Оптимізація фінансового менеджменту туристичного підприємства

Фінансовий  стан підприємства багато у чому визначає його стійкість та стабільність. Тому в процесі практичної реалізації завдань фінансового менеджменту треба знаходити розумний компроміс між завданнями, що ставить перед собою туристичне підприємство і фінансовими можливостями реалізації цих завдань для [8]:

• підвищення обсягів продажу та прибутку;
• підтримка стабільної продуктивності туристичного підприємства;
• збільшення доходів власників (акціонерів);
• підвищення курсової вартості акцій туристичного підприємства.

Ці завдання вирішуються за допомогою раціонального управління потоками фінансових ресурсів підприємства та оптимізації джерел фінансування підприємства ( як внутрішніх так і зовнішніх) [8]:

• у результаті фінансово-господарської діяльності підприємства;
• на фінансовому ринку під час продажу акцій, облігацій, отримання кредитів;
• повернення суб’єктам фінансового ринку процентів і дивідендів як плати за капітал;
• сплати податкових платежів;
• інвестування і реінвестування у розвиток туристичного підприємства.

1.2. Механізм фінансового менеджменту на туристичному підприємстві. Особливості фінансового менеджменту готельного підприємства

 

Для успішного  виконання фінансовим менеджментом притаманних йому функцій необхідна  раціональна організація фінансового  менеджменту, тобто чіткий механізм дій фінансового менеджменту.

Організація практичної діяльності з фінансового менеджменту  туристичного підприємства здійснюється його фінансовими службами.

У загальному вигляді діяльність фінансового менеджменту здійснюється за такими напрямами [13; 55]:

І. Аналіз і планування майнового  та фінансового стану туристичного підприємства.

ІІ. Забезпечення туристичного підприємства фінансовими ресурсами (управління джерелами ресурсів).

ІІІ. Розподіл фінансових ресурсів (інвестиційна політика та управління активами).

Цими напрямами діяльності визначаються основні завдання, що стоять перед фінансовими службами підприємства.

За першим напрямом здійснюється загальна оцінка [13;56]:

• активів підприємства та джерел їх фінансування;
• величини та складу ресурсів, необхідних для забезпечення певного економічного потенціалу підприємства та розширення його діяльності;
• джерел додаткового фінансування;
• системи контролю за станом і ефективністю використання фінансових ресурсів.

Другий напрям передбачає визначення:

• обсягу потрібних фінансових ресурсів;
• додаткових джерел мобілізації фінансових ресурсів;
• форми їх отримання (довгостроковий чи короткостроковий кредит, власний капітал);
• витрат, пов’язаних із залученням усіх видів ресурсів;
• фінансового ризику.

Третій напрям передбачає аналіз та оцінювання довгострокових і короткострокових рішень інвестиційного характеру:

• доцільності розподілу фінансових ресурсів, їх місця у системі матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;
• ефективності вкладення в основні засоби;
• наявність оборотних коштів ( у цілому і за видами);
• ефективності вкладень підприємств.

Використання  методів  та прийомів фінансового  менеджменту впливає на забезпечення стійкого фінансового стану будь-якого  суб’єкта господарювання. Порівнюючи фінансові результати, розраховуючи відповідні фінансові показники, підприємство здатне цінити ефективність свого господарювання, визначити своє місце серед підприємств галузі, планувати діяльність на майбутнє.

Фінансовий менеджмент спрямований  на оптимізацію управління рухом фінансових ресурсів та тих фінансових відносин, які виникають між суб’єктами господарювання в процесі руху фінансових ресурсів.

Організація фінансового  менеджменту має бути спрямована на ефективне управління цим рухом  та відносинами. Для реалізації цієї мети фінансові менеджери визначають конкретні шляхи поліпшення управління фінансовими ресурсами туристичного підприємства з використанням відповідних методів та важелів.

