Місцеві податки та збори

Законодавство про охорону праці базується на положеннях Кон­ституції України, зокрема на статтях 43, 45 ,46, 49, 50, 53, 56 і 64, якими гарантуються права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу, страхування тощо.

Загалом правове і нормативне регулювання охорони праці здійсню­ється, крім Конституції України та Закону «Про охорону праці», Кодексом законів про працю (КЗпП), який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами нашої держави правом розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові стосунки працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (від 23.09.1999 р. № 1105 - XIV). Крім глави XI («Охорона праці»), у КЗпП ці питання містяться у главах «Трудовий договір», «Робочий час», «Час відпочинку», «Праця жінок», «Професійні спілки», «Нагляд і контроль за дотриманням законо­давства про працю». Є ряд інших нормативно-правових документів, які тісно переплітаються з Законом «Про охорону праці».

Закон України «Про підприємства в Україні» ст. 25 визначає, що підприємство зобов'язане забезпечити своїм працівникам всі безпечні та нешкідливі умови праці й несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров'ю.

Законом України «Про колективні договори і угоди» (ст. 7) перед­бачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'я­зання сторін щодо охорони праці, а ст. 8 визначає, що в угодах на державному, галузевому та регіональному рівнях регулюються основні принципи та норми реалізації соціально-економічної політики, зокрема щодо охорони праці.

Питання охорони праці та безпеки життєдіяльності закладені також у законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Основи законодавства України про охорону здоров'я».

Охорона праці, - наголошується в законі, - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збе­реження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Тут йдеться про охорону праці як соціальну категорію, як засіб збереження найціннішого - життя і здоров'я людини. Дія закону «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх працюючих громадян України, а також на іноземців, які працюють на українських підприємствах.

Коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж ті, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди.

Державна політика в галузі охорони праці базується на наступних принципах:

             пріоритет життя та здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних безпечних і здорових умов праці;

             підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

             комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загаль­нодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, до­сягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

             соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди осо­бам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань;

             встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

             адаптація трудових процесів до можливостей працівника з ура­хуванням його здоров'я та психологічного стану;

             використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

             інформування населення, проведення навчання, професійної під­готовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

             забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій та об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

             використання світового досвіду організації роботи щодо поліп­шення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного спів­робітництва.

Нормативна база, передбачена законодавством з охорони праці, включає вимоги до проектування виробничих об'єктів, їх функціону­вання колективного та індивідуального захисту працюючих, суворого контролю виробництв.

Законом передбачене широке впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну адміністративно-командним.

Спеціальними законодавчими актами є нормативно-правові акти про охорону праці - правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Сьогодні широкого характеру набуває міжнародне співробітництво з охорони праці, особливо в рамках Міжнародної Організації Праці (МОП), яка зокрема опікується такими проблемами як використання дитячої праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві, забез­печення роботи без аварій на хімічних підприємствах, рівності щодо умов праці різних категорій працівників, поширенням досвіду щодо створення безпечних умов праці у різних країнах тощо.

4.2 Організація пожежної безпеки в Кіровоградській ОДПІ.

Об’єднана державна податкова інспекція у м. Кіровограді у своїй діяльності стосовно охорони праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів «Про працю», Закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про пожежну безпеку».

Оскільки ОДПІ у м. Кіровограді в своїй діяльності керується законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно всі працівники при прийняті на роботу являються застрахованими. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що працівник застрахований, незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.

В Кіровоградській ОДПІ відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» створюється Добровільна пожежна дружина.

Добровільна пожежна дружина створюється з метою здійснення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння, здійснення громадського контролю за дотриманням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, сприяння і надання допомоги пожежно-рятувальним підрозділам МНС, проведення роз'яснювальної роботи серед працівників Кіровоградської ОДПІ.

Створення ДПД та організація її діяльності покладається на керівництво КОДПІ.

Щороку фінансовим відділом спільно з адміністративно-господарським управлінням КОДПІ здійснюється розрахунок потреби коштів на утримання ДПД, на соціальні гарантії та заохочення членів ДПД. Указані кошти вносяться окремою графою до кошторису установи на наступний рік.

У своїй діяльності ДПД керуються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.

Контроль за діяльністю ДПД здійснює заступник голови КОДПІ, який у відповідності до розподілу обов’язків по керівництву керує роботою адміністративно-господарським управлінням та начальник адміністративно-господарського управління, на якого безпосередньо покладені функції контролю за станом пожежної безпеки, а також органи державного пожежного нагляду.

На добровільну пожежну дружину покладається:

-                здійснення контролю за виконанням (дотриманням) установлених в ДПА у Кіровоградській області правил пожежної безпеки (протипожежного режиму);

-                проведення роз'яснювальної роботи серед працівників щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки (шляхом організації інструктажів, співбесід, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо);

-                здійснення щоденного нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту, зв'язку, обладнання та інвентарю;

-                вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику пожежно-рятувальних підрозділів: рятування людей, майна та її ліквідація наявними засобами.

Добровільна пожежна дружина створюється на добровільних засадах з числа працівників КОДПІ, які здатні за своїми здібностями, станом здоров'я виконувати покладені на них обов'язки.

Чисельний склад ДПД визначається заступником голови КОДПІ у з урахуванням пожежної небезпеки та особливостей діяльності органів державної податкової служби за погодженням з місцевим органом державного пожежного нагляду.

З членами ДПД мають проводитися учбові заняття згідно з розробленою програмою. Заняття проводяться під керівництвом начальника ДПД у визначений керівництвом час.

Порядок залучення членів ДПД до чергувань, пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки у вільний від роботи час, установлюється відповідним наказом голови КОДПІ.

Усі витрати з утримання добровільної пожежної дружини здійснюються за рахунок КОДПІ.

Оплата праці членів добровільної пожежної дружини за час їхньої участі в ліквідації пожежі або наслідків аварій, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки здійснюється з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи.

Члени добровільної пожежної дружини підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного під час ліквідації пожежі або наслідків аварії.

Страхування членів добровільної пожежної дружини здійснюється за рахунок Кіровоградській ОДПІ.

В даній структурі системою управління охороною праці розроблена інструкція вступного інструктажу з питань охорони праці та інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях та діяльність персоналу на випадок пожежі, з якими ознайомлюється кожний працівник.

Інструкцією про заходи пожежної безпеки в ДПІ у м. Кіровограді передбачено:

-    меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувати вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати;

-    електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємства виготовлювача;

-    у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у небезпечний стан.

-    документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 від приладів центрального водяного опалення.

Також положеннями вище зазначеної інструкції забороняється:

-    влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;

-    захаращувати відступи до засобів пожежогасіння;

-    курити, використовувати легкозаймисті рідини;

-    проводити вогняні зварювальні роботи без спеціального дозволу;

-    вмикати електронагрівальні прилади (чайник, кип’ятильники, тощо) без негорючих підставок та в місцях, де їх використання не передбачено;

-    захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

Згідно положень даної інструкції в кожному відділі призначається відповідальний за протипожежний стан. В відділі  адміністрування  платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів відповідальною за протипожежний стан призначено керівника відділу на якого покладено наступні обов’язки на випадок пожежі:

-    організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей;

-    повідомити про виникнення пожежі адміністрацію та чергового;

-    вимкнути у разі необхідно струмоприймачі та вентиляцію;