Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Комунікативна тактика репрезентації визначається такими комунікативними ходами, як подання вікових рис, повідомлення про власні інтереси (зокрема, наукові), вказівка на дату й місце народження тощо. Розглянемо,         наприклад, розташований під гіперпосиланням Biography [201] англомовний інформаційно-довідковий ЕТ (див. Додаток Б.18) персональної ВС професора Ноама Хомського [200] (див. Додаток А.8). У цьому тексті представлено комунікативні ходи:

а) зазначення часу й місця народження (Noam Chomsky was born on December 7, 1928 in Philadelphia, Pennsylvania);

б) повідомлення про наукові інтереси ([...] linguistics, philosophy, intellectual history, contemporary issues, international affairs and U.S. foreign policy).

Крім того, в англомовних електронних текстах персональних                веб-сторінок лінгвістів пропонується невербальна тактика реалізації комунікативної стратегії інформування – тактика графічного оформлення. Така тактика представлена, наприклад, невербальними ходами-піктограмами та . Перша піктограма вказує на можливість спілкування телефоном. Відповідно, піктограма вказує на можливість надсилати повідомлення факсом.

Отже, комунікативна стратегія інформування визначається цілим комплексом комунікативних тактик, зокрема, номінативною, констативною, описовою, регулятивною й репрезентативною.

Висновки до розділу 1

1. Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів     є сукупністю окремих текстових одиниць, що реалізуються в електронному середовищі й пов’язані одна з одною системою гіперпосилань. Іншими словами, аналізовані електронні тексти – це утворення, що будуються за моделлю гіпертексту. Використання такої моделі пояснюється, перш за все, великим обсягом інформації, що подають адресанти в своїх електронних текстах. Як наслідок, такі тексти стають занадто довгими. Враховуючи те, що екран монітора комп’ютера має невеликий розмір, адресат не здатний сприймати великі за розміром суцільні електронні тексти з екрана без їхнього прокручування. Виникає необхідність поділити такі тексти на зручні для сприймання фрагменти, приховавши їх під певними гіперпосиланнями.       Саме такий спосіб створення електронних текстів, власне, й пропонує      гіпертекстова модель.

2. Разом зі зміною матеріальної маніфестації тексту відбувається суттєва зміна моделі побудови англомовних електронних текстів персональних         веб-сторінок лінгвістів. Якщо структурні елементи писемних текстів сполучаються лінійно, то електронні тексти, при створенні яких використовується гіпертекстова модель, не обмежуються лінійним сполученням власних структурних елементів і мають довільну структуру. Гіпертекстова модель передбачає наявність необмеженої кількості текстів або текстових фрагментів, сполучених між собою за допомогою зв’язок. Вона, визначаючи електронні тексти, надає змогу певним чином структурувати інформацію, що подається          в таких текстах, і розташовувати її під відповідними гіперпосиланнями. Активація цих гіперпосилань дозволяє викликати на екрані монітора комп’ютера нові електронні тексти. Іншими словами, електронні тексти відзначаються нелінійним способом подання інформації.

3. Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів мають низку відмінностей від писемних текстів. Зокрема, в писемних текстах послідовність текстових одиниць, на відміну від їхнього довільного розташування в електронних текстах, є чітко фіксованою. Електронні тексти, переважно, мають невеликий обсяг за рахунок розташування додаткової інформації в інших дискретних частинах тексту, що містяться під відповідними гіперпосиланнями. Писемний текст унаслідок неможливості прибирання зайвої інформації може мати обсяг, починаючи від одного абзацу й завершуючи цілим твором. Не всі типові композиційні ланки тексту, зокрема, наукового (заголовок, анотація, вступ, основна частина, закінчення) обов’язково      можуть бути представлені в електронних текстах і розташовуються вони нелінійно. У писемному тексті всі його композиційні ланки знаходяться           в лінійно-ієрархічному взаємозв’язку.

4. Проаналізовані англомовні електронні тексти персональних              веб-сторінок лінгвістів об’єднано нами в певну типологію. Так, зокрема,           за орієнтацією на адресанта наукові електронні тексти є й колективними,          й індивідуальними текстами, а інформаційно-довідкові електронні тексти          в переважній своїй більшості є індивідуальними текстами. За функціонуванням у різних сферах комунікації електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів є науковими й інформаційно-довідковими текстами. За типом викладу серед наукових електронних текстів зареєстровано оповідні тексти, тексти-роздуми, тексти-дефініції, а інформаційно-довідкові електронні тексти   є оповідними текстами. За первинністю / вторинністю джерела інформації інформаційно-довідкові електронні тексти є первинними текстами, натомість наукові електронні тексти є й первинними, й вторинними текстами (рефератами, анотаціями, тезами тощо). За прагматичною спрямованістю наукові електронні тексти представлені: 1) текстами, спрямованими на інформування; 2) текстами, спрямованими на констатування; 3) полеміко-гіпотетичними текстами; Тексти, спрямовані на констатування, поділяються на тексти таких підтипів: 1) тексти, що констатують теоретичні положення; 2) тексти, що констатують результати експериментів. Полеміко-гіпотетичні тексти, в свою чергу, поділяються на:      1) гіпотетичні; 2) дискутивно-полемічні (до них належать і суто полемічні тексти, й рецензії).

5. Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів позбуваються своїх сутнісних ознак, зокрема, завершеності та скінченності, набуваючи натомість принципово незавершеного й розімкненого характеру. Такий характер електронних текстів зумовлює можливість внесення в тексти тих чи інших змін у будь-який час, доповнення інформації або її вилучення тощо. Притаманна електронним текстам незавершеність є зручною для їхнього створення з метою обговорення тих чи інших дискусійних питань. Ведення дискусій у мережі Інтернет, що відбувається й в режимі реального часу, й через певний часовий проміжок, передбачає швидку реакцію на отримані електронні тексти. Швидкість реагування комунікантів за допомогою електронних текстів, власне, й пояснюється незавершеністю таких текстів, що зумовлює відповідні зміни в них.

6. Вибір комунікативних стратегій і тактик при створенні персональних веб-сторінок лінгвістів значною мірою зумовлений цілями (першочерговими   й другорядними), які відображають мотиви людської поведінки. До першочергових належать цілі впливу, заради яких і планувалася комунікація. Відповідно, другорядні цілі є похідними від різних мотивів людської діяльності: 1) цілі, пов’язані із самовираженням, моральними нормами мовця, його самооцінкою; 2) цілі, пов’язані з ефективною взаємодією комунікантів; 3) цілі досягнення контролю, які визначаються бажанням мовця керувати ситуацією, уникнути негативних емоцій. Найважливішим критерієм, за яким люди здійснюють вибір комунікативних стратегій і тактик, є ефективність мовленнєвих стратегій.

Процес побудови персональних веб-сторінок лінгвістів визначається двома комунікативними стратегіями: 1) привернення уваги; 2) інформування. Стратегія привернення уваги реалізується за рахунок використання таких комунікативних ходів: виділення назви електронного тексту на персональній веб-сторінці того чи іншого лінгвіста за допомогою зміни кольору                       й / або підкреслювання; виділення жирним шрифтом й / або написання великими літерами назви електронного тексту; виокремлення заголовка тексту; електронний текст із фотокарткою. Стратегія інформування реалізується,          в свою чергу, за рахунок номінативної, констативної, описової та регулятивної комунікативних тактик, а також тактики репрезентації.

Основні положення розділу відображено в публікаціях автора               [18; 22; 24; 25].

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ

У розділі за мету поставлено за допомогою аналізу структури тексту дослідити особливості побудови англомовних електронних текстів, розташованих на персональних веб-сторінках лінгвістів. Для цього ми маємо виділити в досліджуваних текстах семантично завершені частини, з яких складаються такі електронні тексти, й описати їхню структуру. Під час    аналізу структури семантично завершених частин ми зосередимося на виокремленні ключових номінативних одиниць семантично завершених частин інформаційно-довідкових та наукових електронних текстів і використанні таких ключових номінативних одиниць в основних типах викладу: оповіді (притаманна науковим й інформаційно-довідковим електронним текстам),        а також роздумі та дефініції (властиві науковим електронним текстам). Увагу буде зосереджено на композиційній структурі англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів і на лексико-семантичних особливостях таких текстів.

2.1. Особливості семантичної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів

Аналізуючи структурну організацію англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, уважаємо за необхідне виділити такий складник досліджуваних текстів, який відображає їхнє змістове та формальне (мовне) членування й є семантично завершеною частиною. Саме семантично завершену частину ми й вважаємо одиницею, що конституює тексти, в тому числі й електронні.

Як уже відзначалося, персональні ВС у переважній своїй більшості складаються з інформаційно-довідкових і наукових ЕТ.

