Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

1)     бажання бути ефективним (реалізувати інтенцію);

2)     необхідність пристосуватися до ситуації.

Існують першочергові (цілі впливу, заради яких і планувалася комунікація) й другорядні цілі, які є похідними від різних мотивів людської діяльності. Ефективність мовленнєвих стратегій є найважливішим критерієм, за яким люди здійснюють вибір комунікативних стратегій і тактик. На їхній  вибір впливають і другорядні цілі, перелік яких включає такі найважливіші позиції [100, с. 25]:

1) цілі, пов’язані із самовираженням, моральними нормами мовця,     його самооцінкою;

2) цілі, пов’язані з ефективною взаємодією комунікантів;

3) цілі досягнення контролю, які визначаються бажанням мовця керувати ситуацією, уникнути негативних емоцій.

Охарактеризуємо докладніше кожний зі згаданих типів цілей. Зосереджуючись на цілях, пов’язаних із самовираженням, самооцінкою мовця, відзначимо, що адресант, здійснюючи відбір тих чи інших лексичних одиниць, намагається акцентувати увагу адресата на освіченості, досвідченості адресанта тощо. Зазвичай ці цілі досягаються шляхом подання відомостей про отриману освіту й професійну діяльність. Наприклад, в уривкові з прихованого              під гіперпосиланням Publication List & Short Vita [158] англомовного інформаційно-довідкового ЕТ (див. Додаток Б.1) персональної ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2), подано дуже докладні відомості про:

а) освіту науковця ([...] studied French Language and Literature at the Free University (Amsterdam), and Theory of Literature at the (City) University of Amsterdam [...]. He also studied for a year (1965) in Strasbourg (France), at the Ecole Pratique des Hautes Etudes (now Ecole des Etudes en Sciences Sociales) in Paris (1969), and at the University of California, at Berkeley (1973));

б) його професійну діяльність (He was lecturer and senior lecturer from 1968 to 1980 in the Dept. Of General Literary Studies of the University of Amsterdam [...]. He held visiting professorships at the University of Bielefeld, at the University of Puerto Rico (twice), at the Colegio de Mexico [...]).

За рахунок подання цих відомостей, власне, й досягається мета самовираження, самооцінки адресанта.

Щодо цілей, пов’язаних з ефективною комунікацією, то вони визначаються прийнятністю, релевантністю, зв’язністю повідомлення, намаганням зробити текст легким для сприйняття й розуміння. Ці цілі досягаються через подання лише основних недеталізованих особистих відомостей (в інформаційно-довідкових електронних текстах) або через уникнення подання надлишкових наукових відомостей (у наукових електронних текстах).

Наприклад, в уривкові з англомовного ЕТ персональної ВС професора Віллі ван Піра [180] (див. Додаток А.5) подано лише мінімальні відомості, необхідні для отримання загального уявлення про особистість науковця. Зокрема, в тексті міститься інформація про:

а) місце народження лінгвіста ([...] was born in Flanders);

б) отриману ним освіту ([...] studied linguistics, literature and philology.   [...] He got his Ph.D. in 1980 in the Department of linguistics of Lancaster University (G-B) [...]);

в) сферу його наукових інтересів (His main areas of research are the theory of literature, stylistics, comparative studies and the empirical study of literature);

г) професійну діяльність (He was appointed to the professorship of Intercultural Hermeneutics [...] at the Institute for German as a Foreign Language in October 1997. After teaching jobs in Belgium and Algeria he worked in Text Linguistics at the university of Tilburg and in Comparative Literature at Utrecht University, both in The Netherlands).

Щодо цілей досягнення контролю, то адресант відбирає певні лексичні одиниці з метою знайти такого адресата, який зацікавиться відомостями, наведеними в тому чи іншому тексті. Тим самим адресант уникає неефективної комунікації внаслідок звернення до помилкового адресата [14, с. 125].

