Розробка iнформацiйноi систем для забезпечення ефективностi використання грошових потокiв на пiдприэмствi

                   входу;

                   виходу;

                   внутрішніх і зовнішніх каналів.

У Державному Стандарті України ДСТУ 2874-94 дано таке визначення ІС:

Інформаційна система – система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери (ПС).

Таблиця 1

Властивості вхідної інформації

Характерною рисою ІС є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМу), коли людина (кінцевий користувач) Здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані обробляє інформацію і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить способом взаємодії між джерелом й одержувачем інформації Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому – мало або нічого.

Потенційні можливості ІС реалізуються через їх функції, до яких належать:

обчислювальна – вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

слідкувальна – відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;

запам'ятовувальна – забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

комунікаційна – забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

інформаційна – реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;

регулювальна – вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

оптимізаційна – забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

прогнозна – визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;

аналізаторна – визначає основні показники техніко-економічного рівня виробництва і господарської діяльності;

документувальна – забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів. Розв'язання задач інформаційно-довідкового обслуговування сприяє збільшенню гнучкості ІС управління.

          Поняття ІС управління нерозривно пов'язане з поняттям економічної інформації та її матеріальним поданням.

При цьому варто розрізняти два аспекти ІС: змістовий і технологічний. Змістовий визначає коло розв'язуваних інформаційних завдань, відображає структуру об'єкта управління та напрями діяльності кожного його підрозділу. Технологічний аспект ІС припускає її розгляд як одного з управлінських процесів, пов'язаних зі здійсненням комплексу інформаційних процедур (табл. 2).

Інформаційна процедура – сукупність однорідних операцій, пов'язаних із впливом на інформацію.

Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес – технологічну основу управлінської діяльності. Інформаційний процес управління складається з двох частин: інформаційного процесу і прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень за впливом на виробничо-господарську діяльність ґрунтується на результатній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

Інформаційний процес аналогічно виробництву продукції є процесом здобуття певного цілісного за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Він включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну.

Інформаційний процес управління – сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація. Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління.

В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМах управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМі та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

Кожній інформаційній операції, реалізованій програмним модулем, відповідає рядок головного меню АРМу. Програмний модуль, у свою чергу, може мати своє меню (підменю), що задає порядок виконання певних дій під час оброблення даних. Внутрішні підменю програмних модулів забезпечують певну гнучкість в обробленні даних. Наприклад, внутрішнє підменю може задавати: вигляд повідомлення (МГ, відеокадр (ВК) , ГМД), період (день, декада, місяць, квартал, рік), ступінь охоплення (підприємство, цех, дільниця). Стан інформації на виході інформаційного процесу кожного АРМу розглядається як "кінцевий продукт", а інформаційний процес загалом – це виробництво цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим змістом.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних АРМах. Сукупність АРМів, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предмети та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМу в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМами.

У процесі створення АІС розробляється певна модель, що відображає розподіл функціональних обов'язків між управлінським персоналом. Стосовно цієї теоретичної моделі визначаються склад АРМів та їх інформаційне суміщення. Це логічні АРМи, які включають набір програмних модулів. Фізичні АРМи формуються встановленням (генерацією) на конкретній робочій станції програмних модулів одного або кількох логічних АРМів.

Виділення фізичних АРМів визначається організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) певної конфігурації та іншими чинниками.

Реалізація інформаційного процесу управління означає виконання різних інформаційних операцій. Кожна така операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов'язана з інформацією та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв'язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної та іншої техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Інформаційні задачі називаються економічними, або задачами управління, а точніше – інформаційними управлінськими задачами економічного призначення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп техніко-економічних показників, значення яких використовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо-господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

Задачі управління насамперед мають на меті відшукання значень вихідних показників. Вони розглядаються як об'єкт машинного розв'язання за допомогою комп’ютерів. Сучасні комп’ютери забезпечують розв'язання різноманітних задач, їх групують за ознаками, притаманними класифікації економічної інформації (адже ці задачі – інформаційні), а також за критеріями, властивими тільки самим цим задачам. Спільність задач та інформаційних ресурсів породжує єдність багатьох властивостей задач та економічної інформації.

У табл. 2 наведено розподіл задач за різними класифікаційними ознаками.

Таблиця 2

Розподіл задач за різними класифікаційними ознаками

З погляду кінцевого користувача задачі за своїм призначенням поділяють на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу.

Кожна регламентна задача полягає в обробленні даних, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм звітності, що формуються в чітко визначені терміни за заданим розкладом і регламентуються за змістом. Ці задачі розв'язують з використанням математичного апарату зведень та угруповань, які лежать в основі алгоритмів розв'язання регламентних задач. Зведення бувають прості, коли дані підсумовуються для всіх одиниць сукупності, та групові, коли дані підсумовуються для однорідних груп одиниць сукупності.

При використанні апарату угруповань у сукупності однорідних груп виділяють одиниці за істотними для груп ознаками. Технологічною основою розв'язання регламентних задач на АРМах є режим "Розв'язання" ("Звіти", "Вихідні документи"), реалізований у термін, що строго регламентується, на основі інформації БД. Наприклад, звіт комерційного банку про операції з наявною іноземною валютою подається в обласне (регіональне) відділення Національного банку України (НБУ) щодня до 12 год. Форму звіту строго регламентовано. Звіт передається у вигляді текстового файла електронною поштою (ЕП).

Інформація групується за кодами валют, за операціями (купівля, продаж). Задача розв'язується з використанням алгоритму прямого розрахунку: обсяг продажу (купівлі) у валюті множиться на комерційний курс продажу (купівлі) у гривнях. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні регламентних задач не висока. Вихідна інформація найчастіше подається у вигляді МГ.

Задачі інформаційно-довідкового обслуговування утворюють клас задач, які забезпечують інформаційний сервіс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача необхідної інформації для оперативного створення доповідей, аналітичних записок, довідок, фрагментів звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом. Призначення таких задач полягає в підвищенні рівня оперативності управління. Розв'язують їх у міру виникнення необхідності в додатковій інформації залежно від виробничої ситуації. Технологічною основою їх розв'язання на АРМах є режим "Запити", реалізований вибором із БД за вказівкою кінцевого користувача важливих для управління даних і видачею їх на екран дисплея в найзручнішій для користувача формі. При цьому забезпечується негайне задоволення сформованого користувачем запиту. Фільтрація даних та їх вибіркове відображення на екрані дисплея дають змогу зробити вихідну інформацію більш цілеспрямованою, що сприяє активному її використанню в оперативному управлінні. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні таких задач дуже висока.