь-яка торгова  організація, користується кредитами банку, має постійних  клієнтів та постачальників, тому для неї важливо  мати репутацію чесного  і відповідального  партнера, який виступає гарантом успішної співпраці  для своїх партнерів  по бізнесу.

          Таким чином, робота фахівців  підрозділів постійно пов'язана  з подоланням виникаючих труднощів,  форс - мажорних обставин (підвищення  цін на ресурси, різке зниження  або ріст продажів, проблеми з  поставкою сировини, зміни в законодавстві). Вона багато в чому залежить від економічної, а значить, і політичної ситуації в країні. Критерій успішності роботи підрозділів досить простий:

-       необхідно знати основні ризики;

-       розробити програми реагування;

-    розвивати ефективний персонал, здатний вирішувати проблеми й приймати нестандартні рішення.

Завдяки ефективній структурі  управління на ТОВ «СТІБ» й системі мотивації співробітників, підприємство створює сприятливу атмосферу усередині фірми й успішно функціонує в зовнішнім середовищі, реалізуючи свої цілі.

 

2.2 Техніко – економічний аналіз показників виробничої діяльності на підприємстві

 

2.2.1 Доходи підприємства

 

Для того, щоб розразовувати  в аналізі техніко – економічні показники, необхідно розрахувати валовий дохід товариства. Під валовим доходом, згідно із  Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», розуміють «загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами».

На рис 2.3 розглянемо основні джерела валового доходу підприємства.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3  Джерела утворення  валового доходу ТОВ «СТІБ»

В розподілі валового доходу можна виділити два етапи:

  • розподіл валового доходу на фонд оплати праці і прибуток;
  • розподіл прибутку.

Розподіл валового доходу на фонд оплати праці і прибуток має важливе значення в тому плані, що необхідно встановити такий фонд оплати праці, який давав би можливість встановити рівень заробітної плати  не нижче визначеного чинним законодавством. Причому цей рівень має бути достатнім  і для відтворення робочої  сили, і для стимулювання високоефективної праці.

Водночас розподіл валового доходу має бути оптимальним і  щодо утворення прибутку підприємства. Це важливо тому, що прибуток має  забезпечити підприємство власними коштами для розширення виробничих фондів, стимулювати підвищення ефективності виробництва та формування централізованого грошового фонду.

Нижче в таблиці розрахуємо валовий доход підприємства за основними  джерелами його утворення.  Усі  вихідні дані, що наведено у таблицях, представлених у цьому розділі  наведено у Додатку 1.

Табл. 2.1

Валовий доход ТОВ «СТІБ» за 2010 - 2011 р.

 

Джерело утворення доходу

Сума, тис.грн.

Темп приросту,%

За попередній період

За звперіодітний

1

2

3

4

5

1

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

221317

240783

9,19

2

Операційна оренда активів

0

0

___

3

Операційна курсова різниця

7241

17988

___

4

Реалізація інших оборотних  активів

0

0

___

5

Штрафи, пені, неустойки

108

111

9,73

Информация о работе Розробка заходів для поліпшення результатів виробничої діяльності підприємства