Досягнення таких цілей можна простежити, наприклад, в уривкові            з англомовного наукового ЕТ “What is a text?” (див. Додаток Б.11) персональної ВС професора Роберта де Богранда [190]. Цей електронний текст приховано під гіперпосиланням What is a text? [193], яке, в свою чергу, входить до складу загальнішого гіперпосилання Text Linguistics [192]. У наведеному ЕТ містяться лексичні одиниці, які дозволяють адресатові орієнтуватися в тому, про що йдеться в тексті (text, communicative event, discourse, authentic recorded product).

Досягнення першочергових цілей вимагає також дотримання основних стратегій, що безпосередньо пов’язані з впливом на адресата [14, с. 125]. Частково управління поведінкою адресата досягається завдяки особливостям гіпертексту, що за допомогою гіперпосилань скеровує вибір читача, спрямовуючи його в певних напрямках. Побудова веб-сторінок лінгвістів повною мірою використовує ці можливості. Розглянемо, наприклад, уривок       з англомовного наукового ЕТ (див. Додаток Б.12) персональної ВС професора Пенсільванського університету Вільяма Лабова [195]. Цей ЕТ приховано під гіперпосиланням The place of formal theory in empirical research [197], яке,          в свою чергу, входить до складу загальнішого гіперпосилання Resyllabification [196]. Адресант згаданого наукового ЕТ, намагаючись вплинути на адресата, змушує його сприйняти закладену в цьому ЕТ інформацію, реалізуючи комунікативні стратегії привернення уваги та інформування.

У лінгвістичній літературі (див., напр., [12, с. 5; 14, с. 125]) розрізняються поняття комунікативної стратегії (підкреслює наміри досягнення певної мети   у взаємодії, тобто акцентує мету спілкування), а також мовленнєвої (вербальної) стратегії (підкреслює аспекти оформленості стратегії в мовленні, врахування суттєвих характеристик використаних мовних засобів, тобто акцентує засіб досягнення комунікативної мети). З поняттями “комунікативна стратегія” та “мовленнєва (вербальна) стратегія” співвідносяться поняття “комунікативна тактика” й “мовленнєва тактика”, “комунікативний хід” і “мовленнєвий хід”.

Другорядні цілі, змістом яких є успіх у здійсненні мовленнєвої діяльності, досягаються за рахунок використання допоміжних стратегій, що сприяють ефективній організації діалогової взаємодії, оптимальному впливові на адресата [14, с. 126]. Значною мірою така ефективна організація комунікації визначається стратегією дотримання нормативів соціальної поведінки, розроблених і сформульованих Г.П.Грайсом [13].

Як наслідок, виникає необхідність докладно розглянути різноманітні невербальні мовленнєві й невербальні ходи в побудові англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів із метою реалізації стратегій привернення уваги та інформування.

1.4.1. Комунікативна стратегія привернення уваги. Ця стратегія реалізується, переважним чином, за рахунок дотримання комунікативних    актів побудови заголовка та невербальної тактики графічного оформлення тексту [14, с. 126]. Для реалізації цієї стратегії адресанти використовують такі комунікативні ходи: виділення назви електронного тексту на персональній   веб-сторінці того чи іншого лінгвіста за допомогою зміни кольору                       й / або підкреслювання; виділення жирним шрифтом й / або написання великими літерами назви електронного тексту; виокремлення заголовка тексту; електронний текст із фотографією. Виділення назви ЕТ на персональній ВС того чи іншого лінгвіста за допомогою зміни кольору й / або підкреслювання, так само, як і виділення жирним шрифтом й / або написання великими літерами назви ЕТ є найпоширенішими невербальними ходами.

