Особливості перекладу англомовних художніх фільмів українською мовою

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ I СПОРТУ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

 

До захисту допущено

зав. кафедрою

 

_________________________

/підпис/

 «         «___________/дата/

 

 

 

БАХУМ Яна Олександрівна

(група 3521-а/п)

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ  АНГЛОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ УКРАЇНСЬКОЮ  МОВОЮ

Спеціальність 7.02030304 –  переклад (англійська мова)

 

Науковий керівник – 

к.філол. н., ст. викл. О. С.Чирвоний

 

 

Нормоконтролер

к.філол.н., доцент                                                                               Головко О.М.

__________________________________________________________________

Запоріжжя – 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ПЕРЕКЛАД ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ПЕРЕКЛАДУ……………………………………………………………………..5

1.1. Історія перекладу художніх фільмів в Україні й особливості перекладу аудіо-медіальних текстів………………………………………………………….5

1.2. Динамічна еквівалентність як один із головних засобів забезпечення адекватності перекладу художніх фільмів……………………………………..11

1.3. Кінематографічні матеріали як підвид художнього перекладу………..17

1.3.1. Драматургічні твори як складова художнього перекладу……………...17

1.3.2. Переклад кінематографічних матеріалів, як підвиду драматургії……..24

1.3.3. Особливості перекладу кінотекстів……………………………………...26

РОЗДІЛ 2 ПЕРЕКЛАД АНГЛОМОВНИХ КІНЕМАТОГРАФІЧНИХ  МАТЕРІАЛІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ…………………………………31

2.1. Аналіз лексичних, граматичних та стилістичні трансформацій…………31

2.2. Аналіз трансформацій змішаного  типу……………………………………46

2.3. Труднощі перекладу художніх фільмів……………………………………50

2.3.1. Особливості перекладу реалій……………………………………………50

2.3.2. Відтворення фразеологізмів……………………………………………...56

2.3.3. Переклад сленгізмів………………………………………………………63

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….68

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ  ДЖЕРЕЛ………………72

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..78

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ………………..79

SUMMARY………………………………………………………………………80 

ВСТУП

 

Дана робота присвячена особливостям відтворення англомовних кінематографічних матеріалів українською мовою.

Актуальність даного дослідження визначається зростанням кількості кінематографічної продукції, різновиду найменш досліджених в перекладацькому аспекті аудіомедіальних типів текстів. Незважаючи на велику кількість робіт присвячених художньому перекладу та зокрема перекладу драми, у лінгвістиці майже відсутні дослідження особливостей перекладу кінотекстів.

Об'єктом дослідження є параметри аудіомедіальних текстів в аспекті перекладацької діяльності.

Предмет дослідження є способи і засоби відтворення англомовних кінотекстів українською мовою.

Метою дослідження є визначення особливостей перекладу кінематографічних матеріалів, аналіз перекладацьких прийомів та виявлення закономірностей перекладу англомовних художніх кінотекстів українською мовою.

Поставлена мета передбачає вирішення наступних завдань:

• розглянути історію перекладу художніх фільмів в Україні й особливості перекладу аудіо-медіальних текстів;
• проаналізувати поняття динамічної еквівалентності як одного із головних засобів забезпечення адекватності перекладу художніх фільмів;
• описати кінематографічні матеріали як підвид художнього перекладу;
• виявити особливості перекладу кінотекстів;
• дослідити особливості перекладу англомовних кінематографічних текстів українською мовою і визначити основні труднощі перекладу художніх фільмів.

У роботі використано  наступні методи дослідження: комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів лінгвостилістичного. контекстуального і компонентного аналізу.

Матеріалом дослідження слугували автентичні англомовні художні фільми “Scent of Woman”, “What Women Want”, “Something is gotta give” та їх переклади українською мовою.

Наукова новизна роботи полягає у визначенні домінантних характеристик відтворення аудіомедіальних текстів на прикладі художніх кінотекстів, аналізі способів та засобів їх відтворення, визначенні специфіки перекладу художніх фільмів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що дана робота становить певний внесок у перекладознавство, а саме у вирішення проблеми адекватності перекладу, зокрема в аспекті жанрово-стилістичних особливостей перекладу аудіо медіальних текстів з англійської мови українською.

