Формування державного боргу в Україні

Зауважимо, що реструктуризації боргових зобов'язань, проведені урядом протягом 1999 - 2002 років, мали обмежений, тимчасовий вплив на розв'язання боргової проблеми і не привели до зменшення боргового навантаження на економіку країни. Навпаки, воно навіть дещо зростає. Так, у 2000 р. відношення витрат з обслуговування та погашення державного боргу до номінального ВВП становило 4,2%, у 2003 р. зазначений показник, як прогнозується, збільшиться до 4,9%. Це може негативно вплинути на перспективи зростання обсягів виробництва та ВВП, а також на платіжний баланс країни. Динаміку темпів зростання витрат із обслуговування та погашення державного боргу порівняно зі зростанням ВВП відображено в таблиці 6.

 

 

Таблиця 6. Порівняльні темпи зростання витрат із обслуговування й погашення державного боргу та зростання ВВП [21]

Відсотки

Показники	2000 р.  до 1999 р.	2001 р.  до 2000 р.	2002 р.  до 2001 р.	2003 р. (план) до 2002 р.
Витрати з обслуговування і погашення державного боргу	5,9	16,0	15,0	31,6
ВВП	5,9	9,2	4,6	4,0 (прогноз)

 

Темпи збільшення витрат із обслуговування та погашення державного боргу значно випереджають темпи зростання економіки країни, що свідчить про системні прорахунки урядової фінансової політики щодо продовження фінансування державного бюджету шляхом дороговартісних внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також про подальше загострення боргової проблеми.

Особливе занепокоєння викликає загрозлива динаміка зовнішніх  боргових платежів та їх значна питома вага, яка переважає частку платежів із внутрішніх боргових зобов'язань (див. таблицю 7), що також підтверджує наявність зазначених вище системних прорахунків.

Таблиця 7. Динаміка зовнішніх боргових платежів [21]

Відсотки 

Показники	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р. (план)
Платежі з обслуговування і погашення державного боргу, всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
У тому числі
зовнішнього	55,0	54,0	71,0	64,0	75,0
внутрішнього	45,0	46,0	29,0	36,0	25,0

 

Наведені в  таблиці 7 показники свідчать про  значну фінансову залежність України  від іноземних кредиторів, а також про наявність надзвичайно великих ризиків для державного бюджету в разі значної девальвації гривні щодо іноземних валют, передусім - щодо долара США та євро.

Така девальвація  гривні щодо євро вже нині відчутно впливає на зростання витрат із обслуговування та погашення зовнішніх боргових зобов'язань, деномінованих у євро. Так, якщо у 2002 році гривня девальвувала відносно долара США лише на 0,6%, то відносно євро - на 18,5 відсотка.

Автор статті є  прихильником реалізації заходів, спрямованих  на зменшення державного боргу, і в цьому аспекті підтримує позицію керівництва Національного банку України. Тим більше, можливості щодо дострокового погашення державного боргу вже не перший рік передбачаються у законах про Державний бюджет України, проте урядом та Міністерством фінансів України вони не реалізуються.

Водночас, приймаючи  остаточне рішення щодо дострокового погашення державного боргу, слід, в  першу чергу, обрати найефективніший  для держави його варіант.

У зв'язку з цим  акцентуємо особливу увагу на вартості зовнішніх боргових зобов'язань, що відображено в таблиці 8.

 

 

 

Таблиця 8. Вартість зовнішніх боргових зобов'язань [21]

Основні групи кредиторів	Сума  боргу, млрд. доларів США	Питома  вага в зовнішньому державному борзі, відсотки	Вартість  обслуговування, відсотки
Міжнародні  фінансові організації (МВФ, МБРР, ЄБРР, ЄС)	4,6	43	близько 3
Уряди іноземних  держав	2,9	27	3,7-5,8
Комерційний борг	3,14	30	7,65-11
У тому числі
ОЗДП 1995 року	0,16		8,5
ОЗДП 2000 року	2,18		10-11
ОЗДП 2003 року	0,8		7,65

За підрахунками , видатки з обслуговування облігацій  зовнішньої державної позики 2000 року до кінця їх дії (2007 рік) становитимуть  понад 450 млн. дол. США, що у 10 разів перевищує економію від дострокового погашення позик МВФ.

 

2.3. Показники державного прямого та гарантованого боргів України

За станом на 30 квітня 2005 року державний прямий та гарантований борг України становив 80’512’811,78 тис.грн. або 15’943’131,03 тис.дол.США, в тому числі: державний прямий та гарантований зовнішній борг – 57’793’102,04 тис.грн. (71,8% від загальної суми державного прямого та гарантованого боргу) або 11’444’178,62 тис.дол.США; державний прямий та гарантований внутрішній борг – 22’719’709,74 тис.грн. (28,2%) або 4’498’952,41 тис.дол.США.

Державний прямий борг України становив 64’425’851,43 тис.грн. (80,0%) або 12’757’594,33 тис.дол.США. Державний прямий зовнішній борг становив 41’707’107,94 тис.грн. (51,8%) або 8’258’833,26 тис.дол.США. Державний прямий внутрішній борг становив 22’718’743,49 тис.грн. (28,2%) або 4’498’761,07 тис.дол.США.

Гарантований  борг України становив 16’086’960,35 тис.грн. (20,0%) або 3’185’536,70 тис.дол.США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 16’085’994,10 тис.грн. (20,0%) або 3’185’345,36 тис.дол.США; гарантований внутрішній борг – 966,25 тис.грн. або 191,34 тис.дол.США.

Протягом січня-квітня 2005 року сума державного прямого та гарантованого боргу України  зменшилась у гривневому еквіваленті  на 4’888’324,42 тис.грн. (5,7%) або на 153’890,16 тис.дол.США [21].

При цьому, державний  прямий зовнішній борг зменшився  на 5’021’909,84 тис.грн. (10,7%) або на 548’988,55 тис.дол.США. Зменшення державного прямого зовнішнього боргу за січень-квітень 2005 року спричинене в основному перевищенням виплат з погашення боргу над сумою запозичень (найбільші виплати з погашення державного прямого зовнішнього боргу було здійснено за ОЗДП 2000 року) та зниженням курсів євро та дол.США по відношенню до грн., а також проведенням в березні взаємозаліку заборгованості з Російською Федерацією на суму 97’750,00 тис.дол.США. Державний прямий внутрішній борг збільшився на 1’765’436,37 тис.грн. (8,4%) або на 549’330,86 тис.дол.США. Збільшення частки державного прямого внутрішнього боргу спричинене перевищенням залучення коштів від випуску ОВДП над погашенням боргу. Зважаючи на зростання інтересу до запозичень у національній валюті України в міжнародних масштабах та підвищення інвестиційної привабливості держави серед іноземних інвесторів за січень-квітень 2005 року Міністерством фінансів України було розміщено середньострокових облігацій внутрішньої державної позики загальною номінальною вартістю 5’880,3 млн.грн., при цьому, протягом квітня на номінальну суму 3’124,3 млн.грн. було проведено операції дострокового погашення та заміни більш дешевими позиками частини боргу за процентними облігаціями внутрішньої державної позики 2000 року, що знаходяться у портфелі Національного банку [20, с.90].

Гарантований  борг України зменшився на 1’631’850,95 тис.грн. (9,2%) або на 154’241,68 тис.дол.США, що пов‘язано в основному з погашенням боргу перед МВФ, виконанням гарантійних зобов’язань держави перед Баварським банком та зниженням курсів євро, дол.США та СДР (спеціальні права запозичення) по відношенню до грн.

 

 

ВИСНОВКИ

З вищесказаного  можна зробити наступні висновки:

Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній  державний борг – заборгованість  держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Зовнішній державний  борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основними причинами  створення і збільшення державного боргу є:

• збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;
• циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;
• скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;
• вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення. Суб’єктивні фактори пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. До того ж мають місце спроби вирішення поточних проблем “у пожежному порядку”.

Незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття  державою боргів підприємств і невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу.

 

Список  використаної  літератури

 

1. Закон України Про Державний бюджет України на 2005 рік // Фінанси України -2005. - №5.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Паякін Ю.І. Основи економічних знань. – К.: Вища школа. – 1998. – с.544.
3. Д’яконова І.І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації //Фінанси України. – 2001. - №11. – с.34-39.
4. Д’яконова І.І. Причини та фактори бюджетного дефіциту // Банківська справа. – 2002. - №3. – с.47-50.
5. Д’яконова І.І. Удосконалення методів регулювання доходів і видатків державного й місцевого бюджетів // Фінанси України. – 1999. - №3. – с.125-129.
6. Економічна теорія: у 2-ох кн. Кн.1. Макроекономіка: Навч. посібник /За ред. З.Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина. – К.: Заповіт, 1997. – 408с.
7. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. Навч. посібник для вузів. – 2-е видання. – К.: Наукова думка, 2002. – 304с.
8. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Регіональна економіка: Навч. посібник для вузів. – К.: Наукова думка, 2000. – 304с.
9. Закон України “Про бюджетну систему України” //Правові аспекти приватизації в Україні. – К., 1996. – с.51-52.

  10. Державний кредит і державний борг[http://studentbooks.com.ua/content/view/339/54/1/1/ ]

  11.  Державний борг [ http://ukrref.com.ua/?id=Mjk0NQ%3D%3D ]