Невербальний хід виділення назви за допомогою кольору й / або підкреслювання використовується, наприклад, у такому прихованому під гіперпосиланням Brief Biography [228] уривкові з англомовного     інформаційно-довідкового ЕТ (див. Додаток Б.29) персональної ВС професора Джорджа Пола Лендоу [227] (див. Додаток А.13) ([...] his books include           The Aesthetic and Critical Theories of John Ruskin (Princeton UP, 1971), Victorian Types, Victorian Shadows: Biblical Typology and Victorian Literature, Art, and Thought (Routledge & Kegan Paul, 1980), Approaches to Victorian Autobiography (Ohio UP, 1979), Images of Crisis: Literary Iconology, 1750 to the Present (Routledge & Kegan Paul, 1982) [...]). У наведеному фрагменті назви виділяються синім кольором. Використовується одночасно й підкреслювання цих назв.

Щодо використання комунікативної тактики побудови заголовка електронного тексту, яка реалізується через невербальний хід виділення заголовка жирним шрифтом й / або написання великими літерами назви, то за її допомогою також актуалізується комунікативна стратегія привернення уваги. Згадана тактика через невербальний хід виділення заголовка жирним шрифтом використовується, наприклад, в уривкові з англомовного наукового ЕТ Critical Discourse Analysis and Citizenship [176] (див. Додаток Б.15) персональної ВС професора Нормана Феарклафа [178].

Успішна реалізація комунікативних тактик побудови заголовка великою мірою визначається досягненням кількох комунікативних цілей [14, с. 132]:

1)     приверненням уваги й швидким установленням контакту                        з потрібним адресатом;

2)     повідомленням про предмет тексту.

Шрифтове виділення заголовка електронного тексту й / або написання великими літерами назви значно полегшує зорове сприйняття такого заголовка й викликає зацікавленість саме того адресата, для якого актуальною                     є проблематика, висвітлювана в тому чи іншому ЕТ. Таким чином, цей комунікативний хід сприяє приверненню уваги й швидкому встановленню контакту з потрібним адресатом.

Актуальною для комунікативної тактики побудови заголовка є також       і мета повідомити про предмет, що висвітлюється в тому чи іншому електронному тексті або в його окремій частині. Наприклад, у заголовках пунктів Semiotic aspects of social structures, social practices, and social events; Semiosis as an element of social practices: genres, discourses and styles; Social effects of texts and on texts; Dialectical relations; Emergence and Learning; Critical research, learning and social transformation англомовного наукового ЕТ Semiotic aspects of social transformation and learning [177] (див. Додаток Б.17) персональної ВС того самого лінгвіста [178] предметом повідомлення                є: семіотичні аспекти соціальних структур, соціальних практик і соціальних подій; семіозис як елемент соціальних практик; соціальний вплив текстів і на самі тексти; діалектичні відношення; критичне дослідження, навчання               й соціальне перетворення тощо.

Отже, заголовок, починаючи будь-який науковий електронний текст, виконує завдання не лише привернення уваги, а й інформування. Саме розгляду стратегії інформування буде присвячено наступний пункт.

1.4.2. Комунікативна стратегія інформування. Для виконання завдання інформування в електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів використовуються, переважним чином, номінативна, констативна, описова       й регулятивна комунікативні тактики, а також тактика репрезентації.

Використання номінативної тактики в електронних текстах досліджуваного типу можна простежити, наприклад, у згадуваному вже уривкові з англомовного наукового ЕТ “What is a text?” (див. Додаток Б.11) персональної ВС професора Роберта де Богранда [190]. Цей ЕТ приховано під гіперпосиланням What is       a text? [193], яке, в свою чергу, входить до складу загальнішого гіперпосилання Text Linguistics [192]. У наведеному ЕТ номінативна тактика реалізується через комунікативні ходи – назву предмета (A text (with a small ‘t’) is a communicative event that contributes to a discourse, which is a set or sequence of mutually relevant texts. Whatever is found to be intended and accepted as a text IS a text. The text is defined by its natural occurrence in a context of communication and not by its forms or features, which can show tremendous variation. A Text (with a capital ‘t’) is the authentic recorded product of such a communicative event, usually in writing, but also in such media as pictures, graphics, soundtrack, videos and so on. This second definition includes what is commonly called a ‘text’, namely a piece of writing in hard-copy, such as a friendly letter, an essay, or a book. But modern media and technology, especially the computer, have sharpened public awareness of other modes of Text, and other means of access, as when you ‘download a file’              from the Internet).

