Отчёт про проходження виробничої практики

     Проводить роботу по удосконаленню організації  виробництва, його технології, механізації  й автоматизації виробничих процесів, попередження браку і підвищенню якості продукції, економії ресурсів, впровадженню прогресивних форм організації праці, атестації і раціоналізації робочих місць, використанню резервів підвищення продуктивності праці.

     Організує планування, облік і складання  звітності про виробничо-господарську діяльність, роботу з впровадження нових форм господарювання, поліпшення нормування праці, правильного застосування форм і систем заробітної плати і матеріального стимулювання, узагальнення і поширення передових прийомів і методів праці, вивчення передового вітчизняного і закордонного досвіду конструювання і технології виробництва аналогічної продукції, розвитку раціоналізації і винахідництва.

     Забезпечує  технічно правильну експлуатацію устаткування й інших основних засобів і  виконання графіків їх ремонту, безпечні і здорові умови праці, а також своєчасне надання працюючим пільг за умовами праці.

     Координує роботу майстрів і цехових служб.

     Здійснює  підбор кадрів робітників та службовців, їх розміщення і доцільне використання.

     Контролює дотримання працівниками правил і норм охорони праці і техніки безпеки, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку.

     Представляє пропозиції про заохочення працівників, що відрізнилися, про накладення дисциплінарних стягнень на порушників виробничої і трудової дисципліни, застосування при необхідності заходів матеріального впливу.

     Організує роботу з підвищення кваліфікації робітників та службовців цеху, проводить виховну  роботу в колективі.

     Забезпечує  складання і своєчасне представлення  встановленої звітності.

     Начальник цеху виробництва має право:

     Діяти від імені відділу, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства, організаціями й органами державної влади.

     Здійснювати взаємодії з керівниками (співробітниками) усіх (окремих) структурних підрозділів підприємства.

     Знайомитися з проектами рішень керівництва  підприємства, що стосуються діяльності очоленого ним структурного підрозділу.

     Вносити на розгляд керівництва пропозиції по поліпшенню діяльності підприємства і очоленого ним структурного підрозділу зокрема.

     Брати участь у підготовці проектів наказів, інструкцій, указівок, а також кошторисів, договорів і інших документів, зв'язаних з діяльністю структурного підрозділу.

     У межах своєї компетенції підписувати і візувати документи.

     Самостійно  вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також іншими організаціями  з питань, що входять у його компетенцію.

     Подавати  пропозиції директору підприємства про залучення до матеріальної і  дисциплінарної відповідальності посадових осіб очоленого ним структурного підрозділу за результатами перевірок.

     Начальник цеху виробництва несе відповідальність:

     За  неналежне виконання або невиконання  своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, - у межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

     За  правопорушення, здійснені в процесі  виконання своєї діяльності, - в  межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

     За  причинені матеріальні втрати - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України. 

3.   Виробничий процес безпосередньо на робочих місцях

     Проаналізувавши виробничу діяльність в цеху №1, можна зробити висновок, що організація  виробничого процесу безпосередньо на робочих місцях проходить з дотриманням загально визначених принципів організації виробничих процесів, а саме:

1. спеціалізації;
2. пропорційності;
3. паралельності;
4. прямо точності;
5. безперервності;
6. ритмічності;
7. гнучкості.

     І. Принцип спеціалізації означає  обмеження різноманітності елементів виробничого процесу.

     Спеціалізація – процес поділу виробничого процесу  на складові частини і закріплення  за кожним підрозділом виготовлення певного виробу „предметна спеціалізація”, або певної операції „технологічна  спеціалізація”.

     Предметна спеціалізація передбачає виконання  технологічного процесу в одному підрозділі підприємства. В такому підрозділі зосереджено різноманітне обладнання для виготовлення окремого продукту.

     Переваги: утворюяться в замкненому циклі, спрощюється планування і облік, скорочується тривалість виробничого циклу за рахунок зменшення часу транспортних операцій.

     Недоліки: знижується рівень використання виробничих потужностей, менш гнучкою стає виробнича  структура.

     Технологічна  спеціалізація: в окремих підрозділах виконується частина технологічного процесу при дуже широкій номенклатурі виробу.

     Переваги: можливість регулювати завантаження обладнання, полегшує технологічне керівництво.

     Недоліки: збільшення довжини маршруту руху виробу з багаторазовим поверненням в одні і тіж самі дільниці, що порушує принцип прямоточності; ускладнює узгодження роботи дільниць, призводить до збільшення тривалості виробничого циклу.

     Змішана спеціалізація: за якою одні цехи або  дільниці орієнтуються на технологічну спеціалізацію, а інші на предметну. Вона зменшує або ліквідує недоліки попередніх.

     ІІ. Пропорційність. Даний принцип вимагає  відносно однакової продуктивності у всіх виробничих підприємствах. Цей  принцип передбачає рівномірне і  повне завантаження усіх видів устаткування, необхідного для виконання виробничої програми. Для здійснення цього принципу виділяють такі категорії:

     —     провідне обладнання – обладнання на якому виконується основна технологічна операція і вартість питомого обладнання займає найбільшу питому вагу у вартості основних фондів.

     —     вузьке робоче місце – ланка, потужність якої не відповідає потужності головного обладнання.

     На  базі тривалості операцій на провідному обладнанні здійснюється „усунення” вузьких робочих місць, за допомогою  наступних методів спеціалізації:

     1)    Диференціація або концентрація технологічних операцій. Суть цього методу: технологічна операція розбивається на її складові, переходи і частина однієї операції передається на іншу або в одну операцію збираються кілька.

     2)    Введення паралельних робочих місць.

     3)    Комбінування – виконання одним робітником 2 і більше операцій.

     4)    Зміна режиму обробки, скорочення або збільшення часу обробки. 

     ІІІ.  Паралельність – передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу особливо важливе при виготовленні окремих виробів, що компонуються з багатьох процесів:

     Простий виробничий процес – це послідовність  операцій, результатом яких є виріб.  

     Складний  виробничий процес – передбачає поєднання  декількох складних виробничих процесів.

     Паралельність досягається через раціональний поділ виробу на складові частини; суміщенням часу виконання операцій; одночасне  виготовлення різних виробів. Паралельне виконання робіт забезпечується багатоінструментальною наладкою, суміщенням часу основних і допоміжних операцій.

     ІV. Ритмічність полягає в тому, що робота всіх підрозділів повинна  здійснюватися з певним ритмом. При  додержанні даного принципу в різні  проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість  продукції і забезпечується рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дозволяє найповніше використовувати виробничу потужність, як окремих підрозділів, так і підприємства.

     V. Прямоточність означає, що предмети  праці в процесі їх обробки  повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу. Принцип прямоточності досягається при умові розташування цехів, дільниць, робочих місць за ходом технологічного процесу. Допоміжні і обслуговуючі виробництва розташовують найближче до тих підрозділів, які вони обслуговують.

     VI. Безперервність. Даний принцип вимагає,  щоб перерви між суміжними  технологічними операціями були  мінімальні, або повністю ліквідовані.  Найбільшою мірою цей принцип  реалізується у безперервному  виробництві. В перервному виробництві повністю ліквідувати перерви неможливо. Для скорочення перерв необхідно застосовувати прогресивні методи оперативного управління виробництвом.

     VII. Гнучкість означає, що виробничий  процес повинен оперативно адаптовуватись  до змін організаційно-технічних умов, пов’язаних з переходом на виготовлення іншої продукції. Гнучкість виробничого процесу досягається:

     —     універсалізацією засобів праці;

     —     автоматизацією;

     —     впровадженням верстатів з гнучким програмним управлінням. [11, с.53-68]

     Однак варто зауважити що підчас безпосередньої діяльності на робочих місцях було виявлено недотримання принципів прямо точності та ритмічності. Однак дані невдачі викликані умовами функціонування підприємства в цілому. Оскільки підприємство займається випуском продукції на замовлення (плівки пакувальної, виробів із пластмаси для господарського використання), тож в залежності від побажань клієнта до характеристик продукції, вона проходить відповідні етапи виготовлення і обробки.

 

      Висновок

     В ході роботи було визначено слабкі та сильні сторони підприємства. Основним видом діяльності на ТзОВ «Луцькпластмас» є виготовлення продукції з пластмаси. В даній сфері підприємство досягло високих результатів, на виробництві задіяні нові, сучасні верстати, електронні машини та комп’ютерне обладнання. Обладнання обслуговують висококваліфіковані кадри, з якими постійно проводиться навчання і переатестації. Ведеться робота по дотриманню технологічної та трудової дисципліни, з регламенту виробництва, що дало змогу досягнути хороших результатів по виготовленню продукції серед підприємств галузі. Продукція ТзОВ «Луцькпластмас» виготовлена з усіма потрібними нормами і відповідає встановленим стандартам. За сприяння держави ТзОВ «Луцькпластмас» здатне пропонувати свою продукцію до експорту.

     Здійснюючи  дослідження діяльності  ТзОВ "Луцькпластмас" було виявлено ряд недоліків у  використанні як матеріальних так і  моральних стимулів праці. Для коректування цієї ситуації пропоную внести деякі  корективи та шляхи  вдосконалення  досліджуваної проблеми. У сфері матеріального стимулювання пропоную ввести тенденцію до збільшення заробітної плати у відповідності із виконанням престижної чи трудомісткої роботи (введення надбавок за виконання найбільш відповідальних, важливих і потрібних трудових процесів у відповідний період часу на підприємстві). Керівництву підприємства пропоную, приділяти більше уваги задоволенню вторинних потреб працівників, таких як потреба у визнанні (створивши нове звання на підприємстві «кращий працівник місяця»), потреба у почутті соціальної взаємодії (обідні перерви влаштовувати за одним столом, відповідно поділившись на групи по 10-20 чоловік, підчас обіду вести дружні невимушені розмови).