gn="justify">       Одна  з причин такого підходу може полягати в неправильному розумінні своєї  ролі та функцій відділу автоматизації  управління.

1.4.2 Автоматизація по ділянках

       Автоматизація по ділянках – процес автоматизації  окремих виробничих або управлінських  підрозділів підприємства, об'єднаних  за функціональною ознакою. Наприклад, ділянка упаковки і маркування, бухгалтерія  і т. д. Подібний шлях автоматизації  вибирається в таких випадках:

• інвестиційні ресурси підприємства недостатні для вирішення задачі автоматизації в повному обсязі;
• існують ділянки, де застосування автоматизованих систем дає значний економічний ефект, наприклад за рахунок скорочення персоналу;
• технологія виробництва чи інші умови не дозволяють обходитися без використання автоматизованих систем.

       Найчастіше  такий підхід застосовується для  автоматизації виробничих ділянок. Основний засіб автоматизації - спеціалізовані АСУ. Застосування принципу автоматизації  підприємства по ділянках для низки  підприємств єдино можливий спосіб підвищити економічні показники  в умовах обмежених інвестиційних  ресурсів. Щоб автоматизація по ділянках була ефективна, необхідні стратегічний і оперативний плани автоматизації. При цьому стратегічний план автоматизації, якщо обрана стратегія автоматизації  по ділянках, повинен періодично, не рідше разу на рік, переглядатися. При  ревізіях стратегічного плану доцільно приділити особливу увагу питанням наступності комплексу стандартів на інформаційні технології, підтримувані на підприємстві.

1.4.3 Автоматизація за напрямами

       Автоматизація за напрямами передбачає автоматизацію  окремих напрямків діяльності підприємства, таких, як виробництво, збут, управління фінансами. Підхід, пов'язаний з автоматизацією за напрямами, часто застосовується при використанні систем класу MRPII, ERP, коли кінцевою метою робіт є  повна автоматизація.

       Від автоматизації по ділянках цей підхід відрізняється наступним. Автоматизація  за напрямами діяльності передбачає участь в цьому процесі всіх організаційних підрозділів, функціонування яких пов'язано  з автоматизацією напрямка. Зазвичай будь-який напрямок діяльності охоплює практично всі підрозділи підприємства. Наприклад, процес постачання. У цьому процесі беруть участь всі підрозділи від виробничих (в частині формування планів закупівлі сировини, комплектуючих і обладнання) до управлінських (канцтовари, меблі) і безпосередньо сам відділ постачання і транспортні служби. Тому підхід, пов'язаний з автоматизацією за напрямами, в принципі не можна розглядати як локальний. У більшості випадків автоматизація за напрямами пов'язана з реінжинірингом бізнес-процесів і вимагає створення моделі всього підприємства.

       Все сказане вище щодо підвищення ефективності при використанні підходу автоматизації  по ділянках залишається в силі і  в розглянутому випадку. Ревізія  стратегічного плану автоматизації  повинна проводитися після закінчення автоматизації будь-якого напрямку та оцінки отриманих результатів.

1.4.4 Повна автоматизація управління

       АСУ як система складається з великої  кількості елементів різних рівнів і різного призначення. До них  відносяться підсистеми, модулі, блоки  управління, завдання, управлінські процедури, функції, операції і т. п. Базові системи  типу ERP, як правило, являють собою  ієрархічні структури, що складаються  в результаті з елементарних управлінських  процедур, призначених для включення  в АСУ.

       Інтеграція  передбачає таке об'єднання і узгодження управлінських функцій і процедур, щоб в ході процесу управління забезпечувалася оптимізація його поведінки.

       У підсистемі технічного забезпечення - це локальні обчислювальні мережі та забезпечення зв'язку підприємства із зовнішнім середовищем через  глобальні мережі. У підсистемі інформаційного забезпечення - це ведення баз даних  під керуванням СУБД. Інтеграція математичного  забезпечення проявляється, насамперед, у погодженні входів і виходів  математичних моделей, комплексування різних моделей, цілісності і несуперечності системи математичних моделей. Інтеграція програмного забезпечення виявляється  в тому, що воно будується у вигляді  складного і разом з тим  гнучкого програмного комплексу, що дозволяє виконувати програми в необхідній послідовності та в необхідних сполученнях. Інтегровані АСУ, побудовані на основі однієї базової системи ERP, виводять підприємство на новий рівень інтеграції організаційного забезпечення завдяки уніфікації інтерфейсу користувача. Особливо відчутний цей ефект у великих АСУ, де нова система приходить на зміну сотням старих локальних систем. Практичним результатом переходу до нової системи стає єдиний для всього підприємства стандарт на способи взаємодії користувачів із системою.

       Але головне, заради чого створюються на підприємствах автоматизовані системи - це функціональна інтеграція.

       Гнучкість при реалізації конкретних структур управління породжує нові моменти в  інтеграції функцій базової системи, оскільки склад функцій, що включаються  до підсистеми конкретної АСУ, може не повністю збігатися з функціональним наповненням підсистем базової  системи.

        АСУ будується з орієнтацією на управління процесом як єдиним цілим, а не на автоматизацію діяльності окремих підрозділів, що займаються управлінням. При цьому можлива  розбіжність функціонального наповнення підсистем АСУ і функціональних обов'язків у підрозділах (рис. 29).

       Таким чином, комплексна автоматизація управління сприяє подоланню бар'єрів між різними  службами управління. Одним з проявів  цього процесу є використання в різних службах одних і тих  же функцій, необхідних для підготовки різних управлінських рішень. Наприклад, перевірка рівня запасів на складі виконується як при надходженні  зовнішнього замовлення, так і  при формуванні виробничого замовлення або замовлення на придбання.

       Резюмуючи вищесказане, можна відзначити такі особливості комплексного підходу  до автоматизації управління:

• підвищена економічна ефективність цього підходу в порівнянні з іншими (по ділянках і напрямках);
• надзвичайно високі вимоги до якості управління процесом впровадження системи.

1.5 Впровадження автоматизації управління

1.5.1 Планування процесу автоматизації

       Процес  автоматизації як будь який керований  процес складається з наступних  етапів:

• планування,
• контроль виконання плану,
• регулювання - аналіз результатів і прийняття рішень.

       Як  правило, існують два типи планів автоматизації:

• стратегічний план,
• оперативний план.

       Вкрай бажано, щоб і стратегічний, і  оперативний плани були складені в письмовому вигляді. Відмінності  стратегічного плану від оперативного полягають у наступному.

       Стратегічний  план за рідкісним винятком не містить  плану конкретних робіт. У ньому  фіксуються принципи і умови, з дотриманням  яких повинні здійснюватися прийняття  рішень на якому або відрізку часу, і результати, описані в термінах бізнесу, які повинні бути досягнуті  при дотриманні цих умов. Тому в  певному сенсі він, з одного боку, є планом прийняття управлінських  рішень, а з іншого - фіксує умови, дотримання яких необхідне при прийнятті  рішень. Стратегічний план може не бути календарним, тобто розрахованим на рік, три або п'ять років, а носити умовний характер, тобто діяти  до настання деяких умов, наприклад  утворення нових підрозділів, досягнення обсягу продажів.

       Оперативний план, як правило, містить план конкретних робіт по реалізації прийнятих стратегічних рішень, описаних в технічних термінах. Він включає в себе події, які  повинні відбутися, та носить календарний  характер, тобто прив'язаний до календарних  дат (рік, півроку, квартал), і супроводжується  кошторисом витрат або графіком інвестування коштів.

       Контроль  виконання планів передбачає наявність  процедур періодичного збору інформації, її узагальнення та подання оперативної  інформації особам, які приймають  рішення у формі, прийнятої на підприємстві. Наприклад, відставання  від календарних строків, перевитрата  або, навпаки, недовитрати коштів, що виділяються на автоматизацію.

       До  складу представленої оперативної  інформації в обов'язковому порядку  повинна включатися інформація про  виникнення в міру реалізації плану  проблемах.

       Аналіз  результатів і прийняття рішень передбачає наявність процедури  аналізу результатів, спираючись на який проводиться ревізія плану  або внесення змін у хід процесу. Процедура може носити як періодичний  характер, так і ініціюватися при  настанні будь-яких подій: перевищення  бюджету, відставання від строків.

1.5.2 Стратегія автоматизації

       Поняття стратегії автоматизації включає  в себе базові принципи, які використовуються при автоматизації управління. До її складу входять такі компоненти:

• області діяльності підприємства і послідовність, в якій вони будуть автоматизовані;
• спосіб автоматизації: по ділянках, напрямкам, комплексна автоматизація;
• довгострокова технічна політика - комплекс внутрішніх стандартів, які підтримуються на підприємстві: типи стандартів на обладнання, перелік постачальників і виробників базових апаратно-програмних засобів, на використання продукції яких орієнтовано підприємство, перелік продуктів і ліній продуктів, які використовуються або які передбачається використовувати в області автоматизації;
• Обмеження: фінансові, тимчасові і т. д.;
• умови, при настанні яких виробляється ревізія плану;
• аналіз результатів виконання плану;
• процедура управління змінами плану.

       Стратегія автоматизації в першу чергу  повинна відповідати пріоритетам  і стратегії (завданням) бізнесу  підприємства. Поняття стратегії  також повинні входити шляху  досягнення цієї відповідності.

       Стратегічний  план автоматизації повинен складатися з урахуванням наступних факторів:

• середній період між зміною технологій основного виробництва;
• середній час життя випущених підприємством продуктів і їх модифікацій;
• анонсовані довгострокові плани постачальників технічних рішень у плані їхнього розвитку;
• розширення типів сумісних платформ;
• створення засобів конвертації даних системи архівування;
• інтеграція із суміжними системами;
• термін амортизації використовуваних систем;
• стратегічний план розвитку підприємства, включаючи плани злиття і поділу, зміна чисельності та номенклатури продукції;
• плановані зміни функцій персоналу.

       Вищесказане означає, що автоматизація це один із способів досягнення стратегічних бізнес-цілей, а не процес, що розвивається за своїми внутрішніми законами. На чолі автоматизації  повинна лежати стратегія бізнесу  підприємства: місія підприємства, напрямки та модель бізнесу. Таким чином, автоматизації це план, узгоджений за термінами і цілям зі стратегією організації.

       Другою  важливою особливістю є ступінь  відповідності пріоритетів автоматизації  та стратегії бізнесу, а саме - цілям, які повинні бути досягнуті:

• зниження вартості продукції;
• збільшення кількості або асортименту;
• скорочення циклу: розробка нових товарів і послуг - вихід на ринок;
• перехід від виробництва на склад до виробництва під конкретного замовника.

       Стратегічні цілі бізнесу з урахуванням обмежень (фінансових часових і технологічних) конвертуються в стратегічний план автоматизації.

       Відомо  чимало прикладів, коли впровадження автоматизації  на підприємстві не приносило очікуваного  ефекту. У більшості випадків це обумовлено тим, що при формуванні стратегії  автоматизації ігнорувався стратегічний план розвитку самого підприємства. У  результаті реалізовувалися або  занадто амбіційні проекти, які  поглинали велика кількість коштів і не відповідали потребам бізнесу, або, навпаки, створювалися системи, не здатні обслужити поточні потреби.