Економічне обґрунтування стратегії виробництва (на прикладі ТзОВ «Правда»)

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО  ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Кафедра економіки  підприємства

 

 

 

 

 

 

 

Аналітична робота

з дисципліни «Стратегічне управління» 

на тему:

"Економічне  обґрунтування стратегії виробництва (на прикладі ТзОВ «Правда»)"

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3 

Розділ 1:  Теоретичні основи стратегії виробництва підприємства . . . . . . . . . . . 4

1. . Суть виробничої стратегії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

1.2. Розробка виробничої стратегії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

1.3. Взаємозв’язок виробничої стратегії з іншими стратегіями. . . . . . . . .11

Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Розділ 2: Стратегічний аналіз середовища ТзОВ «Правда» . . . . . . . . . . . . . . . . 19 2.1. Загальний  аналіз середовища підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  19

2.2. Загальне зовнішнє середовище. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  21 2.3. Операційне зовнішнє середовище. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 2.4. Внутрішнє середовище. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Висновки до розділу 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Розділ 3: Визначення проблем ТзОВ «Правда» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

3.1. Проблема зниження фондовіддачі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47 3.2. Не  оптимальна структура посівних  площ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

3.3. Зменшення урожайності культур. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

Висновки до розділу 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

Розділ 4: Альтернативні дії ТзОВ «Правда» щодо вирішення проблем. . . . . . .49  4.1.Альтернативні дії щодо вирішення проблеми зменшення

фондовіддачі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

4.2.Альтернативні дії щодо вирішення  проблеми оптимізації структури  посівних площ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49  4.3. Альтернативні дії щодо вирішення проблеми зменшення урожайності культур. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50 Висновки до розділу 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Розділ 5: Обґрунтування і реалізація стратегічних змін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

5.1 Економічне обґрунтування рівня  змін та ефективності реалізації  збільшення фондовіддачі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

5.2. Економічне обґрунтування рівня  змін та ефективності реалізації  оптимального використання посівних  площ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

Висновок до розділу 5. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

Загальні висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

Список літератури та інформаційних джерел. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Збільшення обсягів виробництва  продукції — головний напрям зміцнення  економіки будь-якого підприємства. Основним завданням у сільському господарстві є забезпечення більш повного задоволення зростаючих потреб населення в продуктах споживання і промисловості — в сировині. Серед вирішальних умов виконання цього завдання є зміцнення матеріально-технічної бази, послідовна інтенсифікація виробництва, покращення його розміщення і спеціалізації, удосконалення орендних відносин, підвищення рівня використання сільськогосподарських угідь та інших виробничих ресурсів.

Результатом виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств є насамперед продукція сільського господарства.

Сільське господарство використовує природні ресурси і впливає на умови зовнішнього середовища. Тому при ефективності сільськогосподарського виробництва потрібно враховувати  додаткові витрати живої й уречевленої праці, зв’язані із збереженням  навколишнього середовища  і родючості земель.

Рівень ефективності в сільському господарстві залежить від багатьох взаємозв’язаних факторів, основними  з яких є техніко-економічні, організаційно-економічні, загальноекономічна, соціальні та природні фактори.

Ефективність виробництва являє  собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів  виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.

Об’єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Правда», яке знаходиться за адресою: 80640 Львівська область, Бродівський район, село Пониковиця.

Завданням даної аналітичної роботи є дослідження і виконання  аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, визначення потенційних проблем товариства, визначення можливих шляхів вирішення  проблем.

В аналітичній роботі були використані  наступні методи:

• статистичний;
• аналітичний;
• порівняльний.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1: Теоретичні основи  стратегії виробництва  підприємства

 

1.1. Суть виробничої стратегії

 

Виробнича стратегія – це загальний  план нарощування виробничих потужностей  і матеріально-технічного забезпечення виробничого процесу відповідно до маркетингової стратегії.

Суть виробничої стратегії полягає  в пристосуванні виробництва до вимог ринку. Стратегічні задачі виробництва випливають з уявлення про участь організації в конкуренції, реальної поведінки споживача та його вимог до продукції, рівня інноваційності конкурентних переваг, пов’язаних з виробництвом, послідовності капіталовкладень, необхідних для реалізації стратегії.

Для визначення набору стратегічних напрямів та змісту виробничої стратегії  слід провести:

• визначення реального та перспективного портфеля замовлень на продукцію, яку виробляє організація, та продукцію, що входить до портфельного набору;
• формування характеристик виробництва, яких достатньо для задоволення потреб ринку та перемоги в конкуренції;
• установлення обсягів та послідовності капіталовкладень, які повинні забезпечити можливості реалізації стратегії задоволення вимог ринку;
• розробку заходів щодо пристосування виробництва до вимог ринку у випадку реальних та прогнозних його змін;
• формування компенсаційних заходів, здатних підтримати стабільне функціонування виробництва при можливих коливаннях поставки ресурсів (особливо енергетичних) або коливаннях ціни на їх придбання.

