Ринок фінансових послуг

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2013 в 15:14, лекция

Описание работы

Встановлено три види відношень до діяльності (активно-позитивний, індиферентний, пасивно-негативний), кожний з яких має специфічні зв’язки з міжособистими відношеннями. Зв’язок цей відбувається через такі категорії, як: система цінностей, спрямованість, потреб, особистісних якостей, культури, світогляду, життєвої філософії і т.д. Беручи участь в якійсь мірі в кожному із цих видів, категорії не тільки характеризують вид, але і виступають в якості базису, який формує міжособисті відношення.

Содержание

1.Взаємозв’язок відношення до тренувальної і змагальної діяльності (ВТЗД) з між особистими відношеннями. 2.Взаємозв’язок відношення до тренувальної і змагальної діяльності зі стилем керівництва. 3.Взаємозв’язок відносин до тренувальної і змагальної діяльності з особистими якостями спортсменів і тренерів. 4.Взаємозв’язок відносин до тренувальної і змагальної діяльності з соціально-психологічною сумісністю. 5.Взаємозв’язок конфліктів з відношенням до тренувальної і змагальної діяльності. 6.Взаємозв’язок соціальних норм поведінки з відношенням до тренувальної і змагальної діяльності.

Работа содержит 1 файл

1 Взаємозв.docx

— 93.79 Кб (Скачать)

 Серйозні закінчення  протиборства і вихід із конфлікту  супроводжується перерозподілом  ролей в команді, зміною статусів  і взаємозв’язків.

 З розв’язанням конфлікту  обстановка в команді може  характеризуватися наступними відношеннями:

- визнанням переваги однієї  із сторін, правоти чиїхось поглядів, погодження з позиції свого  візаві;

- досягненням погодження  і компромісу на основі взаємних  вчинків і прояв терпимості  до чужих поглядів;

- зовнішнім конформізмом, з надією, що «буде і на нашій  вулиці свято».

 В заключенні слід  відмітити, що неповне описання  різних форм конфліктів і детермінуючих  їх факторів показує всю складність  і нескінченність проблеми, яка  вивчається і недопустимо мало  досліджена у спорті. Разом з  тим, спортивна діяльність надзвичайно  багата колізіями і цьому питанню  повинні бути присвячені окремі  роботи.

4. Вплив конфлікту на  ефективність спортивної діяльності

 Дослідження взаємозв’язку  «конфліктність – результативність»  проводилось на усіх взятих  нами під спостереження командах. В даному розділі представлений  аналіз статистичних даних, отриманих  на одній із команд вищої  ліги.

 Конфліктність вивчалась  на «вертикальному» і «горизонтальному»  рівнях. За критерій конфліктності  були взяті на «вертикальному»  рівні:

- оцінка спортсменами  емоційної сфери відношень з тренерами;

- оцінка стилю керівництва.

 На «горизонтальному»  рівні:

- взаємовідношення між спортсменами.

 Рішення про дослідження  конфліктності в системі «тренер  – спортсмен» через оцінку  емоційних відношень було прийнято  в зв’язку з неухильно наростаючим  негативізмом в цій сфері зі  сторони групи. Негативна динаміка  спостерігалась протягом 3-х років  дослідницької роботи в цій  команді, як в групі успішних, так і неуспішних (Табл. 2).

Були по таким судженням:

- тренеру не вистачає  чуйності у відносинах з людьми (критерій №5);

- не зазнають задоволення  від роботи з тренером (критерій  №14);

- тренер погано відчуває наш настрій (критерій №17);

- ніколи не стану ділитися  з тренером таємними думками  (критерій №20);

- не хочуть бути схожими  на тренера (критерій №23).

 По цим же критеріям  оцінки неуспішних виглядали  так: 71% рахують, що їм важко  ладити з тренером (критерій №2), 57% незадоволені своїм тренером (критерій  №8) і 86% не довіряють тренеру  (критерій №11). По решті критеріях  погляд успішних і неуспішних  співпадали з різницею в декілька відсотків (див. табл. 3).