Основні напрями організації та регулювання фінансової діяльності туристичного підприємства [14; 115]:

1. Організація та регулювання фінансових аспектів створення підприємств різних організаційно-правових норм.
2. Організація та регулювання порядку формування інформаційної бази управління фінансовою діяльністю підприємств.
3. Податкове регулювання.
4. Організація та регулювання порядку та форм амортизації основних засобів і нематеріальних активів.
5. Організація та регулювання кредитних операцій.
6. Організація та регулювання грошового обігу та форм розрахунків.
7. Валютне регулювання.
8. Організація та регулювання інвестиційних операцій.
9. Організація та регулювання ринку цінних паперів.
10. Організація та регулювання операцій страхування на фінансовому ринку.
11. Організація та регулювання порядку та форм санації підприємств.
12. Організація та регулювання процедур банкрутства та ліквідації підприємств.

Отже, організація  та регулювання фінансової діяльності туристичного підприємства повинні  здійснюватися з широкого спектру  різних фінансових питань, основні  з яких перелічені вище.

Система фінансового  управління туристичним підприємством складається з двох підсистем: підсистеми якою керують, або ж об’єкта управління та підсистеми яка керує, або ж суб’єкта управління [14; 120].

Об’єктом організації  фінансового управління є сукупність умов здійснення грошового потоку, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин між суб’єктами господарювання та їх підрозділами в господарській діяльності [14; 121].

Суб’єкт організації  фінансового управління – це фінансова  служба туристичного підприємства (фінансова  дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як управляючий), яка за допомогою різних форм управління здійснює цілеспрямоване функціонування об’єкта [14; 121].

Будь-який об’єкт управління, будь-який процес становить  систему. Фінансова система входить  у соціально-економічну систему. Головною властивістю соціально-економічної  системи є те, що в її основі лежать інтереси людей. Сукупність суспільних, колективних і власних інтересів впливає на стан системи і процес її розвитку. Будь-яка система складається з елементів. Під елементом системи розуміють таку підсистему, яка не поділяється на складові.

Кожній складовій  фінансового управління властиві певні  ознаки. Основні з них такі [14; 125]:

• виконувати властиву тільки даній складовій функцію, що не повторюється іншими елементами даної системи;
• взаємодіяти з іншими елементами й інтегрувати з ними. Це є ознакою цілісної системи;
• перебувати у взаємозв’язку з іншими елементами своєї системи.

Властивості елементів  фінансового управління дають змогу  вивести загальне правило фінансового  менеджменту: забезпечувати фінансову  стійкість системи в цілому, а  не тільки окремих її елементів і  підсистем.

Взаємодія суб’єкта та об’єкта управління, тобто сам процес управління, може здійснюватись тільки за умови використання відповідної інформації, тобто управління, незалежно від його конкретного змісту, завжди передбачає отримання, передання, опрацювання і використання інформації.

Також, успішна практична реалізація фінансового менеджменту туристичного підприємства багато в чому визначається обґрунтованістю його стратегії і тактики.

Під фінансовою стратегією туристичного підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності й вибір найефективніших шляхів їх досягнення [15; 130].

Фінансова стратегія  є частиною загальної стратегії  підприємства. Основна мета загальної  стратегії – забезпечення високих  темпів економічного розвитку та підвищення конкурентної позиції підприємства.

Тактика фінансового  управління туристичним підприємством  має включати процес планування та прогнозування основних фінансових рішень, щодо формування та використання усіх видів фінансових ресурсів, вживання комплексу заходів щодо максимізації прибутковості підприємства. Зокрема, до тактики фінансового менеджменту належать вирішення питань контролю та регулювання руху грошових коштів, мобілізації та розподілу фінансового капіталу, визначення фінансових   ризиків   та   факторів,   що   впливають на

прибуток підприємства [15; 132].

Тактичні цілі та завдання фінансового менеджменту  здійснюється у ході професійної діяльності фінансової служби, спрямованої на управління фінансово-господарською діяльністю туристичного підприємства із застосуванням сучасних методів управління.