Практичне значення визначається тим, що проаналізований матеріал і результати дослідження можуть бути використані у курсах з лексикології англійської мови, при впровадженні спецкурсів з основ кінематографічного перекладу та у навчально-методичній роботі.

Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи, яка складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних теоретичних та лексикографічних джерел. Обсяг основного тексту складає 71 сторінка.

 

 

РОЗДІЛ 1 ПЕРЕКЛАД ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ПЕРЕКЛАДУ

 

 

1.1 Переклад  художніх фільмів в Україні   й особливості перекладу аудіо-медіальних  текстів

 

Переклад є однією з головних складових будь-якого  англомовного художнього кінофільму, оскільки вважають, що від якості перекладу  залежить 80 % успіху фільму. Професійний переклад може зробити із «середнього» фільму шедевр та навпаки.

В епоху розквіту відео (кінець 80-х, 90-х початок) цієї проблеми практично не існувало, тому що перекладом фільму займалася людина, яку з упевненістю можна назвати професіоналом своєї справи. Як правило, будь-яка кінокартина тієї епохи існувала в декількох перекладах, кожен з котрих не поступалися один одному за якістю, і завжди була можливість вибрати саме той переклад, який найбільше підходив до цього фільму.

З розвитком кінематографа об'єм перекладів значно зріс, а кількість справжніх фахівців в цій сфері залишилась фактично тією ж самою. Тому, на думку деяких професійних перекладачів, якісний переклад став фізично просто неможливим [19, с. 23].

Професійний переклад став відчутною проблемою в Росії. В Україні переклад англомовних художніх фільмів українською мовою до 2007 року існував лише у вигляді телевізійних версій. Це пов'язано зі становленням України як самостійної держави, що вплинуло на формування власних телевізійних каналі та кіностудій. Більшість іноземних кінострічок перекладалися російською мовою. Питання державної мови і досі залишається дискусійним. Але 22 грудня 2007 року в Міністерстві культури був підписаний Меморандум про взаємодію у справі дублювання іноземних фільмів між урядом, дистриб'юторами (власниками прав на прокат фільмів тієї чи іншої компанії в Україні; найбільші дистриб'ютори в Україні – компанії “B&H”, “Геміні”, “Кіноманія”, “Каскад”) і демонстраторами (кінотеатрами, які на підставі угод з дистриб'юторами показують фільми; основні мережі кінотеатрів в Україні - «Кінопалац», «Лінія кіно», «Батерфляй» і «Одеса-Кіно»). Дистриб'ютори уклали угоду до кінця року довести частку дубльованих українською фільмів до 50 відсотків (дитячого кіно - до 100 відсотків). Під Меморандумом підписалися абсолютна більшість учасників ринку. Міністерство культури зобов'язалося сприяти створенню в Україні власних студій для фінальної стадії дублювання - міксу. Наразі технологічної бази Dolby Digital немає (хоча всі можливості наявні) і мікс здійснюється у Празі, Варшаві або Санкт-Петербурзі [42; 58].

Об'єм стрічок, які потребують перекладу, стає з кожним роком делалі більшим (художні кінострічки, документальні, відео, корпоративні і виставкові стрічки-презентації і т. д.). Кількість професійних перекладачів, які займаються саме перекладом художніх кінострічок, не відповідає вимогам сучасного ринку перекладацьких послуг. Професійний переклад художніх фільмів здійснюється багатьма телевізійними студіями, які входять до складу телевізійних каналів (наприклад: студія «1 + 1», «Новий канал»), а також різноманітними компаніями («Solo production», «Невафільм Україна», «AdiozProduction» і а «Pterоduction sound») [40]. Важливо також зазначити, що переклад іноземних художніх фільмів українською мовою має великий вплив на формування української школи перекладу та розвиток української мови.

Таким чином, вимога дублювати  українською, за умови послідовного і неухильного впровадження, має  потенціал створити  серйозний  попит на україномовний талант, створення нових робочих місць, на формування і подальший розвиток української школи перекладу.

У перекладознавстві  існує величезна кількість спроб класифікувати тексти, що зустрічаються в практиці, з метою отримати певні висновки для вибору методів і засобів перекладу. Тому цілком очевидною є необхідність розробки типології текстів, що відображає сучасний підхід до даної проблеми, Єдина концепція виділення типів текстів і аргументація їх розмежування повно і аргументовано представлена К. Райс. На наш погляд, типологія текстів К. Райс якнайповніше розкриває різні підходи до аналізу тексту, до перекладацьких стратегій, до вибору засобів перекладу і критеріїв оцінки перекладу.

У дослідженнях проблем  перекладу вже давно враховується принципово нова відмінність між прагматичним і художнім перекладом: у прагматичних текстах мова в першу чергу є засобом комунікації, засобом передачі інформації, тоді як в текстах художньої прози або поезії, крім того, служить засобом художнього втілення, носієм естетичної,значущості твору. На думку К. Райс, ця відмінність несправедлива [46, с.34].

К. Райс бере за основу класифікацію функцій мови Карла Бюлера і залежно  від переважання тієї або іншої  функції в конкретному тексті К. Райс виділяє три основні типи: по описовій функції мови - тексти, орієнтовані на зміст: по виразній функції мови - тексти, орієнтовані на форму; по функції звернення тексти, орієнтовані на звернення. К. Райс доповнює ці три типи текстів четвертою групою текстів, які називає аудіо-медіальними. До них вона відносить тексти, зафіксовані у письмовій формі, але що надходять до одержувача через немовне середовище в усній формі, що сприймаються ним на слух, причому екстралінгвістичні допоміжні засоби в різному ступені сприяють реалізації змішаної літературної форми [там само]. Розглянемо детальніше особливості четвертої групи текстів, до якої відносяться художні фільми.

Як вказувалося вище, аудіо-медіальні тексти створюються не тільки мовними засобами, вони є лише більш менш важливими елементами крупнішого цілого. Характерно, що вони не можуть обходитися без позамовного (технічного) середовища і позамовних графічних, акустичних і оптичних форм виразу. Лише ця єдність створює необхідну змішану літературну форму як ціле.

К. Райс приводить тезу Жоржа Мунена, що стосується будь-якого сценічного твору, незалежно від того, чи можна письмовий текст віднести до типу текстів, орієнтованих на зміст, форму або звернення: «Важливіше за вірність лексиці, граматиці, синтаксису і навіть стилю окремо взятої пропозиції тексту є вірність тому, що забезпечує твору сценічний успіх на його батьківщині. Перекладати слід сценічну дійсність, а вже потім звертатися до відтворення літературних і поетичних властивостей. І якщо при цьому виникнуть конфлікти, перевагу слід віддати сценічній дійсності. Як говорив Меріме, перекладати слід не (написаний) текст, а (звучну) п'єсу або оперу» [там само, с. 36].

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що спосіб переклад) аудіо- медіальних текстів повинен забезпечити дію на слухача тексту перекладу, тотожне тому, яку мав дію оригінал на слухача початкового тексу. К. Райс стверджує, що при певних обставинах це може послужити підставою для значніших відхилень від форми і змісту оригіналу [там само]. При дубляжі фільмів врахування цього критерію іноді таке важливе при перекладі, що переклад набуває лише допоміжного характеру: у цьому крайньому випадку він слугує лише канвою для остаточного редагування синхронного тексту.

Важливим в даному випадку є  усвідомлення всіх цих особливостей не тільки перекладачем, але і критиком. При перекладі аудіо-медіальних текстів слід перш за все оцінювати, наскільки вдалося врахувати умови позамовного середовища, присутні в оригіналі, і ступінь участі додаткових засобів виразу в створенні цілісної змішаної літературної форми. Проаналізуємо ті відмінності кінематографа, що впливають на вибір перекладацьких рішень.

Для аналізу перекладу художніх фільмів необхідно визначити характерні риси кінематографа як особливого виду мистецтва. Основними важливими рисами кінематографічних творів є наступні:

1) мистецтво вимагає подвійного  переживання - одночасно забути, що перед тобою вигадка, і не забувати цього;

2) двоплановість сприйняття художнього твору: чим вище схожість, безпосередня схожість мистецтва і життя, тим, одночасно, гостріше повинне бути у глядача відчуття умовності;

3) кіно за своєю суттю - синтез двох оповідних тенденцій - образотворчої («рухомий живопис») і словесної. Слово є не факультативна, додаткова ознака кінорозповіді, а обов'язковий його елемент. Синтез словесних і образотворчих знаків приводить до паралельного розвитку в кінематографі двох типів оповідання. Слова починають поводитися як зображення;