Формування капіталу торговельного підприємства

 

Задаючи той чи інший  темп приросту обсягу продукції завжди можна   визначити, у яких розмірах має бути сума операційного прибутку. У зв’язку із ситуацією, що склалася на ТзОВ ТВФ „Стиль” у 2010 – 2012 році, розрахуємо необхідний обсяг реалізації продукції, що забезпечить запланований об’єм прибутку, (табл 3.2).

Враховуючи, що чистий прибуток є джерелом поповнення власного капіталу, то після стабілізації обсягу власного капіталу його розмірів можна буде нарощувати за рахунок чистого прибутку.

Розрахуємо нову величину власного капіталу для ТзОВ ТВФ „Стиль” після проведення заходів по рентабельності виробництва і росту прибутку. Розрахунки наведені в табл. 3.3

Таблиця 3.3

Розрахунок  нової величини власного капіталу ТзОВ ТВФ „Стиль” 

на 2012 – 2014 рр.

Показники	Періоди
	2012 рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4
Статутний фонд	8000	8394,6	8394,6
Інший додатковий капітал	4810,7	4810,5	4810,5
Резервний капітал	87,0	87,0	87,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	154,8	607,9	896,7
Вилучений капітал	(-)	139,5	-
Всього	13052,5	14039,5	14188,8

 

Лінійне кореляційне  рівняння, яке описує залежність між  прибутком та загальною сумою  власного капіталу відображено на рис. 3.2. та у таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Вихідні дані для побудови трендової моделі з  прогнозом

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Власний капітал	48395	41616	38251
Нерозподілений прибуток (збиток)	610	609	154,8

 

Лінійне кореляційне рівняння, яке описує залежність між новим прибутком та новою загальною величиною власного капіталу ТзОВ ТВФ „Стиль” має наступний вигляд:

У = 370,9х + 6057,2 (для власного капіталу)

У = 370,55х – 188,8 (для  прибутку)

Рис. 3.2.   Модель залежності величини власного капіталу від розміру чистого прибутку

 

Лінійне кореляційне  рівняння, яке описує залежність між  новим  прибутком та новою загальною  величиною власного капіталу ТзОВ ТВФ  „Стиль” має наступний вигляд:

У = 370,9х + 6057,2 (для власного капіталу)

У = 370,55х – 188,8 (для  прибутку)

Виходячи з проведених розрахунків, збільшення прибутку на 370,55 тис. грн. збільшить власний капітал  Товариства на 370,9 тис. грн.. Таким чином, темпи збільшення власного капіталу і прибутку майже не відрізняються. Коефіцієнт достовірності апроксимації по власному капіталу достатньо високий – 0,9921, тобто можна зробити висновок, що дана модель достовірно відображає обрану закономірність, а по прибутку – 0,9840, що підтверджує зроблені висновки.

Співвідношення коефіцієнту  при х та вільного елементу надає  нам значення середнього темпу збільшення показника. Для прибутку і для  власного капіталу середній темп зміни (збільшення) складатиме:

Тобто щороку при незмінній  тенденції прибуток збільшуватиметься на 196,3 % а власний капітал на 6,1%.

Таким чином, проаналізувавши  побудовану модель, бачимо, що за незмінних  умов ТзОВ ТВФ „Стиль”  через  деякий проміжок часу буде збільшувати  свій прибуток і за рахунок цього  нарощуватиме розмір власного капіталу.

Необхідність підвищення ефективності і наукової обґрунтованості  управлінських рішень при управлінні виробничо-фінансовою діяльністю підприємств  випливає з об'єктивних умов розвитку економіки України на сучасному  етапі. На даний час управління підприємствами як складними соціально-економічними системами і радикальна реформа економіки неможлива без інформатизації процесів управління, широкого використання математичних моделей, нових інформаційних технологій для одержання й аналізу інформації, планування ресурсів, аналізу виробничо-фінансового стану, підготовки рішень управління, що здатні враховувати особливості підприємств і підвищують ефективність управлінської діяльності [34, с.74].

