Шпаргалка по "Правознавству"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52.Бюджетна  система України.

Бюджетна система України  складається з державного бюджету  та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого  самоврядування визнаються бюджети  територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Зведений бюджет є  сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.Включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Принципи бюджетної системи України

1) принцип єдності  бюджетної системи України - єдиною  правовою базою, єдиною грошовою  системою, єдиним регулюванням бюджетних  відносин, єдиною бюджетною класифікацією,  єдністю порядку виконання бюджетів  та ведення бухгалтерського обліку  і звітності;

2) принцип збалансованості  - повноваження на здійснення  витрат бюджету повинні відповідати  обсягу надходжень до бюджету  на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності  - Державний бюджет України та  місцеві бюджети є самостійними.

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів

5) принцип обгрунтованості  - бюджет формується на реалістичних  макропоказниках економічного і  соціального розвитку держави  та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету;

6) принцип ефективності 

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між  державним бюджетом та місцевими  бюджетами; 

8) принцип цільового  використання бюджетних коштів 

9) принцип справедливості 

10) принцип публічності та прозорості

11) принцип відповідаль. учасників бюджетного процесу

Бюджетна класифікація

1. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

2. Загальний фонд бюджету  включає: 

-всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

- всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

- фінансування загального фонду бюджету.

3. Спеціальний фонд  бюджету включає: 

- бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

- гранти або дарунки, одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

- різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

 Дефіцит та профіцит  бюджету 

1. Прийняття Державного  бюджету України або місцевих  бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету з урахуванням особливостей,.

2. Профіцит бюджету  затверджується виключно з метою  погашення основної суми боргу  та на забезпечення збереження розміру оборотної касової готівки.

Джерела фінансування дефіциту бюджету 

1. Джерелами фінансування  дефіциту бюджетів є державні  внутрішні та зовнішні запозичення,  внутрішні запозичення органів  влади Автономної Республіки  Крим, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування, а також вільний залишок бюджетних коштів із дотриманням умов, визначених цим Кодексом.

Право на здійснення запозичень

 Право на здійснення  державних внутрішніх та зовнішніх  запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

Гарантії щодо виконання  боргових зобов'язань 

1. Кабінет Міністрів  України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

53.Правове регулюв. бюджетного процесу в Україні.

1. Стадіями бюджетного  процесу визнаються:

1) складання проектів  бюджетів; 2) розгляд та прийняття  закону про Державний бюджет  України, рішень про місцеві  бюджети; 3) виконання бюджету, рішення про місцеві бюджети; 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

2. На всіх стадіях  бюджетного процесу здійснюються  фінансовий контроль і аудит  та оцінка ефективності використання  бюджетних коштів.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

 За обсягом наданих  прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.  Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями,  передбаченими бюджетом Автономної  Республіки Крим, - уповноважені  юридичні особи, що забезпечують  діяльність Верховної Ради Автономної  Республіки Крим та Ради міністрів  Автономної Республіки Крим, а  також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями,  передбаченими іншими місцевими  бюджетами, - керівники місцевих  державних адміністрацій, виконавчих  органів рад та їх секретаріатів,  керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

4. Головний розпорядник бюджетних коштів: 1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів; 2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу; 3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня  відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями; 4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про виділення  коштів з резервного фонду  бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

3. Резервний фонд бюджету  не може перевищувати одного  відсотка обсягу видатків загального  фонду відповідного бюджету.

4. Кабінет Міністрів  України, Рада міністрів Автономної  Республіки Крим, місцеві державні  адміністрації та виконавчі органи  місцевого самоврядування щомісячно  звітують відповідно перед Верховною  Радою України, Верховною Радою  Автономної Республіки Крим та відповідною радою про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.

1. Внутрішній фінансовий контроль, який здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати: 1) постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю; 2) оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам; 3) інформування безпосередньо керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки, проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

1. Інформація про бюджет  повинна бути оприлюднена. Міністерство  фінансів України забезпечує  доступність для публікації: 1) проекту  закону про державний бюджет; 2) закону про Державний бюджет  України на відповідний період з додатками, що є його невід'ємною частиною; 3) інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками кварталу та року; 4) інформації про показники виконання зведеного бюджету України; 5) іншої інформації про виконання Державного бюджету України.

2. Проект закону про  державний бюджет підлягає обов'язковій  публікації в газеті "Урядовий  кур'єр" не пізніше ніж через  сім днів після його подання  Верховній Раді України. 

3. Верховна Рада Автономної  Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують публікацію інформації про місцеві бюджети, в тому числі рішень про місцевий бюджет та періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття.

4. Інформація про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) підлягає обов'язковій публікації не пізніше 1 березня року, що наступає за роком звіту: Державного бюджету України - в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"; місцевих бюджетів - у газетах, визначених відповідними радами.

Міністерство фінансів України до 20 березня за участю Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Рахункової палати здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній рік у розрізі економічної класифікації видатків. Інформація про час і місце публічного представлення публікується разом із звітом про виконання Державного бюджету України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

54.Система оподаткування  в Україні.

Встановлення і скасування податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, а також  пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною  Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Під податком і збором до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Державні цільові фонди  включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних  цільових фондів, що справляються у  встановленому законами України  порядку, становить систему оподаткування.

Принципами  побудови системи оподаткування є:

стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок;

стимулювання підприємницької  виробничої діяльності та інвестиційної  активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва

рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів;