Лізингові оерації комерційного банку

     Такі  показники пояснюються тим, що до складу грошового потоку підприємства включаються амортизаційні відрахування, які за даним контрактом складають 456,3 тис. грн.

     Прийняття умов такого контракту для підприємства, як і для банку, є сумнівним, оскільки за попередніми варіантами може бути одержано достатню суму прибутку.

     Четвертим варіантом закупки обладнання є  контракт зі шведською компанією Konnenberg, яка пропонує комплект діагностичного обладнання на суму 174 тис. євро або 1653 тис. грн. Цей контракт є найбільшим за вартістю, але він також може принести Тетерівському ДВЛГ дисконтований грошовий потік в сумі 970,3 (також найбільший з усіх можливих варіантів) – Додаток А, табл. 2.8.

     Виручка від реалізації продукції і послуг даного комплекту обладнання оцінюється в розмірі 2506 тис. грн. за період реалізації проекту. Лізингові платежі за умовами постачальника і банку складуть 1490 тис. грн. Характерною особливістю даного варіанту є також вартість «ноу-хау» та інжинірингових послуг в сумі 16,3 тис. грн. Це більше, ніж у решти постачальників. Разом з тим, реалізація проекту за участю даного комплекту обладнання дасть змогу одержати підприємству 365,24 тис. грн. балансового прибутку та 970,3 тис. грн. дисконтованого чистого грошового потоку.

     За  даними наведених контрактів можемо скласти порівняльну таблицю показників ефективності лізингу для Тетерівського ДВЛГ за окремими постачальниками діагностичного обладнання (табл. 2.9).

     Таким чином, найбільш вигідними з точки  зору економічної ефективності є  контракти з компаніями Німеччини і Швеції. Разом з тим, за цими контрактами є найбільший початковий внесок підприємства, оскільки обладнання тут найдорожче серед можливих варіантів.

     Вибір того чи іншого варіанту поставки та лізингового  фінансування обладнання залежить від можливостей самого підприємства та додаткових умов при переговорах з потенційними партнерами. Зокрема, ефективність контрактів може бути підвищена за рахунок зниження ціни комплекту обладнання за умови дотримання умов договору з постачальником і банком (фінансова дисципліна). 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.9

Показники ефективності лізингових угод по проекту  модернізації Тетерівського ДВЛГ

Показники	АТ “Роскомплект” (Росія)	Deutchen Machinen Groppe (Німеччина)	PolStorm (Польща)	Konnenberg (Швеція)
Вартість обладнання у валюті контракту	1500 тис. руб.	123 тис. євро	65 тис. євро	174 тис. євро
Курс  валюти, грн. за од. валюти	0,3	9,5	9,5	9,5
Гривневий еквівалент вартості, тис. грн.	450	1168,5	617,5	1653
Виручка від реалізації продукції і послуг обладнання, тис. грн.	955,45	2002,47	671,56	2506,14
Лізингові платежі, тис. грн.	373,7	1128,7	560,1	1490,0
Операційний прибуток, тис. грн.	140,45	287,22	-94,5	365,2
Дисконтований грошовий потік, тис. грн.	265,4	697,9	256,9	970,3

 

     Разом з тим, один з контрактів є економічно недоцільним (Польща), так як попередні розрахунки показали, що Тетерівський ДВЛГ за результатами реалізації проекту може одержати 94,5 тис. грн. збитку, що неприпустимо з огляду на наявність кількох варіантів, які є економічно доцільними.

     При реалізації будь-яких проектів з використанням лізингового фінансування у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно враховувати всі можливі проблеми та відхилення від нормальних умов реалізації проекту для того, аби уникнути фінансових збитків та погіршення зовнішньоекономічного іміджу підприємства. 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІІ. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ  ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ФІНАНСУВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ  ПРОЕКТІВ БАНКАМИ  УКРАЇНИ.

      

     3.1 Шляхи та перспективи розвитку лізингової діяльності  в  Україні  в економічних умовах сьогодення. 

     В умовах, коли ринок довгострокових кредитів фактично завмер, порятунком для економіки, яка потребує інвестицій, можуть бути інші фінансові інструменти, що досі в Україні практично не застосовувалися, Одним із найперспективніших із них є лізинг. Економічне становище в Україні характеризується досить цікавою з ринкової точки зору ситуацією: одні підприємства мають готову до реалізації продукцію (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальну та іншу техніку), інші підприємства не мають достатньо коштів, щоб її придбати. Реальним виходом із такої ситуації може бути розвиток системи лізингових відносин.

