Фінансова звітність як джерело інформації для прогнозування розвитку підприємства і прийняття управлінських рішень

І розділ активу “Необоротні активи” складають на основі сальдо рахунків, що належать до першого класу Плану рахунків.

ІІ розділ активу “Оборотні активи” формують на основі сальдо рахунків другого і третього класів Плану рахунків.

ІІІ розділ активу “Витрати майбутніх періодів” формують за допомогою рахунка третього класу Плану рахунків, а саме рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів".

Він має один рядок — 270, який містить інформацію про витрати, що зазначені у звітному періоді або попередніх періодах, але фактично належать до наступних.  Приклади таких витрат: авансові орендні платежі, передплата на періодичні видання (газети і журнали), витрати на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості, оплата торгового патенту.

IV розділ активу формується за допомогою дебетового сальда рахунка 286 „Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” рядок 275.

І розділ пасиву “ Власний капітал”, для формування  якого передбачено сальдо рахунків 40 – 46 Плану рахунків. Основною статтею власного капіталу є статутний капітал. За цією статтею відображають зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників та учасників до капіталу підприємства [37]

ІІ розділ “Забезпечення наступних витрат і платежів” заповнюють, використовуючи рахунки 47 – 49 Плану рахунків.

При заповненні ІІІ розділу пасиву “Довгострокові зобов’язання” використовують рахунки пятого класу Плану рахунків.

IV розділ “Поточні зобовязання” формують за допомогою шостого класу Плану рахунків (рахунки 60 – 68). Цей розділ інформує про зобов'язання, які будуть погашені в ході звичайного операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати Балансу.

V розділ пасиву складають, використовуючи рахунок 69 Плану рахунків та заповнюючи рядок 630. Вона інформує про доходи, що одержані в поточних або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів: одержані авансові орендні платежі, передплата періодичні видання (газети, журнали), виручка від продажу транспортних квитків, абонплата за засоби зв'язку [39].

Методику формування показників Балансу показано в робочій таблиці додаток Е „ Робоча таблиця зі складання ф. №1 Баланс”.

Звіт про фінансові  результати – це відображення інформації про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про фінансові результати Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової промисловості визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “ Звіт про фінансові результати” [107]. В ньому наводяться узагальнюючі фінансові результати діяльності підприємства, тобто, прибуток (або збиток). Взагалі-то його визначають як різницю між виручкою від реалізації продукції та її повною (комерційною) собівартістю, з урахуванням інших доходів чи збитків. Однак за новим Планом рахунків різницю між кредитовим і дебетовим оборотами на рахунку 70 «Доходи від реалізації», де відповідно були записані виручка і комерційна собівартість за кожним видом реалізованої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, вважати прибутком не можна. Це зумовлено тим, що за дебетом рахунка 70 «Доходи від реалізації» відображають лише суму непрямих податків: акцизного збору, податку на додану вартість та ін. Комерційну собівартість реалізованих товарів, продукції, робіт, послуг зараз взагалі не відображають, бо на рахунку 90 «Собівартість реалізації» вказують лише виробничу — без адміністративних витрат та витрат на збут. Тому методика визначення прибутку (збитку) за новим Планом рахунків полягає у тому, що на рахунку 79 «Фінансові результати» відображають закриття рахунків із обліку доходів та собівартості реалізації, інших витрат, в т. ч. адміністративних і збутових, а потім тут визначають згорнуте сальдо, яке і є сумою прибутку за звітний період. Вона наводиться у «Балансі» ф. № 1. Але детальніша інформація про фінансові результати подається одночасно з балансом у звіті спеціальної форми №2.

У наведеному звіті є  необхідні показники, які дозволяють аналізувати прибутковість виробництва (рівень рентабельності, норму прибутковості), динаміку доходів і собівартості реалізованої продукції тощо. Водночас показники цього звіту використовуються для складання інших — «Звіту про рух грошових коштів» ф. № 3 та «Звіту про власний капітал» ф. № 4. Таким чином, забезпечується взаємозв'язок усіх форм фінансової звітності.

Метою складання Звіту  про фінансові результати є надання  користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період [107].

Звіт про фінансові  результати складається з трьох  розділів:

1. фінансові результати;
2. елементи операційних витрат;
3. розрахунок показників прибутковості.

Для більш повної оцінки результатів діяльності підприємства фінансові показники у Звіті  визначаються та відображаються у розмірі  звичайної діяльності та надзвичайних подій. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити ділову активність підприємства та його фінансову привабливість без перенасичення інформації випадковими прибутками та збитками. Розмежування показників діяльності дозволяє оцінити прибутковість кожного напрямку діяльності та прийняти  рішення щодо пріоритетності того чи іншого напряму.

Звичайна діяльність – це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операція, що її забезпечує або виникає внаслідок її проведення. Це діяльність, якою займається підприємство на цей час і очікується, що вона буде повторюватися у наступних звітних періодах. Звичайну діяльність поділяють на операційну, фінансову та інвестиційну.

Операційною діяльністю є основна діяльність підприємства та інші види діяльності, які не є  інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Під операційною діяльністю розуміють операції, які пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції, і що є головною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходів.

Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація необоротних  активів та фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Це діяльність, пов’язана із вкладенням грошових коштів, майнових та інших цінностей у цінні папери, необоротні активи, цілісні майнові комплекси з метою отримання прибутку.

