Місцеві податки та збори

Починаючи з 1 січня 2011 року Державне казначейство України не здійснює розподіл сум єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України (крім єдиного податку, що сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року).

Відповідно до норм цього підпункту єдиний або фіксований податок сплачуються на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».[60]

Виходячи з норм підпункту 3 пункту 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення», до місцевих бюджетів з 1 січня 2011 року мають перераховуватися: 43% єдиного податку з фізичних осіб, 43% єдиного податку з юридичних осіб та 90 % фіксованого податку. [51]

Решта нарахованої суми єдиного податку (57%) та фіксованого податку (10%) враховуватиметься суб’єктом малого підприємництва при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Оскільки існування спрощеної системи оподаткування в Україні Податковим кодексом не передбачено, що підтверджують вище наведені дані, і до цього часу вона регулюється застарілими нормативно-правовими актами, то президентом України одразу після прийняття Податкового кодексу було доручено протягом шести місяців розробити законопроект щодо внесення змін до спрощеної системи оподаткування.

Зокрема, документом передбачається зберегти спрощену систему оподаткування, і зміни спрощеної системи оподаткування ввести в дію не раніше 2012 р.

Існування спрощеної системи оподаткування для України як для молодої держави є вкрай необхіднім з ряду причин:

            по-перше, функціонування спрощеної системи дає змогу знизити корупційний чинник, вплив якого у повній мірі зазнають підприємства – платники податків за загальною системою оподаткування;

            по-друге, спрощення податкового адміністрування стимулює розвиток саме малого бізнесу, для якого ведення бухгалтерського обліку у повній формі є вкрай витратним та недоцільним, а у деяких видах діяльності просто неможливим. Це сприятиме збільшенню кількості самозайнятого населення;

            по-третє, наявність суттєвого прошарку дрібних підприємців створює висококонкурентне середовище для ведення більшості видів економічної діяльності та забезпечує виробництво дешевих товарів та послуг.

А якщо ж до зазначених переваг для підприємців додати суттєві переваги для держави у вигляді чітко прогнозованих, практично без ризикових, авансових надходжень до бюджету, що, до того ж, легкі в адмініструванні, то доцільність подовження життя спрощеної системи оподаткування не викликає жодних сумнівів.

Отже, переваги такої системи очевидні. Для її успішного втілення на практиці, відповідно до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» запропонованого Радою підприємців при ВР України, передбачається наступне.

В першу чергу, встановити 5 категорій платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців.

До 1-ї категорії відносяться само зайняті особі, що займаються будь-яким видом діяльності, крім передбачених 4 та 5 категоріями та не мають найманих працівників. Річний обсяг виручки пропонується встановити до 300 тис. грн. Єдиний податок буде становити 20-50 грн. Оплата послуг, наданих 1-ою категорією не відноситься до витрат юридичних осіб. Запроваджуються канікули на 5 років. Облік – не ведеться. Фактично, ця категорія – аналог нинішнього фіксованого податку. Новацією є те, що дані особи можуть залучати до свого бізнесу членів своїх сімей, 7 днів на місяць, без будь-якого документального оформлення трудових відносин.

До 2-ої категорії відносяться фізичні особи, що займаються будь-яким видом діяльності, крім передбачених 4 та 5 категоріями та мають найманих працівників, але не більше 10 людей. Річний обсяг виручки пропонується обмежити 1,5 млн. грн. Що стосується ставки податку, то пропонується запровадити прогресивну ставку, в залежності від обсягів виручки, як наведено в таблиці 3.3. Оплата послуг, наданих 2-ою категорією не буде відноситися до витрат юридичних осіб.

              Табл. 3.3

Ставки єдиного податку для 2-ої категорії платників

*Джерело: Складено автором на основі статистичних даних

До 3-ої категорії будуть відноситися фізичні особи, що займаються будь-яким видом діяльності, що мають будь-яку кількість найманих працівників. Річний обсяг виручки пропонується - до 3 млн. грн. Єдиний податок становитиме 3% від обсягу виручки, але не менше 300 грн. і оплата послуг, наданих 3-ою категорією буде відноситися до витрат юридичних осіб.

4-а категорія – це тільки самозайняті особи, без права найму працівників, що здійснюють діяльність лише у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, консалтингу, маркетингу, інжинірингу, інформатизації, рекламної діяльності, або є страховим агентом. Річний обсяг виручки пропонується до 200 тис. грн., а ставка єдиного податку - 20-100 грн. Пропонується не відносити оплату послуг, наданих 4 категорією до витрат юридичних осіб.

