Державний борг України

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ:ОСНОВНІ  ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ 
    

 В  умовах ринкової економіки держава  для фінансування своїх потреб  може мобілізувати фінансові  ресурси у формі державного  кредиту. Існування державного  кредиту призводить до появи  державного боргу.    

 Державний  борг безпосередньо впливає на  фінансовий сектор економіки,  спричиняючи дефіцит державного  бюджету, негативне сальдо платіжного  балансу України, стримує економічний  розвиток та погіршує інвестиційний  клімат. Саме тому проблема державного  богу стає особливо актуальною нині в умовах глобалізації економіки та інтеграції виробництва, тобто за умов, коли всі країни світу намагаються якнайвигідніше використати наявні обмежені ресурси для задоволення безмежних потреб суспільства.  

 Проблемою  державного боргу займались багато як вітчизняних: А.Гальчинський, А.Єріна, Т.Вахненко, О.Барановський, А.Вавілов, так і іноземних науковців, а зокрема Г.Менків, Д.Елмендорф, Р.Барро, Дж.Стігліц. Проте ряд питань потребує подальшого дослідження, тому тема є актуальною.    

 Наявність  державного боргу характерна  майже для всіх країн світу,  у тому числі й високорозвинутих. Особливо гостро це питання  постало в Україні, для якої  ще з часів СРСР державний  борг був ознакою її економіки.    

 Аналізуючи  показники  державного боргу України за останні сім років можна зробити висновок про загальне зростання державного боргу України на тлі нестабільності і деяких коливань у 2005 році (за рахунок значних іноземних інвестицій) та у 2006 році.(Таблиця 1). У 2008-2009 роках значне зростання зовнішнього боргу зумовлене кредитом Міжнародного валютного фонду у розмірі 16,5 млрд. доларів та отриманням Україною першого траншу у розмірі 4,5 млрд. дол. Характерною особливістю української економіки є значне зростання частки зовнішнього державного боргу у структурі загального державного боргу, а відтак – значне боргове навантаження на Державний бюджет України. Особливо гостро це питання постає у нинішніх умовах світової економічної кризи.[4]

Таблиця 1 . Державний борг України у 2002-2008 роках [5]

 

   

 Як  свідчать аналітичні матеріали  та літературні джерела, основними  причинами державного боргу в  Україні є: зменшення приросту  національного доходу у зв’язку  зі стагнацією економіки; збільшення  бюджетних витрат, як наслідок економічної кризи та незбалансованої бюджетної політики; зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками через диспропорції основних галузей економіки України; відсутність чіткої фінансової стратегії уряду, яка повинна бути спрямована на перспективне підвищення стабільності Державного бюджету, національної валюти, економіки в цілому; інфляційні процеси, які є наслідком як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. До останніх у 2009 році додалася ще й світова економічна фінансова криза, яка вразила українську економіку і змусила залучити значні обсяги кредитних ресурсів.[2]    

 На  відміну від багатьох інших  держав світу в Україні до  цього часу не існує цілісного  сприйняття існуючої проблеми  умовних боргових зобов’язань  , які являють собою державні фінансові зобов’язання, що не обліковуються Урядом у складі державного боргу, але періодично та частково ним обслуговуються.    

 Проаналізувавши  ситуацію, що склалася в економіці  нашої країни, на нашу думку,  можливими шляхами управління державним боргом можуть бути:      

1. Налагодження  повного обліку умовних боргових  зобов’язань та запровадження  системи управління, спрямованої  на попередження ризиків перетворення  непрямих зобов’язань на прямі  державні борги та створення  необхідних в критичних умовах спеціальних державних фінансових резервів.    

2. Запровадження  централізованого обліку та аналізу  стану заборгованості за усіма  формами умовних зобов'язань.      

3. Створення  єдиних стандартів звітності  та публічного розкриття інформації щодо усіх складових державних боргових зобов’язань.    

4. Розробка стратегії  управління державним боргом, у  тому числі й умовними борговими  зобов’язаннями, яка не розробляється  відповідальними центральними органами  державної влади: Кабінет міністрів України та Міністерство фінансів України, які необґрунтовано мотивують це відсутністю потреби.    

5. Забезпечення  централізованого обліку обсягу  тих державних фінансових зобов'язань,  які випливають із чинного  законодавства, але не були  забезпечені бюджетними асигнуваннями попередніх років.   

6. Орієнтація  у здійсненні господарської діяльності  держави, в першу чергу, на  можливості вітчизняної економіки. [1]    

 Здійснення  вищевказаних завдань дасть можливість  покращити управління державним  боргом, у деякій мірі сприятиме зменшенню його величини, а також дасть можливість більш точно прогнозувати його обсяги у майбутньому.      

  Список використаних  джерел:  

1. Башко  В.Й. Зовнішнє фінансування дефіциту  бюджету в контексті інвестиційної  діяльності держави // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – №12. – С. 27-30.    

2. Олексійчук  О.М. Статистичні показники виконання  Державного бюджету України // Статистика України. – Київ: НТК, 2006. – №1. – С. 30-35.    

3. Павлюк К.В.  Концептуальні підходи до аналізу державних видатків // Фінанси України. – 2007. – №8. – С. 73-90.    