     Перехід до ринкових відносин зумовив пошук нових шляхів вирішення проблем, пов'язаних з перехідними етапами розвитку економіки. У зв'язку з появою негативних явищ у національній економіці та масовим неповерненням кредитів банками була переглянута кредитна політика, в результаті чого підвищилися вимоги до її організації та здійснення. Однак це суттєво звузило коло потенційних клієнтів, і для виходу із нинішньої ситуації з кредитуванням банки почали застосовувати лізингові схеми, як ті, що мають понижений ступінь ризику.

     На  думку колишнього голови комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, фінансовим забезпечення національних, регіональних, галузевих та місцевих програм розвитку лізингу повинно здійснюватися щорічно за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел. Обсяг обов'язкових коштів, які щорічно виділяються на підтримку лізингової діяльності, повинен зазначатися у видатковій частині бюджетів усіх рівнів окремим рядком. Управляти коштами потрібно через Національний фонд сприяння розвитку лізингу. Це повинна бути некомерційна структура зі статусом юридичної особи, що створюється з метою фінансування програм, проектів і заходів, спрямованих на підтримку і розвиток лізингової діяльності шляхом акумулювання бюджетних і позабюджетних коштів, інвестування коштів підприємницьких структур (у тому числі приватних та іноземних), доходів від власної статутної діяльності, а також добровільних внесків юридичних і фізичних осіб. Поряд із реалізацією цих цілей фонд в умовах підвищених ризиків виступив би гарантом при кредитуванні та інвестуванні за рахунок інших джерел. [ 18 ]

  Діяльність фонду, на його ж думку, необхідно спрямовувати за такими трьома основними напрямами:

   1. Пільгове кредитування суб'єктів лізингової діяльності.

  2. Надання гарантійних зобов'язань суб'єктам лізингової діяльності 
при оформленні кредитів (інвестицій) для реалізації лізингових договорів.

  3. Створення і фінансове забезпечення об'єктів інфраструктури 
підтримки лізингової діяльності.

  За  аналогією з Національним фондом доцільно створювати галузеві (міжгалузеві), регіональні (міжрегіональні) і місцеві фонди сприяння розвитку лізингу [ 18 ].

  Значно  сприяє розвитку інституту лізингу високоякісне програмне забезпечення, яке мають сьогодні практично всі великі лізингові фірми про- мислово розвинутих країн. Вступивши до " Євролізингу", Україна також отримала нагоду використовувати інформаційну систему руху орендованих машин та устаткування в межах єдиного загальноєвропейського ринку.

  Стимулюють  розвиток лізингового бізнесу спеціальні міжурядові угоди щодо прикордонних областей між Україною, Росією та Білоруссю, створення вільних економічних зон в Україні, формування спільного лізингового простору між Україною та Росією.

  Співробітництво із країнами СНД в цьому питанні  дасть змогу Україні значно підвищити ефективність ринкових взаємовідносин, скоротити терміни модернізації виробничих потужностей, зупинити процес втрати традиційних ринків збуту продукції національного походження, передусім продукції галузей високих технологій та машинобудування. Треба терміново поновлювати на нових економічних принципах інтеграції міждержавні виробничі відносини з допомогою лізингу, який може виступити як один із найперспективніших договірно-правових інструментів.

  Саме  цій меті служитиме єдина нормативно-правова  база країн — учасниць СНД, їх юридична рівність, верховенство закону, еквівалентність при здійснені лізингових операцій, різноманітність форм міждержавного лізингу тощо.

  Роль  координатора, методологічного центру реалізації найбільших міждержавних лізингових програм та напрямів діяльності покладено на некомерційний орган — Лізингову конфедерацію Співдружності незалежних держав. СНГЛІЗИНГ - Лізингова конфедерація (союз) Співдружності Незалежних Держав, що заснована в грудні 1997 року і пройшла усі стадії становлення, що припали на долю інвестиційно-лізингових організацій в 90-і роки ХХ століття [19].

  Конфедерація  заснована національними лізинговими  асоціаціями Білорусі, Казахстану, Росії і України, постійно і на усіх етапах тих, що беруть ефективну  участь в роботі Конфедерації і становлять її організаційно-функціональну основу. Засновниками СНГЛІЗИНГ являються Міжнародний конгрес промисловців і підприємців, Російський союз промисловців і підприємців, Асоціація російських банків, Асоціація фінансово-промислових груп Росії, Всеросійська асоціація підприємств, що приватизовуються і приватних; Межгосбанк, ЗАТ "Московська лізингова компанія", група лізингових компаній "Лідер", ГП "ПО Південний машинобудівний завод імені О. М. МАКАРОВА", ВАТ "Белэнергомаш", компанія "Техмашимпэкс", Міжнародний громадський добродійний фонд "Інтелект", інші некомерційні і комерційні організації.

  Завдяки тісній співпраці своїх учасників, Конфедерація успішно розвивається і нині є найбільшим і успішнішим відкритим некомерційним лізинговим об'єднанням юридичних осіб СНД, мобілізуючим свої засоби на найбільш ефективне сприяння розвитку міждержавного лізингу (фінансового, операційного, компенсаційного, поворотного і інших видів) в державах - учасниках СНД і інших країнах.

     До  її функцій входить:

         - Всесвітня допомога розвитку ринку міждержавних лізингових послуг країн-учасниць СНД з ціллю поглиблення інтеграції та їх фінансово-господарських зв’язків, укріплення економічного потенціалу;

        - координація діяльності організацій,  котрі входять в її склад;

        - представлення і захисту загальних фінансових, майнових і інших інтересів і прав її Членів;

        - для сприяння створенню адекватного національного законодавства, розробки, прийняттю і професійному обслуговуванню єдиної міждержавної нормативно-правової і організаційно-методичної бази по різних видах міждержавного лізингу;

        -  підготовки і підвищенні кваліфікації кадрів по міждержавному лізингу;

        - інформаційного забезпечення і здійснення видавничої діяльності по міждержавному лізингу;

        -  надання своїм Членам відшкодувальної або безвідплатної фінансовою, майновою або іншій допомозі.

     Конфедерація  є масовою організацією, побудованою за предметно-галузевим принципом формування складу своїх членів на основі великих міждержавних лізингових програм і напрямів діяльності, пов'язаних з методологічним нормативно-правовим, організаційним і іншим обслуговуванням учасників цих програм.

  Розвиток  міжнародного лізингу, насамперед у межах СНД, спроможний підштовхнути процеси приватизації, конверсії, оновлення технологічного парку нинішніх підприємств та створення нових виробництв, оптимізувати використання наявних основних фондів і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне й закордонне устаткування, що сприятиме раціональному розміщенню і використанню основних засоби виробництва. Доказом цього є багаторічна практика використання лізингу провідними зарубіжними країнами.

  За  прогнозами фахівців, до кінця цього тисячоліття майже одна третина всієї виробленої продукції надходитиме у сферу міжнародного обміну за лізингом.

     У цілому ж статистика свідчить, що популярність оренди майна, в тому числі на умовах лізингу, в Україні зростає. Так, якщо на початок 1997 р. в оренді перебувало майна на 18,9 млн грн., то станом на 1 липня 1997 р.— вже на 38,0 млн грн.

  Безумовно,лізинг має право на існування і повинен розвиватися й заохочуватися,оскільки за великої капіталомісткості українських підприємств лізинг може послужити інвестиційним "трампліном" для залучення в господарський обіг значних капітальних ресурсів. .

  Практичним  досвідом для розвитку лізингу в Україні є досвід східноєвропейських країн, які мають з Україною спільні риси розвитку. В цьому відношенні показником є Польща, де доля лізингових операцій рухомого майна за підсумками 2005 р. досягла 401 млн євро. В Польщі, так само як і в нашій країні, лізингові операції здійснюються спеціалізованими компаніями, які підконтрольні банкам. Але їхня форма організації лізингу має ряд суттєвих переваг:

1. Лізингова фірма, що контролюється банком, отримує можливість залучати пільгові кредити для розширення своєї діяльності, по яким звичайно фінансується власна діяльність банку.
2. Банки мають у своєму розпорядженні великі можливості по встановленню справжньої платоспроможності лізингоодержувача. Це дозволяє даному типу лізингових компаній приймати рішення на підставі більш достовірної інформації.
3. Взаємодія лізингової компанії і банку дозволяє використовувати широкий спектр інструментів оптимізації комерційної діяльності. Одним із таких інструментів, що широко практикується у Польщі, став форфейтинг. В даному випадку переуступання орендодавцем прав по отриманню платежів від орендатора банку за поставлене раніше устаткування суттєво полегшує останньому розпорядження заставним майном орендатора [20].