Фінансова діяльність – це операції, внаслідок яких відбувається зміна розміру та складу власного та додаткового капіталів.

Надзвичайна подія –  це подія або операція, яка відрізняється  від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона буде повторюватись  періодично або в кожному наступному звітному періоді. Така подія є результатом несподіваних чи непередбачуваних випадків – одержання грошей у вигляді благодійної допомоги чи збитків від стихійних лих.

Звіт про фінансові  результати заповнюється на основі інформації за рахунками 7, 8 та 9 класів [125, 149].

І розділ Звіту “Фінансові результати” заповнюється для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду, де послідовно зіставляють доходи і витрати від різних видів діяльності.

У ІІ розділі Звіту  наводять елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління й інші операційні витрати), які понесло підприємство у процесі своєї діяльності.

ІІІ розділ “Розрахунок показників прибутковості акцій” потрібен відкритим акціонерним товариствам. Цифри у цій частині звіту наводяться у гривнях з копійками.

Методика формування показників Звіту про фінансові  результати наведена у додатку Ж „Робоча таблиця зі складання Звіту про фінансові результати”.

Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту  про рух грошових коштів Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової промисловості визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4  [ 108].

Звіт про рух грошових коштів складається з метою надання користувачам фінансовї звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, які відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Під грошовими коштами  слід розуміти готівку, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносять  короткострокові високоліквідні фінансові  інвестиції, які вільно конвертуються  у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

В міжнародній практиці існує два методи складання звіту  про рух грошових коштів: прямий і непрямий. При використанні прямого  методу розкриваються основні валові витрати і надходження. З допомогою непрямого методу чистий прибуток або збиток коригується з врахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень та платежів, статей доходів і витрат, повязаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

ПСБО 4 передбачає використання непрямого методу складання Звіту  про рух грошових коштів, у результаті чого чистий прибуток чи  збиток  трансформується в чисту суму отриманих грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів згідно ПСБО 4 складається з трьох розділів:

1. Рух коштів у результаті операційної діяльності.
2. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності.
3. Рух коштів у результаті фінансової діяльності.

У звіті про рух  грошових коштів не відображаються негрошові  операції, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів – бартерні операції, фінансовий лізинг, а також не відображають внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів. Негрошові операції, повязані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, необхідно розкрити у примітках до фінансових звітів.

Складання Звіту про  рух грошових коштів Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової промисловості проводиться в наступній послідовності:

1. збирається та підготовляється необхідна інформація;
2. визначається рух грошових коштів в результаті операційної діяльності;
3. визначається рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності;
4. визначається рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності;
5. визначається чистий рух грошових коштів за звітний період та їх залишок на кінець року.

Джерелами інформації для  складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові  результати, Примітки до фінансових звітів, Головна книга, аналітичні відомості  рахунків фінансового обліку [133, 95].

Методика формування показників Звіту про рух грошових коштів показана у додатку К „ Робоча таблиця зі складання Звіту про рух грошових коштів”.

Звіт про власний  капітал – це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Зміст і форма Звіту  про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової промисловості визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 [109].

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Цей звіт містить дані лише за один звітний період, тому для  забезпечення порівняльного аналізу  інформації підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 повинні додавати до річної звітності Звіт про власний капітал за минулий рік.

У звіті подано у розрізі  видів власний капітал підприємства та перелік статей, за якими протягом звітного кварталу можуть відбутися  зміни в капіталі. До таких статей належать: зміна облікової політики, виправлення помилок, переоцінка активів, розподіл прибутку, вилучення капіталу [37, 107].

Звіт про власний  капітал заповнюється на основі Балансу, Звіту про фінансові результати і аналітичних даних по окремих рахунках бухгалтерського обліку. Тому при складанні як цього звіту, так і балансу необхідно звірити відповідні показники.

Зокрема, перша та остання  стаття «Звіту про власний капітал» відповідно про його залишок на початок і кінець року повинна відповідати підсумкам першого розділу пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду. Як правило, це можна записати безпосередньо із балансу, а у випадках, коли ці форми звітності складають різні працівники бухгалтерії, слід обов'язково звірити ці дані, хоч вони і є сальдо за одними і тими ж рахунками 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» у Головній книзі. Доречно нагадати, шо дані останніх двох рахунків при визначенні залишку власного капіталу на початок і кінець року треба вважати від'ємними, аналогічно, як при підрахунку підсумку першого розділу балансу.

Методика заповнення Звіту про власний капітал  наведена у додатку Л „Робоча таблиця зі складання Звіту про власний капітал”.

Примітки до звітів є  обов’язковою складовою річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв  іноземних суб’єктів господарської  діяльності та суб’єктів малого підприємництва.

У примітках до фінансових звітів необхідно розкривати інформацію про облікову політику підприємства; інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою згідно з положеннями (стандартами); інформацію, яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності [105].

Примітки складаються  окремо до кожної з форм звітності.

Зміст приміток визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29.

У примітках до балансу  подається інформація про оцінку основних засобів, запасів, розкриваються окремі його статті згідно з Положеннями (стандартами) 7 «основні засоби», 8 «Нематеріальні активи», 9 «Запаси», 10 «Дебіторська заборгованість», 11 «Зобовязання», 12 «Фінансові інвестиції».