Особливості перекладу англомовних художніх фільмів українською мовою

В багатьох випадках іменник «ass» використовується для позначення не окремої частини тіла, а людини взагалі. Такі приклади дуже поширені в американському кіно, а в сучасних українських перекладах іменник «дупа» присутній майже в усіх картинах. Але, на наш погляд, дослівний переклад не відтворює рівнозначного естетичного впливу.

Не менш поширеним  є іменник «лайно», який досить часто звучить в українських перекладах:

You're so full of shit! Ну ти і лайно!

This is such a crock of shit! Тут діється повне лайно! [там само]

На нашу думку, таке калькування  в жодній мірі не відображує тотожної адекватності сприйняття таких виразів  україномовним глядачем. В українській  мові існують відповідники, які передають  тотожне емоційне забарвлення. Наприклад, мова героя фільму «Scent of а woman» насичена нецензурними виразами та лайками:

You goin' home to fuckin' Idaho for Thanksgiving? - Ти їдиш у свій  паршивий Айдахо на день подяки?

Му fucking gun...Свій проклятий пістолет... [там само]

Як бачимо з вищенаведених  прикладів, стилістично нейтральні прикметники паршивий, проклятий мають сильне емоційне забарвлення. Найпоширенішим перекладом fuck є дідько або чорт: Well, fuck him. -  Ну і чорт з ним. Fuck it. - До дідька!

Менш емоційно забарвленим  є наступний переклад: Fuck you! - Та пішли ви!

При перекладі художніх фільмів відтворення експресивності емоційно забарвленої лексики досягається  за допомогою гри актора, що озвучує  картину. В деяких випадках спостерігається  опущення нецензурних слів:

What kind offucking lunatic juggles grenades? - Який дурень буде жонглювати гранатами?

I’m no fucking good...Нічого  в мене не виходить.

...too fuckin' blind....зовсім  сліпий.

В даних прикладах  слово fucking виступає не як лайка, а як слово-паразит, тому при перекладі воно опускається.

Дієслово fuck також в більшості випадків перекладається стилістично нейтральним контекстуальним відповідником:

Don't fuck with me, Charlie. - He жартуй зі мною Чарлі.

You fucked up, all right ? -Якщо ви навіть зовсім заплутались...

Charlie, are you fuckin' with me? - Чарлі, ти що з мене знущаєшся?

При перекладі даного полісемантичного дієслова важливу  роль відіграє саме контекст. При перекладі  сленгізмів в деяких випадках використовується українська розмовна лексика. Найпоширенішим перекладом сленгізма asshole є слова недоумок, дурень, які належать до розмовної лексики:

Не was an asshole before. - Він раніше був недоумком.

This asshole, Trask? -Цеіі  дурень, Траск? 

Cause he's an asshole. - Тому що вій недоумок.

При перекладі вульгарного  сленгу для відтворення певних рис характеру героя використовуються українські відповідники:

He's chasin' that Calico ginch from the track houses again! - Він знову плутається  зі шльондрою з сусіднього  дому. [там само]

Але такі випадки поодинокі. Англомовні художні фільми мають велику кількість табуйованої лексики, яка сприймається англомовним глядачем доволі прийнятною. Так, наприклад художній фільм «Scent of а woman» призначений для сімейного перегляду. Про це свідчить певне маркування диску або касети. Адресат українського перекладу даної картини той самий, а саме - неповнолітні діти і дорослі. Але естетичне сприйняття лексики відрізняється. Тому табуйована лексика або вульгаризми перекладаються українськими відповідниками розмовного стилю:

Banging the dean's daughter? - Переспав з дочкою декана?

No time to grow a dick, son. -Твоє добро не встигне вирости,  синку. [там само]

При перекладі сленгу може також використовуватись відповідний  український молодіжний сленг. Наприклад, українське слово стукач має декілька відповідників в англійській мові: squealer і snitch:

I’m not а squealer. -Я не стукач.

But not а snitch! -...але не стукач!

Сленг, як і інші шари лексики, має властивість здобувати  нові відтінки значення. Це створює  певну складність для перекладу. Так, наприклад, іменник punk спочатку мав значення повія. Зараз це слово має декілька лексико-семантичних варіантів перекладу: 1) нікчемна людина 2) щось нікчемне; дурниця 3) панк, шпана 4) недосвідчений юнак; простак 5) гниле дерево; гнилля [84]. Порівняймо переклад даного слова в кінофільмах «Scent of а woman» та «What women want» відповідно:

You sharpshootin' me, punk? - Ти знущаєшся з мене, ти шпана.

You're not going with this punk. - Ти не поїдеш на бал  з цим панком.

Словом «панк» позначається представник певної молодіжної субкультури. В даному випадку це не має ніякого відношення до молодого хлопця, який залицяється до доньки головного героя кінострічки. Але для відтворення емоційної складової цього сленгізму та збереження відкритого негативного ставлення батька до нахабного, з його точки зору, хлопця ми пропонуємо наступний варіант перекладу: «Ти не поїдеш на бал з цим шмаркачем».

Таким чином, проаналізувавши  фактичний матеріал, ми дійшли висновку, що сленг є невід'ємною частиною американського кінематографа. Лексика  з яскраво вираженим емоційно-оцінювальним забарвленням у більшості випадків перекладається за допомогою нейтральних відповідників. Перекладацька стратегія полягає у збережені комунікативної функції та відображенні тотожної естетичної функції.

 

  ВИСНОВКИ

 

У результаті проведеного дослідження виявлено, що англомовна кіноіндустрія набуває все більшої популярності, при цьому кількість професійних перекладачів, які займаються саме перекладом художніх кінострічок, не відповідає вимогам сучасного ринку перекладацьких послуг. Дублювання або озвучування художніх фільмів - це складний технічний процес, котрий ґрунтується не тільки на якісному перекладі, але й на роботі талановитих акторів та професійних звукорежисерів та редакторів. Художні фільми відносяться до аудіо-медіальних текстів, головною рисою котрих є змішана літературна форма, тобто використання не тільки мовних засобів, але й позамовних графічних, акустичних і оптичних форм виразу. Саме ця особливість художніх фільмів детермінує вибір перекладацьких стратегій та ступінь еквівалентності перекладу оригіналові. Динамічна еквівалентність виступає головним засобом відтворення тотожного впливу на глядача перекладеної картини та головним критерієм оцінки якості перекладу.

Загальні вимоги до перекладу кінематографічних творів сформульовано відповідно до рівнів. На фонетичному рівні: використання легких для вимови та зрозумілих на слух слів, обмеження можливих помилкових фонетичних асоціацій, скупчення приголосних, перевантаження речень односкладними та службовими словами, інтонаційно-ритмічна організація мовлення; на лексико-семантичному рівні - стилізованість мови, тобто особлива емоційна виразність, мовна індивідуалізація персонажів, метафоричність реплік, їх нетотожність побутовому діалогу; на синтаксичному рівні - особливості віршованого тексту (співпадання чи неспівпадання синтагми та строфи, паузація всередині строфи, переноси синтагми, співвідношення теми та реми висловлювання)

При проведенні дослідження  ми розглянули кінематографічні матеріали  як підвид драматургії та виявили особливості їх перекладу і дійшли висновку, що переклад драматичних творів та кінематографічних матеріалів має спільні засади. Проте аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що для досягнення адекватного перекладу кінотексту треба враховувати усі його особливості, наприклад: лінгвальну систему кінотексту, яка складається з титрів і надписів. А також треба брати до уваги усну складову (вербальне мовлення акторів, закадровий текст, пісня і т.ін.).

