Ринок фінансових послуг

 Тренер – особа  зацікавлена в актуалізації занять, яка вимагає самовіддачі, фанатизму,  дисциплінованості, слухняності  і т.д.

Тільки в таких умовах, рахує він, і цілком справедливо, можливо виростити видатних спортсменів. Це потребує оперативного контролю за поведінкою учнів в умовнах тренувань  і змагань, режиму дня, відношення до навантажень, партнерам, супротивникам, суддям, уболівальникам і т.д.

 Відхилення від вимог  підпадає дисциплінарним впливам  і санкціям з метою сформувати  певний клімат, оптимальний для  результативної роботи. Процес управління  оптимізацією буде значно ефективнішою, якщо в педагогічних і організаційних  зусиллях тренера беруть участь  формальні і неформальні лідери  команди. У подібних випадках  не виникає опозиційного настрою  в команді і тренер не зустрічається з обструкцією.Аналіз формування ВТЗД у двох командах плавців і гандболістів дозволив встановити факт залежності процесу оптимізації ВТЗД від управлінських впливів тренера. Успішно виступаючі спортсмени характеризувались групою і тренером у цьому показнику вище, ніж неуспішні (різниця достовірна, за виключенням оцінок тренера по критеріям №3 і №6, див.таблицю 2).

Порівняння самооцінок показало, що успішні оцінюють себе дещо вище неуспішних, однак, різниця досягла  границь достовірності (тільки по критеріям  №1 і №4). В уяві неуспішних складається  думка про те, що їх поведінка  відповідає вимогам тренера, а своє відношення до навчально-тренувального  процесу вони рахують для себе оптимальним, який допомагає реалізації ними функціональних потенціалів. Неправдивість  подібних уявлень очевидна при порівнянні самооцінок з оцінкою групи (взаємооцінки) і оцінкою тренера.

Комплексна оптимізація  соціально-психологічного клімату

 Цей процес представляє  собою співіснування двох направлень: самооптимізації і оптимізації  з елементами управління. Такий  підхід уявляється найбільш плідним.  Він відкриває можливості об’єднання  зусиль команди і тренера по  формуванню згуртованості, сумісності, вихованню особистих якостей,  системи цінностей, норм поведінки  та інших головних і другорядних  елементів клімату.

 Успіх комплексної  оптимізації залежить від степені  взаємодії самооптимізації і  оптимізації з елементами управління, взаємопідтримки в цьому процесі  тренера і команди. Тренер, опосередковано, через дії, розпорядження, форми  спілкування і т.д. створює  про себе образ, який відбиваючись  у свідомості учнів переходить  в площину практичного обговорення  на рівні групи. Там в результаті  усвідомлення і обговорення образ  коректується, переломляється, звільнюється  від деяких ілюзій, або наділяється  новими. Через вербальні оцінки  образ соціалізується, набуваючи  риси символу. Такий механізм  спільної участі тренера і  групи в комплексному підході  до проблеми оптимізації деяких  елементів клімату.

 В дослідженнях на  плавцях комплексний підхід до  оптимізації клімату спостерігається  при формуванні відношень спортсменів  до тренера і стилю керівництва.

 В команді «А» оцінка  гностичних і емоційних компонентів  в особистості тренера, успішно  і неуспішно виступаючими плавцями  не мала достовірних відмінностей. На рівні достовірності мали  місце відмінності в оцінці  поведінки з тренером (tп=2,2, при p<0,05) (див.таблицю 1).

 В команді «В» на  рівні достовірності оцінки успішних  були вище оцінок неуспішних  в усіх трьох компонентах.

 Порівняльний аналіз  двох команд у цьому елементу  клімату дозволяє зробити висновок  про те, що в команді «А»  тренер створив про себе образ  однаково позитивно сприймаємий  як успішними, так і неуспішними.  В команді «В» образ тренера  сприймався в залежності від  успішності виступів і рівня  спортивної майстерності.

 Таким чином, в процесі  формування відношення до тренера  беруть участь як сам тренер, через утворення свого образу  в свідомості учнів, так і  учні, в чиїй свідомості цей  образ зазнає коректуванню і  видається у вигляді результативної  оцінки.

 Аналогічна ситуація  склалась і в оцінці стилю  керівництва. Команда «А» була  одностайна в оцінці директивного  і колегіального стилю керівництва  (різниця в оцінках недостовірна). Команда «В» винесла свої судження  відносно стилю з врахуванням  спортивної майстерності. Для успішно  виступаючих тренер уособлював  колегіальний стиль, для неуспішних  – директивний. (Різниця достовірна  tкол=2,5; tдир=2,3, при p<0,05) (див.таблицю 1).

Питання для обговорення  на семінарі:

1. Роль конфлікту, взаємокомпенсації  елементів і значимості змагань  в оптимізації соціально-психологічного  клімату.

2. Поняття «кліматичні  збурування» та їх значення  для формування оптимального  клімату.

3. Самооптимізація соціально-психологічного  клімату. Фактори, які сприяють  самооптимізації.

4. Управляєма оптимізація  соціально-психологічного клімату.

5. Комплексна оптимізація  соціально-психологічного клімату.