Управління фінансовою стійкістю комерційного банку (на прикладі ВАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк")

 

(3.5)

 

де KGAP (T) - кумулятивний геп;

T - часовий горизонт; .

Показник  кумулятивного гепу показує незбалансованість (різницю) між загальним обсягом  чутливих активів і зобов'язань, які впродовж часового горизонту можуть бути переоцінені.

На рис.3.1 - 3.4 наведені результати аналізу величин гепу та кумулятивного гепу для сумарного гривневого еквіваленту в ВАТ АБ "Укргазбанк" станом на 01.01.2006, 01.01.2007 та 01.01.2008.

Порівняльний  аналіз ефективності управлінням часовими GAP-розривами в короткострокових активах та пасивах ВАТ АБ “Укргазбанк" станом на 01.01.2006 - 01.01.2008 показує, що:

GAP-розрив  для перевищення поточних вимог  над поточними активами в банку  з кожним роком зростає, тобто  ризикованість діяльності при  ажіотажному попиті на зняття коштів з поточних рахунків, який реалізувався у 4 кварталі 2008 року складалося в напрямку негативної тенденції;

при стрес-тестуванні ажіотажного попиту на повернення 680 млн. грн. поточних депозитів станом на 01.01.2008 року - перша частина в 45 млн. грн. може бути повернена через 7 днів, друга частина в 100 млн. грн. - через 32 дні, третя частина в 250 млн. грн. - через 93 дні, остання частина  в 300 млн. грн - тільки через 365 днів.

для короткострокових активів та пасивів часткові (в  періодах) гепи (розрив між активами та пасивами) та кумулятивний геп мають  позитивний характер, тобто для надання короткострокових кредитів використовуються залишки коштів на поточних рахунках клієнтів та моментальні міжбанківські кредити, що є надто ризиковою політикою управління GAP-розривами або свідчить про незастосування GAP-аналізу при управлінні строковістю поверення активів та пасивів;

джерелами довгострокових активних операцій (більше року) є депозитний пул в 700 млн. грн. із строком повернення через 1 рік, що є ще однією "міною" ризику довгострокового управління строками повернення активів та пасивів, оскільки аналіз часового ряду показує, що джерел для накоплення та повернення пасивного пулу зобов’язань через  рік у банка немає, тож бо кошти повинні бути додатково залучені на міжбанківському ринку чи при додатковій емісії акцій ВАТ АБ "Укргазбанк".

Внаслідок впливу світової фінансової кризи на банківську систему України реалізувалися  ризики втрати фінансової стійкості  банків, які мають короткостроковий депозитний портфель та довгостроковий кредитний портфель (ажіотажний попит на зняття коштів з поточних та короткострокових депозитів у кінці 2008 року в ВАТ АБ "Укргазбанк" і проблеми з поверненням короткострокових коштів, вкладених в довгострокові операції кредитування).

 

Рис.3.1 Розподіл GAP-розривів невідповідності активів  та пасивів по тривалості строків  до повернення в ВАТ АБ "Укргазбанк" станом на 01.01.2006 року (балансовий та позабалансовий облік - побудовано за даними [80])

 

Рис.3.2 Розподіл GAP-розривів невідповідності активів  та пасивів по тривалості строків  до повернення в ВАТ АБ "Укргазбанк" станом на 01.01.2007 року (балансовий та позабалансовий облік - побудовано за даними [80])

 

Рис.3.3 Розподіл GAP-розривів невідповідності активів  та пасивів по тривалості строків  до повернення в ВАТ АБ "Укргазбанк" станом на 01.01.2008 року (балансовий та позабалансовий облік - (побудовано за даними [80])

 

Рис.3.4 Динаміка зміни величин та розподілів GAP-розривів невідповідності активів та пасивів по тривалості строків до повернення в ВАТ АБ "Укргазбанк" станом на 01.01.2006 - 01.01.2008 років (балансовий облік - побудовано за даними [80])

3.3 Технологія  управління іммунізацією баланса  та спредом як захід забезпечення  прибутковості, рентабельності та  фінансової стійкості банку

 

Одним із методів  УАП є управління інвестиційним горизонтом фінансових інструментів. Аналіз інвестиційним горизонтом покладено в основу такого методу зниження відсоткового ризику, як портфельна імунізація (portfolio immunization). Теорія портфельної імунізації та основні прийоми її практичного застосування вперше були сформульовані Ф.М. Редінгтоном 1952 року [53].

Теоретичні  положення портфельної імунізації були свого часу сформульовані і зараз здебільшого розглядаються як інструменти загального інвестиційного аналізу, тобто стосуються будь-яких інвестиційних портфелів. У найширшому сенсі імунізацією портфеля називають підбір і включення до портфеля таких фінансових інструментів, які мінімізують його чутливість до зміни відсоткових ставок на ринку. Іншими словами, імунізацію можна трактувати як нечутливість портфеля до коливань відсоткових ставок на ринку.