 Таким чином, змістовна  сторона критеріїв ТС-1 пояснює  одну із причин конфронтації  спортсменів з тренером.

 Однак, для успішних  ця конфронтація вибіркова. Позитивну  оцінку тренеру вони дають  по 3-м критеріям із 8-ми (№2, 8, 11), в  той час як неуспішні дають  йому негативну оцінку по всім 8-ми критеріям.

 Друга причина негативного  відношення до тренера полягає  в його поведінці зі спортсменами. В цій сфері спілкування різниць  в оцінках успішних і неуспішних  було значно більше.

 Так, 100% респондентів  із групи успішних рахують  тренера справедливою людиною  (критерій №3), 55% - рахують вимоги  тренера до них недостатніми (критерій  №9). Вся група успішних (100%) рахують,  що тренер ніколи не наказує  їх за мілкі проступки (критерій  №21), а 55% впевнені в тім, що  до їх думки тренер прислухається  (критерій №18).

 Серед неуспішно виступаючих  думка про поведінкову сферу  спілкування з тренером була дещо інша:

- 57% рахують тренера несправедливою  людиною (критерій №3);

- 57% впевнені, що слово  тренера не є для них законом  (критерій №6);

- 86% думають, що тренер  надто вимогливий до них (критерій  №9);

- 86% знають, що тренер не  прислуховується до їх думки  (критерій №18);

- 71% рахують, що тренер  наказує їх за маленькі порушення  (критерій №21) і ці покарання є незаслуженими;

- 86% прийшли до висновку  про те, що з тренером в них  чисто ділові стосунки (критерій  №24).

 Образа на тренера  зі сторони неуспішних була  виявлена при дослідженні стилю  керівництва. За їх думкою тренер  керує командою авторитарними  методами, в той час як успішні  рахують, що він прихильний  колегіальними методам управління (різниця оцінок в обох випадках  достовірна: tg=2,27; p<0,05; tk=1,68; p<0,02) (див. табл. 2).

 Однак, слід відмітити,  що всі вони (причини) є категоріями  другого поряду, похідними від  головних, основних факторів, опосередкованих  всіма наступними їх впливами  на міжособисті відношення. До  таких домінуючих факторів слід  віднести успішність діяльності  гравців. Вона опосередковує відношення  тренера до учнів. Останні,  на основі сприйняття характеру  і емоційної окраси цих відношень  будують зустрічні – по образу  і подібності сприйнятих.

 Таким чином, усі  реакції спортсменів на стиль  керівництва, справедливість, вимогливість, стягнення тренера і т.д. залежить  від того, до якої групи вони  належать – до успішних або неуспішних.

 Успішність діяльності  – це наріжний камінь міжособистих  відношень, який лежить в основі  задоволеності. Остання формує  емоцій сферу – симпатії –  антипатії, агресію – апатію, повагу – неприязнь і т.д., які  скрашують міжособисті спілкування,  роблячи його для сприйняття  об’єктом, який викликає миролюбність  або конфліктні відносини.

 Пошук залежності результативності  діяльності від конфліктності  у відносинах по вертикалі  призвів до наступних результатів:  в групі успішних і неуспішних  ця залежність була на низькому  рівні кореляції (r=0,22, p<0,05), (r=0,21, p<0,05), відповідно (див. табл. 4). Ці дані дозволили зробити припущення про те, що конфліктність впливає на результативність через якісь інші фактори.

  Із таблиці 4 видно,  що ВТЗД успішних і неуспішних  тісно зв’язані з конфліктністю  і результативністю діяльності. Зв’язок конфліктності з результативністю  відбувається через ВТЗД, тобто  в залежності від характеру  відношень гравців до тренера  будуються їх відношення до  тренувального процесу (ВТЗД).

