Розвиток страхового посередництва в Україні

Розглянемо детально основні тенденції діяльності страхових  посередників спираючись на дані 2005-2011 років, тому що саме у роки економічної кризи ситуація докорінно почала мінятися у гіршу сторону.

Починаючи з 2005 року, підприємці усвідомивши  можливість використання страхової  компанії як фінансового інструменту  для виводу коштів у тіньову економіку, почали активно створювати нові товариства, тим самим суттєво впливаючи на страховий ринок України. З’явилися сотні нових компаній які облаштували свою діяльність виключно у розрізі шахрайського характеру. В Таблиці 2.1. ми можемо детально побачити тенденцію до зростання кількості страховиків порівняно з страховими брокерами.

Таблиця 2.1.

Кількість страхових компаній та брокерів на страховому ринку України у 2005-2011 рр.

*Джерело-Офіційний сайт «Держфінпослуг»

Як видно із даних  таблиці, кількість страхових брокерів, починаючи з першої хвилі всесвітньої  економічної кризи різко знизилася. Перш за все, із за різкого падіння платоспроможності страхувальників. Як було зазначено, більшість страхових брокерів, це об’єднання співробітників страхових компаній з вже існуючими базами клієнтів, але після 2008 року, метод робити зі «старими» клієнтами став неефективний. І самі тоді почалася тенденція до зародження нового типу страхових брокерів, для яких отримання страхового відшкодування відійшло на другий план основної роботи. Система взаємодії страхового брокера з страховою компанією було досить примітивна, головної ціллю для брокера було перш за все отримати агентську винагороду і подальша доля клієнта йому була байдужа. Починаючи з 2008 року страхові брокери, які залишились після першої хвилі економічної кризи, почали більш детально звертати увагу на свої колег з Європейських країн, і більшість з них докорінно модифікувала бізнес процеси взаємодії з страховою компанією та клієнтом. Вперше, страхові брокери які існують на території України почали створювати «колл-центри» для допомоги клієнтам, почали з’являтися програмами лояльності, суттєво змінилася сама система відплати комісійних винагород.Для прикладу, в Таблиці 2.2. розглянемо класичну систему взаємодії страховика, страхувальника та страхового брокера.

Таблиця 2.2.

Система взаємодії страховика, страхувальника та страхового брокера.

      *джерело: створено автором

Як ми бачимо, система  була доволі примітивна, і в умовах сучасного стану страхового ринку вона вже не діє, таким чином страхові брокери були змушені докорінно змінити свої бізнес процеси. Більшість страхових брокерів були змушені підвищувати кваліфікацію своїх робітників щоб задовольнити потреби страхувальника, не тільки в галузі консультування та допомозі, у виборі страхової компанії та оптимально страхового захисту, але і у подальшому супроводжені даних договорів, як з юридичної так і правової підтримки. Такі брокери як «Агентство страхового консалтингу» починаючи з 2012 року, надають свої клієнтам окрім конкурентних тарифів ще і персонального юриста, для вирішення питань як з страховою компанію так і загальних потреб, це не безлімітні послуги, але вже такий факт як існування таких послуг свідчить до загальної тенденції покращення ситуації на ринку надання посередницьких послуг. Таку саму тенденцію можна вбачати і зі сторони страхових компаній партнерів.

Так у 2012 році, страхові компанії які політикою демпінгу по продажу  полісів ОСЦПВ загнали себе у глухий кут, були змушені припинити продаж свої полісів ОСЦПВ і відмовитись від подальшої їх реалізації, так як демпінгова політика спричинила ситуацію, коли компанії просто не мають фінансової змоги виконувати взяті на себе зобов’язання перед клієнтами. Одним із прикладів такої ситуації можна привести аналізуючи діяльність страхової компанії «Добробут». Компанія переслідуючи мету збільшення агентської мережі була змушена виплачувати агентську винагороду у розмірі до 70% від отриманої премії і таким чином, станом на 1 березня 2012 року була позбавлена ліцензії на продаж полісів ОСЦПВ.

Аналітичні данні представлені у Додатку 1.

Як видно із даних Додатку 1, питома вага страхових премій прийшлась на діяльність страхових посередників у сфері перестрахування, що свідчить про високий розвиток перестрахування на Україні.