Щодо банківської  діяльності зміст цього методу зниження відсоткового ризику полягає в підборі  та включенні до складу банківських  портфелів таких фінансових інструментів, які дають змогу мінімізувати чутливість різниці між вартістю активів і зобов'язань банку  до зміни відсоткових ставок на ринку, а отже, захищають банківський капітал від впливу відсоткового ризику. Це означає, що переоцінка активів і зобов'язань, які змінюють свою вартість за зміни відсоткових ставок, відбувається у встановленому порядку. Однак відповідно підібрана структура балансу дає змогу досягти того, щоб результати переоцінки однаково відобразилися на вартості обох сторін балансу і не мали негативного впливу на капітал банку. Таким чином, у процесі переоцінки підсумок (валюта) балансу може збільшитись або зменшитись, але за умови створення імунізації вартість капіталу банку залишиться стабільною. Отже, метою імунізації є захист балансу банку від будь-яких змін ринкових відсоткових ставок упродовж певного зафіксованого періоду (планового горизонту).

Головне завдання в процесі імунізації банківського балансу полягає в підборі  такої комбінації активів і пасивів, яка дає змогу балансу в  цілому стати нечутливим до змін ринкових ставок. Окремі статті балансу залишаються чутливими до зміни параметрів ринку, але результати переоцінки активів і зобов'язань взаємно погашаються. Дібравши склад і структуру балансових статей так, щоб середній строк погашення активів приблизно збігався із середнім строком погашення зобов'язань, банк може захиститися від негативного впливу ризику зміни відсоткових ставок.

Оскільки  методика портфельної імунізації передбачає зниження чутливості фінансових інструментів до впливу відсоткового ризику, виникає потреба у вимірюванні такої характеристики, як чутливість. Показником, який найчастіше застосовують для цього, є середньозважений строк погашення фінансового інструменту - дюрація. Дюрація фінансових інструментів обчислюється за формулою Ф. Макуолі і є відношенням приведеної вартості суми всіх очікуваних потоків доходів за цінним папером, зважених за часом надходження, до його ринкової ціни.

Практична реалізація методики імунізації передбачає розрахунок дюрації всіх надходжень грошових коштів за активами та всіх виплат за пасивними операціями банку, які направляються вкладникам, кредиторам і акціонерам банку. Оскільки вартість активів перевищує вартість зобов'язань на величину капіталу банку, то співвідношення між дюрацією активів і зобов'язань банку в задачі управління GAP-розривами описують за допомогою моделі [41]:

 

(3.6)

 

де D_А - зважений за вартістю надходжень строк погашення (дюрація)

активів; D_L - дюрація зобов'язань; L - загальний обсяг зобов'язань;

А - обсяг активів.

Відношення  зобов'язань до активів має бути меншим за одиницю, тому із співвідношення випливає, що дюрація портфеля активів  має бути коротшою за дюрацію портфеля зобов'язань. Це означає, що незалежно  від напряму зміни відсоткових  ставок активи банку мають переоцінюватися швидше, ніж зобов'язання.

Аналогічно  до моделі гепу в процесі управління інвестиційним горизонтом банк може застосувати дві альтернативні стратегії - імунізації балансу (мінімізація ризику) та управління дюрацією (максимізація прибутку). За реалізації стратегії імунізації приведена вартість банківських активів урівноважує приведену вартість банківських зобов'язань. Це практично повністю захищає банк від фінансових втрат внаслідок коливань ринкових ставок. Добір дюрації портфелів, тобто всієї сукупності балансових позицій, утворює макрохедж лише в тому разі, коли приведена вартість активів дорівнює приведеній вартості зобов'язань. Ситуація, коли активи і пасиви банку повністю збалансовані і за середньозваженими строками погашення, так і за приведеними вартостями, створює імунізацію балансу і означає захист від будь-яких змін відсоткових ставок у межах планового горизонту, який за тривалістю дорівнює дюрації.

Якщо ж  банку з якоїсь причини не вдалося  досягти імунізації балансу, то коливання  ринкових ставок відображатимуться на вартості його активів і зобов'язань, адже згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку монетарні статті (а їхня питома вага в банківському балансі становить понад 90%) мають переоцінюватися у зв'язку зі зміною ринкових цін. У такому разі реалізується стратегія управління дюрацією. Банк наражається на відсотковий ризик, але водночас має потенційну можливість отримання підвищених прибутків.

Що більша різниця між дюрацією активів  і дюрацією зобов'язань банку, то чутливішою до коливань відсоткових  ставок на ринку буде чиста вартість банківської установи, тобто величина акціонерного капіталу. За умови, коли дюрація зобов'язань суттєво коротша  порівняно з дюрацією портфеля активів, капітал банку зростатиме зі зниженням  ринкових ставок і зменшуватиметься з їх підвищенням.

