Таблиця 3.1

Показники ефективності використання оборотних коштів

 

Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує  потребу в них, дає змогу підприємствам  вивільняти частину оборотних коштів. Збільшення числа оборотів досягається  за рахунок скорочення періоду виробництва  та періоду обертання.

ТЕМА 4. Аналіз фінансових результатів та рентабельності

    4.1. Аналіз рівнів, динаміки  і структури фінансових  результатів

    Різні напрями основної діяльності підприємства, що пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), а також фінансової та інвестиційної  діяльності дістають остаточну грошову  оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Ці показники відображаються в формі 2 “Звіт про фінансові результати” (розділ І “Фінансові результати”). Першоджерело даних – клас 7 “Доходи і результати діяльності” діючого Плану рахунків. Основним узагальнюючим показником Звіту є чистий прибуток, який підприємство отримало за звітний період (або збитки, яких воно зазнало). Алгоритм формування чистого прибутку наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Формування  чистого прибутку підприємства

      Примітка:* – Звіт про фінансові  результати

    В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального  розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку – це стале джерело  фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення  резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників  підприємства. Чистий прибуток – найважливіший  показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємства, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також  ефективність менеджменту. Чистий прибуток є одним з найважливіших джерел збільшення капіталу підприємства. Постійне збільшення прибутку зміцнює конкурентні  позиції підприємства на ринку капіталу.

    Першочерговим завданням аналізу фінансових результатів  є оцінювання динаміки прибутку, виявлення  і кількісне оцінювання впливу різних чинників на його розмір, а також  оцінювання резервів збільшення прибутку.

    Розрізняють такі напрямки аналізу:

• Зміни показників за розглядуваний період (горизонтальний аналіз);
• Структури показників та їх змін (вертикальний аналіз).

4.2. Факторний аналіз  прибутку

    На  прибуток впливають:

    1. Зміни ціни на реалізовану  продукцію (∆P^p):

     ,      (4.1)

    де  Qi1 – обсяг реалізації і-го виду продукції у звітному періоді (і= від1 до n); pi1, pi0 – ціна реалізації і-го виду продукції у періоді звітному та попередньому відповідно.

    2. Зміни обсягів реалізації продукції  (∆P^Q):

     ,       (4.2)

    де  P0 – прибуток від реалізації продукції за попередній період; S1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді, що розрахована в цінах і тарифах попереднього періоду.

     ,        (4.3)

    si,0 – собівартість і-го виду продукції в попередньому періоді; Qi,1 – обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді; S0 – фактична собівартість реалізованої продукції в попередньому періоді.

    3. Зміни у структурі реалізованої  продукції  :

     ,       (4.4)

    де V1,0 – обсяг реалізації продукції  за цінами попереднього періоду;V0 –  обсяг реалізації продукції в  попередньому періоді.

    4. Зміни собівартості одиниці продукції  (∆P^s):

            (4.5)

    де  si1 – собівартість і-го виду продукції у звітному періоді.

5. Змін собівартості  продукції за рахунок структурних  зрушень у складі продукції (∆p^sq):

     ,       (4.6)

    6. Сукупний вплив чинників на  прибуток (∆P^τ):

     ,   (4.7)

4.3. Аналіз рентабельності

    Використовують  багато видів показників рентабельності. Але всі вони є відносними і  показують скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують  на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції,загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли його створенню. Фінансовий аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Основні показники рентабельності, навдені в таблиці 4.5, розраховуються за вихідними даними фінансової звітності: форми №1 “Баланс” і форми №2 “Звіт про фінансові результати”.

Таблиця 4.5.

Основні показники рентабельності

 

    Крім  зазначених в таблиці 4.5 показників рентабельності можна також розраховувати:

• рентабельність витрат на оплату праці – відношення чистого прибутку до фонду оплати праці та відрахувань на соціальні потреби;
• рентабельність поточних витрат – відношення чистого прибутку до суми поточних витрат;
• рентабельність функціонуючих коштів – відношення прибутку від реалізації продукції до середньорічної суми функціонуючих коштів;
• рентабельність фінансових вкладень – відношення доходів від цінних паперів і вкладень до середньорічної суми фінансових вкладень;
• рентабельність продукції – відношення валового прибутку до доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг).

    Усі перелічені коефіцієнти доцільно застосовувати  на кожному підприємстві для оцінювання ефективності використання прибутку в  динаміці за ряд періодів. Результати аналізу дають змогу зробити  висновки про можливість максимізації прибутку підприємства.

    Пошук резервів зростання прибутку та напрямів його ефективного формування і використання передбачає насамперед наявність таких  умов, як подолання кризи неплатежів, поліпшення ціноутворення, поліпшення управління формуванням і використанням  чистого прибутку підприємства.

 

    4.4. Аналіз маржинального доходу

    Цей напрям фінансового аналізу властивий  системі аналізу “директ-костінг”. Система “директ-костінг” є теоретичною базою аналізу витрат і оптимізації прибутку, тому її ще називають “системою управління собівартості” або “системою управління підприємством”. В цій системі досягається високий рівень інтеграції обліка, аналіза і менеджмента. Головна увага в цій системі приділяється вивченню поведінки витрат ресурсів в залежності від змін обсягів виробництва, що дозволяє приймати гнучкі та оперативні рішення щодо стабілізації фінансового стану підприємства. Вона дає змогу послідовно визначити оптимальний асортимент продукції; оптимальний рівень цін на продукцію; критичні обсяги реалізації; критичний рівень постійних витрат; критичний рівень змінних витрат на одиницю продукції; оптимізувати прибуток.

    Основою аналізу є поділ витрат підприємства на такі види:

• постійні, або умовно постійні (С_пост), – це витрати, загальний розмір яких в цілому не залежить від змін обсягів виробництва, і в розрахунку на одиницю продукції при рості обсягів виробництва продукції ці витрати зменшуються, а при зменшенні обсягів виробництва – збільшуються.
• змінні (С_змін) – це витрати, загальний розмір яких в розрахунку на весь обсяг продукції змінюється практично прямо пропорційно змінам обсягу виробництва, а на одиницю продукції – залишається незмінним.
• сукупні, тобто повна собівартість (С) – сума постійних і змінних витрат. Тобто: