Менеджмент персоналу 149

1. Предмет і основний зміст  дисципліни «Менеджмент персоналу».

 Предметом навчальної дисципліни “Менеджмент персоналу” є трудова поведінка людей у процесі спільної праці.

 Предметом менеджменту персоналу є вивчення стосунків працівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу в умовах функціонування виробничих систем.

 Предметом курсу є: сис-ма знань, пов¢язаних з цілеспрямованим впливом на персонал під-ва (орга-ції, фірми) для забезпечення ефективної діяльності під-ва, і задоволення потреб працівників.

 Планування, формування, розподіл, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів на виробництві становить основний зміст менеджменту персоналу і з цієї точки зору розглядається аналогічно до управління матеріально-речовими елементами виробництва.

 Суб’єктами  менеджменту персоналу є посадові особи, причетні до виконання загальних функцій менеджменту: планування, організації, мотивації, контролю, а також специфічних функцій залежно від займаної посади. Це у першу чергу керівники функціональних і лінійних підрозділів, кадрова служба, планово-економічні підрозділи, відділ організації праці й заробітної плати, відділ охорони праці й техніки безпеки, а також керівники організації.

 Менеджерам потрібно врахувати два аспекти організаційної поведінки як проблеми управління: 1) соціально-психологічний – сфери, методи та засоби, за допомогою яких начальник може вплинути на організаційну поведінку підлеглого; 2) організаційно–технічний – заходи, які необхідно вжити в межах організації, щоб зорієнтувати організаційну поведінку співробітників на досягнення виробничих цілей. 

2. Мета, завдання і значення дисципліни «Менеджмент  персоналу» для підготовки магістрів ділового адміністрування.

 Основна мета менеджменту персоналу - поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку здібностей працівників і стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня.

 Метою управління персоналом підприємства (організації) є: 1) підвищення конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах; 2) підвищення ефективності виробництва і праці, зокрема у досягнені максимального прибутку; 3) забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу.

 Завдання  курсу полягає в тому, щоб, виходячи з положень теорії менеджменту і узагальнення практичного досвіду, розкрити зміст,організаційні форми проведення роботи в галузі управління персоналом під-ва в сучасних умовах.

 Завдання  навчальної дисципліни полягають у тому, щоб озброїти студентів (слухачів) сучасними знаннями теорії управління людьми у сфері економічної діяльності та практичними навиками впливу на трудову поведінку як колективів працівників, так і окремих виконавців, з метою забезпечення ефективної діяльності організації та задоволення результатами праці кожного працівника. Це вигідно і суспільству.

 Значення  дисципліни «Менеджмент персоналу» для підготовки магістрів ділового адміністрування успішно допомогає вирішувати такі задачі, як: 1) забезпечення потреби підприємства в робочій силі в необхідних обсягах і необхідної кваліфікації; 2) досягнення обгрунтованого співвідношення між організаційно-технічною структурою виробничого потенціалу і структурою трудового потенціалу; 3) повне і ефективне використання потенціалу робітника і виробничого колективу в цілому; 4) забезпечення умов для високопродуктивної праці, високого рівня його організованості, мотивованості, самодисципліни, вироблення у робітника звички до взаємодії і співробітництва; 6) закріплення робітника на підприємстві, формування стабільного колективу як умова окупаємості засобів, що витрачаються на робочу силу (залучення, розвиток персоналу) ; 7) забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів робітників в відношенні змісту праці, умов праці, виду зайнятості, можливості професійно-кваліфікаційного і посадового просування і т. п.; 8) погодження виробничої і соціальних задач (балансування інтересів підприємства і інтересів робітників, економічної і соціальної ефективності) ; підвищення ефективності управління персоналом.  

3. Навести визначення ключових понять дисципліни: організація, менеджмент, менеджмент персоналу.

 Організація – це: 1) дія за значенням: організувати, організуватися; організовувати, організовуватися; 2) об’єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій (ООН, профспілкова організація) ; 3) особливості будови чого-небудь, структура. (приклад: “від вищих кліткових рослин водорості відрізняються простішою організацією”) ; 4) фізичні й психічні особливості окремої особи (душевна організація людини) .

 У менеджменті  персоналу об’єктом вивчення є організація  як соціальний інститут у всіх його проявах, але переважно у сфері  економіки. Об’єктом навчальної дисципліни є також структурні підрозділи організацій та їхній персонал, окремий працівник як посадова особа і як особистість.

 У менеджменті  “персонал” вживається у значенні сукупності людей, які утворюють  організацію, перебувають у трудових відносинах з нею на підставі індивідуальних трудових договорів, та зайняті суспільно корисною діяльністю.

 Значення  персоналу для існування і діяльності будь-якої організації величезне, адже без персоналу немає й організації.

 Менеджмент  – керування організацією, структурним підрозділом, трудовою поведінкою персоналу організації.

 МП  – керівництво персоналом орг-цій - це д-ть, яка регулює трудову  поведінку людей в орг-ції.

 МП  – процес планування підбору, підготовки, оцінки і непервного створення кадрів, направлене на раціональне їх використання, збільшення ефективності їх в-ва.

 Управління  персоналом – частина функціональної сфери кадрового господарства як основного механізму організації. Складовими кадрового господарства організяцій є кадрова політика, управління (керівництво) персоналом і адміністративно-кадрове регулювання (кадрова робота) . 

4. Пояснити, чому організація  належить до основних соціальних інститутів суспільства.

 Організація є юридичною особою. Усю свою діяльність вона здійснює самостійно, розраховує на власні можливості, на потенціал своїх керівників, на ініціативну, творчу працю кожного працівника.

 Організації у сфері економіки створюються  для спільної економічної діяльності. Спільна праця групи людей звичайно продуктивніша у порівнянні з працею такої ж кількості виконавців – одинаків.

