Антикризисный менеджмент на строительной фирме

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська кваліфікаційна робота складається із вступу, двох основних розділів, висновків, огляду періодичної літератури, яка висвітлює аспекти діяльності ТзОВ “ФОРТЕЦЯ-ЗАХІДБУД” по проблемі позбавлення від наслідків та виходу підприємства з світової фінансово-економічної кризи шляхом впровадження системи антикризового менеджменту, і зокрема оцінка законодавчої та нормативно – довідкової бази по антикризових заходах, в якій розглянуто основні закони, що координують роботу підприємства та діяльність будівельної промисловості. Аналітична частина з ретельним описом аналізу основних результатів діяльності підприємства за останні три роки, визначено основні проблеми, що пов’язані з витратами, та шляхи їх вирішення.

ANNOTATION

              Qualifications Bachelor work consists of introduction, two main sections, the findings of the periodic review of the literature that highlights aspects of LTD “FORTETSIA-ZAHIDBUD" on the issue of effects of deprivation and exit businesses with global financial crisis and implementation of crisis management, and in particular the assessment of legislative and normative -reference framework for anti-crisis measures, which addressed the basic laws that businesses and coordinate the work activities of the construction industry. The analytical part of the thorough analysis of the basic description of the company's results for the last three years, the main problems related to costs and solutions.

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування антикризового менеджменту

1.1 Сутність понять антикризовий менеджмент та “криза”, її вплив на економіку..6

              1.1.1. Сутність економічних криз........................................................................9

              1.1.2. Стадії економічних криз............................................................................12
1.2 Світова криза та її вплив на будівельну галузь та нерухомість...........................14
1.3 Діагностування в системі антикризового менеджменту………………...............16

РОЗДІЛ 2. Аналізування тенденцій діяльності ТзОВ “ФОРТЕЦЯ-ЗАХІДБУД” з урахуванням проблеми фінансово-економічної кризи  в умовах ринкових відносин

2.1 Аналізування будівельного ринку України та вплив кризи на нього..................44
2.2 Аналізування та оцінка фінансового стану та виробничо-господарська характеристика підприємства в умовах ринкових відносин ......................................52
2.3 Формування системи антикризового менеджменту для розв’язання проблем підприємства....................................................................................................................65

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ..................................................................................72

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..............................................................................................75

ДОДАТКИ........................................................................................................................77

ВСТУП

Cучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Однак спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності й навіть криз.

Проблема економічних криз актуальна в цей час у нашій країні, тому що за порівняно невеликий період часу в 15-20 років ми перебуваємо в стані постійної економічної кризи, то слабша, то підсилюється. Циклічні коливання впливають на всі сфери діяльності людини, в тому числі на галузі промисловості. В випадку затяжних і спадних циклів слабкими стають важка промисловість, машинобудування, будівельна галузь. Проте нерухомість — одне з найстабільніших матеріальних багатств, життя без неї важко уявити.

Cвітова фінансова криза вдарила по всіх галузях економіки та торкнулася українського ринку нерухомості. Однак її наслідки могли б бути менш болючими, якби не структурні проблеми нашої економіки. Будівельна галузь вважалася однією з ключових в економіці України останніх років. Будівельні корпорації припиняють на невизначений термін вже початі та планові будівництва, споживачі переглядають свої погляди щодо потреб в житлі, а Верховна Рада та Кабінет Міністрів проголошують та затверджують ряд законів, постанов і розпоряджень щодо ситуації котра має місце зараз, а саме — відсутність інвестицій в будівельну галузь, спад робіт по запланованих забудовах, численні призупинення будівництва.

