Принципи формування і методи оптимізації загальної потреби в капіталі новостворюваного підприємства

       При високій ставці оподаткування прибутку суттєво підвищується ефективність залучення позиченого капіталу;

       — фінансовий менталітет власників і  менеджерів підприємства. Неприйняття  високих рівнів ризиків формує консервативний підхід власників і менеджерів до фінансування розвитку підприємства, при якому його основу складає  власний капітал. І навпаки, прагнення  отримати високий прибуток на власний  капітал, незважаючи на високий рівень ризиків, формує агресивний підхід до фінансування розвитку підприємства, при якому позичений капітал  використовується у максимально  можливому розмірі;

       — рівень концентрації власного капіталу. Для того, щоб зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством (контрольний пакет акцій або  контрольний обсяг пайового внеску), власникам підприємства не хочеться залучати додатковий власний капітал  із зовнішніх джерел, навіть не дивлячись  на сприятливі для цього передумови.

       З урахуванням цих факторів управління структурою капіталу на підприємстві зводиться до двох основних напрямів: 1) встановлення оптимальних рівнів для певного підприємства використання власного та залученого капіталів; 2) забезпечення залучення на підприємство необхідних видів та обсягів капіталу для досягнення розрахункових показників його структури.

       3. Оптимізація структури капіталу  за критерієм максимізації рівня  фінансової рентабельності. Для  проведення таких оптимізаційних  розрахунків використовується механізм  фінансового леверіджу.

       4. Оптимізація капіталу за критерієм  мінімізації його вартості. Процес  цієї оптимізації базується на  попередній оцінці вартості власного  та залученого капіталу при  різних умовах його залучення  і здійснення багатоваріантних  розрахунків середньозваженої вартості  капіталу.

       5. Оптимізація структури капіталу  за критерієм мінімізації рівня  фінансових ризиків. Цей метод  оптимізації структури капіталу  пов'язаний з процесом диференційного  вибору фінансування різних складових  частин активів підприємства. З  цією метою всі активи підприємства  поділяють на три групи:

       а) необоротні активи;

       б) постійна частина оборотних активів;

       в) змінна частина оборотних активів.

       Існує три принципових підходи для  фінансування різних груп активів підприємства, а саме: 1) консервативний підхід; 2) компромісний підхід; 3) агресивний підхід.

       Залежно від свого ставлення до фінансових ризиків власники або менеджери  підприємства вибирають один із вищепере-лічених  варіантів фінансування активів.

       Формування  показника цільової структури капіталу. Граничні межі максимально рентабельної та мінімально ризикованої структури  капіталу дозволяють визначити поле вибору конкретних його значень на певний період. У процесі його вибору враховуються раніше розглянуті фактори, які характеризують індивідуальні  особливості діяльності певного  підприємства. 

       1.5 Методи оптимізація загальної потреби в капіталі створюваного підприємства

       1. Балансовий метод оптимізації  загальної потреби в капіталі  ґрунтується на визначенні необхідної  суми активів, що дозволяють  новому підприємству розпочати господарську діяльність.

       2. Метод аналогій заснований на  встановленні обсягу використовуваного  капіталу на підприємствах-аналогах. Підприємство-аналог для здійснення  такої оцінки підбирається з  урахуванням його галузевої приналежності,  регіону розміщення, розміру, використовуваної  технології, початковій стадії життєвого  циклу і ряду інших факторів.

       Характеризуючи  цей метод оптимізації загальної  потреби в капіталі слід відзначити певну складність його використання в силу недостатніх можливостей  адекватного підбору підприємств-аналогів по всіх значимим параметрами, що формує обсяг необхідного капіталу.

       3. Метод питомої капіталомісткості  є найбільш простим, однак дозволяє  отримати найменш точний результат  розрахунків. Цей розрахунок ґрунтується  на використанні показника «капіталомісткість  продукції», який дає уявлення  про те, який розмір капіталу  використовується в розрахунку  на одиницю виробленої (або реалізованої) продукції.

       Використання  даного методу розрахунку загальної  потреби в капіталі для створення  нового підприємства здійснюється лише на попередніх етапах, до розробки бізнес-плану. Цей метод дає лише приблизну  оцінку потреби в капіталі, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості  продукції суттєво коливається  в розрізі підприємств під  впливом окремих факторів. Основними  з таких факторів є:

• розмір підприємства;
• стадія життєвого циклу підприємства;
• прогресивність технології, що використовується;
• прогресивність використовуваного обладнання;
• ступінь фізичного зносу обладнання;
• рівень використання виробничої потужності підприємства та ряд інших.

       Тому  більш точну оцінку потреби в  капіталі для створення нового підприємства при використанні цього методу розрахунку можна отримати в тому випадку, якщо для обчислення буде застосовано  показник капіталомісткості продукції  на діючих підприємствах-аналогах (з  урахуванням перерахованих вище факторів).

