Планування та аналіз оборотних коштів на підприємстві

 

Таким чином, з табл. 3.5. видно, що підтримання ДНВП «Об`єднання Комунар» залишку грошових коштів на обраному рівні (максимальному, середньому або мінімальному), дозволило б підприємству отримати додатковий прибуток від вкладення надлишку грошових активів на короткострокові депозитні рахунки. Такий прибуток міг становити в середньому 668,69 тис.грн у 2005 році та досягти більше одного мільйона гривень у 2009 році.

Однак, слід відзначити по існуючі ризики від використання даної моделі. А саме, підтримання вказаних рівнів залишку грошових коштів може негативно вплинути на рівень ліквідності підприємства та підвищити ризик втрати платоспроможності ДНВП «Об`єднання Комунар».

У табл. 3.6. наведений розрахунок сум мінімального цільового залишку грошових коштів, необхідного для підтримання мінімального рівня абсолютної ліквідності ДНВП «Об`єднання Комунар».

Цільовий залишок грошових коштів виражаємо через значення абсолютної ліквідності (формула 3.7)

 

                                                         

,                                            (3.7)

 

де К_ал – коефіцієнт абсолютної ліквідності;

     ГК –  сума грошових коштів на звітну  дату, тис.грн;

     КЗ –  короткострокова заборгованість  підприємства, тис.грн.

 

Для розрахунку цільового  залишку грошових коштів, приймаємо  коефіцієнт абсолютної ліквідності рівним 0,2.

 

Таблиця 3.6.

 

Розрахунок цільового  залишку грошових коштів необхідного  для підтримання мінімального рівня ліквідності у період 2005-2010 років

 

Рік	Поточні зобов`язання, тис.грн	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Цільовий залишок грошових коштів, тис.грн
2005	14513	0,2	2902,6
2006	10262,5	0,2	2052,5
2007	23803	0,2	4760,6
2008	48967	0,2	9793,4
2009	88474	0,2	17694,8
2010	86139	0,2	17227,8

 

Отримані дані наносимо на графік побудованої моделі щодо управління залишками грошових коштів ДНВП «Об`єднання Комунар» (рис.3.3).

Як видно з наведеного рис. 3.3., у період з 2005 по 2007 рік підтримання залишку грошових коштів на рівні, що рекомендовані моделлю Міллєра-Орра значно не впливали б на рівень абсолютної ліквідності підприємства.

Проте, вже починаючи  з 2008 року, у зв`язку з високими темпами росту поточних зобов`язань підприємства (майже на 200%), рівень необхідного залишку грошових коштів для підтримання мінімального рівня ліквідності також різко підвищується та знаходиться значно вище допустимих рівнів залишку, що передбачені побудованою моделлю Міллєра-Орра.

 

Рис.3.3. Цільовий залишок  грошових коштів, необхідний для підтримання мінімального рівня ліквідності

 

Таким чином, побудована модель Міллєра-Орра встановила рівні  залишки грошових коштів, за підтримання яких вони будуть використовуватися з максимальною ефективністю. Розрахунок можливого прибутку від використання даної моделі у 2005 році в середньому склав 668,69 тис.грн, 2006 – 676,43 тис. грн., 2007 – 742,24 тис.грн, 2008 – 934,35 тис.грн, 2009 – 1001,9 тис.грн, 2010 – 476,99 тис.грн та навіть спрогнозувати можливий прибуток на 31.03.2011 в середньому у розмірі 67,33 тис.грн.

Однак, розрахунок цільового  залишку грошових коштів, що необхідний для підтримання мінімального рівня ліквідності показав, що починаючи з 2008 року використання даної моделі значно знижує рівень ліквідності ДНВП «Об`єднання Комунар», а отже підвищує ризик втрати платоспроможності підприємством.

          3.2. Регресійний аналіз валової рентабельності виробництва

 

 

Оскільки обігові кошти  зазвичай використовуються у виробничій діяльності ДНВП «Об`єднання Комунар», то можна говорити про їх вплив на ефективність виробництва підприємства.

Для перевірки ступеню  та характеру впливу обігових коштів на ефективність виробничої діяльності ДНВП «Об`єднання Комунар» побудуємо множинну модель лінійної регресії. За результуючий показник (Y) приймаємо валову рентабельність виробництва. Даний показник розраховується як відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції та дозволяє судити про рівень ефективності управління виробничими витратами. У якості незалежних змінних приймаємо два фактора: обсяг виробничих запасів та обсяг дебіторської заборгованості, як такі, що мають найбільшу питому вагу структурі обігових коштів ДНВП «Об`єднання Комунар».

Вихідні дані для побудови множинної моделі лінійної регресії, а саме розраховані дані рентабельності виробництва, середні значення обсягів виробничих запасів та дебіторської заборгованості за період 2008-2009 роки у поквартальному розрізі, наведені у табл. 3. 7.

 

Таблиця 3.7.

 

Вихідні дані для побудови множинної моделі лінійної регресії

 

Показник	Валова рентабельність виробництва (Y)	Обсяг виробничих запасів (Х1), тис.грн	Обсяг дебіторської заборгованості (Х2), тис.грн
№ п/п
1	0,337	17183,5	24237
2	0,311	17628,55	29543,2
3	0,293	19088,75	27624,6
4	0,275	19560	23817,35
5	0,272	24176,2	27500
6	0,215	26644,4	30697,1
7	0,216	26496	41315,5
8	0,257	25662	34371

 

Побудову багатофакторної  лінійної економетричної моделі здійснюємо з використанням програмного середовища Statistica 6.0.