Тактика фінансового  менеджменту реалізується через [15;133]:

• розроблення та реалізацію фінансової стратегії туристичного підприємства із використанням відповідних фінансових інструментів;
• прийняття фінансових рішень, визначення конкретних шляхів їх практичного здійснення;
• інформаційне забезпечення фінансового управління туристичним підприємством;
• оцінювання варіантів інвестування та формування «портфеля» інвестицій туристичного підприємства;
• оцінювання доцільності усіх видів витрат туристичного підприємства, зокрема витрат на формування капіталу;
• фінансове планування, прогнозування та контроль;
• організацію роботи фінансової служби туристичного підприємства.

Отже, у процесі  вирішення тактичних завдань  фінансового менеджменту оцінюється ефективність роботи туристичного підприємства, вживаються заходи щодо прискорення обертання його капіталу, підвищення продуктивності, оцінюються можливі фінансові ризики та вигідність варіантів вкладання коштів.

У кінцевому  підсумку виконання тактичних завдань фінансового менеджменту дає можливість обґрунтувати прийняття конкретних рішень щодо забезпечення найефективнішого використання фінансових ресурсів, оптимізацію джерел їх формування, як зовнішніх, так і внутрішніх.

Роль тактики  фінансового менеджменту в управлінні підприємством визначається тим, що вона охоплює усі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства та відображає у кінцевому підсумку вплив багатьох

внутрішніх  та зовнішніх факторі [15; 134].

Розроблення та практична реалізація фінансової політики і тактики туристичного підприємства відіграють важливу роль у загальному механізмі управління туристичним підприємством.

Фінансові служби займають важливе місце у загальній системі управління готелем. Не існує будь-якої установленої структури управління фінансами на рівні готелю: кожен з них сам визначає структуру управління та місце в ній фінансової служби залежно від своїх розмірів, правової форми організації, національних традицій тощо. Наприклад, у великому готелі заступнику генерального директора з фінансів підпорядковується фінансовий директор та головний бухгалтер.

До функцій  фінансового директора входить [24; 107]:

• фінансовий аналіз і планування;
• фінансування;
• інвестиційна діяльність;
• управління коштами;
• управління дебіторською заборгованістю і кредитною політикою готелю;
• управління податками і резервами;
• дивідендна політика.

До функцій  головного бухгалтера входить [24; 108]:

• бухгалтерський (фінансовий) облік;
• управлінський облік;
• інформаційне забезпечення управлінської діяльності;
• складання фінансової та податкової звітності;
• організація внутрішнього аудиту.

Відзначимо, однак, що наведена схема не є типовою  і вичерпною. Досить часто фінансовий директор виконує функції головного  бухгалтера (наприклад, відстеження  документообігу і контроль за результатами фінансової діяльності по минулих і поточних торговельних і фінансових операціях та ін.) У той же час  у   вітчизняній практиці управління податками традиційно здійснюється

головним бухгалтером, що часто управляє і аналітичними службами.

Інформаційне  забезпечення фінансового менеджменту. Основою інформаційного забезпечення системи управління фінансами є дані бухгалтерського обліку (як фінансового, так і управлінського). При цьому використовуються як звітні дані, так і дані, що носять поточний, оперативний характер. Як наслідок, істотно підвищуються вимоги до достовірності даних бухгалтерського обліку: використання перекручених даних з метою управління буде очевидно контр продуктивним. Звідси випливає, що велика увага повинна приділятися дотриманню принципів і стандартів у обліку з метою, зокрема, досягнення порівнянності оцінок. Стандартизована і підтверджена незалежними аудиторами фінансова звітність залишається єдиним доступним масовому інвестору джерелом інформації про фінансовий і майновий стан готелю і результативність його фінансово-господарської діяльності. При цьому консерватизм і стандартизованість є головними достоїнствами фінансової звітності саме з погляду масового інвестора та кредитора [25; 223].