І нарешті, 5-а категорія – це тільки самозайняті особи, без права найму працівників, що здійснюють діяльність лише у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, консалтингу, маркетингу, інжинірингу, інформатизації, рекламної діяльності, або є страховим агентом. Річний обсяг виручки пропонується також до 200 тис. грн., але ставка єдиного податку значно вище - 200-500 грн., тому що оплата послуг, наданих цією категорією буде відноситися до витрат юридичних осіб.[53]

Що стосується спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, то її можуть застосовувати ті з них, які мають найманих працівників, але не більше 50 людей, річний обсяг виручки до 10 млн. грн. При цьому пропонується податок на рівні 3% для платників ПДВ та 5% для неплатників ПДВ, за умови річного обсягу від реалізації товарів та послуг не більше 5 млн. грн., та відповідно 5% та 7%, якщо виручка від реалізації буде більшою.

Слід також визначити ті категорії, на які загалом не буде розповсюджуватися спрощена система оподаткування. Зокрема, це:

            суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи;

            суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам (учасникам і засновникам зазначених суб’єктів та які не є суб’єктами малого підприємництва) перевищують 25% (крім суб’єктів малого підприємництва, які надають житлово-комунальні послуги);

            реєстратори цінних паперів, суб’єкти малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, суб’єктів малого підприємництва, які провадять діяльність з управління підприємствами, допоміжну діяльність у сфері державного управління, або здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин, а також на суб’єктів малого підприємництва, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

            суб’єкти малого підприємництва, які є виробниками підакцизних товарів, провадять господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом, оптовим продажем підакцизних товарів та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів (крім продажу ПММ (в ємностях до 20 літрів) та роздрібного продажу пива);

            суб’єкти малого підприємництва, які провадять спільну діяльність;

            суб’єкти малого підприємництва, які надають послуги у сфері телерадіомовлення;

            фізичні особи-підприємці, які надають в оренду житлові приміщення загальною площею, що перевищує 100 кв. метрів та нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини сумарна орендована площа яких перевищує 300 кв. метрів, а також юридичні особи, які надають в оренду земельні ділянки несільськогосподарського призначення, що перебувають у їх власності, загальною площею більше 20 соток.[53]

До особливостей системи адміністрування податків для малого бізнесу можна віднести:

1.            введення безстрокового свідоцтва;

2.            фізичні особи на вибір застосовуватимуть РРО без фіскальної пам'яті або нефіскальні товарні чеки;

3.            ФОП вестимуть книгу обліку доходів, а юридичні особи - бухгалтерський облік та складатимуть фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.[53]

У разі здійснення діяльності, при якій не може застосовуватись спрощена система або у разі перевищення дозволеного об'єму виручки, доход, отриманий платником єдиного податку в результаті здійснення такої діяльності або перевищення, оподатковується за ставкою:

            для юридичних осіб – подвійний розмір ставки до кінця календарного року;

            для фізичних осіб-підприємців – 15% від отриманої в результаті вказаних порушень виручки до кінця календарного року, у якому відбулися порушення.

Переваги такої системи для фізичних осіб-підприємців є очевидними.

            По-перше, розширюється обсяг виручки, що дає право сплачувати єдиний податок.

            По-друге, встановлюються мінімально можливі ставки єдиного податку.

            По-третє, ставки єдиного податку не збільшуються при використанні найманої праці.

            По-четверте: для самозайнятих осіб з обсягом виручки не більше 300 тис. грн. пропонується запровадити мінімальну ставку єдиного соціального внеску, який направляється виключно на пенсійне страхування. Сплата додаткових внесків до фондів соціального страхування здійснюється добровільно.

            По-п'яте, для працюючих пенсіонерів та інвалідів пропонується відмінити сплату ЄСВ (єдиного соціального внеску).

            По-шосте, запроваджується максимально простий облік провадження підприємницької діяльності: ведення книги обліку доходів. Що важливо: свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково.

            По-сьоме, фізичні особи на вибір застосовують реєстратори розрахункових операцій без фіскальної пам'яті або не фіскальні товарні чеки. [53]

Переваги для юридичних осіб, не менш важливі, а саме: розширюється обсяг виручки, що дає право сплачувати єдиний податок, ставки єдиного податку знижуються у 2 рази порівняно з чинними ставками, свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково.

Хочеться відмітити, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» набрав чинності у період дії перехідних положень Конституції України і, на сьогодні, не може бути змінений як Президентом України, оскільки це виходить за межі його повноважень, так й Верховною Радою України, тому що не є актом, прийнятим Верховною Радою України. У зв‘язку з цим, єдиною можливістю врегулювання порушених питань оподаткування на законодавчому рівні є прийняття цього Закону.

РОЗДІЛ 4

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОДПІ

4.1 Законодавство України з охорони праці

У 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про охорону праці», остання редакція якого прийнята у 2002 р. Цим законом визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. Закон також регулює, за участю відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Посередником у регулюванні відносин між роботодавцем і працівником у справі охорони праці виступають держава, профспілки та інші офіційні об'єднання громадян.