Що стосується головної тенденції розвитку діяльності банків, як страхового посередника докорінно  не змінилася. Як і раніше, банки  у роки стагнації кредитних видач, змушені шукати шляхи компенсації втрачених коштів. Так більшість банків  розробляючи програму стратегії розвитку відносин зі страховими компаніями, відмовилися від обов’язково розміщення депозитних коштів на рахунках банка, для проходження акредитації страховою компанією. На перший погляд дана новина може здаватися позитивною і навіть орієнтованою на Європейський досвід співпраці з страховими компаніями, але це не так. Замість ведення чесної та конкурентної політики банками була висунута умова компенсації свої акційних програм кредитування через премію страхової компанії. На прикладі це виглядає наступним чином. Клієнт банку, звернувшись до банку укладає з ним кредитну угоду під «акційний нульовий процент» , а банк у свою чергу вимагає у клієнта договір страхування з компанією яка вказана у переліку акредитованих. Клієнт сплативши страховику премію, навіть не підозрює що сплачую банку відсотки саме сплативши за договір страхування. Таким чином комісійні винагороди з деяких видів страхування які продаються через банківський канал досягають 90% від страхової премії. Тим самим, банки як страховий посередник виконали умови співпраці з страховою компанією, але часто забувають, що за такими договорами страхування, страховик все одно несе відповідальність. Слід зазначити, що банк, як страховий посередник, у часи стагнації кредитування, доволі специфічний посередник, але були і поліпшення у сфері співпраці.

Так у 2012 році враховуючи монопольну ситуацію у сфері співпраці  між банками та страховими компаніями, були створені  «Правила співробітництва банків та страховиків, пов’язаного з кредитуванням»

Правила співробітництва  банків та страховиків, пов’язаного  з кредитуванням  спрямовані на встановлення прозорих, недискримінаційних правил поведінки банків, страховиків, інших  заінтересованих осіб в процесі надання банком кредитів, укладання та подальшого виконання позичальником та страховиком договорів страхування, за якими банк є вигодонабувачем, та визначає правила та механізми налагодження ефективної співпраці між банками та страховиками.

Метою цих Правил є:

• удосконалення та підвищення якості страхових та банківських послуг, забезпечення  страхувальника (позичальника) інформацією в обсязі, необхідному для прийняття зваженого рішення щодо вибору страховика та укладання договору страхування;
• сприяння формуванню чесних звичаїв у конкуренції під час здійснення кредитування позичальників та укладання договорів страхування;
• зменшення ризиків, які виникають у зв’язку з неплатоспроможністю страховиків та банків, непрозорістю фінансової звітності страховиків та банків, можливою втратою застрахованого заставного майна;
• раціоналізація бізнес-процесів при кредитуванні та пов’язаному з ним страхуванні; 
• техніко-технологічний розвиток ринків банківських та страхових послуг;
• розроблення та застосування уніфікованих технічних умов та стандартів;
• сприяння становленню, розвитку і підтриманню добросовісної  конкуренції;
• отримання позичальником справедливої вигоди від співпраці банків та страховиків на основі балансу інтересів усіх задіяних у правовідносинах суб’єктів.

Також були розроблені основні  принципи співробітництва страховиків  та банків, які визначають забезпечення права Позичальника на вільний вибір  страховика з переліку страховиків, що відповідають вимогам банку, прозорість та відкритість банків та страховиків, відповідність винагороди банку чи страховика наданим послугам, недопущення обмеження конкуренції на банківському та страховому ринках, рівність сторін в процесі кредитування та страхування;

Правила враховують загальні вимоги законодавства у сфері  кредитування, страхування та захисту економічної конкуренції, а саме: законів України «Про страхування» від 07.03.1996р., з наступними змінами та доповненнями,  «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р., з наступними змінам та доповненнями, "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001р., з наступними змінами та доповненнями, «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996р., з наступними змінами та доповненнями, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Також, доцільно було б розглянути основні тенденцій які спостерігалися останні роки на ринку не страхових посередників, ми можемо бачити тільки позитивні результати. Так, тільки за 2008-2012 роки, за даними інформаційного порталу «Просто Банк», кількість учасників які задіяні у реалізації страхових продуктів зросла з 13 тисяч до 29 тисяч одиниць. Починаючи з 2008 року, коли страхові компанії просто були змушені шукати альтернативні канали продажу страхових продуктів, почали створюватися нові види не страхових посередників. До вже існуючих приєдналися приєднались такі як: супермаркети, комерційні поштові відділення, магазини побутової техніки, місця реєстрації транспортних засобів (окрім МРЕВ), магазини преси, туристичні брокери, медичні заклади і навіть навчальні установи, такі як дитячі садки та школи. Перш за все, це говоріть про те, що культура страхування як загальнодержавної хвилі страхування, поступово набирає свої оберти. Культура страхування в Україні виходить на новий рівень.