4. http//minfin.gov.ua    

5. http//ukrstat.gov.ua 
 

На тему:

«Оцінка зовнішнього боргу  України»

Маріуполь - 2009

ЗМІСТ

Вступ

Сутність  зовнішнього державного боргу та умови  його формування

Оцінка  стану зовнішньої заборгованості України  перед міжнародними фінансовими установами

Шляхи врегулювання зовнішньої заборгованості України  перед міжнародними кредиторами

Висновки

Список  використаної літератури

ВСТУП

В умовах формування та функціонування ринкової економіки значно посилюється роль та значення такого компонента державних фінансів як державний борг. Гострою фінансовою проблемою є державний борг для України. В структурному плані він поділяється, як і в інших країнах, на державний внутрішній та зовнішній державний борг. Внутрішній борг держави становить собою заборгованість уряду по державних цінних паперах, по невиплаті заробітної плати у всіх галузях народного господарства, взаємозаборгованість підприємств між собою і державі, боргу держави підприємствам за продукцію. Державний борг деформує економіку, гальмує розвиток реальних економічних процесів і в кінцевому рахунку не дозволяє ефективно розвиватися країні.

Великі розміри  внутрішнього і зовнішнього боргу, а також зростання витрат по його обслуговуванню посилює як актуальність самої проблеми державного боргу, так і пошуку шляхів вдосконалення його управління.

В перехідній економіці  України державний борг все більше набуває характеру не лише фінансової, але і соціально-політичної проблеми, яка прямо пов'язана з проблемою економічної безпеки країни. Важливого значення набуває питання управління та обслуговування державного боргу в контексті тих економічних труднощів, які вже впродовж восьми років переживає Україна.

Сутність  зовнішнього державного боргу та умови його формування

Державний борг - важлива складова державних фінансів. Під державним боргом розуміють  всю суму випущених і непогашених  боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх) включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. До появи державного боргу призводить існування державного кредиту. Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо коли державний бюджет є дефіцитним. Державний борг підрозділяється на внутрішній і зовнішній.

Зовнішній державний  борг виникає в зв'язку з залученням державою зовнішніх позик. Державний  зовнішній борг класифікується по наступних  ознаках: по видах кредитів (банківські і фірмові); по формах надання (валютні і товарні); в залежності від цільового використання (інвестиційні і не інвестиційні позики); по умовах надання (пільгові, за сплатою високих процентів, на компенсаційній основі); по строках повернення заборгованості; по умовах повернення боргу (одночасно, рівними чи не рівними частинами).

Досліджуючи державний  борг, не можна обійти проблему бюджетного дефіциту. Існує позитивний взаємозв'язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.

При створенні  дефіциту державного бюджету виникають  проблеми його покриття з найменшими витратами для економіки. Є декілька шляхів вирішення цих проблем:

Скорочення витрат держбюджету. Цей шлях не завжди прийнятний, так як зменшення витрат може посилити спад в економіці, а скорочення соціальних програм провокує соціальну напруженість і веде до зменшення сукупного попиту, що в свою чергу знижує стимули виробництва.

Збільшення податкового  тягаря. Цей шлях призведе до зменшення  інвестицій і споживання, що в свою чергу також знижує можливість росту  ВВП.

Перетворення  дефіциту бюджету в державний борг. Це відбувається за рахунок звернення держави за кредитом до національних банків; перетворення кредиту в зовнішній борг при одержанні його від іноземних держав; випуску державних цінних паперів - облігацій, які є зобов`язаннями держави виплатити суму запозичених грошей у населення з процентами.

Виплата державного боргу за рахунок збільшення пропозиції грошей на основі їх емісії. Це самий  небезпечний шлях погашення бюджетного дефіциту, тому що він веде до інфляції. До такого методу покриття бюджетного дефіциту держави вдаються у випадку неможливості або невміння використовувати інші джерела. По суті це є спосіб відмови від частини боргу, оскільки його виплата відбувається обезціненими грішми.

Факт існування  державного боргу не дає уявлення про реальний фінансово-економічний стан держави. Зростання державного боргу - це складне явище, зумовлене цілою низкою факторів, яке в умовах окремої держави може мати свою специфіку. Як правило, зростання державного боргу є наслідком існування бюджетного дефіциту. Проте боротьба з окремими дефіцитами не сприяє викоріненню причин, що породжують ці дефіцити. Бюджетні дефіцити через неправильні способи боротьби з ними стають причиною розладу всієї системи фінансових відносин. Це пояснюється систематичною нестачею коштів у уряду, і тому він змушений постійно посилювати податковий прес і водночас удаватися до позик, до випуску паперових грошей та до інших надзвичайних способів і джерел.

Отже, бюджетний  дефіцит виникає як результат  негативних явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення і зростання державного боргу. Необхідно здійснювати довгострокову політику регулювання бюджетного дефіциту, відмовитись від його споживчого характеру з метою використання джерел фінансування бюджетного дефіциту в інвестиційних цілях.

Оцінка  стану зовнішньої заборгованості України  перед міжнародними фінансовими установами

Об'єктивним наслідком  кредитного співробітництва України  з міжнародними фінансовими організаціями  є формування зовнішнього боргу  держави перед відповідними установами, який є частиною валового зовнішнього боргу країни. Валовий зовнішній борг за станом на певну дату - це загальний обсяг заборгованості за всіма існуючими, але в жодному разі не умовними, зобов'язаннями, що мають бути сплачені боржником у вигляді основної суми та/або відсотків в будь-який час у майбутньому, і які є зобов'язаннями резидентів цієї економіки перед нерезидентами.