Сьогодні все більше підприємств роблять ставку на професійність своїх співробітників і нові технології. Важко уявити собі більш сприятливий грунт для запровадження комп’ютерних технологій, ніж підприємницька діяльність. Майже всі завдання, які виникають у процесі роботи підприємства, піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є одним із головних завдань будь-якої великої фінансової організації.

Тому необхідна наявність  обчислювальної мережі, яка дозволяє обробляти інформаційні потоки, що все збільшуються і збільшуються. Крім того, підприємства мають достатні фінансові можливості для використання найсучаснішої техніки. Однак не слід вважати, що підприємство готове витрачати величезні суми на комп’ютеризацію. Відповідно до загальносвітової практики, в середньому затрати підприємства на комп’ютеризацію складають не менше 17 % від загальної суми річних витрат [39, с.36].

Інтерес до розвитку комп’ютеризованих  підприємницьких систем визначається, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в  такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп’ютерне і телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, підприємства, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Нові технології допомагають  підприємствам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити  відносини з клієнтами і знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім йдуть банки, а останніми їх приймають на озброєння підприємства. Інтеграція нових систем у розподілену архітектуру локальних та глобальних мереж.

Підприємницькі комп’ютерні  системи на сьогоднішній день набули найбільшого розвитку серед галузей  прикладного мережевого програмного  забезпечення (ПЗ). Потрібно відзначити, що БС – дуже вигідний ринок для будь-якого виробника комп’ютерів та ПЗ.

Сьогодні БС дозволяють автоматизувати практично всю підприємницьку діяльність. На світовому ринку існує  маса готових БС. Основним завданням, яке стоїть перед службою автоматизації, є вибір оптимального рішення і підтримка працездатності вибраної системи.

У нашій країні ситуація дещо інша. При виникненні підприємницької  сфери в Україні питанням автоматизації  спочатку приділялось недостатньо  уваги. Більшість підприємств пішли  шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і  недоліки. До перших слід віднести: відсутність необхідності у великих фінансових вкладах на придбання БС, пристосованість БС до умов експлуатації (до існуючих ліній зв’язку), можливість постійної ефективної модернізації системи. Недоліки такого підходу очевидні: необхідність в утриманні великого комп’ютерного штату, несумісність різних систем, відставання від сучасних тенденцій розвитку і багато іншого.

Однак є приклади придбання  та успішної експлуатації банками дорогих  банківських систем. Сьогодні найбільш популярними є змішані рішення, при яких частина модулів БС розробляється комп’ютерним відділом банку, а частина закуповується у незалежних виробників [44, с.142].

Широко використовуються спеціалізовані потужні або універсальні комп’ютери, які об’єднують декілька локальних мереж (LAN). У БС застосовується міжмережевий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу підприємств для виконання операції “електронних платежів”. Підприємницькі системи повинні мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки оперативної роботи банку БС повинна функціонувати в режимі реального часу OLTP (On-Lіne Transactіon Processіng).

Основні функції БС (реалізуються у вигляді незалежних модулів  однієї системи): автоматизація всіх щоденних внутрішньо фірмових операцій, ведення бухгалтерії та складання підсумкових звітів; комунікація з філіями та іногородніми відділеннями; аналітичний аналіз усієї діяльності підприємства і вибір оптимальних у даній ситуації рішень; автоматизація роботи підприємства на ринку цінних паперів; автоматизація процесів оперативного отримання необхідної інформації, яка впливає на фінансову ситуацію в режимі OLTP.

Таким чином, будь-яка  підприємницька система є складним комплексом, що об’єднує сотні окремих  комп’ютерів, LAN, WAN.

Часто головним завданням комп’ютерного підрозділу підприємства є вибір найкращого рішення із запропонованих на ринку варіантів БС або вибір стратегії розробки чи модернізації існуючої БС.

 

 

3.2. Перспективи  оцінки вартості умов залучення  і прогнозування вартості позикового капіталу ТзОВ ТВФ „Стиль”

 

Для оцінки ефективності використання залучених коштів розрахуємо систему аналітичних показників:

1) коефіцієнт співвідношення  між довгостроковим і короткостроковим  залученим капіталом, представлено у формулі 3.5.

КДК/КК=  Довгостроковий залучений капітал /                                      (3.5.)

                   Короткостроковий залучений капітал

КДК/КК2010р.= 535 893/1 102 652 = 0,49;

КДК/КК 2011р.= 444 162/536 564 = 0,83;

КДК/КК 2012р.= 976 439/799 728 = 1,22.

Зростання цього коефіцієнта в 2012 році свідчить про зменшення залежності акціонерного товариства від короткострокових джерел та збільшення залежності від довгострокових джерел формування капіталу.

2) коефіцієнт залучених  коштів представлено у формулі 3.6.

Кз.к = Короткострокові залучені кошти/ Оборотні активи                     (3.6.)

Кз.к. 2010р.= 1 102 652/2 229 900 = 0,49;

Кз.к.2011р.= 536 564/1 717 688 = 0,31;

Кз.к. 2012.= 799 728/1 993 374 = 0,40.

Динаміка цього показнику  показує, що на кінець 2011 року підприємство було некредитоспроможним, на кінець 2012 року ситуація майже не поліпшилася і кредитоспроможність підприємства залишається на низькому рівні.

3) узагальнюючий коефіцієнт  фінансової стійкості

Кф.с. 2010р.= (6 543 521+535 893)/8 187 646=0,86;

Кф.с. 2011р.= (7 073 066+444 162)/8 056 200=0,93;

Кф.с. 2012р.= (7 616 574+976 439)/9 394 251=0,91.

Так як узагальнюючий  коефіцієнт фінансової стійкості відповідає нормативу (70%), то дані обчисленого  коефіцієнта свідчать проте, що із року в рік ситуація в компанії поліпшується, так як дані коефіцієнта зростають.

Фактична виплата дивiдендiв  за 2012 рік запланована у період з 01.06.2011 по 01.12.2011.

Так як акції були реалізовані  на суму 13 557 127,5 грн., а в 2012 році сума нарахованих дивідендів склала 43 727, то можна розрахувати вартість джерела капіталу „звичайні акції” без коригування на рівень витрат на розміщення акцій.

k 2011= D1/Ро = 43 727/13 557 127,5 =0,003 або 0,3%;

k 2012= D2/Ро =85 336 /13 557 127,5 =0,006 або 0,6%.

Зниження вартості джерела  „прості акції” пов’язано із зниженням обсягів дивідендів, що в свою чергу стало наслідком зниження прибутку на 1 акцію з 0,034 грн за 2011 рік до 0,044 грн. за 2012 рік.

Так як вартість джерела  коштів „нерозподілений прибуток”  кількісно дорівнює вартості джерела  коштів „звичайні акції” (нової емісії), а нерозподілений прибуток при розрахунку вартості включає умовно всі джерела власних засобів, за винятком статутного капіталу, то її можна розрахувати скоригувавши вартість джерела „прості акції” на вартість розміщення нових акції. Припустимо, що вартість розміщення нових акцій складатиме 2% від номінальної вартості акцій.

k 2011=D1/Ро -rfc=43 727 /(13 557 127,5 -271142,55) = 0,003 або 0,3%

k 2012=D2/Ро -rfc =85 336 /(13 557 127,5 -271142,55) = 0,006 або 0,6%

Щодо вартості джерел залученого капіталу, ТзОВ ТВФ „Стиль” у 2011 році залучала до своєї діяльності довгостроковий банківський кредит у КБ „Хрещатик” у місті Києві припустимо під 22% річних у сумі 443 053 тис.грн., за 2012 рік компанія зменшила розмір довгострокового кредиту до 975 330 тис.грн, тобто взяла 532 277 додатково тис.грн. Таким чином вартість довгострокового банківського кредиту буде однакова за два роки і складатиме при податку на прибуток 25%:

kal = Ir x (1-T) = 22%*(1-0,25) = 16,5%.

Компанія має у складі своїх пасивів короткострокові зобов’язання - це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати, але так як вони не відносяться до поняття „капітал”, то при розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC) (табл.3.3, 3.4) сукупна величина пасивів зменшиться, тобто з позиції розрахунку вартості капіталу беруться до уваги лише платні джерела фінансування.