Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 18:13, дипломная работа
Лізингові платежі включають:
— суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лі¬зингу;
— платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лі¬зинг майно;
— компенсацію відсотків за кредитом;
— інші витрати лізингодаця, безпосередньо пов'язані з ви¬конанням договору лізингу.
ВСТУП………………………………………………………………………………….……3
РОЗДІЛ І. ЛІЗИНГ В ФІНАНСУВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ.
1.1 Сутність та характеристика лізингу, як особливої форми кредитно-фінансової діяльності……………………………………………………………………...………………9
1.2 Нормативно-правовий та економічний аспект лізингу……………………………..16
1.3 Методологічні підходи до організації лізингової діяльності комерційними банками України...33
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ І ОЦІНКА СИСТЕМИ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ПРАКТИЦІ
ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ АКБ «УКРСОЦБАНК» (UNICREDIT LEASING)
2.1 Дослідження місця і ролі лізингу в кредитно-фінансовій діяльності АКБ «Укрсоцбанк»
( UnicreditLeasing)………………………………………………………………………………… 39
2.2. Аналіз існуючої системи лізингових операцій в практичній лізинговій діяльності Unicredit Leasing……………………………………………………………………………………………….47
2.3. Аналіз і оцінка ефективності лізингової діяльності на прикладі обслуговування клієнтів в АКБ «Укрсоцбанк»……………………………………………………………………………………….54
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ФІНАНСУВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ БАНКАМИ УКРАЇНИ.
3.1 Шляхи та перспективи розвитку лізингової діяльності в Україні в економічних умовах сьогодення…………………………………………………………………………………………..61
3.2 Аналіз і оцінка проблем удосконалення лізингової діяльності банків………………………...68
3.3 Основні пропозиції з удосконалення лізингових операцій в діяльності АКБ «Укрсоцбанк»....73
ВИСНОВКИ....................................................................................................................................................................75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................................................................78
ДОДАТКИ
За тривалістю лізинг поділяють на:
Стосовно податкових і амортизаційних пільг розрізняють лізинг:
За характером лізингових платежів між лізингодавцем та лізингоудержувачем:
- залежно від форми розрахунків:
а) грошові, коли всі платежі проводяться в грошовій формі;
б) компенсаційні, коли платежі здійснюються у формі поставки товарів, вироблених на зданому в лізинг устаткуванні (по суті це бартер) чи шляхом заліку послуг, що надають один одному лізингоодержувач та лізингодавець;
в) змішані, коли застосовуються дві вказані
За формами платежів:
а) з фіксованою загальною сумою;
б) з авансом (депозитом);
в) з урахуванням викупу майна за залишковою вартістю;
г) з урахуванням періодичності внесення (щорі чні, піврічні, щоквартальні, щомісячні);
д) з урахуванням терміновості внесення (на початку, всередині чи наприкінці періоду платежу);
е) з урахуванням способу сплати; рівномірними рівними-частками; зі зростаючими чи зменшуваними розмірами (залежно від фінансового стану лізингоодержувача й умов договору). За типом фінансування лізинг поділяється на:
Залежно від того, хто здійснює страхування майна:
Лізинг як складне соціально-економічне явище виконує найважливіші функції з формування багатоукладної економіки й активізації виробничої діяльності [8; 12].
Фінансова функція виражається в наданні 100%-ї позики на повну вартість майна, що поставляється, тобто виробнику не треба мобілізувати значний вільний капітал для первісних вкладень. А це в свою чергу, дає змогу лізингоодержувачу зберігати здатність до самофінансування, стійкість фінансового стану і підтримувати рентабельність на необхідному рівні.
Виробнича функція лізингу полягає в оперативному вирішенні виробничих завдань шляхом використання найновітнішої техніки, а також дає можливість на деякий час позбутися від невикористовуваного в процесі виробництва устаткування.
Збутова функція лізингу полягає у використанні його як засобу активного маркетингу для завоювання нових ринків збуту, введення в дію ефективних каналів товарообігу й форм торгівлі.
Функція використання податкових і амортизаційних пільг полягає в тому, що всі учасники лізингової угоди мають істотні податкові пільги й інвестиційні стимули:
а) оскільки взяте в лізинг майно протягом усього терміну дії договору-лізингу є власністю лізингодавця і перебуває на:його балансі, то він має можливість частково компенсувати вартість придбання через свій податковий лист за допомогою пільг з амортизації, інвестиційних пільг і потім поділити ці переваги з лізингоодержувачем через більш низькі лізингові платежі;
б) важливою рисою лізингу є те, що лізингові платежі розглядаються як виробничі витрати й тому включаються в собівартість продукції. При сформованій ринковій ціні продукції це зменшує прибуток лізингоодержувача, що при граничній податковій ставці може дати суттєві пільги;
в) застосування
прискореної амортизації, що обчислюється,
виходячи .з терміну контракту, що зменшує
оподатковуваний прибуток і прискорює
відновлення матеріально-технічної бази.
У результаті лізинг сприяє диверсифікованості
пропозицій, залучаючи нові об'єкти у свою
сферу; розвиває і диверсифікує ринок
засобів виробництва; скорочує цикл освоєння
нових поколінь техніки.
Як бачимо, лізинг є особливою формою підприємницької діяльності.