          Проте, перед побудовою моделі необхідно перевірити її на наявність мультеколеніарності між незалежними змінними. Перевірка проводитиметься за методом Феррара-Глобера, тобто з використанням часткових коефіцієнтів кореляції між факторними змінними.

          Для цього в програмі Statistica 6.0 будуємо лінійну економетричну модель, в якій результуючим показником буде обсяг виробничих запасів, а незалежною змінною – обсяг дебіторської заборгованості. На рис.3.4. наведені дані щодо тісноти зв`язку незалежних змінних та розрахований критерій Стьюдента.

 

 

Рис.3.4. Оцінка рівня зв`язку між незалежними змінними

 

З рис. 3.4. можна сказати, що коефіцієнт часткової кореляції між обсягом виробничих запасів та сумою дебіторської заборгованості складає 0,71. Для оцінки ступеня мльтеколеніарності використовуємо критерій Стьюдента. Розрахований критерій Стьюдента складає 2,466 (t_r12). Табличне значення критерію Стьюдента з рівнем значимості 0,98 та 6 ступенями вільності дорівнює 3,143 (t_табл). Оскільки t_r12 ˂ t_табл, з ймовірністю 98% можна стверджувати про відсутність мультиколеніарності між обсягами виробничих запасів та дебіторської заборгованості.

Такий висновок дає підстави для продовження побудови багатофакторної лінійної економетричної моделі між валовою рентабельністю виробництва та обсягами виробничих запасів та дебіторської заборгованості.

Результат проведення регресійного аналізу наведений на рис. 3.5.

 

 

 

Рис.3.5. Результат регресійного аналізу

 

З рис.3.4. множинну модель лінійної регресії валової рентабельності виробництва від обсягів виробничих запасів та дебіторської заборгованості можна представити у такому вигляді:

 

                    Y = 0,489761 – 0,000009X₁ – 0,000001X₂                           (3.8)

 

Від’ємні значення параметрів моделі дають змогу судити про обернену залежність між валовою рентабельністю виробництва та обсягами виробничих запасів і дебіторської заборгованості.

Якісні параметри побудованої  моделі можна характеризувати наступним чином, коефіцієнт кореляції дорівнює 0,92, що говорить про тісний зв`язок незалежних змінних та результуючого показника. Коефіцієнт детермінації багатофакторної регресійної моделі складає 0,85. Враховуючи кількість спостережень та число параметрів скоригований коефіцієнт детермінації складає 0,79. Таке значення коефіцієнта детермінації говорить про те, що 79% випадків значення валової рентабельності виробництва можуть бути пояснені даною моделлю. Адекватність побудованої регресійної моделі оцінюється за допомогою критерію Фішера. Розраховане значення за цим критерієм Фішера складає 14,066. Табличне значення критерію для ймовірності α = 0,01 зі ступенями свободи 2 та 5 дорівнює 13,27. Оскільки F_{розрах.} > F(2; 5; 0,01), то з ймовірність 99% можна говорити про значимість множинної регресійної моделі між валовою рентабельністю виробництва та обсягами виробничих запасів і дебіторської заборгованості.

Для оцінки значимості параметрів моделі використовується критерій Стьюдента. Згідно рис. 3.5. він має значення 11,33; 3,47; 0,4 для параметрів а₀, а₁ та а₂ відповідно. Порівнюючи їх з табличним значенням критерію Стьюдента можна зробити висновок, що з ймовірністю 99,9% можна стверджувати про значимість параметру а₀, параметр а₁ є значимим з ймовірністю 98%, а про значимість параметру а₂ можна говорити з ймовірністю 27%.

Для подальшої оцінки міру впливу незалежних факторів розрахуємо середні коефіцієнти еластичності для лінійної множинної регресії (формула 3.9).

 

                                            

,                                                  (3.9)

 

де  - коефіцієнт еластичності для лінійної множинної регресії;

     а_і – параметр відповідного незалежного фактору;

     – середнє значення пояснювальної змінної х_і;

         – середнє значення результуючої ознаки у.

Розраховані часткові коефіцієнти еластичності для параметрів Х₁ та Х₂ складають -0,73 та -0,07, відповідно.

Дані значення говорять про те, що із збільшенням обсягу виробничих запасів на ДНВП «Об`єднання Комунар» на 1% середнє значення валової рентабельності виробництва зменшиться на 0,73%; з ростом середньої суми дебіторської заборгованості підприємства на 1% середнє значення валової рентабельності виробництва зменшиться на 0,07%.

За результатами оцінки незалежних факторів можна стверджувати, що показник обсягу дебіторської заборгованості у моделі є неінформативним (низький рівень значимості, низький коефіцієнт еластичності).

На підставі даних  про обсяги виробничих запасів та валової рентабельності виробництва будуємо графік.

Графік лінійної залежності валової рентабельності виробництва від обсягу виробничих запасів з урахуванням довірчих інтервалів представлений на рис. 3.6.

 

 

Рис.3.6. Графік лінійної залежності валової рентабельності виробництва від обсягу виробничих запасів

 

Такий висновок дає підставу для побудови рівняння парної регресії. У якій за пояснювальну змінну приймаємо обсяг виробничих запасів, а за результуючу ознаку валову рентабельність виробництва. Вихідні дані для побудови одно факторної регресійної моделі представлені в таблиці 3.8.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.8

 

Вихідні дані для побудови одно факторної регресійної моделі

 

Показник	Валова рентабельність виробництва (Y)	Обсяг виробничих запасів (Х1), тис.грн
№ п/п
1	0,337	17183,5
2	0,311	17628,55
3	0,293	19088,75
4	0,275	19560
5	0,272	24176,2
6	0,215	26644,4
7	0,216	26496
8	0,257	25662