Розробка рекомендацій по підвищенню ефективності діяльності підприємства ТОВ «АРТ-ФЛЕКС».

В індустріально розвитих країнах  поліграфія - величезний сектор економіки, високоприбуткова галузь, що приносить у державну скарбницю величезні засоби (4-і місце по річному обороті) [15]. Також на нараді був відзначений величезний потенціал поліграфічного ринку. Так, наприклад, у промислово розвитих країнах обсяг виробництва друкованої продукції складає до 1,4-1,5% ВВП. Незважаючи на деякий ріст обсягу ввезеної поліграфічної техніки, він усе рівно непорівнянний із сумами, затрачуваними видавцями на оплату послуг закордонних друкарень.

Очевидним стає факт, що для реального розвитку українського поліграфічного ринку необхідні визначені економічні і навіть політичні заходи, спрямовані на підйом вітчизняного поліграфічного виробництва, підтримку державних і приватних друкарень. І чим скоріше ці міри будуть прийняті, тим швидше поліграфічна галузь почне приносити відчутний прибуток державі. Другий очевидний факт - необхідність моніторингу ситуації на цьому ринку, як і на будь-якому іншому, для можливості оперативної корекції державної політики, економічних і маркетингових стратегій підприємства-учасників поліграфічного ринку при змінах у зовнішнім середовищі, неминучих у сучасному світі [15,16].

Паперово-поліграфічна продукція  відноситься до групи товарів  високої соціальної значимості. Рівень розвитку відповідного ринку визначає не тільки життєвий стандарт населення, але і культурний потенціал нації. Тим часом для українського ринку паперово-поліграфічної продукції характерний цілий ряд парадоксів, що стримують його подальший розвиток. Володіючи сумарною продуктивною потужністю власної целюлозно-паперової промисловості в розмірі 880 тис. тонн у рік (чи по 20 кг, папера і картону на кожного жителя країни), Україна щорічно кредитує іноземного - в основному російського і польського виробника - відповідної продукції на суму 450 млн. USD. Унаслідок цього темпи імпорту картону і папера перевищують темпи росту їхніх вітчизняних виробників. За даними Українського Союзу промисловців і підприємців, сьогодні більш половини  обсягу національного ринку папера займає продукція іноземного походження. При цьому українські підприємства використовують свої виробничі потужності тільки на 47%.[16]

Особливо складної представляється  ситуація з виробництвом високоякісних  сортів папера. Інформаційний простір  країни знаходиться майже в повній залежності від іноземних постачальників газетного і друкованого папера. У цілому щорічний дефіцит цих видів продукції в Україні складає відповідно 70 120 тис. тонн.[18]

Проблеми паперового ринку натискають і на ринок поліграфічної продукції України.

На сьогоднішній день переважну роль грає масова російська книга. Щорічний обсяг імпорту книжкової продукції в Україну складає близько 50 млн. грн. і 905 цього обсягу приходиться на російський імпорт.[15] Лідерство російської книги на українському ринку визначається більш вигідними податковими умовами для книговидавництва в сусідній країні, а також широкими масштабами "сірого" імпорту дешевої книжкової продукції в Україну.

Проблеми поліграфічного ринку  найбільш яскраво виражені в секторі  самих масових друкованих товарів - підручників і зошитів для  школярів і студентів. Ці товари в  Україні користаються підвищеним попитом, що викликає зовсім не ринкові деформації відповідного сектору поліграфічного ринку.

До минулого року всі підручники в Україні друкувалися на російському  папері і картоні. Для організації  повного циклу виробництва підручників  на власному папері необхідні засоби в обсязі 220 млн. грн. Тим часом  асигнування з бюджету на ці мети склали лише 70% потреби. У результаті дефіцит доходить до того, що в сільських школах на клас приходяться всього 6-8 підручників.[18] Частина випущеної продукції попадає на ринок і там при собівартості підручника в 5 гривень його ціна може доходити до 20. Коли підручник став перетворюватися в складну соціальну проблему, стала очевидна необхідність соціального регулювання цього сектора ринку. У листопаду 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про негайні заходи по повному забезпеченню підручниками і навчальними посібниками учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів". Відповідно до цього документу, усі виділювані з держбюджету засоби на випуск підручників будуть спрямовані для дітей з малозабезпечених родин. Виробництво підручників намічене доручити державним поліграфічним підприємствам з фінансуванням із засобів державних кредитів. Ціни передбачається встановити на рівні собівартості плюс 15%.[16] Ця надбавка включає відсотки за користування держкредитом, транспортні і торгові витрати. Торік вийшов перший підручник, виданий на вітчизняному папері і картоні. Він виявився на 15% дешевше, ніж книги з російських матеріалів.[16]

3.1.1 Стан ринку поліграфічних послуг.

Ще кілька років назад, більшість  друкарень в Україні друкували усе, що приносили замовники. Спеціалізація друкарень на виробництві визначеного виду продукції в більшості випадків була відсутня. За останні два-три роки ситуація істотно змінилася. Багато поліграфічних підприємств сформували для себе основний профіль продукції, що випускається, і чітко представляють подальший свій розвиток. З кожним роком ринок поліграфічних послуг в Україні усе більше зближається з європейським. Український ринок здобуває риси загальноєвропейського, що має чіткий розподіл на сегменти, у залежності від виду продукції, що випускається.

3.1.2 Характеристика європейського  ринку поліграфічних послуг.

Зростаюча глобалізація і динамічний розвиток світового ринку накладають свій відбиток і на розвиток ринку  поліграфічних послуг. Поліграфічний ринок змушений підбудовуватися під вимоги своїх клієнтів і мати складну структуру. На сьогоднішній день ринок поліграфічних послуг має власну сегментацію, яку можна класифікувати в такий спосіб:[18]

1. Рекламні і видавничі послуги.
2. Послуги додрукування.
3. Оперативна печатка.
4. Виконання споживчих замовлень.
5. Традиційна комерційна печатка.
6. Комерційна печатка з промисловими тиражами.
7. Етикеточне виробництво.
8. Виробництво упакування.
9. Газетна печатка.
10. Печатка журналів і каталогів великими тиражами.
11. Виконання спеціальних замовлень.
12. Післепечатні послуги.

Переваги роботи поліграфічних  підприємств у визначеному сегменті ринку, особливості кожного сегмента.

Вузька спеціалізація на випуск визначеного виду продукції дозволяє поліграфічним підприємствам мати повне і точне представлення про потреби кожного замовника.[18] З'являється можливість сконцентрувати усі свої можливості, як фінансові, так і виробничі, на виробництво високоякісної, конкурентноздатної продукції. Розходження між сегментами полягає в тім, що в рамках кожного із сегментів застосовуються різні бізнес моделі і. відповідно, різні виробничі процеси. Звичайно, немає ідеальної моделі відповідності профілю поліграфічних підприємств зазначеним вище сегментам, часто існує накладення й об'єднання декількох сфер діяльності. Варто помітити, що через постійну зміну вимог ринку, відбувається постійна адаптація сегментів під ці вимоги, але в цілому базовий розподіл сегментів збережуться.

3.1.3 Сегмент рекламних послуг  і видавництв.

До даного сегмента відносяться фірми, художні студії і рекламні агентства, що займаються збором і систематизацією інформації, розробкою дизайну, генерацією і  візуалізацією ідей по просуванню товару на ринку, а також видавництва, що не мають власної поліграфічної бази. Результат їхніх робіт - електронні файли з даними й оригіналами-макетами продукції, спробні зразки.

3.1.4 Сегмент допечатних послуг.

До даного сегменту відносяться фірми, що, насамперед, зайняті представленням послуг по допечатній підготовці продукції робота з файлами, високоякісне сканування й обробка зображень, висновок плівок і пластин, виготовлення кольоропроб. Усі роботи виконуються, як правило, на власному устаткуванні, результатом є ветоделанные плівки, пластини, цветопробные відбитки.

3.1.5 Сегмент оперативної печатки.

Ця частина ринку включає  два типи підприємств. Перший тип - "друкарні оперативної печатки" і другий - "копіювальні центри". До першого  відносяться друкарні, що займаються традиційною друкованою діяльністю, такий як печатка малотиражної продукції, офсетним способом і як доповнення часте ксерокопированием, у сполученні з представленням допечатных послуг і фінішною обробкою продукції іноді пропонується печатка на цифрових друкованих машинах. Другий тип містить у собі фірми, що пропонують свої послуги по фотокопіюванню, ксерокопированию, тиражуванню різної документації з використанням множної техніки без застосування офсетних друкованих машин. Підприємствам оперативної печатки останнім часом усе більше і більше приходитися займатися роботою властивої "художнім студіям".

3.1.6 Сегмент споживчих замовлень.

Містить у собі друкарні, що працюють як підрозділу в складі інших організацій, такі як органи державної і місцевої влади, промислові підприємства банків, страхових компаній, інститутів утворення. Основна мета таких підприємств - це не виробництво друкованої продукції для всіх, а тільки забезпечення потреби своєї установи. Як правило, ці друкарні охоплюють усі стадії виробництва, від допечати до обробки кінцевого продукту. Тут друкуються всілякі роботи невеликими тиражами, такі, як комерційні документи, фінансові звіти, різноманітні презентації, внутрішні і зовнішні формуляри.

3.1.7 Сегмент традиційної комерційної  печатки.

Підприємства даного сегмента займають основну частину ринку поліграфічних  послуг. Вони відрізняються від підприємств "оперативної печатки" більш чіткою побудовою традиційної офсетного виробництва. Як правило, це невеликі підприємства, що мають свій допечатный і палітурний ділянки. Тенденція появи власного допечатного устаткування на цих підприємствах стала особливо помітна в останні роки. Основна їхня продукція - це брошури, буклети, інформаційні бюлетені, листівки. Основні замовлення - це одне-двох і полнокрасочные малі і середні тиражі. Для підприємств характерна висока частка ручної праці. Для того щоб вижити на ринку, робота друкарні повинна відповідати наступним параметрам: якість печатки, економічна ефективність, многофункциональность і гнучкість виробництва. Згодом  відбувається розширення виробництва і "традиційні друкарні" переходять у ранг "промислових".

3.1.8 Сегмент комерційної печатки  з промисловими тиражами.

Підприємства цього сегмента в  більшості випадків пропонують повний комплекс послуг (від допечатной ступіні  до послепечатной обробки) і друкують широкий спектр продукції. Звичайно друкарні мають свій відділ продажів. На цих підприємствах присутнє промислова організація виробництва, використовується високопродуктивне й автоматизоване устаткування. Робота побудована в двох чи три зміни. Ритмічне завантаження виробництва вимагає наявності строгого планування виробничого процесу і контролю його виконання. Закупівлі сировини і видаткових матеріалів проводяться заздалегідь, для того, щоб у будь-який момент бути готовим виконати замовлення клієнта. Головний акцент у їхній роботі - це висока якість печатки з оптимизированными витратами на одиницю продукції, висока рентабельність. Основна продукції - це, як правило, чотирьох- і більш барвисті роботи тиражем 10000 і більш екземплярів (журнали, каталоги, річні звіти, постеры, книги, календарі).

3.1.9 Сегмент этикеточного виробництва.

Підприємства цього сегмента працюють з різними матеріалами, що застосовуються для виготовлення етикеток (папір, металізований  папір, фольга, пластик, що самоклеїться папір і т.д.). Друкарні, що працюють у этикеточном секторі, як правило, мають повний цикл поліграфічного виробництва - допечатное, листове чи флексографическое друковане, спеціалізоване послепечатное устаткування. Основна вимога ринку до цього сегмента - висока і стабільна якість продукції при високій ефективності виробництва і мінімальних витрат. Забезпечити ці вимоги можливо лише при максимальній автоматизації виробництва і наявності високопродуктивного і якісного устаткування.

3.1.10 Сегмент виробництва упакування.

Упакування, як і етикетка, є візитною карткою  чи виробу фірми. Тому вимоги, пропоновані замовниками до продукції дуже високі. Тут повинні виконуватися самі оригінальні задуми клієнта, різноманітні творчі й оформлювальні ідеї, що вимагають зробленої реалізації. Основні види пакування - це картонні коробки, м'яке упакування, упакування з полімерних матеріалів і ін. Для того щоб знаходитися на лідируючих позиціях у даному сегменті ринку, необхідно в першу чергу максимально підвищувати продуктивність устаткування, знижувати до мінімуму відходи сировини, робити продукцію найвищої  якості, і, нарешті, бути готовим до змін у технології виробництва упакування, при цьому при можливості впроваджувати самі передові розробки виробників устаткування.

3.1.11 Сегмент газетної печатки.

Підприємства цього сегмента працюють, одержуючи замовлення від видавців газет. У більшості випадків використовується рулонне друковане устаткування, інтегроване в єдиний виробничий процес з допечатным устаткуванням, устаткуванням фінішної обробки, а також експедиційною ділянкою.

3.1.12 Сегмент печатки журналів  і каталогів великими тиражами.

У цей сегмент ринку входять  великі кампанії, що друкують журнали  і каталоги, одержуючи замовлення від видавничих будинків і промислових  підприємств. У центрі уваги знаходяться  висока якість продукції і висока продуктивність устаткування. Даним підприємствам присуща висока промислова організація виробництва і високий ступінь автоматизації. У залежності від тиражу продукція друкується на листовій чи рольовій офсетній машинах, або на машинах глибокого друку.

3.1.13 Сегмент спеціалізованих замовлень.

До підприємств, що працюють у цьому  сегменті, відносяться друкарні, що спеціалізуються на випуску спеціальних  видів продукції - цінних паперів, чекових  книжок, пластикових банківських  і телефонних карток, і ін. На даних підприємствах застосовується спеціалізоване устаткування і дотримується високий рівень автоматизації виробництва. При цьому повинна бути забезпечена відповідна захист продукції.

3.1.14 Сегмент післяпечатних послуг.

У цей сегмент входять підприємства, що займаються винятково оздоблювальними процесами. Це узкоспециализированные підприємства. Їхніми замовниками є друкарні, що не мають післяпечатного устаткування. Вони також одержують замовлення на виготовлення особливих опоряджувальних робіт, такі, як, наприклад, що рідко зустрічається, особливий вид фальцювання. У даному сегменті ринку чітко можна виділити промислові палітурні підприємства, малі підприємства по виготовленню книг, фабрики попередньої заготівлі папера і картону, компанії, що працюють з поштовими матеріалами і підприємства зайняті виготовленням нестандартних, особливих видів продукції.