З
урахуванням вищезазначеного
Наведені інструменти становлять як форми зв'язків учасників, так і форми управління їх поведінкою у процесі спільної діяльності (організаційні, економічні і правові норми, нормативи і правила взаємодії тощо). Ті й інші справляють вплив на її учасників шляхом цілеспрямованого регулювання їх відносин при формуванні, функціонуванні та розвитку лізингового бізнесу. Рівень їх досконалості та ефективності визначається тим, наскільки існуючий механізм лізингу забезпечує узгодження економічних інтересів і орієнтацію кожного учасника на досягнення кінцевих цілей виробництва. Тому загальний інтеграційний механізм як система засобів впливу має забезпечувати:
1)ефективність інвестування в засоби виробництва товаровиробників та підвищення їх конкурентоспроможності;
У зв'язку з посиленням впливу на учасників агропромислового виробництва ринкових факторів особливого значення набуває зближення їх інтересів і цілей для успішного вирішення кінцевих завдань АПК. Тому одна з найважливіших складових інтеграційного механізму - механізм регулювання економічних відносин учасників лізингового процесу. У контексті цілей і завдань нашого дослідження механізм регулювання економічних відносин учасників лізингового процесу - це сукупність взаємозалежних і взаємодоповнюючих економічних норм, нормативів і правил взаємодії учасників.
В
ідеалі механізми регулювання
Відповідно, науково-методичне забезпечення створення та введення в дію механізмів має йти за такими напрямами: 1) розробка та реалізація організаційних моделей щодо залучення інвестицій у розвиток лізингової діяльності; 2) розробка і введення в дію механізмів, що забезпечують створення ринкової інфраструктури, і системи заходів державної підтримки лізингової діяльності; 3) створення, розвиток, формування й удосконалення нормативно-правової бази, що забезпечують захист правових і майнових інтересів учасників лізингових угод.
Спробуємо ще раз доповнити і розширити економічне визначення лізингу так: лізинг є комплексом майнових відносин, що основані на кредитно-інвестиційній операції і складаються з купівлі майна і подальшої передачі його у довгострокову оренду. Таке визначення лізингу звичайно не є ідеальним. Але, думку автора, наявність чотирьох характеристик не дозволяє широко двозначно тлумачити сутність лізингу. З одного боку, визначення лізингу як кредитно-інвестиційної операції відрізняє його від довгострокової оренди з викупом більш складною організацію руху вартості, з іншого, як єдиному цілому лізингу притаманні такі властивості, які не поєднуються у жодному з його складових.
Можна
зробити висновок, що лізинг є певним
видом економічної діяльності, що побудовані
на відокремленні права власності на майно
від права користування ним, і містить
у собі елементи кредиту, оренди, інвестицій,
а також купівлі-продажу.
1.3.
Методологічні підходи
до організації
лізингової діяльності
комерційними банками
України
Розвиток лізингу у нашій країні стикається з проблемою пошуку значних за обсягом та стабільних джерел коштів для здійснення лізингових операцій. Аналіз стану вітчизняного підприємництва дозволяє зробити висновок про те, що сьогодні найбільш реальними господарюючими суб’єктами, що мають тимчасово вільні кошти або мають доступ до таких, є банківські установи, що обумовлює доцільність їх включення до здійснення лізингових операцій.
Як уже зазначалося, суб’єктом лізингу може виступати банк. Його участь може бути як безпосередня, так і опосередкована.
До опосередкованих форм участі у лізингових угодах відносяться такі:
За кордоном для здійснення своїх операцій лізингові компанії переважно використовують запозичені кошти. Таке використання лізинговими компаніями для успішних дій запозичених коштів свідчить про тісний взаємозв’язок банківського кредиту та лізингу; по суті відбувається трансформація однієї форм кредита в іншу.
Кредитні відносини банків та лізингових компаній можуть будуватися по-різному. Банки надають гарантовані кредити, які видаються окремо по кожній операції окремо після вивчення платоспроможності клієнта; та негарантовані кредити, які представляють собою звичайні банківські кредити компаніїї, як і будь-якому позичальнику.
Але разом з тим використання лізинговою компанією кредитів у значних розмірах робить її надто залежною від цього джерела. Ефективність діяльності фірми залежить тоді від можливості отримання банківського кредиту, коливань позичкового проценту та інших факторів, пов’язаних з банківською політикою. Іншою серйозною проблемою вітчизняних лізингових компаній є те, що сьогодні основною формою кредиту комерційних банків є короткострокові, а договор лізингу, як правило, має довгостроковий характер. Ці обставини вимушують лізингову фірму при заключенні лізингової угоди прораховувати всі її параметри з метою узгодження суми лізингових платежів із здійсненими затратами на залучення коштів, а також для забезпечення належного рівня ліквідності та виконання виконання своїх платіжних зобов’язань.
Задовольняючи значні потреби лізингових компаній, кредитні установи (передусім банки) отримують можливість впливати на масштаби, напрями та розвиток конкретних видів лізингу.
Виступаючи у ролі позикодавця лізинговій компанії, а безпосередньо як лізингодавець, комерційні банки таким чином використовують безпосередню форму (метод) участі банківського капіталу у лізинговому бізнесі. У цьому випадку банк діє відповідно до закону України “Про банки і банківську діяльність”, у якому сказано, що банки можуть здійснювати таку банківську операцію, як “придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг).
Порівняно із створюваними лізинговими компаніями банки мають такою важливою перевагою, як те, що вони вже організаційно оформлені; для проведення ними лізингових операцій потрібно тільки виділення у їх структурі спеціального відділу чи групи, у склад яких повинні увійти робітники, знайомі із специфікою даних операцій. Привабливість для комерційних банків лізингових операцій пояснюється тим, що крім прибутку, ці операції дадуть можливість комерційним банкам розширити коло своїх операцій, підвищити якість обслуговування клієнтів і тим самим збільшити їх кількість, закріпити традиційні зв’язки та налагодити нові взаємовигідні партнерські відносини з клієнтами.
В
умовах загострення конкуренції
на ринку банківських послуг проведення
банками комерційних лізингових
операцій може стати ефективним засобом
розширення сфери банківського впливу.
Виконуючи функцію