Констативна тактика реалізується в електронних текстах через комунікативні ходи:

1)     повідомлення певного факту;

2)     надання детальнішої інформації про адресанта тексту.

Наприклад, в уривкові з англомовного ЕТ персональної ВС професора Віллі ван Піра [180] (див. Додаток А.5) наявні такі визначальні для констативної тактики комунікативні ходи:

а) повідомлення певного факту (was born; studied linguistics, literature and philology; was appointed to the professorship of Intercultural Hermeneutics […] at the Institute for German as a Foreign Language; got his Ph.D.; teaching jobs; worked in Text Linguistics […] and in Comparative Literature);

б) відомості про місце й / або час події (in Flanders; in October 1997; in 1980 in the Department of linguistics of Lancaster University (G-B); in Belgium and Algeria; at the university of Tilburg; at Utrecht University; in the Netherlands);

в) інформація про науковця: його прізвище, ім’я (Willie van Peer);

г) соціальний статус (professor).

Щодо описової комунікативної тактики, то її реалізація здійснюється за рахунок такого комунікативного ходу, як подання основних (вікових, професійних тощо) характеристик того чи іншого науковця. Цей комунікативний хід використовується всіма лінгвістами під час створення інформаційно-довідкових електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів. Наприклад,               у прихованому під гіперпосиланням Curriculum Vitae [182] уривкові                      з англомовного інформаційно-довідкового ЕТ (див. Додаток Б.8) персональної ВС професора Джеффрі Ліча [181] (див. Додаток А.6), містяться вікові (67) та професійні характеристики лінгвіста (Professor Emeritus, English Linguistics, Lancaster University; Harkness Fellowship (held at MIT) (1964-5); Fellow of the British Academy (from 1987); Member of Academia Europaea (from 1989); Fellow, University College London (from 1989) [...]).

Регулятивна комунікативна тактика задає алгоритм дій адресата, повідомляючи контактний номер телефону адресанта й / або його поштову адресу, за якими можна зв’язатися з адресантом для отримання докладнішої інформації, а також домовитись про час і місце зустрічі тощо [14, с. 137].      В електронних текстах досліджуваного типу вона реалізується через такі комунікативні ходи:

1)     зазначення контактного номера телефону (факсу) й / або поштової адреси та електронної адреси адресанта;

2)     запрошення.

Щодо першого комунікативного ходу, то, наприклад, в англомовному ЕТ персональної ВС професора Мартіна Бола [183] (див. Додаток А.7) подано:

а) контактний номер телефону науковця (Phone: (337) 482-1077);

б) номер його факсу (Fax: (337) 482-6195);

в) поштову адресу лінгвіста (University of Louisiana at Lafayette, Department of Communicative Disorders, P.O.Box 43170, Lafayette, LA 70504-3170);

г) його електронну адресу (E-mail: mjball@louisiana.edu).

У свою чергу, другий комунікативний хід використовується, наприклад, в уривкові з англомовного ЕТ персональної ВС професора Девіда Майелла [165] (див. Додаток А.3). У цьому тексті адресант пропонує адресатам попередньо зателефонувати або надіслати повідомлення електронною поштою чи залишити записку на дверях його службового кабінету для того, щоб попередити про свій візит або щоб науковець за необхідності мав змогу зв’язатися з відвідувачами (I can sometimes be found in person in the Humanities Centre, room 4.27. If you need to get in touch but don’t find me in, please email me, or leave a note on my door (including a telephone number or email address where    I can reach you), or call me on (780) 492-0538).