Діяльність не страхових  посередників у загальному портфелі страхових компаній, більшість страховиків індексують на рівні 40-50%. У той час як профільні посередники займають не більше 20% (не беручі до уваги Банкешуранс).

2.2. Нові форми  страхового посередництва.

З розвитком ринку  страхових послуг виникає потреба і інноваційному підході до розробки та створенні нових форм страхового посрередництва Так на 2012 рік на Україні існує два напрямки інтернет-страхування: он-лайн і офф-лайн.

Система он-лайн  виконує  практично повний цикл продажів у  віртуальному режимі: розрахунок вартості, заповнення заяви про страхування. У цьому разі, придбати можна, як правило, тільки „стандартні" страхові продукти: страхування витрат при виїзді за кордон, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, страхування від нещасних випадків, тобто — ті, вартість яких залежить від мінімальної кількості факторів. Дуже складно застрахувати те, що вимагає андерайтингу — огляду і попередньої оцінки об’єкту страхування. Наприклад, через інтернет не можна застрахувати авіаційні та космічні ризики, також ніхто і ніколи не стане страхувати здоров’я, адже для визначення страхового тарифу людину потрібно обстежити.

Деякі страховики при  наданні он-лайн послуг надають клієнтам знижки від 5% до 15%  залежно від виду страхування.

Оплата таких послуг може здійснюватись через інтернет , або страхувальник може роздрукувати рахунок і оплатити його в банку  або внести кошти до каси страховика.

За системою офф-лайн клієнт може одержати на сайті страховика або страхового посередника інформацію про страхові продукти, про умови укладання договору страхування, іноді відразу дізнатися про розмір страхового платежу, направити через інтернет запит, а у нестандартних випадках — задати запитання електронною поштою. Наприклад, страхування вантажів — продукт, як правило, нестандартний. Потрібна індивідуальна програма, індивідуальні умови. Інтернет використовується також для котирувань. На деяких сайтах існує інтерактивний калькулятор із залізничних, автомобільних і авіаційних вантажоперевезень. Тобто можна заздалегідь визначити вартість страхового полісу залежно від пункту призначення, типу вантажу та деяких інших параметрів. Після того, як потенційний клієнт довідався, скільки це буде коштувати, він заповнює запит і надсилає на сайт. Андерайтер перевіряє дані, може дещо скоригувати ціну і відсилає потенційному клієнтові всі необхідні документи електронною поштою або додатково спілкується з клієнтом, коли необхідно уточнити якісь деталі.

За даними експертних досліджень, проведених Міжнародною агенцією „Вееопе", інтернет-страхування дозволяє на 5-30% зменшити витрати та скорочує до 50% часу, необхідного ризик-менеджеру для пошуку страхових продуктів: не треба їздити до страховика, щоб дізнатися подробиці, бо вся інформація є на сайті, на який можна заходити в будь-який зручний час.

Цільова аудиторія інтернет-страхування, враховуючи глобальний характер, складається  з різних, несхожих один на одного людей. Крім молоді, як головного споживача, страхуванням через інтернет цікавляться  цілком дорослі люди, яким у силу зайнятості чи з інших причин легше звернутися до страховика в такий спосіб. Зокрема, це представники ІТ-бізнесу, банківської та фінансової сфери, консалтингу, рекламного бізнесу, ЗМІ, тобто особи з середнім і високим рівнем доходу, які широко використовують нові технології та мають активну життєву позицію.

Піонером на теренах  СНД на ринку інтернет-страхування  стала група „Ренесанс-Страхування”, що запустила в жовтні 1999 року перший якісний веб-проект «Ренинс» — страхування он-лайн. Використовуючи західний досвід, ця страхова компанія поставила перед собою за мету не просто організацію продажів через інтернет, але і популяризацію цього напрямку в цілому.