Застосування методики формування резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями

1. Кредитування інсайдерів (членів ради банку, найбільших акціонерів або пов'язаних із ними осіб) на пільгових умовах або в особливо великих розмі­рах.

2. Неповна кредитна інформація — відсутність вичерпної фінансової документації та відповідних статистичних даних стосовно позичальників, мети кредиту, планів і джерел погашення, даних про те, як погашається кредит, як перевіряється виконання кредитної угоди, а також зовнішньої інформації про кредит.

3. Погашення кредитів. Причиною проблем мо­жуть стати необгрунтовані рішення кредитних комі­тетів щодо пролонгації кредитів, зміни графіків пла­тежів, особливо при кредитуванні сільського госпо­дарства.

4. Недостатньо виважений підхід до кредитної діяльності. Банк має дуже обережно ставитися до кредитування, уникати невиважених рішень.

5. Некомпетентність у спеціальних питаннях — невміння працівників кредитних відділів і підрозділів аналізувати та оцінювати фінансову документацію, а отже, забезпечити захист інтересів бан­ку під час надання кредиту та контроль за виконан­ням кредитної угоди.

6. Невиважений підхід до ризиків. Рішення про надання кредитів має бути обґрунтованим і врахову­вати можливі та існуючі ризики.

7. Кредитування у занадто великих сумах. Нада­вати великий кредит позичальникові із задовільним фінансовим станом так само небезпечно, як і креди­тувати клієнта за наявності значних ризиків. Креди­ти, сума яких перевищує можливості позичальника, а отже, є сумнів щодо їх погашення, вважаються не­надійними.

8. Конкуренція. Змагання між банками за нові види операцій, а також за клієнтів та позичальників може призвести до того, що деякі з них знизять кри­терії кредитування і почнуть надавати ризикові кре­дити.

9. Недостатній рівень супроводження кредитів. Відсутність постійного контролю з боку кредитних працівників банку за наявністю та станом заставле­ного майна, платоспроможністю позичальника, за змінами у його статуті, у складі керівництва тощо може значно зменшити забезпеченість та збільшити ризик неповернення кредиту.

3.3. Застосування методики формування резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банки створюють резерв для відшкоду­вання можливих втрат за кредитними операціями банку [66, c. 151].

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резер­вом, необхідність формування якого обумовлена кре­дитними ризиками.

Формування резервів є одним з методів зниження кредитного ризику нарівні банку.

Загальна заборгованість за кредитними опера­ціями становить валовий кредитний ризик для кре­дитора.

При розрахунку резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями комерційні банки враховують (рис. 3.3) [66, c. 155]:

Рис. 3.3. - Схема розрахунку резерву для покриття можливих втрат

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями формується за кожною кре­дитною операцією окремо на суму чистого ризику. При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризи­ку за кожною кредитною операцією окремо може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення.

Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за такими коефіцієнтами (табл. 3.3.) [61, c. 211].

Таблиця 3.3. - Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією

Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю.

Застава оформляється договором застави відпо­відно до Закону України «Про заставу».

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринко­вої вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих ви­трат на реалізацію застави в разі невиконання пози­чальником своїх зобов'язань.

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за кожною опе­рацією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування (табл. 3.4.)

Таблиця 3.4. - Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику)

Розрахункова сума резерву визначається залеж­но від суми чистого кредитного ризику за кожною категорією кредитної операції та відповідно до нор­мативу резервування за такою формулою [61, c. 213]:

                                                        (3.3)

де Р — розрахункова сума резерву;

З — сума чистого кредитного ризику за кожною

категорією кредитної операції;

Кі — норматив резерву, %.

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями протя­гом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (рис. 3.4.).

Рис. 3.4. - Структура формування та розрахунку резерву під кредитні ризики

Розмір фактичного сформованого резерву під можливі втрати за кредитними операціями контро­люється за даними місячного балансу.

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгова­ності за групами ризику та встановленого рівня ре­зерву з розподілом за видами валют.

Резерв формується у тій валюті, в якій обліковується заборгованість.

Порядок використання резерву для покриття втрат за кредитними операціями [61, c. 215].

Комерційний банк використовує резерви на по­гашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.

Безнадійна кредитна заборгованість відшкодо­вується комерційним банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств».

Безнадійна заборгованість позичальника, визна­ного банкрутом у встановленому законодавством по­рядку, списується за рахунок резерву під нестандар­тну заборгованість банку після прийняття Госпо­дарським судом рішення про визнання позичальника банкрутом.

Заборгованість, яка забезпечена заставою, пога­шається у порядку, передбаченому Законом Украї­ни «Про заставу».

У разі, якщо частина кредитної заборгованості залишилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних банком від реалізації майна по­зичальника, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії банку щодо примусового стягнен­ня іншого майна позичальника не призвели до по­вного її покриття, ця частина заборгованості спи­сується за рахунок резерву під нестандартну забор­гованість. Реалізація майна, переданого у заставу, здійснюється з аукціонів, публічних торгів, якщо інше не передбачено договором, у порядку, визна­ченому чинним законодавством України.

Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслі­док неспроможності позичальника погасити забор­гованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності будь-якого з нижчезазначених документів:

підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України або підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на тери­торії такої держави;

рішення Президента України про запровадже­ння надзвичайної екологічної ситуації в окре­мих місцевостях України, затверджене Верхов­ною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місце­востей України потерпілими від повені, посу­хи, пожежі та інших видів стихійного лиха.

У разі, якщо банк не звернувся до Господарсь­кого суду протягом визначених чинним законодав­ством України строків, або у разі, якщо Господарсь­кий суд не задовольнив позов, банк списує заборго­ваність за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість фізичних осіб, ви­знаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість банку за умови, що рішен­ня суду про визнання фізичних осіб безвісно відсут­німи або померлими було прийняте пізніше дати укладення кредитної угоди [63, c. 20].

Прострочена заборгованість фізичних осіб, щодо яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуаль­ним кодексом України, списується за рахунок резер­ву під нестандартну заборгованість у разі, якщо про­тягом 180 календарних днів від дня оголошення роз­шуку місце перебування такої фізичної особи не встановлене.

Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо керівників яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому статтями Кримі­нально-процесуального кодексу України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо протягом 180 календарних днів від дня оголошення розшуку місце перебування цих осіб не встановлене.

Банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок резервів, протягом строку позовної дав­ності.

Якщо протягом строку позовної давності комер­ційному банку не вдалося погасити безнадійну кре­дитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансу. Схема реструктуризації кредитної заборгованості представлена на рис. 3.5 [63, c. 22].