Формування капіталу торговельного підприємства

Отже, провівши оптимізацію структури джерел фінансування підприємства ТзОВ ТВФ „Стиль” за допомогою критерію максимізації рівня фінансової рентабельності можна зробити висновок, що при низькій рентабельності використання активів підприємства одним із шляхів зростання рентабельності власного  капіталу є зменшення долі позикового капіталу та збільшення долі власного акціонерного капіталу. Звичайно, це на даний момент позитивно вплине і на фінансовий стан, стабілізуючи його.

В той же час невикористання підприємством залучених коштів обмежує його розвиток, робить неможливим використання такого джерела збільшення рентабельності власного капіталу, як ефект фінансового важеля.

Тому на даний час  головним завданням для ТзОВ ТВФ  „Стиль” є знаходження шляхів підвищення рентабельності активів та пошук дешевих джерел фінансування діяльності. Найбільш дешевим джерелом є кредиторська заборгованість, але її розмір повинен чітко контролюватися, щоб це не призвело до банкротства підприємства.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження  дозволяє зробити наступні основні висновки:

1. Власний капітал  підприємства – важлива фінансова  характеристика  будь-якого підприємства. На його розмір звертають особливу  увагу всі зацікавлені сторони,  тому що по ньому можна судити  про фінансову стійкість, незалежність, можливості підприємства. Завдяки цьому, важливе значення одержують облік і аналіз власного капіталу, що і були розглянуті в даній дипломній роботі.

2. В процесі організації  своєї діяльності перед підприємством  постійно виникає необхідність вибору оптимальних варіантів прийняття рішень в сфері фінансів з багатьох альтернатив. Для вибору найбільш оптимального варіанту треба ретельно вивчити всі можливі наслідки його реалізації. Висновок про ефективність роботи фінансових ресурсів витікає із співставлення досягнутого результату господарської діяльності підприємства  з сумою та структурою цих ресурсів, що були в розпорядженні підприємства. Досягнення оптимальної структури капіталу, тобто максимальної ринкової вартості підприємства, є одним з найбільш важливих та складних завдань фінансового менеджменту.

3. Проведений аналіз  механізму формування та використання  власного капіталу підприємства  ТзОВ ТВФ „Стиль”  засвідчив  нестачу власних джерел формування  капіталу. Фінансова стійкість даного підприємства невисока, про що свідчать всі отримані коефіцієнти, зокрема коефіцієнт фінансової стійкості - про залежність від зовнішніх фінансових джерел.  Розрахунки показників ефективності використання власного капіталу засвідчили, що в цілому ефективність  використання  капіталу підприємства ТзОВ ТВФ „Стиль” дуже низька, тому підприємству необхідно віднайти резерви її підвищення. Крім того, проведені розрахунки по оптимізації розміру власного капіталу засвідчили необхідність нарощення саме загального розміру власного капіталу, що позитивно впливає на рентабельність його використання.

4. Розглянувши динаміку  фінансово-економічних показників  діяльності ТзОВ ТВФ „Стиль”  можна зробити такі висновки: обсяг основних засобів у 2011 році зменшився у порівнянні з 2010 роком на 3,9 %, а у 2012 році - збільшився у порівнянні з 2010 роком на 11,9 %,  що є позитивним результатом в діяльності підприємства.

Раціональне формування джерел фінансових ресурсів підприємницьких  структур для фінансування необхідного обсягу затрат (як і базового рівня доходів) є одним із найважливіших завдань фінансів цих структур. За умов ринку фінансові ресурси оптимізуються для підвищення фінансової вартості підприємства, що залежить від чистої рентабельності власних коштів та норми розподілу на дивіденди.

При вирішенні питання  оптимізації структури капіталу використовують два важливих поняття: фінансова структура і капіталізована структура підприємства. Під першим терміном, як правило, розуміють спосіб фінансування активів підприємства взагалі, тобто за рахунок усіх джерел фінансових ресурсів, а другий термін має вужче значення, і обмежується лише довгостроковими пасивами.

Щоб оптимізувати структуру  власного капіталу ТзОВ ТВФ „Стиль”  використали оптимізацію по критерію мінімізації його вартості.

Процес цієї оптимізації  базується на оцінці власного капіталу при різних умовах його залучення  і здійснення багатоваріантних розрахунків  середньозваженої вартості власного капіталу.

Таким чином, оптимальна структура власного капіталу ТзОВ ТВФ „Стиль” у 2012 році, що формується з різних джерел, досягається за умови, коли розмір  фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел сягає 397,5 тис. грн., тобто 25%, оскільки вартість власного капіталу найнижча – 22,5 тис. грн.. А розмір фінансових ресурсів, залучених з внутрішніх джерел сягає 1399,6 тис. грн., тобто 75%.

Отже, мінімальна вартість власного капіталу ТзОВ ТВФ „Стиль”  досягається при співвідношенні внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування 25% : 75%. Така структура власного капіталу є оптимальною і дозволить максимізувати реальну ринкову вартість Товариства, забезпечуватиме фінансову стійкість його роботі. При подальшому зростанні частки зовнішніх джерел фінансування вартість власного капіталу буде зростати, що може мати негативні наслідки.

Остаточне рішення, що приймається  з цього питання, дозволяє сформувати на майбутній період показник “цільової” структури капіталу, у відповідності  з яким буде здійснюватися наступне його формування, шляхом залучення  фінансових ресурсів з різних джерел.

Оскільки ТзОВ ТВФ  „Стиль” є збитковим підприємством, то можна виділити дві основні  причини, які вплинули на це. По-перше, Товариство працює на ринку, де панує  жорстка конкуренція і тому змушене  використовувати систему знижок при реалізації товару. По-друге, збільшується обсяг витрат при зменшенні обсягу виробництва і реалізації продукції.

Для підвищення ефективності діяльності було розроблено ряд заходів, сприятливих для покращення роботи підприємства та збільшення прибутку від операційної та фінансової діяльності.

Зокрема перш за все потрібно провести аналіз дебіторської заборгованості, особливо тих, хто розраховується несвоєчасно. Для цього можна запропонувати  такі заходи: треба визначити склад  дебіторів з урахуванням їх репутації, платоспроможності, обмежити розмір дебіторської заборгованості в розрахунку на одного клієнта, забезпечити покриття дебіторської заборгованості шляхом страхування, забезпечення векселями, використанням штрафних санкцій. Це дозволить повернути власні кошти підприємства, що належать підприємству і таким чином не збільшувати суму позичкових коштів, особливо кредиторської заборгованості.

Крім того, необхідно  використовувати на підприємстві математичні  моделі оптимізації, які дозволяють сформувати оптимальний розмір запасів  та зменшити потребу у власному капіталі для фінансування його діяльності.

Крім того, необхідно  провести реструктуризацію активів  підприємства шляхом реалізації зайвого  майна, яке не використовується в  виробничому процесі.  Це дозволить  вивільнити з обігу значну частину власних фінансових ресурсів і направити їх на розвиток діяльності підприємства, що в подальшому позитивно вплине на його прибутковість та стабільність його фінансового стану.

Дослідження теоретичних  основ  основи формування структури  капіталу виявили, що  раціональна структура джерел фінансових ресурсів будь-якого підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та бажаного рівня доходів є одним з найважливіших завдань фінансів цього підприємства. Структура капіталу підприємства залежить від багатьох факторів, серед яких: темпи росту обороту підприємства, умови оподаткування, загроза поглинання підприємства, стан сучасного ринку капіталу, структура активів підприємства та його прибутковість.

Провівши аналіз джерел формування основного капіталу підприємства ТзОВ ТВФ „Стиль”, слід зазначити, що весь основний капітал сформований за рахунок власних джерел. Це говорить про достатність власних джерел для  фінансування основного капіталу та наявність значних можливостей по покращенню його стану. Також можна відмітити, що після покриття всієї вартості основного капіталу залишається певна сума власних джерел фінансування, яка буде використана на формування оборотних активів підприємства. Негативним моментом є зменшення вартості основного капіталу поряд зі зниженням розміру власних джерел фінансування.

Головним завданням  для ТзОВ ТВФ „Стиль” є знаходження  шляхів підвищення рентабельності активів  та пошук дешевих джерел фінансування діяльності. Найбільш дешевим джерелом є кредиторська заборгованість, але її розмір повинен чітко контролюватися, щоб це не призвело до банкротства підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні документи

1. Конституція України 1996 року (із змінами від 01.02.2011 року).
2. Податковий Кодекс України №2755-VI від 02.12.2012 року (із змінами та доповненнями).
3. Господарський Кодекс України №436-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).
4. Цивільний Кодекс України №435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).
5. Закон України «Про банки та банківську діяльність» №2121-III від 07.12.2000 (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 2000. - №12.
6. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 1999. - №7.

Один автор

7. Атавова А. Перспективи використання внутрішніх джерел торгівельних підприємств в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2012. - №7,  С. 138-141.
8. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: Либідь, 2003. – 384 с.
9. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 318 с.
10. Бужин О.О. Основні фактори торгівельного процесу// Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №1. - С. 140-145
11. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / –Житомир: ПП “Рута”, 2008. – 380 с.
12. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. – 2011.- №2. - С. 77-85.
13. Воробйов Ю.М. Теоретичні основи власного капіталу підприємств // Фінанси України. - 2012. - №7. - С. 62-68
14. Ворст І. Економіка фірми / Пер. з датської А.Н. Чеканського, О.В. Рождественського - М.: Висш. школа, 2012. - 496 с.
15. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник – М.: Высшая школа, 1994. – 261 с.
16. Енгстлер П. Ринкова економіка для бізнесменів-початківців / Пер. з нім. О. Логвиненка. – К.: Вік. 2009. – 233 с.
17. Єгупов Ю.А. Методичні проблеми планування в торгівельних підприємствах // Вісник соціально-економічних досліджень: Збірник наукових праць 2009. – с.142-147.
18. Карлберг К. Бизнес-анализ с помощью Excel. Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2008. – 480 с.
19. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения. М., Соцэкгиз, 1960.- 242 с.
20. Ким М.Д. Производственные мощности и<span class="dash041e_