Розглянувши детально англомовні кінотексти, та їх переклад українською мовою, ми дійшли до висновку, що для досягнення еквівалентності при перекладі кінематографічних творів зазвичай застосовується традиційний арсенал перекладацьких прийомів, які властиві художньому перекладу. У ході дослідження були детально розглянуті та проаналізовані перекладацькі трансформації, а також причини їх застосування. Ми також встановили чи було застосування трансформацій у конкретних випадках виправданим чи ні. І можемо зробити висновок, що у більшості випадків перекладач вміло застосовував ті чи інші перекладацькі прийоми, але у деяких випадках все ж таки застосовувати трансформації не було ніякого сенсу. Для встановлення найбільш часто застосованих трансформацій ми користувалися кількісним методом, що і дало нам змогу з'ясувати, що трансформації на лексичному рівні застосовуються частіше ніж усі інші трансформації одного типу. З огляду на їх частотність у ході дослідження детально були розглянуті такі трансформації: конкретизація, модуляція, генералізація та транскрипція. У центрі нашої уваги були також граматичні трансформації, що становлять майже чверть усіх перекладацьких перетворень. Ми проаналізували: заміни, прийом опущення та прийом антонімічного перекладу. Було детально досліджено стилістичні трансформації та причини їх застосування при перекладі англомовних кінотекстів. Найбільш частотними є використання евфемізмів та використання функціональних аналогів.

Зіставний аналіз фактичного матеріалу дозволили виявити сукупність перекладацьких проблем, що постають на лексичному, граматичному та жанрово-стилістичному рівні. Результати роботи дають підстави вважати, що під час перекладу кінематографічних матеріалів перекладач стикається з ситуаціями, коли виникає потреба прибігати до трансформацій різних типів, поєднуючи лексичні, граматичні та стилістичні трансформації. Як показало наше дослідження кількість трансформацій змішаного типу значно перевищує кількість трансформацій одного типу.

У результаті аналізу перекладів англомовних художніх фільмів «Scent of woman» (реж. Мартін Брест), «What women want» і «Something is gotta give» (реж. Ненсі Майєрс) було виявлено, що реалії, фразеологізми та сленг становлять найбільшу складність для перекладу.

Основними способами перекладу реалій є : транскрибування, калькування, описовий переклад, смисловий розвиток.

Фразеологічні сполучення представлені в більшості випадків дієсловом з післялогом, з іменником або прислівником, переклад котрих залежить відповідно від значення післялога або елемента, що виражає спільне логічне значення сполучення. Перекладаються такі фразеологічні одиниці дієсловом, прислівником, рідше іменником із близьким спільним логічним значенням. Фразеологічні зрощення у більшості випадків перекладаються за допомогою смислового розвитку та заміни образу. При перекладі предикативних фразеологізмів та ідіом здійснюється цілісне перетворення значення, використовується прийом повного або часткового калькування зі збереженням експресивного та функціонально-стилістичного компоненту фразеологізму.

Наш аналіз показав, що сленг є невід'ємною частиною сучасного кінематографа. Лексика з яскраво вираженим емоційно-оцінювальним забарвленням у 90 % випадків перекладається за допомогою нейтральних відповідників. Перекладацька стратегія полягає у збережені комунікативної функції та відображенні тотожної естетичної функції.

Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що хоча англійська та українська мови перебувають у відносно тривалому культурно-історичному та перекладацькому контактах, у перекладознавстві не було ще комплексного дослідження тих проблем, що з ними стикаються перекладачі -застосування перекладацьких трансформацій при перекладі кінематографічних матеріалів.

Очевидною постає актуальність подальших досліджень перекладу кінематографічних матеріалів. Важливим є те, що питання вибору перекладацьких стратегій та тактик у процесі перекладу кінотекстів різних напрямків та стилів все ще залишається суттєвим.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Алексеева И. А. Профессиональный тренинг переводчика / Алексеева И.А. – СПб.: Союз, 2001.-288 с.
2. Алимов В. В. Интерференция в переводе (на материале профессионально ориентированной межкультурной коммуникации и перевода в сфере профессиональной коммуникации): Учебное пособие / Алимов В. В. - М.: КомКнига, 2005. - 232 с.
3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О.С. - М.: Высшая школа, 1966. - 305 с.
4. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Бархударов Л. С. - М.: Международные отношения, 1975. – 235 с.
5. Бідненко Н. П. Драма в аспекті художнього перекладу: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.05 «Порівняльне літературознавство» / Бідненко Н. П. - К.: Наукова думка, 2001. -18 с.
6. Борисова И. Ф. Стиль драматурга и его передача в переводе / Борисова И. Ф. - К.: Либідь, 1984. - С. 94-101.
7. Брандес М. П. Переводческий анализ текста / Брандес М. П., Провоторов I. В.. - М.: Наука, 2001. - 244с.
8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Вежбицкая А. - М.: Русские словари, 1996. - 268с.
9. Виноградов В. В. Наука о языке художественной литературы и её задачи / Виноградов В. В. - М.: Наука, 1980. - 362с.
10. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Изд. МГУ, 1978. - 174 с.
11. Винокур Г. О. О языке художественной литературы / Винокур Г. О. -М.: Наука, 1991.-124с.
12. Влахов С. Непереводимое в переводе / Влахов С, Флорин С. - М.: Межд. отн., 1980. - 342с.
13. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / Гальперин И. Р. - М.: Изд. литературы на иностранных языках, 1958. - 458 с.
14. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Гарбовский Н. К. - М. Изд-во Моск. Ун-та, 2004. -544 с.
15. Довженко О. Українське телебачення в 1991-2000 роках / Довженко О. //[Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.nta.ua/documents/tv_2000_tv.html. -  Назва з екрану.
16. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. / Дюришин Д. // Проблемы особых межлитературных общностей - М.: КомКнига, 1993.- C. 62- 78.
17. Журбина Е. И. Теория и практика художественно-публицистических жанров / Журбина Е. И. - М.: Мысль, 1990. -246с.
18. Зорівчак Р. П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчих аспект / Зорівчак Р. П. - Львів: Іноземна філологія, 1994. -286с.
19. Казакова Т. А. Практические основы перевода. English - Russian / Казакова Т. А. - СПб: Союз, 2005. - 320с.
20. Кацев A.M. Языковое табу и эвфемия / Кацев A.M. - Л.: Просвещение, 1988. - 124 с.
21. Комиссаров В. Н. Современное переводоведенне / Комисаров В. Н. - М.: ЭТС, 2002.-94с.
22. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник / Корунець І. В. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448 с.
23. Кретов А.А. Компенсация как категория переводоведения / Кретов А.А. // Вестник Воронежского государственного университета. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2001. - № 2. - С. 70 - 74.
24. Крупнов В. И. В творческой лаборатории переводчика. Очерки по профессиональному переводу / Крупнов В. И.. - М.: Международные отношения, 1976.- 192с.
25. Крупнов В. Н. В творческой лаборатории переводчика / Крупнов В. Н. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.library.ru docs/n11466/krupnov.htm. -  Назва з екрану.
26. Латышев Л. К. Технология перевода / Латышев Л. К. - М.: НВИ-Тезаурус, 2000. - 287с.
27. Левик В. В. О точности и верности / Левик В. В. - М.: Наука, 1987. -290с.
28. Левин Ю. Д. Об исторической эволюции принципов перевода / Левин Ю. Д. - М.: Наука, 1993. - 164с.
29. Левый И. Искусство перевода / Левый И. - М.: Прогресс, 1974. - 158с.
30. Лилова А. Введение в общую теорию перевода / Лилова А. - М.: Высш. шк., 1985. - 256 с.
31. Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики / Лотман Ю. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.z333.ru/source/Lotman.html. -  Назва з екрану.
32. Милевич И. Г. Стратегии перевода названий фильмов / Милевич И. Г. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gramota.ru/biblio/magazines/ryzr/rubric. -  Назва з екрану.
33. Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода / Миньяр-Белоручев Р. К. - М.: Московский лицей, 1996. - 208с.
34. Мирам Г. Э. Профессия: переводчик / Мирам Г. Э. - Киев: Ника - Центр, 2004 -160 с.
35. Мирам Г., Гон А. Профессиональный перевод: Учебное пособие / Мирам Г., Гон А. - К.: Ника-Центр, 2003. - 136 с.
36. Мірам Г. Е. Основи перекладу: Курс <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" fon