Сучасні ринки досить динамічні  і організації (виробники) продукції  на їх зміну не впливають. Вони лише повинні мати здатність швидко пристосовуватися до таких змін. Прогнозувати на далеку перспективу появу певних змін – досить складна справа для менеджеру організації. Тому виробнича стратегія будується на реальній поведінці споживача на ринку. Виявити таку реальність організації може лише з портфеля замовлень на продукцію.

Організації при вивченні реального ринку необхідно розмежовувати уявлення та чітко визначати характеристики (ключові компетенції, конкурентні переваги, параметри виробництва та продукції), які потрібні їй для отримання замовлень від споживача та тих, які необхідні для перемоги в конкуренції. Це визначається тим, що характеристики різні для різних ринків та їх часових змін. Для сучасних ринків характерним є не подібність (схожість) характеристик, а значна відмінність. Крім того, ці характеристики різні для кожного стратегічного типу організації. Таке розмежування важливо для вироблення виробничих стратегічних рішень (рис.1.1).

 

 

Методи оцінки виробничої стратегії

 

Політика  організації	Маркетингова  стратегія	Виробнича стратегія
		Вибір продукції	Інфраструктура
зростання; виживання; прибуток; доходи від капіталовкладень; зростання фінансових показників	товарні ринки і сегменти ринків; обсяг ринків; асортимент продукції; рівень оновлення продукції; орієнтація на індивідуального споживача	вибір різних процесів; врахування обмежень і взаємозв’язку процесів; позиціонування процесів; використання запасів в конфігурації процесів	функціональна підтримка; система управління виробництвом і контролювання якості; адміністративні процедури; організація праці; організація виробництва

 

Рис. 1.1. Взаємозв’язок  стратегічних рішень

 

Отримання конкурентних переваг за рахунок пристосування виробництва  до вимог ринку можливе за умови  певної інноваційної діяльності. Реалізація        будь-якого інноваційного проекту   потребує фінансових витрат на розробку інноваційного об’єкта  та капітальних вкладень в основні фонди та технології. Тому виробнича стратегія повинна виходити із програми залучення фінансових ресурсів та капіталовкладень. Необхідно визначити, які заходи виробничого характеру можна профінансувати за рахунок власних фінансових коштів, а які заходи потребують використання зовнішніх джерел фінансування.

Диференціація ринків зумовлена загостренням конкуренції. Тому одним із важливих напрямів розробки стратегії виробництва  є пристосування виробництва до вимог ринку. В цьому стратегічному напрямі організації важливо виявити, як співвідношення між обраними корпоративними стратегіями і реальними або прогнозованими змінами може вплинути на розрив між вимогами ринку та можливостями виробництва (рис. 1.2).

Кожний стратегічний тип організації  вибирає свій альтернативний підхід до спеціалізації виробничих можливостей  відповідно до вимог ринку. Для одних  типів організації є орієнтація окремих виробництв на вимоги конкретних ринків, для інших – універсалізація виробництв або спеціалізації лише окремої частини обладнання.

Об’єкти	Параметри	Характеристики  виробництва
		Рух по лінії середнього обсягу замовлень
Продукти і ринки	- асортимент продукції; - середній обсяг замовлень продукції; - періодичність зміни графіку  продукції	широкий невеликий           вузький великий
Технологія  і обладнання	- технологічне обладнання; - обсяги замовлень, гну-чкість  пристосування до зміни; - переналагодження обладнання
Організаційні особливості	- управління стилем

 

 

Рис. 1.2. Вплив маркетингових  стратегій на параметри і структуру  виробництва

 

 

Основою стратегії виробництва  організації-захисника витрат є напрями, що дозволяють скорочувати або стабілізувати витрати та добиватися більш повного задоволення потреб споживачів. Вони не орієнтуються на впровадження нової продукції або технології. Стратегічні рішення направлені на економію витрат за рахунок зниження витрат сировини, матеріалів, енергії, праці тощо. Це скорочення прямих витрат, що визначаються факторами виробництва. Крім того, організація повинна виробляти стратегічні заходи для скорочення накладних витрат – скорочення витрат на усі види допоміжних послуг: адміністративних, на підтримку обладнання та амортизацію. Важливим стратегічним напрямком зниження витрат є постійна і гнучка робота з постачальниками та споживачами. [1, ст.268].

Для організації-захисника якості характерним є значне коливання обсягів замовлень та дуже вузький сегмент ринку. Для захисника якості може бути багато напрямків стратегічної діяльності, оскільки якість - це усі характеристики продукції, окрім ціни. Тому із широкого спектру стратегічних напрямків кожна організація буде вибирати властиві їй характеристики продукції. В першу чергу це залежить від кореневих компетенцій, якими вона володіє. По-друге, це техніко-технологічний потенціал та потенціал виробничого персоналу. По-третє, це тісна зв'язка стратегії виробництва із маркетинговою стратегією, яка повинна провести досконалу сегментацію споживачів та знайти стійкі групи людей, які будуть віддавати перевагу продукції певної організації.