 Якщо низька конфліктність  з тренером в групі успішних  з ВТЗДвз (по взаємооцінкам) на  рівні r=0,42, то ВТЗДвз корелює з результативністю на рівні r=0,33. Конфліктність з тренером корелює з ВТЗДтр на рівні r=0,51, однак, ВТЗДтр з результативністю – на рівні r=0,23.

 В групі неуспішних  конфліктність з тренером корелює  з ВТЗДвз на рівні r=0,31, але ВТЗДвз корелює з результативністю на рівні r=0,95. Конфліктність з тренером і ВТЗДтр корелює на рівні r=0,60, а ВТЗДтр з результативністю – на рівні r=0,75.

 Кореляційний зв’язок  результативності з ВТЗДвз і  ВТЗДтр в успішних, хоча і нижче  аналогічного зв’язку неуспішних (r=0,33 і 0,23 по порівнянню з 0,95 і 0,75), але і сама результативність успішних достовірно вище, ніж у групі неуспішних (t=3,1; p<0,01).

 Вплив конфліктів в  системі «спортсмен – спортсмен»  на ефективність діяльності неодноразово  описувалось на рівні:

- результатів наукових  досліджень;

- спостереження практичних  працівників (Жаринова Н.В.., Коломейцев  Ю.А., Сулейманов И.И., Худалов Н.А.).

Так, Х.Ленк у роботі з  веслувальниками збірної Німеччини  при підготовці до Олімпійських ігор встановив, що команда протягом 2-х  років підготовки постійно знаходилась  в конфлікті, однак стала переможницею Олімпійських ігор. Друга команда  на самому початку підготовки до Чемпіонату Світу розділили на дві підгрупи, погляди і позиції яких були взаємовиключаючими. Тим не менш команда стала чемпіоном  світу.

 «Міжгрупова конкуренція,  як відомо, збільшує всерединігрупову  згуртованість…» (Deutch M.A.). Неможна ігнорувати і фактор екстремальності. «В екстремальній ситуації, на думку Н.Н.Обозова, в групі спостерігається тенденція до згуртованості». В даному випадку обидва ці фактори – очікувалась боротьба і екстремальність ситуації, сприяли мобілізації команд на досягнення високої цілі, яка відповідала індивідуальним потребам. Приклад неефективного розв’язання конфліктної ситуації продемонстрували гравці збірної команди СРСР з футболу на Чемпіонаті Світу в Іспанії. Конфлікт, який виник між двома гравцями, розділив команду на ворогуючі угрупування, ефективність дій яких на полі була настільки низька, що команда вибула з боротьби на попередніх етапах турніру.

 Великі цілі, поставлені  перед командою, екстремальна ситуація, надія уболівальників – ні  один із факторів не сприяв  подоланню внутрішньокомандних  колізій.

 Особисті амбіції,  демонстрація переваги, взаємопринижуючі  репліки створили атмосферу непримиримості, в якій конструктивне розв’язання  конфлікту було неможливо. Розв’язання  подібного роду конфліктів здійснено  тільки з допомогою рекомендованого  А.С.Макаренко методу «вибуху», коли  проходить ломка сформованих  відношень і стереотипів поведінки.

 Показовим, при вирішенні  даної проблеми, характерний експеримент  по розв’язанню конфліктної ситуації  в команді плавців. Конфлікт, який  виник між двома спортсменами  став для однієї із них (спортсмена  А) сильним стресом, вихід із  якого вона бачила при закінченні  спортивної кар’єри. Цьому вирішенню  допомагало неуклінне пониження  результатів. Психотерапевтична  і педагогічна робота автору  з конфліктуючими, тренером і  командою дозволила нормалізувати  обстановку, підняти статус спортсменці  А., повернувши їй впевненість  і емоційну стійкість, залишити  її в колективі.

 Дослідження показали, що у формальній сфері спілкування  елементи неприйняття обструкції  були викликані невідповідністю  фізичних і психічних якостей  гравців.

