Управління дебіторською заборгованістю підприємства

     До  довгострокової дебіторської заборгованості відносять:

     - заборгованість орендаря за фінансовою  орендою, яка відображається в  балансі орендодавця;

     - надання позик іншим підприємствам;

     - надання позик фізичним особам;

     - заборгованість, що виникає при  надзвичайних подіях – пожежі, повені, крадіжці тощо.

     З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив’язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

     Дебіторська заборгованість поділяється на:

     - безнадійну;

     - сумнівну;

     - дійсну.

     Безнадійна  дебіторська заборгованість – це дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

     Сумнівна  дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, або на основі класифікації дебіторської заборгованості.[22]

     Дійсна  дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка буде повернута  або термін сплати якої ще не настав.

     Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

     - дебіторську заборгованість за  роботи, товари, послуги; 

     - векселі отримані;

     - дебіторську заборгованість за  розрахунками;

     - іншу поточну дебіторську заборгованість.

     Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги  виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням  платежу.

     До  іншої дебіторської заборгованості відноситься видача довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків.[24] 
 

     1.2 Характеристика методів оцінки дебіторської заборгованості підприємства 
 

     Наявність дебіторської заборгованості характеризує стан розрахункової дисципліни і серйозно впливає на стійкість фінансового стану підприємства.

     До  нестабільності фінансового стану  підприємства, зростання дебіторської заборгованості призводить недотримання договірної та фінансової дисципліни. У цьому зв’язку до завдань аналізу включаються виявлення розмірів і динаміки невиправданої заборгованості та причини її виникнення або зростання.для проведення аналізу використовуються дані форм № 1 і 5. Аналіз дебіторської заборгованості проводиться на основі загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому і в розрізі статей.

     В умовах ринку підприємства зацікавлені  у роботі з покупцями та замовниками, які здатні своєчасно оплачувати рахунки. Однак у сучасній економічній  ситуації різко знизилась купівельна спроможність клієнтів. Враховуючи дану обставину, доцільно вести в бухгалтерії відповідний журнал – ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Таким чином можна оцінити якісні параметри дебіторської заборгованості. Необхідно рознести заборгованості за такими градаціями : строк оплати не настав; прострочення від 1 до 30 днів; від 30 до 90 днів; від 91 до 180 днів; від 181 до 360 днів; від 360 днів і більше.

     До  невиправданої заборгованості належить заборгованість більше одного місяця. Зі збільшенням терміну прострочення зростає вірогідність несплати за рахунками, що створює реальну загрозу неплатоспроможності самого підприємства – кредитора.

     Борги підприємству поділяються на реальні  до стягнення і сумнівні. За боргами, не реальними до стягнення, формується резерв сумнівних боргів. Безнадійні борги погашаються шляхом їх списання на збитки підприємства як дебіторська заборгованість, за якою скінчився строк позовної давності.[25]

     При оцінці потрібно враховувати, що покупець з придбанням дебіторської заборгованості, одержує право вимоги пені, штрафу і неустойки, передбачені договором між боржником і дебітором.

     Для оцінки дебіторської заборгованості на підприємстві застосовується декілька видів оцінок:

     1. Дисконтована вартість майбутніх  платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості.

     Оцінка  за дисконтованою вартістю майбутніх  платежів застосовується орендодавцями  для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Інакше кажучи, сума таких платежів повинна відображатися  в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних пяатежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.

     2. Чиста реалізаційна вартість.

     Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

     Підприємство, відвантажуючи продукцію або  товари, виконуючи роботи або надаючи  послуги, не завжди отримує оплату від  покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для  того, щоб збільшити обсяг своєї  реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

     Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

     Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги  в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів.

     3. Первісна вартість.

     Оцінка  за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і  поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

     Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.[17]

     Дебіторська заборгованість аналізується з метою  прийняття поточних управлінських  рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості.

     Якщо  порівняти показники дебіторської заборгованості на окремі звітні періоди, можна зробити висновок щодо того, покращився чи погіршився стан розрахунків.

     Якщо  на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість і зросла загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, і отже, погіршення фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових активів.

     Аналіз  дебіторської заборгованості являється  одним із складової аналізу ділової  активності. Аналіз показників ділової  активності дає можливість визначити, наскільки ефективно підприємство використовує вкладені в нього кошти і відповісти на питання, за рахунок яких саме складових активів підприємство може підвищити свою результативність.

     Основні показники – це показники оборотності, що показують, наскільки ефективно  адміністрація керує підприємством. Такими показниками є:

     1. Коефіцієнти оборотності (К_об) (Tunover Ratios) харктеризують  швидкість обігу складових капіталу і визначають, скільки разів протягом звітного періоду кошти, вкладені в певні активи, зробили оборот.коефіцієнт обраховується в кількості разів, зростання даного коефіцієнта для всіх видів активів позитивне. Загальний обіг оборотного капіталу являє собою суму часткових показників обігу складових поточних активів

     2. Тривалість одного обороту (Т_об) (Collection Period) є коефіцієнтом обіговості, визначеним у днях. Цей коефіцієнт використовують для визначення операційного та фінансового циклу.

     3. Коефіцієнт закріплення (К_з) (Fixation ratio) є розрахунковим показником інтенсивності і характеризує суму обігових активів, що припадають на одиницю реалізованої продукції; є оборотним показником до коефіцієнта  обіговості.

     4. Сума додатково залучених (вилучених)  коштів є розрахунковим абсолютним  показником, пов’язана з показником  прискорення або уповільнення  обіговості активів; характеризує  економічний ефект внаслідок прискорення обіговості.

     5. Операційний цикл (Operating Cycle ) – це час між придбанням матеріалів, їх використанням у виробництві, реалізацією готової продукції та отримання грошових коштів чи еквівалентів грошових коштів.

     6. Фінансовий цикл (Financial Cycle) – це час від оплати за придбані матеріали до отримання грошей за реалізовані товари (роботи, послуги). 

     Таблиця  1.1

     Показники оборотності дебіторської та кредиторської  заборгованостей

Показник	Формула розрахунку
Коефіцієнт  обіговості дебіторської заборгованості	Дохід від реалізації Дебіторська заборгованість
Період  погашення дебіторської заборгованості	Тривалість  періоду Коефіцієнт  обіговості
Коефіцієнт  обіговості кредиторської заборгованості	Собівартість Кредиторська  заборгованість
Період погашення кредиторської  заборгованості	Тривалість  обороту Коефіцієнт  обіговості
Частка  сумнівної дебіторської заборгованості	Резерв  сумнівних боргів Дебіторська заборгованість

 

     Виділяють такі методи оцінки дебіторської заборгованості:

     - трендовий аналіз окремих показників або групи показників включає визначення тенденцій змін основних показників дебіторської заборгованості. Аналіз проводиться на основі побудови трендових рівнянь, функціональний вид яких залежить від характеру динаміки. Так, за відносно стабільних абсолютних приростах використовують лінійний тренд, а за стабільних темпів приросту – показову функцію;

     - метод експертних оцінок визначає  рейтингову оцінку на основі  ринкових критеріїв дебіторської  заборгованості підприємства. Інтегральну  бальну систему дебіторської заборгованості розраховують за рівнем показників дебіторської заборгованості та рейтингом кожного показника, вираженого в балах.

     - метод розрахунку інтегрального  показника потребує порівняння  кожного з параметрів за певний  час з найвищими досягненнями підприємства за даними параметрами протягом аналізованого періоду. Основним є визначення тенденції поведінки інтегрованого показника. Якщо його значення зменшується, це свідчить про покращення фінансового стану.[13]