Розробка рекомендацій по підвищенню ефективності діяльності підприємства ТОВ «АРТ-ФЛЕКС».

У даній програмі використаний найбільш простий спосіб створення макросів за допомогою макро рекордера. Макро рекордер протоколює усі виконувані користувачем дії і перетворить їх у програму. Для створення макросу необхідно виконати наступні дії:

запустити макро рекордер - меню СЕРВІС/ Запис макросу/ Записати новий  макрос;

привласнити ім'я макросу в  діалоговому  вікні, що з'явилося, (в імені макросу  не можна використовувати спеціальні символи і пробіл);  виконати потрібні для створення макросу операції шляхом активізації відповідних  команд;  закрити макро рекордер - меню СЕРВІС/ Запис макросу/Зупинити запис.

Потім створений макрос призначають  кнопці керування. Для цього необхідно  виконати наступну послідовність дій:

вивести на лист кнопку - меню ВИД/Панелі інструментів/Настроїти/категорія  Форми/вибрати елемент КНОПКА і вивести його на панель інструментів, потім використовувати цей елемент для створення кнопки на робочому листі Excel, оформити на ній напис-підказку для вибору користувачем відповідних  етапу діалогу функцій програми;

призначити макрос кнопці, для цього  її необхідно виділити, викликати контекстне меню і виконати команду Призначити макрос, по імені зі списку доступних макросів вибрати необхідний.

Таким чином, важливою передумовою  підвищення вірогідності, оперативності, а значить і ефективності фінансового  аналізу є використання обчислювальної техніки й інформаційної технології. Вивчення запропонованих у роботі методик оцінки фінансового стану підприємства дозволяє зробити висновок про те, що для їхньої автоматизації доцільно використовувати Excel.

Використання комп'ютерних технологій для  удосконалювання методів оцінки фінансового стану підприємства забезпечить інформаційно - аналітичну підтримку прийняття управлінських рішень.

5. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАВНИЦТВА "АРТ-ФЛЕКС"

5.1 Визначення процесу планування наступної діяльності підприємства

Для підвищення ефективності діяльності видавництва "АРТ-ФЛЕКС" необхідно ретельне планування наступної діяльності підприємства. Для цього необхідно розробити якісний план розвитку підприємства на майбутнє. Спочатку визначимося з поняттям планування, видами й етапами планів.

Планування - це одна з функцій керування, що являє собою процес вибору цілей  організації і шляхів їхнього  досягнення. Планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю орієнтовані на вироблення стратегічних планів. Процес планування забезпечує основу для керування членами організації.

Процес планування складається  з декількох взаємозалежних етапів, що представлені на малюнку 5.1.

Малюнок 5.1 - Етапи стратегічного  планування.

Особливістю процесу планування є  той факт, що  чи опис пояснення  багатьох економічних явищ являє  собою процес рішення неточної задачі, що базується на суб'єктивних оцінках. І дійсно, якщо виробничий процес можна у відомому наближенні описати за допомогою математичних формул, вносячи в них час від часу визначені корективи, то, наприклад, при плануванні господарської діяльності підприємства математичні методи вже не дають необхідної точності. Наприклад, не можна прорахувати збут продукції навіть на найближчий період, спираючи лише на математичний апарат.

Тому що поряд з об'єктивними даними приходиться використовувати суб'єктивну інформацію, то виникає потреба у відповідному методологічному забезпеченні обробки зібраних даних.

Таким чином, потреба в менеджерах, їхнє знання, досвід і інтуїція вимагаються  саме в тих напрямках виробничої і комерційної діяльності, що менш всего піддаються формалізації.

Види планування

Планування можна умовне розділити  на два види: короткострокове (оперативне) і довгострокове (стратегічне).

Короткострокове планування може бути розраховане на рік, півроку, місяць, і так далі. Короткостроковий план на рік включає обсяг виробництва, планування прибутку й інше. Короткострокове планування тісне зв'язує плани різних партнерів і постачальників, і тому ці плани можуть або узгоджуватися, або окремі моменти плану є загальними для компанії - виробника і її партнерів.

Особливе значення для підприємства має короткостроковий фінансовий план. Він дозволяє аналізувати і контролювати ліквідність з обліком всіх інших планів, а закладені в ньому резерви подають інформацію про необхідні ліквідні засоби.

Довгострокове планування, включає  середньострокове і короткострокове планування, широко застосовується у світовій практиці.

Довгостроковий план звичайно охоплює  трирічний чи п'ятилітній періоди. Він скоріше носить описовий характер і визначає загальну стратегію компанії, оскільки важко угадати всі можливі розрахунки на такий тривалий термін. Довгостроковий план виробляється керівництвом компанії і містить головні стратегічно мети підприємства на перспективу.

Основними об'єктами довгострокового  планування є:

- організаційна структура

- виробничі потужності

- капітальні вкладення

- потреби у фінансових засобах

- дослідження і розробки

- частка ринку і так далі.

Один з видів довгострокового  планування - стратегічне планування, має найбільше важливе значення у виборі шляху розвитку підприємства. Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх основних, головних цілей.

Слово "стратегія" відбулося  від грецького strategos, "мистецтво генерала".

Стратегія являє собою детальний  усебічний комплексний план, призначений  для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

Стратегічний план повинний розроблятися скоріше з погляду  перспективи  всієї корпорації, а не конкретного індивіда. Хоча, на особистих підприємствах засновник підприємства може дозволити собі відносну розкіш сполучити особисті плани зі стратегією організації.

Стратегічний план повинний улаштовуватися великими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу, фірма повинна постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, ринок, конкуренції й інших факторах.

Стратегічний план додає фірмі  визначеність, індивідуальність. Цей  план відкриває перспективу для організації, що направляє її співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати  чи вироби послуги. Стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом  тривалих періодів часу, але і бути досить гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їхню модифікацію і переорієнтацію.

Деякі організації, як і індивіди, можуть досягти визначеного рівня  успіху, не затрачаючи великої праці  на формальне планування. Більш того, стратегічне планування саме по собі не гарантує успіху. Організація, що створює стратегічні плани, може зазнати невдачі  через помилки в організації, мотивації і контролі.

Проте, формальне планування може створити ряд важливих і часто істотних сприятливих факторів для організації.

Сучасний темп зміни і збільшення знань є настільки великим, що стратегічне планування представляється  єдиним способом формального прогнозування  майбутніх проблем і можливостей. Стратегічне планування дає основу для ухвалення рішення. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної мети усередині організації.

Для стратегічного планування характерні наступні положення.

1.Невеликий плановий відділ (менш 6 чоловік) корпорації доповнюється  плануванням на нижчих рівнях.

2.Вік функції планування навіть  у найбільш великих корпораціях  нараховується менш десяти років.

3.Стратегічні плани розробляються  на нарадах вищого керівництва корпорації, проведених щорічно.

4.Річний стратегічний план поєднується  з річним фінансовим планом.

5. У більшості організацій вважають, що функція планування

В основу складання  плану  по  конкретних  напрямках виробничих ділянок підприємства кладуться окремі задачі,  що визначаються як у грошових, так і в кількісних показниках. При цьому планування повинне відштовхуватися від так званих вузьких місць: останнім часом  це збут,  чи фінанси робоча сила.

Стратегічне планування являє собою  набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Ці стратегії призначені допомогти організаціям досягти своїх цілей.

Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагає забезпечувати  основу для керування підприємством. Його завдання полягає в тім, щоб у достатній мері забезпечити нововведення і зміни в організації підприємства.

5.2 Розробка місії підприємства.

Для підвищення ефективності діяльності видавництва "АРТ-ФЛЕКС" необхідно розробити місію даного підприємства. Значення місії неможливо перебільшити. Вироблені цілі служать як  критерії для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень.[25] Якщо ж керівники не знають основної мети організації,  то в них не буде логічної крапки відліку  для вибору найкращої альтернативи. Як основу  могли б служити лише  індивідуальні цінності керівника, що привело б до розкиду зусиль і нечіткості цілей. Місія деталізує статус фірми і забезпечує напрямок і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії організації повинні містити наступне: [26]

1. Задача фірми з погляду   її основних  чи послуг виробів,  її основних ринків і основних  технологій. Простіше говорячи, якою  підприємницькою діяльністю займається  фірма?

2. Зовнішнє середовище стосовно   фірми, що визначає робочі принципи фірми.

3. Культура організації. Якого  типу робочий клімат існує  усередині фірми? Якого типу  людей залучає цей клімат?

Щоб вибрати відповідну місію, керівництво  повинне відповісти на два питання: "Хто наші клієнти?", і "Які потреби наших клієнтів ми можемо задовольнити?" Клієнтом у даному контексті буде кожний, хто використовує результати діяльності організації. Клієнтами некомерційної організації будуть ті, хто використовує її послуги і забезпечує її ресурсами.[26]

Часто керівники фірм вважають, що їхня основна місія - одержання прибутку. Дійсно, задовольняючи якусь внутрішню  потребу, фірма, у кінцевому рахунку, зможе вижити. Але, щоб заробити прибуток, фірмі необхідно стежити за середовищем  своєї діяльності, з огляду на при цьому ціннісні підходи до поняття ринку. Місія представляє надзвичайне значення для організації, не можна забувати про цінності і цілях вищого керівництва. Цінності,  формовані нашим досвідом, чи направляють орієнтують керівників, коли вони зіштовхуються з необхідністю прийняття критичних рішень.

Прибуток являє собою цілком внутрішню проблему підприємства. Оскільки організація є відкритою системою, вона може вижити, у кінцевому рахунку, тільки якщо буде задовольняти якусь  потребу, що знаходиться поза її самої. Щоб заробити прибуток, необхідну їй для виживання, фірма повинна стежити за середовищем, у якій функціонує. Тому саме в навколишнім середовищі керівництво підшукує загальну мету організації. Необхідність вибору місії була визнана видатними керівниками задовго до розробки теорії систем. Генрі Форд, керівник, що добре розуміє значення прибутку, визначив місію "Форд" як надання людям дешевого транспорту.[27]

Вибір такої вузької місії організації, як прибуток, обмежує можливість керівництва  вивчати припустимі альтернативи при ухваленні рішення. У результаті ключові фактори можуть бути не розглянуті і наступні рішення могли привести до низького рівня ефективності організації.

Поряд з формуванням місії організації, можна також визначити концепти кожного бізнесу, такі як ідеал, концепція, виденье. Ідеал організації - це результат, що у принципі не досяжний, але до якого можна і потрібно прагнути організації. До ідеалів економічних організацій звичайно відносять її виденье. Виденье - це керівна філософія бізнесу, обґрунтування існування фірми, не сама мета, а скоріше почуття основної мети фірми. Можна сказати, що це ідеальна картина майбутнього, то стан, що може бути досягнуте при самих сприятливих умовах.

Концепція бізнесу характеризує можливість займатися бізнесом, з урахуванням ринкових потреб, характеристики покупців, особливостей продукції і наявності конкурентних переваг. Концепція бізнесу одержала широке поширення як  важливий елемент ідеологічної бази формування організації.

Місія є більш конкретним орієнтиром, чим виденье. У місії є своя фінішна риса, тобто період часу, по витіканню якого вона повинна бути виконана. Термін виконання місії повинний бути оглянемо і досить невеликий (3-5 років) для того, нинішній персонал організації зміг побачити результати своєї праці. Місія прилучає колектив підприємства до керівництва організацією, дає можливість відчути себе "власником підприємства". Внутрішнє застосування місії сприяє створенню ефективних команд, спонукує працівника працювати для даної організації.

Зміст місії може включати наступні основні пункти:[26]Описание продуктов или услуг предлагаемых организацией.

1. Характеристика ринку: визначення своїх основних клієнтів, споживачів, користувачів.

2. Мети організації, виражені в термінах: виживання,  чи росту прибутковості.

3. Характеристика технології й устаткування організації.