 Лідери команд в  соціометричних виборах відкинули  аутсайдерів по вищевказаним  критеріям, поділяючи тим самим  команду на дві підгрупи. Успішність  їх виступу була обумовлена: здібностями,  відношенням до тренувальних  занять і психологічним конфліктом, який вони улаштували собі  завдячуючи корпоративності. Аутсайдери, які були залишені можливості  вдосконалювати свою майстерність  в компанії з лідерами, були  приречені на стабілізацію результатів  або їх регресію. Знаючи про  це вони, недивлячись, «тягнулися»  за лідером, погоджуючись терпіти  від них саркастичні репліки,  моральні «уколи», коментарі.  Бажання грати в складі команди,  підвищувати професійний рівень, нерідко, блокували емоційне сприйняття  принижень, образ і конфліктну  поведінку.

 Подібну закономірність  виявлено в дослідженнях Б.Карольчак.

 В неформальній сфері  тенденція корпоративного спілкування  серед лідерів зберігається.

 Описані взаємовідносини  неможна зводити в ранг конфлікту.  Швидше за все це спосіб  відокремлення в ім’я досягнення  егоїстичних потреб. Все, що заважає  на цьому шляху повинно бути  нейтралізовано або використано  в якості супроводжуючого фактору.  Групове відокремлення і корпоративність  всередині команди грають двояку  роль. З однієї сторони ділення  на підгрупи негативно відбивається  на СПК всієї команди. З іншої – кожна із підгруп створює всередині себе свій мікроклімат, психологічний комфорт, в якому легко спілкуватись і тренуватись, не зазнаючи критики, вербального і фізичного затискання.

 Незважаючи на низький  рівень СПК в команді, лідери, завдячуючи своєю відособленістю, можуть його не відчувати і  показувати феноменальні результати.

Висновки

1. Існування конфліктів  в спортивній діяльності –  явище неминуче. Перераховані причини  їх виникнення носять уроджений  характер або соціально обумовлені, при чому соціальна обумовленість  пофарбована специфічністю, спортивною  стороною діяльності. Дослідження  впливу різних за характером  навантажень на психіку спортсменів  показало, що ця залежність обумовлена  уродженими якостями. Максимальне  і субмаксимальне навантаження  само по собі не призводить  особистість до конфліктів, якщо  в структурі особистості не  має якостей, які активно проявляють  себе як «каталізатори» конфлікту  тільки в екстремальних ситуаціях.

2. Етапи, які проходять  конфлікт безпосередньо пов’язані  з ефективністю спортивної діяльності.

 Успішність виступу  і ріст результатів – один  із основних факторів детермінуючих  конфлікт в системі «тренер  – спортсмен». Відсутність динаміки  в рості результатів призводить  до негативної оцінки не тільки  професійних, але і особистих  якостей тренера зі сторони  спортсменів. Успішність – неуспішність  діяльності спортсменів лежить  в основі їх реакції і оцінки  стилю керівництва тренера, емоційного  і поведінкового компонентів  у відношеннях з ними.

 Нерозв’язаний конфлікт  призводить в кінці до появи  корпоративності в команді, виникненню  угрупування зі своїм мікрокліматом.  Цей мікроклімат дозволяє членам  угрупувань успішно взаємодіяти  і показувати вражаючі досягнення.

3. Поява в команді груп  успішно і неуспішно виступаючих  спортсменів призводить до формування  в кожній із них свого соціально-психологічного  клімату. Ці клімати можуть  «дотикатися» друг до друга,  взаємно впливати або розвиватися  «паралельним курсом», не суттєво  впливаючи на динамічні процеси,  які проходять в середині них.

 Ефективність діяльності  команди визначається групою  успішно виступаючих спортсменів  і сприятливий СПК в ній  буває достатнім для того, щоб  виступи всієї команди признати  результативним. Конфлікти в групі  неуспішних торкаються лідерів  (успішних) в тій мірі, в якій  вони торкаються їх самовідчуття  і настрою. Якщо цього не  відбувається, конфлікт локалізується  в групі неуспішних і детермінують  процеси, які проходять в ній.

Информация о работе Ринок фінансових послуг