Для семантично завершених частин наукового тексту виділяються такі характерні ознаки [51, с. 146]:

1)     тематична єдність, яка полягає в тому, що предметом висвітлення семантично завершеної частини є чітко окреслена тема (одна тема може висвітлюватися з різних боків у кількох семантично завершених частинах,     але ніколи одна семантично завершена частина не містить кількох тем, зміна теми – предмета обговорення – означає зміну семантично завершеної частини);

2)     логічна єдність, яка виявляється в тому, що семантично завершена частина становить відображення одного складника когнітивного утворення (моделі), іншими словами – одна думка оформлюється мовними засобами          в межах однієї семантично завершеної частини;

3)     граматична єдність, тобто наявність системи граматичних зв’язків між реченнями в семантично завершеній частині, виразне граматичне (поряд зі змістовим) відмежування однієї семантично завершеної частини від іншої;

4)     комунікативна єдність, сутність якої полягає в тому, що оскільки текст будується з певною комунікативною метою, кожна семантично завершена частина є одним із засобів досягнення цієї мети – вона вводиться до тексту        й поєднується з іншими семантично завершеними частинами так, щоб забезпечити виконання кінцевої (остаточної) мети;

5)     стилістична єдність, яка виявляє себе у використанні одного функціонального типу мовлення в межах семантично завершеної частини, зміна типу мовлення майже завжди свідчить про зміну семантично    завершеної частини.

Інформація в електронних текстах може подаватися двома способами: розгорнуто, а також стисло. Типовим прикладом електронного тексту                 з розгорнутим викладом інформації є розташований під гіперпосиланням Biography [201] англомовний інформаційно-довідковий ЕТ (див. Додаток Б.18) персональної ВС професора Ноама Хомського [200] (див. Додаток А.8).

У наведеному електронному тексті міститься детальна інформація про:

а) рік і місце народження науковця (December 7, 1928 in          Philadelphia, Pennsylvania);

б) отримання ним наукового ступеня (з його зазначенням) (PhD in linguistics in 1955);

в) наукові праці, опубліковані лінгвістом (“Transformational Analysis”; “Syntactic Structure; “The Logical Structure of Linguistic Theory”);

г) посади, які займав учений, працюючи в Массачусетському технологічному інституті (full professor; the Ferrari P.Ward Professorship of Modern Languages; Institute Professor);

д) лекції, що було прочитано лінгвістом у вищих навчальних закладах різних країн світу (the John Locke Lectures at Oxford; in January 1970 [...] the Bertrand Russell Memorial Lecture at Cambridge University; in 1972, the Nehru Memorial Lecture in New Delhi, and in 1977, the Huizinga Lecture in Leiden);

е) вищі навчальні заклади різних країн світу, які присвоїли науковцю почесні ступені ([...] University of London, University of Chicago, Loyola University of Chicago, Swarthmore College, Delhi University, Bard College [...]);

є) членство в Академіях наук (a Fellow of the American Academy of Arts and Sciences and the National Academy of Science);

ж) участь у конкурсах (із зазначенням номінацій) (a recipient of the Distinguished Scientific Contribution Award of the American Psychological Association, the Kyoto Prize in Basic Sciences, the Helmholtz Medal, the Dorothy Eldridge Peacemaker Award, the Ben Franklin Medal in Computer and Cognitive Science);

з) галузі науки, з яких учений читав лекції та писав наукові праці (linguistics, philosophy, intellectual history, contemporary issues, international affairs and U.S. foreign policy);

и) перелік наукових праць (Aspects of the Theory of Syntax; Cartesian Linguistics; Sound Pattern of English (with Morris Halle); Language and Mind; American Power and the New Mandarins; At War with Asia; For Reasons of State [...]).

Натомість прикладом електронного тексту зі стислим викладом інформації є англомовний ЕТ персональної ВС доцента Дженніфер Арнолд [210] (див. Додаток А.11). У згаданому електронному тексті міститься мінімум інформації, зокрема, про:

а) місце отримання лінгвістом наукового ступеня (з його зазначенням) (the doctoral program in linguistics at Stanford University (BA: Swarthmore College));

б) посади, що займає науковець у Рочестерському університеті (a visiting assistant professor);

в) сферу наукових інтересів Дженніфер Арнолд (sentence processing; discourse representation and the choice of reference form; production constraints on constituent ordering; on-line processes involved in the comprehension of referring expressions).

Такий інформаційний мінімум дає можливість отримати лише загальне уявлення про лінгвіста.

У тексті бракує інформації про рік і місце народження науковця, отриману освіту, професійну діяльність, отримані нагороди, написані наукові праці, книжки тощо. Такі відомості були б дуже доречними для отримання повнішого уявлення про особистість і професійну діяльність науковця.

Таким чином, інформація, що подається в ЕТ, завжди поділяється на певні тематичні блоки, які отримали назву семантично завершених частин.

Зупинимося докладніше на структурі семантично завершених частин англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів.            В утворенні такої структури безпосередню участь беруть ключові номінативні одиниці. Критерієм їхнього виділення для інформаційно-довідкових електронних текстів є належність таких одиниць до основних позицій резюме (CV): дата      й місце народження (Date and Place of Birth); освіта (Education); посада (Post); ступені (Degrees) тощо, а для наукових електронних текстів – до термінологічних одиниць. Ключові номінативні одиниці відіграють вирішальну роль в організації інформації, а саме в поділі її на частини.