Економічне обґрунтування стратегії виробництва (на прикладі ТзОВ «Правда»)

Визначимо прибуток, який недоотримає  товариство:

∆ ЧПпш = 157570,89 - 169032,94 = - 11462,04 грн.

За аналогічною методикою визначаємо зміну чистого прибутку від збільшення на 50 га для вирощування сої:

ЧПс1 = 9,45 * 31 * 142,86 – 9,45 * 31 * 102,39 = 11850,57 грн.

ЧПс2 = 9,45 * (31 + 50) * 142,86 – 102,39 * (31 + 50) * 9,45 = 101058,6 грн.

∆ ЧПс = 101058,6 – 11850,57 = 89208,03 грн.

Отже, товариство від зменшення  площі посіву пшениці на 50 га втратить 11,46 тис. грн. чистого прибутку, а від збільшення площі посіву на 50 га сої отримає чистого прибутку в розмірі 89,2 тис. грн.

Можна зробити висновок, що товариству доцільніше буде зменшити площу під  пшеницю, а збільшити під сою. Адже зменшення на 50 га площі пшениці  становить лише 6,7% від загальної площі посіву під пшеницю.

 

 

Висновки до розділу 5

 

Отже, підприємство, в результаті вирішення  проблеми зниження фондовіддачі отримає  додатковий дохід від оренди тракторів  в розмірі 80,5 грн за день.

Завдяки поліпшенню структури посівних площ, зокрема за рахунок зменшення площ під пшеницю, збільшено площі врожайнішої культури – сої на 50 га, що дало змогу збільшити валовий збір сої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

 

Будь-яке підприємство перебуває  і функціонує у середовищі. Загальне зовнішнє середовище формують фактори непрямої дії, які впливають на підприємство не безпосередньо, а через певні механізми і відносини.

Зовнішнє середовище підприємства – сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість підприємства і на які воно не може впливати взагалі або цей вплив досить незначний.

Операційне зовнішнє середовище –  його формують фактори прямої дії, які  безпосередньо впливають на діяльність  підприємства і залежать від цієї діяльності. Підприємство залежить від  зовнішнього світу у відношенні забезпечення сировиною, матеріалами, енергією, а також від споживачів виготовлених товарів чи послуг.

  Внутрішнє середовище підприємства  – це сукупність факторів, які  формують його довгострокову  привабливість і перебувають  під безпосереднім контролем керівників та персоналу підприємства.

Процес виробництва на будь-якому  підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільно корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання.

Провівши стратегічний аналіз середовища ТзОВ «Правда» було визначено ряд  проблем. Основними були  зменшення  рівня фондовіддачі, не оптимальна структура посівних площ та зниження урожайності певних культур.

 Зростання фондовіддачі можливе  за умови зростання більшими  темпами обсягів виробництва,  ніж  середньорічної вартості  основних фондів. Підвищити фондовіддачу  можна за рахунок приведення  в дію багатьох резервів, що  забезпечують зростання економічної ефективності основних виробничих фондів.

Розробка заходів по матеріальному  стимулюванню ефективного використання основних виробничих фондів передбачає передачу засобів виробництва у  власність підрядних та орендних колективів, що забезпечить їх збереження та ефективне використання.

Для вирішення проблеми не оптимальної  структури посівних площ можна запропонувати  підприємству зменшити посівну площу  під пшеницю, яка займає основну  частину площі та збільшити обсяг  вирощування більш прибутковішої  культури, наприклад сої.

Для збільшення урожайності деяких видів продукції можна запропонувати  підприємству ряд заходів по підвищенню родючості грунтів. Це може бути застосування органічних і мінеральних добрив.

 _{Застосування добрив у сільському господарстві (рослинництві) забезпечує одержання приросту урожайності сільськогосподарських культур.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури та інформаційних джерел

 

 

1. Мартиненко М.М., Ігнатієва І.А.. Стратегічний менеджмент: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 320 с.
2. Економіка виробничого підприємництва: Навчальний посібник / Й.М.Пертович, І.О.Будіщева, І.Г.Устінова та ін. За ред. Й.М.Петрович. – 3-тє вид., випр. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 405 с.
3. Ковальчук М.І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч.- метод. посібник дщля самостійного вивч. дисципліни. – К.:КНЕУ, 2002. – 282с.
4. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблено. / В.Г.Андрійчук. – К:КНЕУ, 2002. – 642с.
5. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 132 с.
6. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. Посіб. – К.: Вікар, 2001. – 178 с.
7. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 268с.
8. Коваленко Н.Я. Экономика сельского хозяйства. С основами аграрных рынков. Курс лекций. – М.: Ассоциация авторов и издателей. ТАНДЕМ: Издательство ЭКМОС, 1999 – 448с.
9. Основні виробничі фонди сільського господарства: ефективність, оновлення, оцінка: Навчальний посібник / Г.М Підлісецький, П.М. Гарасим, М.І.  Герун та ін. За ред. Г.М. Підлісецького – К: Урожай, 1995. – 189с.
10. Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства
11. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Постнікова Г.В. Видавниче об’єднання  «Вища школа», 1974. – 412 с.
12. Черемха Б. Зберегти родючість і зупинити деградацію грунтів // Агроном. – 2006.- №1. ст.