Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

б) його професійну діяльність (Taught at University of California at Irvine and University of Ottawa, 1971-89. Currently teaches Phonologie francaise, La langue francaise au Canada, Histoire de la langue francaise, Le francais dans        le monde [...]);

в) посади, які займав науковець (At Ottawa, Chair, Department of Linguistics, 1975-81; Vice-Dean, Faculty of Arts, 1981-89. Appointed to University of Calgary in 1989 as Head (from 1989-1998) of Department of French [...]);

г) сферу наукових інтересів лінгвіста (Research interests in French and Romance linguistics, particularly Old French, Modern French, Canadian French phonology and morphology);

д) написані ним наукові статті та монографії (Author of An Introduction to Old French Morphophonology, Dictionnaire inverse de l’ancien francais, The Pronunciation of Canadian French, French Sound Structure some 40 articles and   50 reviews. Review Editor of Canadian Journal of Linguistics 1986-92);

е) отримані гранти (Grants from ACLS (1972), CFH (1980, 1981), SSHRCC (1973, 1974, 1978, 1983, 1984, 1985, 1989), CFI (2000));

є) членство в різних лінгвістичних асоціаціях і товариствах (Member of Canadian Linguistic Association, Association for French Language Studies, Linguistic Society of America, and The Philological Society).

Таким чином, кожний з аналізованих англомовних інформаційно-довідкових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів відзначається усталеністю змісту інформації, що подається в цих текстах. Так, зокрема, інформаційно-довідкові ЕТ містять відомості про біографію, освіту, професійну діяльність того чи іншого лінгвіста, отримані ним (нею) гранти й академічні нагороди, його (її) інтереси та захоплення, приватні відомості                         (про родину) тощо.

2.2.2. Композиційне структурування електронних наукових текстів. Починаючи аналіз структурних особливостей англомовних наукових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, зосередимо нашу увагу, насамперед, на композиційній побудові таких текстів. Для цього розглянемо, наприклад, уривок з англомовного наукового ЕТ персональної ВС Девіда Дауті, професора університету Огайо [231] (див. Додаток А.16). Науковий електронний текст цієї веб-сторінки обмежується рубриками Course Materials, Research Areas, Current Research Interests.

Проаналізувавши й науковий електронний текст згаданої веб-сторінки,     й весь корпус відібраних для аналізу наукових електронних текстів досліджуваного типу, ми дійшли висновку про те, що типова структура англомовних наукових ЕТ утворюється рубриками: “дослідницькі інтереси” (“Research Interests”), “публікації: книжки, статті, розділи книжок” (“Publications: Books, Articles, Book Chapters”), “виступи на конференціях         і презентації” (“Conference Talks & Presentations”). Іншими словами, ці електронні тексти містять відомості про основні сфери наукових інтересів лінгвістів, працю над науковими проектами та інформацію про її результати, перелік публікацій тощо.

Крім виділення в наукових ЕТ згаданих рубрик, найпростішим прикладом рубрикації служить також і поділ досліджуваних текстів на абзаци. У праці    [54, с. 151] відзначається, що будь-який текст, так само як й абзац, який містить одну або декілька семантично завершених частин, починається зі вступного висловлювання чи висловлювань. Структурна єдність абзацу підкреслюється його структурною завершеністю, яка виявляється у використанні так званої класичної форми абзацу з характерною для нього структурою: зачин,   розвиток, кінець.

Розглянемо, наприклад, уривок із прихованого під гіперпосиланням Discourse, Knowledge and Ideology [160] англомовного наукового ЕТ                 (див. Додаток Б.4), що міститься на персональній ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2). У свою чергу, гіперпосилання Discourse, Knowledge and Ideology, під яким приховано наведений уривок, входить до складу ширшого гіперпосилання Unpublished recent work [223].

Вступним висловлюванням у цьому електронному тексті є таке речення: In this paper I would like to reformulate a number of old questions and make some new proposals about the relationships between discourse, knowledge and ideology. Саме в цьому реченні вказано на основну проблему, висвітленню якої буде присвячено весь текст.

У згаданому суцільному ЕТ кожна нова семантично завершена частина    є імпліцитно закладеною й починається з нового рядка. Першою такою семантично завершеною частиною є фрагмент, в якому міститься інформація про два дискусійні питання, відповіді на які науковець намагатиметься дати      в своїй статті ([...] in a single paper we can only touch upon a few issues. One of these issues is the question whether all our knowledge is ideological [...]. Another issue is how ideology and knowledge are managed in discourse production            and comprehension).

Друга семантично завершена частина містить інформацію про галузі минулих і теперішніх досліджень, у межах яких відбувається дискусія          (The present discussion takes place within my earlier research on ideology [...] and on the basis of my current work on knowledge and its relation to discourse [...]).

У третій семантично завершеній частині подано трактування ідеології представниками різних підходів, які займаються цією проблемою (More traditional approaches to ideology negatively define it in terms of misguided beliefs, false consciousness or similarly vague notions [...]. In more recent work, for instance in political science or social psychology, ideologies are simply taken to be          belief systems [...]).

У четвертій семантично завершеній частині представлено власний    підхід науковця до трактування поставленого в статті дискусійного питання ([...] I have proposed to develop a new, multidisciplinary theory of ideology basically defined in terms of the foundation of the shared social representations of            social groups [...]).

П’ята семантично завершена частина включає ще не вирішені питання, відповіді на які необхідно дати під час подальших наукових досліджень (Many questions are still unresolved in this tentative theoretical framework, such as the precise relations between social group structures and the mental organization of ideologies: Indeed, what groups typically develop ideologies and which do not?).

У шостій семантично завершеній частині представлено відповідь науковця на одну з проблем (One fundamental problem is the relation between ideologies and other social representations shared by groups and their members. Thus, I just suggested that ideologies are typically the basis of social attitudes [...]).

Сьому семантично завершену частину присвячено проблемі зв’язку між ідеологією й знанням (Since socially shared knowledge is also a form of social representation, it would follow that if ideologies are the basis of social representations, also our knowledge is ideologically biased [...]).

У восьмій семантично завершеній частині представлено бачення цієї проблеми самим автором ([...] I think it is too strong, too vague and too general, and should be rejected. In other words, in my theoretical framework it would simply be inconsistent to assume that all knowledge is ideological. Rather, I propose that each culture has a Common Ground of generally shared, undisputed, and hence     un-ideological or pre-ideological knowledge).

У дев’ятій семантично завершеній частині йдеться про ставлення до культурного знання з боку представників й однієї, й різних культур (Such cultural knowledge may well be found ‘ideologically biased’ by other cultures, by people of the same culture in another period, or indeed by a critical analyst [...]).

І остання, десята, семантично завершена частина містить певний підсумок, якого дійшов науковець у результаті проведеного дослідження (Notice that I do not propose to re-establish the old opposition between knowledge and ideology [...]. We shall see that group knowledge may well be ideological, but that there must be cultural knowledge that is generally shared and pre-ideological   in a culture).

Поставивши за мету проаналізувати в наведеному електронному тексті структурну єдність абзаців, ми виявили, що в ньому науковець не завжди використовує класичну форму абзацу. Так, зокрема, вимога до абзацу містити зачин, розвиток і кінець передбачає наявність у кожному абзаці принаймні трьох речень. Однак, другий, третій, п’ятий, сьомий і десятий абзаци аналізованого ЕТ складаються або лише з одного, або з двох речень. Це свідчить про відсутність одного чи двох складників традиційної структури абзацу. Іншими словами, при створенні англомовного наукового    електронного тексту власної веб-сторінки лінгвіст ігнорує подання в кожному абзаці всіх трьох необхідних складників класичної форми абзацу. Така ситуація не є одиничною, а зареєстрована ще й в електронних наукових текстах 26 веб-сторінок лінгвістів.

Аналіз англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів дозволив виявити наявність гібридних ЕТ. Гібридним текстом              у лінгвістичній літературі (див., напр., [2, с. 76; 84, с.52]) прийнято називати такий специфічний текст, який поєднує ознаки різних типів текстів. Під гібридними електронними текстами персональних веб-сторінок ми розуміємо електронні тексти, в яких поєднано інформаційно-довідковий і науковий комунікативні блоки.

Об’єднання інформаційно-довідкового та наукового блоків у межах англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів відбувається на ґрунті такої їхньої характерної ознаки, виділеної     Т.В.Радзієвською при дослідженні нею загальнотекстових особливостей інформаційно-довідкового дискурсу, як “асемантична організація в плані лінійного розгортання тексту, яка створює можливості для сприйняття (читання) субтекстів (окремих розділів, статей тощо) в довільному порядку, – іншими словами, їхня побудова за принципом гіпертексту” [60, с. 254].

Інформаційно-довідковий і науковий блоки можуть бути представлені   на персональних веб-сторінках лінгвістів й експліцитно, й імпліцитно.               В результаті експліцитного представлення згаданих комунікативних блоків рубрики, що входять до складу досліджуваних електронних текстів кожного     з цих блоків, виокремлені самим адресатом і подані в зручному для візуального сприйняття вигляді. Імпліцитне вираження інформаційно-довідкового й наукового блоків у суцільних електронних текстах виявляє себе у відсутності чітко виділених адресантом рубрик, притаманних ЕТ цих блоків, і вимагає від нього самостійного визначення таких комунікативних блоків. Серед усього масиву проаналізованих персональних ВС інформаційно-довідковий і науковий блоки отримують експліцитне вираження на 78 веб-сторінках.

Типовим прикладом веб-сторінки з експліцитним вираженням інформаційно-довідкового й наукового блоків нам видається персональна ВС професора Девіда Майелла [165] (див. Додаток А.3). Інформаційно-довідковий комунікативний блок цієї веб-сторінки створюється за допомогою гіперпосилань Vita і Miall, під якими містяться відповідні тексти. Щодо наукового комунікативного блоку, то він представлений гіперпосиланнями    The Shelleys; The Short Story; Archived courses; Romanticism: The CD-Rom; Reader Response Research; IGEL Association; Online Essays; Reading Yourself.

Однак, зафіксовано також і випадки імпліцитного вираження інформаційно-довідкового й наукового блоків у суцільному електронному тексті, не розбитому гіперпосиланнями. Типовим прикладом веб-сторінок, що містять електронні тексти такого типу, виступає персональна веб-сторінка професора Джеймса Ф.Аллена [217]. Розглянемо лише уривок з ЕТ, поданий на згаданій ВС (див. Додаток А.9).

Серед елементів інформаційно-довідкового блоку цього електронного тексту є:

а) біографічні відомості про науковця (b. 1950);

б) інформація про отриману ним освіту (Ph.D. (1979) University of Toronto);

в) перелік посад (у хронологічній послідовності) (Assistant Professor     (79-84), Associate Professor (84-87), Department Chair (87-90), Professor           (87-present), Dessauer Chair (92-present); University of Rochester);

г) відомості про професійну діяльність лінгвіста (Editor-in-Chief, Computational Linguistics (83-93; Presidential Young Investigator (84-89); author of Natural Language Understanding, Benjamin Cummings (87), 2nd edition (1995); Reasoning About Plans, Morgan Kaufmann (91); co-editor of Readings in Planning, Morgan Kaufmann (90); Fellow of the AAAI).

Серед елементів наукового блоку є:

а) опис наукових інтересів мовознавця (James Allen’s research interests span a range of issues covering natural language understanding, discourse, knowledge representation, common-sense reasoning and planning);

б) напрям його лінгвістичних досліджень ([...] Allen’s research breaks down into two main subareas, broadly classified as research in discourse and research in plan reasoning);

в) конкретна проблематика наукових розвідок (The research in discourse is focused on two-person extended dialogs in which the speakers have specific tasks to accomplish. [...] The research in plan reasoning draws much of its motivation from the dialog work. [...] Much of our work in this area has focused on the representation of time and action, and we have reformulated the planning problem as a problem in temporal reasoning. [...] We are also exploring methods of temporal reasoning [...]);

г) відомості про отримані в ході наукових досліджень результати           (As a result, a considerable amount of effort has also been made in developing an expressive hybrid knowledge representation system [...]; [...] and we have reformulated the planning problem as a problem in temporal reasoning; [...] we have developed a representation of plans [...]).

Як бачимо, в ЕТ цієї персональної ВС наявне поєднання елементів, притаманних текстам й інформаційно-довідкового, й наукового блоків.

При дослідженні структурних особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів проблема вивчення взаємодії інформаційно-довідкових і наукових текстів у межах суцільних ЕТ виходить на перший план. У результаті такої взаємодії, власне, й виникають гібридні електронні тексти.

Так, у переважній більшості випадків рубрики “дослідницькі      інтереси” (“Research Interests”), “галузі досліджень” (“Research Areas”), “публікації” (“Publications”), “тези” (“Theses”), “виступи на конференціях      і презентації” (“Conference Talks & Presentations”), що властиві науковим ЕТ, включаються також і до інформаційно-довідкових ЕТ як складники резюме (CV). Типовою ознакою резюме є наявність традиційної, загальноприйнятої схеми його утворення. Завдяки цій схемі кожний із таких текстів характеризується здатністю бути потенційним зразком для наслідування. Дотримуватися традиційної схеми написання резюме й прагнуть лінгвісти під час побудови англомовних інформаційно-довідкових електронних текстів власних веб-сторінок.

2.3. Лексико-семантичні характеристики композиційної будови англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів

Кожна семантично завершена частина становить не лише змістову,           а й мовну єдність. Тип викладу значною мірою впливає на добір мовних засобів, використовуваних для граматичного оформлення семантично   завершених частин [51, с. 152]. Аналіз семантично завершених частин       тексту передбачає [там само, с. 153]: 1) виділення семантично завершеної частини; 2) установлення концепту, тобто ключового (основного) поняття, навколо якого організується зміст семантично завершеної частини (визначення її теми); 3) аналіз мовних засобів вираження концепту (ключових слів                 і ключових фраз); 4) визначення засобів, за допомогою яких ключові слова        й фрази виділяються в тексті; 5) з’ясування ролі мовних одиниць різних рівнів у створенні смислової структури семантично завершеної частини; 6) аналіз граматичних зв’язків між компонентами семантично завершеної частини;         7) встановлення взаємодії смислових, граматичних і стилістичних засобів         у межах семантично завершеної частини, з’ясування їхньої ролі в забезпеченні цілісності семантично завершеної частини.

Щодо загального принципу семантико-граматичної будови семантично завершених частин, то в них концепт, як правило, експлікується на початку        й повторюється в кінці; для виділення ключових номінативних одиниць використовуються допоміжні (метатекстові) засоби тощо. Проте мовна організація семантично завершених частин різних типів має свої особливості, зумовлені неоднаковими характеристиками елементів позамовної дійсності, що передаються в семантично завершених частинах [там само, с. 151].

Зупинимось на розгляді питання про взаємозв’язок мовних одиниць різних рівнів у межах семантично завершених частин англомовних       наукових та інформаційно-довідкових електронних текстів персональних     веб-сторінок лінгвістів.