Отже, загальне правило управління відсотковим  ризиком залишається незмінним:

за наявності  додатного розриву між дюраціями  активів і зобов'язань (D_А > D _L) вартість капіталу зростатиме в разі підвищення ставок на ринку і зменшуватиметься зі зниженням відсоткових ставок;

якщо розрив від'ємний (D_А < D _L), підвищення ставок призведе до скорочення капіталу, а їх зниження - до збільшення капіталу.

У процесі  практичного застосування розглянутого підходу до управління балансом банку  виникає кілька проблем. Одна з них пов'язана з тим, що з плином часу дюрації окремих фінансових інструментів змінюються, причому не-синхронно. Як наслідок, обчислені значення дюрацій можна визнати надійними тільки в коротких часових інтервалах, коли ринкова дохідність не може суттєво змінитися. Отже, модель імунізації банківського балансу, побудована сьогодні, можливо не відповідатиме завтрашнім потребам банку.

Інша проблема полягає в тому, що теорія імунізації, втім, як і будь-яка інша теоретична концепція, грунтується на певних припущеннях, що не завжди існують у реальному  житті. Зокрема одне із них зводиться до того, що і короткострокові, і довгострокові ставки відсотка характеризуються однаковою чутливістю, хоча насправді короткострокові ставки чутливіші і змінюються швидше.

Ці проблеми вирішуються в процесі автоматизації обчислювальних процедур. Впровадження відповідних програмних продуктів дає змогу банку частіше проводити перерахунок дюрації з урахуванням кон'юнктури ринку і у відповідний спосіб корегувати окремі портфелі та баланс у цілому.

Для дослідженої  картини часових GAP-розривів в строках  та сумах повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів в ВАТ АБ "Укргазбанк" ефективними інструментами імунізації балансу можуть бути запропоновані наступні:

короткове рефінансування довгострокової іпотечної заборгованості випуском іпотечних облігацій під  іпотечні закладні, отримані від клієнтів при видачі іпотечних кредитів;

додаткова емісія акцій банку як відкритого акціонерного товариства та отримання поточних готівкових коштів (активів) під акції, за якими  виплата дивідендів наступить тільки через 1 рік, а ринковий курс акції  ВАТ АБ "Укргазбанк" за станом результатів 2008 року становить не менше 150 від номіналу, тобто масового повернення в банк акцій додаткової емісії не очікується.

Імунізація  балансу банку при рекапіталізації  за допомогою держави у 2009 році виглядає наступним чином: ВАТ АБ "Укрназбанк" відкриває додаткову емісію акцій на суму 7 млрд. грн., тобто статутний капітал банку стане 7,7 млрд. грн.; Кабінет Міністрів, як представник держави, скупає акції додаткової емісії, надаючи взамін банку невикуплені облігації державної позики 2008 року на суму 7,0 млрд. грн.; ВАТ АБ "Укргазбанк", використовуючи отримані облігації державної позики, рефінансуємі НБУ, отримує в Національному банку України стабілізаційний 3-річний кредит на суму не менше 6,8 млрд. грн. коштами на коррахунок банку; отримані кошти рефінансування дозволять банку суттєво змінити часову картину GAP-розривів в сумах та строках повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів згідно прогнозу, наведеному на рис.3.5, розвинувши позитивний геп - короткострокові активи;поява власного оборотного капіталу, не іммобілізованого в основні засоби та нематеріальні активи, дозволить суттєво підняти рентабельність роботи банку та отримати прибутки для повернення стабілізаційного кредиту Національному банку України.

Таким чином, запропонований в дипломному дослідженні  інструментарій управління фінансовою стійкістю банка не за допомогою  інтегральних показників методології  НБУ [12], а з використанням GAP-менеджменту  є дійовим.

 

Рис.3.5 Прогноз  позитивної динаміки зміни величин  та розподілів GAP-розривів невідповідності  активів та пасивів по тривалості строків до повернення в ВАТ АБ "Укргазбанк" за результатами рекапіталізації  банка у 2009 році (балансовий облік)

 

Висновки

 

Проведене наукове  дослідження в рамках завдань  дипломного проекту по оцінці методів  забезпечення та контролю фінансової стійкості комерційних банків України  на прикладі діяльності ВАТ АБ "Укргазбанк" за 2006 - 2009 рр. дозволяє зробити ряд  наступних висновків:

1. Основними  негативними наслідками світової  фінансової кризи для українських  банків у 2008 - 2009 роках, які реалізовані  як зниження фінансової стійкості  в досліджуємому ВАТ АБ "Укргазбанк", є наступні: