Управління дебіторською заборгованістю підприємства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ ТА ФІНАНСІВ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА ПЛАНУВАННЯ

 

Допущена  до захисту

Завідувач кафедри фінансів та планування

_______   к.е.н. Пальчевич Г.Т.

     (підпис)      

„____”___________________ 20___р. 
 

ВИПУСКНА  РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр”

на тему:

„ Управління дебіторською заборгованістю підприємства ” 

                                                                    ВИКОНАВЕЦЬ:

студентка групи ФК – 07 – 2

Кочергіна Вікторія Костянтинівна

Здала „___”_______ 20___р.

___________________(підпис) 

НАУКОВИЙ  КЕРІВНИК:

                                                                      к.е.н.,доц. Мельник Тетяна Андріївна

____________________(підпис) 

Кіровоград – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………5

1. Сутність та класифікація дебіторської заборгованості підприємства…….5
2. Характеристика методів оцінки дебіторської заборгованості підприємства…………………………………………………………………..9
3. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства……...15

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ВАТ «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД»…………………………………………….22

1. Характеристика діяльності підприємства ВАТ «Кіровоградський хлібозавод»……………………………………………………………………….22
2. Аналіз дебіторської заборгованості  ВАТ «Кіровоградський хлібозавод»……………………………………………………………………35
3. Оцінка дебіторської заборгованості………………………………………...42

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ………………………………………………………………….49

1. Методи ефективного управління дебіторською заборгованістю             підприємства……………………………………………………………………..49
2. Пропозиції щодо управління дебіторською заборгованістю на ВАТ «Кіровоградський хлібозавод»………………………………………………….56

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...61

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..64

ДОДАТКИ……………………………………..............................................................67 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Розрахунки  між підприємствами й організаціями - один із необхідних складників розширеного  відтворення. Вони опосередковують  розподіл і перерозподіл суспільного  продукту, перехід його з товарної форми у грошову і навпаки. Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів у процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що підприємство виконало свої зобов’язання й намічені цілі. У загальній сумі дебіторської заборгованості на розрахунки з покупцями припадає 80 - 90%.

     Для нормального функціонування всіх ланок  народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, про стан дебіторської заборгованості та зобов’язань, про  законність та обґрунтованість господарських операцій, в результаті яких вона виникла. Дебіторська заборгованість істотно погіршує фінансовий стан підприємства, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту, що приводить до зниження темпів виробництва і результативних показників діяльності підприємства, оскільки прострочена дебіторська заборгованість, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки підприємства.

     Дана тема актуальна  тому що аналіз і управління дебіторською заборгованістю мають дуже велике значення для підприємств, що функціонують в умовах ринку. Вміле й ефективне управління цією частиною поточних активів є невід'ємною умовою підтримки  необхідного рівня ліквідності і платоспроможності. Управління дебіторською заборгованістю необхідно як при формуванні іміджу надійного позичальника, так і з погляду  забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.

     Метою дипломної роботи є аналіз дебіторської заборгованості та обґрунтування заходів щодо ефективного управління нею.

     Об’єктом роботи є процес формування дебіторської заборгованості. 

     Предметом дослідження є сукупність методів управління дебіторською заборгованістю підприємства.

     У відповідності до поставленої мети визначені такі основні задачі: 
      - узагальнити й доповнити тлумачення теоретичних аспектів управління дебіторською заборгованістю;

       - визначити оптимізацію управління дебіторською заборгованістю підприємства та методологію проведення аналізу дебіторської заборгованості; 
       - визначити основні напрямки аналізу дебіторської заборгованості підприємства; 
       - розробити обґрунтовані пропозиції щодо шляхів мінімізації дебіторської заборгованості  ВАТ «Кіровоградський хлібозавод».

     В процесі виконання дипломної  роботи було використано ряд існуючих методів дослідження. Серед основних видів аналізу, що були використані при написанні роботи, можна виділити вертикальний, горизонтальний аналіз і аналіз коефіцієнтів. Також були використані такі методи економічного аналізу як метод групування, метод середніх величин, індексний метод, метод ланцюгових підстановок та інші.

     В першому розділі наведені теоретико-методологічні  основи управління дебіторською заборгованістю підприємства: розкрита сутність дебіторської заборгованості, розглянуті їх види та класифікація, досліджені аспекти управління дебіторською заборгованістю.

     В другому розділі проведене дослідження  показників фінансового стану ВАТ «Кіровоградський хлібозавод», що включає в себе коротку характеристику підприємства, загальну оцінку фінансового стану, аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства, аналіз дебіторської заборгованості та оцінку дебіторської заборгованості.

     В третьому розділі розроблені заходи з оптимізації розмірів дебіторської заборгованості ВАТ «кіровоградський хлібозавод» та визначені методи організації управління кредиторською заборгованістю. 

     РОЗДІЛ 1

     ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 
 

1. Сутність  та класифікація дебіторської заборгованості

підприємства 
 

     Дебіторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями і замовниками. Значні розміри дебіторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних коштів між підприємствами.

     Дебіторська заборгованість – це суми, заборговані покупцями і замовниками. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи.

     Дебіторська заборгованість – це вилучені на певний період з господарської діяльності підприємства оборотні активи. Тому, чим швидше підприємство одержить гроші від покупців за продану продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги, тим краще його фінансове становище. Якщо відносини між підприємствами передбачають можливість виникнення дебіторської заборгованості, в договорах необхідно передбачити штрафні санкції за несвоєчасну оплату покупцями вартості товарів, готової продукції, робіт і послуг. Як приклад можливо взяти порядок відшкодування заборгованості по податку на додану вартість. Суми, що не відшкодовані платнику податку (дебіторська заборгованість) протягом місяця наступного за звітним періодом вважаються бюджетною заборгованістю і на її суму нараховуються відповідні проценти. Для аналізу стану розрахунків обчислюють такий показник, як середній період погашення заборгованості. Він вказує строк, за який дебіторська заборгованість покупців перетворюється в гроші. Його обчислюють як відношення заборгованості до суми чистого доходу продукції за рік, поділеного на кількість днів у році.

     Наявність дебіторської заборгованості може викликати фінансові труднощі підприємства, особливо за наявності інфляційних процесів. І хоча суми, що перебувають в дебіторській заборгованості, продовжують рахуватися в складі оборотних активів, фактично підприємство вже не може ними розпоряджатися і повинно чекати, поки дебітор їх поверне. У зв’язку з цим бувають випадки затримки видачі заробітної плати, прострочення платежів і т.д. однак, при правильно організованій системі розрахунків, наявність дебіторської заборгованості може бути зведена до наймінімальніших сум.

     Також можна дати і таке визначення дебіторської заборгованості, що це ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять борги у найближчому  майбутньому.[13]

     Управління  дебіторською заборгованістю, крім з’ясування сутності, потребує також здійснення її класифікації. Серед науковців щодо цього немає єдиного погляду. Воднораз від правильної класифікації дебіторської заборгованості, а також від правильно обраних класифікаційних ознак залежатиме не лише порядок її обліку взагалі чи окремого її складника, а й ефективності управління нею.

     Проблеми, пов’язані з класифікацією дебіторської заборгованості в сучасних умовах, вже розглядалися у працях Т.А. Бутинця, Н.М. Малюги та інших науковців. Проте  як раніше, так і нині усі намагання детальніше класифікувати дебіторську заборгованість та ґрунтовніше відображати її суперечили думці, що збільшення кількості статей в активі балансу підприємства призведе до того, що звітна форма стане громіздкою і не зрозумілою [5].

     При складанні фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

     - зв’язок із нормальним операційним циклом;

     - термін погашення;

     - об’єкти, щодо яких виникли  зобов’язання дебіторів;

     -своєчасність сплати боржником дебіторської заборгованості.

     При класифікації за нормальним операційним  циклом і терміном погашення дебіторська  заборгованість, як вже зазначалося  поділяється на довгострокову та поточну. Слід наголосити, що в Україні  такий поділ дебіторської заборгованості обов’язковий, це обмежує права підприємств.

     Думка фахівців щодо поділу дебіторської заборгованості на довгострокову і поточну не є однозначною. З точки зору одних  такий поділ є важливим інструментом фінансового аналізу, з точки  зору інших – класифікація дебіторської заборгованості, як і будь-яка інша класифікація, є умовною, а отже, не є необхідною. Це надто важливо для отримання обґрунтованих висновків у результаті проведеного фінансового аналізу, а відповідно і розроблення необхідних пропозицій.[13]

     Традиційна  класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену. До строкової відноситься дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця і яка пов’язана з нормальними строками розрахунків, визначеними в угодах. Прострочена дебіторська заборгованість – це заборгованість з порушенням договірних термінів, або заборгованість, що пов’язана з помилками в оформленні розрахункових документів. Окремо необхідно виділити безнадійну дебіторську заборгованість – рахунки, які покупці не оплатили. Такі борги списуються на збитки по закінченні строку позовної давності.

     Згідно  з Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку (П(С)БО) 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову. Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу [3].