 Суспільство складається з сімей, а державу утворюють різноманітні організації. Кожна сім’я через своїх працездатних членів пов’язана з державою не прямо, а посередництвом організацій, у яких люди народжуються, виховуються, навчаються, працюють, з допомогою яких лікуються, відпочивають, розвиваються духовно.

 Таким чином, можна стверджувати, що сучасна цивілізація тримається “на трьох китах”: сім’ї, організації та державі. До речі, сім’ю теж можна розглядати як маленьку організацію, а державу як сапер організацію. 

5. Що  собою являє структура  персоналу організації?

 Персонал  або кадровий склад (кадри) – це загальна сукупність людей, що перебувають у  трудових відносинах з конкретною організацією, тобто утворюють дану організацію незалежно від виду трудового договору і строку, на який договір укладено. У великих організаціях структура персоналу може бути дуже складною за кількістю різних професій, посад, рівнів кваліфікації тощо. А це дуже ускладнює систему і процеси управління такими колективами. В організаціях промислового виробництва виділяють персонал основної діяльності (промислово-виробничий) і неосновної (непромисловий) . В Україні назви категорій персоналу стандартизовані, отже всі організації повинні дотримуватись стандартизованих назв. Структурою персоналу називають співвідношення чисельності різних категорій працівників, наприклад, керівників і рядових виконавців, робітників, зайнятих ручною і механізованою працею тощо.

 Структуру персоналу неможливо стандартизувати, адже вона складається під впливом багатьох чинників. Адміністрація кожної організації повинна постійно аналізувати структуру персоналу та оптимізувати її з урахуванням динамічних зовнішніх і внутрішніх змін.

 Структура персоналу фірми може бути: 1) статистична (відображаї розподіл персоналу в розрізі категорій і груп посади) ; 2) аналітична структура (на основі спец. досліджень і розрахунків і поділяється на загальну (за стажем) , часткову (робота ручна за доп. машини) .

 Безумовно, структура служби управління персоналом багато в чому визначається характером і розмірами організації, особливостями продукції та послуг. У малих та середніх організаціях багато функцій управління персоналом реалізується переважно лінійними керівниками, а у великих - формуються самостійні структурні підрозділи для реалізації окремих функцій. У ряді організацій формуються структури управління персоналом, які об'єднують під єдиним керівництвом заступника директора з персоналу всі підрозділи, що причетні до роботи з кадрами. 

6. Назвати і пояснити основні  якісні характеристики персоналу організації.

 Оснонвні  якісні характеристики персоналу орг-ції  вкл. в себе: 1) ПІП працівника; 2) посада (професія) ; 3) стать (чол.-жін) ; 4) вік, років; 5) загальний трудовий стаж, років; 6) стаж роботи в орг-ції, років; 7) категорія (для спеціалістів) ; 8) тарифний розряд, клас (для робітників) ; 9) освіта; 10) спеціальність (за дипломом) .

 Пояснення самостійно J. 

7. Назвати і пояснити основні  типи організацій у сфері економіки. Які вам відомі організації в інших сферах життєдіяльності людини?

 Організації у сфері економіки створюються  для спільної економічної діяльності. Спільна праця групи людей звичайно продуктивніша у порівнянні з працею такої ж кількості виконавців – одинаків.

 Суспільство складається з сімей, а державу утворюють різноманітні організації. Кожна сім’я через своїх працездатних членів пов’язана з державою не прямо, а посередництвом організацій, у яких люди народжуються, виховуються, навчаються, працюють, з допомогою яких лікуються, відпочивають, розвиваються духовно.

 Таким чином, можна стверджувати, що сучасна цивілізація тримається “на трьох китах”: сім’ї, організації та державі. До речі, сім’ю теж можна розглядати як маленьку організацію, а державу як сапер організацію.

 У сфері  економіки можна навести такі форми орг-ції – приватні, колективні, державні.

 Пояснення самостійно J. 

8. Що  таке «спільна праця», у чому полягають  її переваги та недоліки у порівнянні з  індивідуальною працею?

 Організації у сфері економіки створюються  для спільної економічної діяльності. Спільна праця групи людей звичайно продуктивніша у порівнянні з працею такої ж кількості виконавців – одинаків.

 Переваги: наявність спільної мети та координація спільних зусиль щодо її досягнення; спільна праця є більш продуктивнішою та реультативнішою; сприяє взаємодії людей,

 Недоліки: наявність різних інтересів при спільній роботі може привести до конфліктів, результати спільнї праці необхідно розподіляти між її учасниками, в той час коли при індивідуальній праці її результати привласнює одна людина. 

9. Чому  спільна праці  потребує цілеспрямованого управління з боку менеджменту?

 Спільна праця потребує управління її здійснення з боку менеджменту з таких причин: 1) вдосконалення виробничих процесів при їх здійсненні великою к-тю робітників; 2) необхідність розподілу та кооперація праці великої к-ті робітників; 3) контроль за трудової дисципліною; 4) координація зусиль спільної праці.

   

10. Що  таке «кадрова політика», яке вона посідає місце у стратегічному управлінні організацією?

 Під кадровою політикою розуміють систему теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрямки роботи з персоналом, її форми і методи. Вона розробляється власниками організації, вищим керівництвом, кадровими службами для визначення генерального напрямку і засад роботи з кадрами, загальні і специфічні вимоги до них.

 Основними цілями кадрової політики є: 1) своєчасне  забезпечення організації персоналом необхідної якості і достатньої кількості; 2) забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов»язків громадян; 3) раціональне використання трудового потенціалу; 4) формування і підтримання ефективної роботи трудових колективів.

 Кадрова політика пов язана з управлінською стратегією п-в, елементами якої є система цілей пріоритети та правила здійснення управлінчських дій.