  Предметом дослідження бакалаврської кваліфікаційної роботи є знаходження сучасних методів виходу з світової фінансово-економічної кризи та застосування системи антикризового менеджменту на прикладі ТзОВ “ФОРТЕЦЯ-ЗАХІДБУД”.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1 Сутність понять антикризовий менеджмент та “криза”, її  вплив на економіку

              Антикризовий менеджмент — процес застосування форм, методів і процедур, направлених на соціально-економічне оздоровлення фінансово-господарської діяльності індивідуального підприємця, підприємства, галузі, створення і розвиток умов для виходу з кризового стану економіки регіону або країни в цілому.

              Основними кризами, до яких має схильність фінансово-господарча діяльність суб'єктів економіки, вважаються стратегічна криза, тактична криза і криза платоспроможності. Криза на рівні регіону або держави може виявлятися у вигляді втрати здатності економіки функціонувати в режимі розширеного відтворення, втрати фінансової стійкості, неефективного державного регулювання економічних процесів, погіршення рівня і якості життя населення.

До виникнення кризи на рівні господарюючих суб'єктів приводять чинники:

   зовнішні чинники — незбалансована грошово-кредитна і бюджетно-податкова політика, незадовільна структура доходів і витрат населення, нестабільність функціонування базових політико-правових інститутів, відставання в науково-технічному розвитку, конкуренція;

   внутрішні чинники — помилки у виробничій, фінансовій, маркетинговій стратегії, нераціональне використання  ресурсів,  непрофесійний менеджмент, низький рівень організаційної і корпоративної культури.

Криза на рівні окремого регіону або держави в цілому виникає в результаті реалізації таких чинників:

   деформація структури регіональної або федеральної економіки у бік пріоритетного розвитку однієї або декількох зв'язаних галузей;

   збільшення майнового розшарування населення;

   криміналізація державного управління і господарської діяльності;

   ослаблення системи державного управління і контролю.

Напрями антикризового управління:

              За основні напрями антикризового управління на рівні господарюючого суб'єкта вважаються постійний моніторинг фінансово-економічного стану підприємства, розробка нових управлінської, фінансової і маркетингової стратегій, скорочення постійних і змінних витрат, підвищення продуктивності праці, залучення засобів засновників, посилення мотивації персоналу.

              До заходів регіонального або федерального рівня зараховуються коригування фінансово-економічної, соціальної, науково-технічної, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх погроз економічній стабільності, розробка комплексу оперативних і стратегічних заходів з подолання негативних чинників, зміцнення контролю, правопорядку, дотримання законодавства.

              Економічний цикл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. Складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Криза (спад) — завершує попередній періодичний цикл і є початком наступного. Характеризується: труднощами збуту виробленої продукції, скороченням виробництва, зростанням попиту на ліквідність (готівку), збільшенням ставки позичкового відсотка. Паніка на ринку цінних паперів, курс акцій швидко падає. Фірми закриваються та банкрутують, передусім дрібні.

Депресія — фаза циклу, якій властивий застій виробництва. Відтворення — просте. Національний продукт уже не зменшується, але більше не зростає, відсоткова ставка падає до свого мінімального значення. Зростає сукупний попит і готуються умови до пожвавлення виробництва і комерційної діяльності.

Пожвавлення — спостерігається ріст ділової активності, що супроводжується зростанням промислового виробництва та інвестицій, помітного скорочення безробіття, підвищенням особистих доходів і прибутків корпорацій; Нарощування інвестицій, що пожвавлює попит — спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Найбільш яскравою ознакою пожвавлення є збільшення платоспроможного попиту. Тому для виходу із застійного стану застосовується стимулювання попиту. Обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня, і економіка вступає у фазу піднесення.

Піднесення (зростання) — фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг найбільшого піднесення попереднього циклу і зростає найвищими темпами. Розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке уже готує ґрунт для наступного спаду і нового економічного циклу.

              Економічна криза (грец. Krisis — вирок, поворотний пункт) — різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

Поняття фінансова криза має широке застосування до різних випадків, коли деякі фінансові установи або заощадження раптово втрачають велику частину своєї вартості. В 19-тому та на початку 20-го століття, багато фінансових криз пов'язували з банківськими кризами та багато рецесій співпадало з цими кризами. До інших випадків, що також називають фінансовими кризами, належать: падіння фондових ринків, валютні кризи, банкрутства та дефолти [16].

Економісти розробили різні теорії виникнення та запобігання появі фінансових криз. Однак, між ними не вдається досягнути консенсусу, та фінансові кризи все ще трапляються по всьому світу.

Як видно поняття криза має багато рівнів і трактувань. Вираження "криза" походить від грецького слова "crisis", що означає "вирок, рішення по якому-небудь питанню, або в сумнівній ситуації". Також може означати "вихід, рішення конфлікту (до ін. військового)". Але сучасне значення слова найбільш часте застосування знаходить у Гіппократа й лікарів: і криза означає вирішальну фазу розвитку хвороби. У цьому змісті мова заходить про "crisis" тоді, коли хвороба підсилює інтенсивність або переходить в іншу хворобу або взагалі закінчується смертю.

B XVII-XVIII сторіччях поняття криза стала застосовуватися й у відношення до процесів які відбуваються у суспільстві, військові та політичні кризи, при цьому використалося майже не змінене значення кризи взяте з медицини.

I нарешті в ХІХ столітті значення перейшло в економіку. "Класичне" економічне поняття кризи, що сформувалося в той час, означає не бажану й драматичну фазу в капіталістичній економічній системі, що характеризується коливаннями й негативними явищами, перешкодами.

Можна дати саме загальне визначення кризи.

Економічна криза - це значне порушення рівноваги в господарській системі, що часто супроводжується втратами й розривом нормальних зв'язків у виробництві й ринкових відносинах, що, B остаточному підсумку, веде до дисбалансу функціонування економічної системи в цілому.

1.1.1                               Сутність економічних криз.             

Кожна криза дозріває у фазах пожвавлення й підйому. Це фази стійкого розширення виробництва. У цей період збільшуються доходи населення й росте сукупний споживчий попит. Ріст споживчого попиту спонукує підприємців розширювати виробничі потужності й збільшувати капіталовкладення. Отже, росте попит на засоби виробництва. Збільшення загального сукупного попиту починає випереджати темпи зростання суспільного виробництва. Кругообіг індивідуальних капіталів протікають безперешкодно, знижується гострота конкурентної боротьби. Тому зменшуються стимули нових впроваджень, відновлення виробництва. Відтворення протікає на переважно екстенсивній основі. Такий розвиток триває доти, поки темпи зростання виробництва не починають випереджати темпи росту платоспроможного попиту. Коли це відбувається, то наступає надвиробництво товарів, a разом з ним і економічна криза. Економічна криза виявляє пере­нагромадження капіталу, що виступає в трьох формах: надвиробництво товарного капіталу (ріст нереалізованої продукції), перенагромадження продуктивного капіталу (збільшення недовантаження виробничих потужностей,ріст безробіття). Перенагромадження грошового капіталу (збільшення кількості грошей, не вкладених у виробництво). Загальним результатом перенагромадження капіталу стає ріст витрат виробництва, падіння цін і, отже, прибутку.

Але економічна криза являється не тільки стримуючим фактором, але й рушійним у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу («очисну») функцію. Під час кризи виникають мотиви котрі спонукають до скорочення витрат виробництва й збільшенню прибутку, підсилюється конкуренція. Економічна криза приводить до морального зношування засобів виробництва, не здатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Biн же створює стимули для поновлення капіталу на новій технічній основі. Тому криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки. 3 ним кінчається попередній період розвитку й починається наступний. Криза - найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Таким чином, циклічність як форма руху ринкової економіки має своїм епіцентром криза, у якому виявляються й межу, і імпульс росту економіки. Викликаючи масове моральне зношування основного капіталу, криза розчищає шлях для масових інвестицій, причому на новому технічному рівні.