       Перевагою цього методу оптимізації загальної  потреби в капіталі створюваного підприємства є те, що він автоматично  задає показники капіталовіддачі  підприємства на стадії його функціонування.

       У системі управління формуванням  капіталу створюваного підприємства важлива  роль належить обґрунтуванню схеми  та вибору джерел його фінансування.

       Підвищення  ефективності формування власного фінансового  капіталу підприємства досягається  в результаті здійснення відповідної  фінансової полі­тики, яка характеризується кількома етапами

       На  першому етапі аналізується загальний  обсяг формування власного фінан­сового капіталу, темпи його зміни порівняно  з базисним і попереднім періодами, відповідність обсягу власного фінансового  капіталу розміру необоротних і  обо­ротних активів, питома вага власних  засобів у сукупному фінансовому  капіталі підприємства. Після цього  розглядаються джерела формування власного фінан­сового капіталу, здійснюється їхня вартісна оцінка, вивчається питання  про достатність власних засобів  і визначається рівень самофінансування під­приємства в динаміці.

       На  другому етапі здійснюється оцінка вартості окремих внутрішніх і зов­нішніх джерел власних фінансових ресурсів і робиться висновок про доцільність  їхнього залучення у плановому  періоді.

       На  третьому етапі визначається планова  потреба у власному фінансово­му капіталі підприємства для фінансування необоротних і оборотних активів. Установлюються розміри приросту власного фінансового капіталу порівняно  зі звітним періодом.

       На  четвертому етапі здійснюється оптимізація  співвідношення внутрішніх і зовнішніх  джерел коштів, які залучаються для  формування власного фінансо­вого капіталу підприємства.

       Отже, розробляючи й застосовуючи ефективну  політику щодо формуван­ня власного фінансового капіталу, підприємство створює об'єктивно кращі умови  як для його використання, так і  для залучення більшого обсягу позико­вих фінансових ресурсів. 
 
 

       розділ  2. аналіз використання капіталу підприємства

       2.1 Загальна характеристика підприємства «Дельта-Лоцман»

       Підприємство  «Дельта-Лоцман» працює на ринку  з 1999 року. Фірма початку свою діяльність у 1992 році. Організаційно-правова форма  діяльності — товариство з обмеженою  відповідальністю. Статутний фонд підприємства 16500.0 тис. грн. Внесок у статутний  фонд був зроблений основними  засобами. Основний вид діяльності компанії — оптова і роздрібна  торгівля. На даний момент торгівля нафтопродуктами займає 100% діяльності.

       За  станом на 01.01.06.м. валюта балансу складає 189909.5 тис. грн. На балансі підприємства маються цілісні майнові комплекси, а саме: автозаправні комплекси, нафтобази, транспортні засоби. Фірма має  свій автопарк у кількості 231 автомобіля, більшість з який приходиться  на спеціалізований транспорт (бензовози  і т.п.) Транспорт, крім перевезення  нафтопродуктів для своєї діяльності, здається в оренду, що приносить  непоганий прибуток. Доход від  оренди автотранспортних засобів за 2004 рік склав 85.1 тис. грн. За результатами роботи за 2003, 2004, 2005 року підприємство дістало прибуток у розмірі 13 018.7 тис. грн. Питома вага прибутку від реалізації нафтопродуктів значний (96.5%).

       Основні статті доходів компанії, з огляду на специфіку діяльності, складають: доход від реалізації продуктів; доход від реалізації робіт і  послуг; доход від оперативної  оренди; доход від участі в капіталі; інші фінансові доходи; доход від  реалізації внеоборотных активів.

       Основні статті витрат підприємства «Дельта-Лоцман»: витрати на закупівлю сировини; амортизація; оренда; автоуслуги; заробітна плата  і нарахування на неї; реклама; командировочні витрати; відвантаженню, експедиторів, збереження, складування, банку, залізничного транспорту, зв'язку; господарські витрати; податки збори,

       На  підставі наданою бухгалтерією балансів і звітів за фінансовими результатами діяльності фірми за останні три  роки, мною був проведений аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства «Дельта-Лоцман».

       Оцінка  й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання

       1.1. Оцінка майнового положення;

       1.2. Аналіз рентабельності;

       1.3. Оцінка ділової активності.

       Оцінка  починається з побудови укрупненого  аналітичного балансу компанії за аналізований період.

       Далі  на підставі укрупненого балансу  проводяться вертикальний і горизонтальний аналізи засобів підприємства і  їхніх джерел, метою яких є показати структуру, абсолютні зміни і  відносні темпи росту цих засобів  і їхніх джерел. Сума господарських  засобів, що знаходилися в розпорядженні  підприємства в аналізованому періоді, представлена в таблиці 1.

       Таблиця 1 Загальна сума господарських засобів  підприємства «Дельта-Лоцман»у 2002-2005 роках

 

       Прирости суми господарських засобів компанії за цей же період стосовно попереднього рокам приведені в таблиці 2.

       Таблиця 2. Прирости (збиток) суми господарських  засобів підприємства «Дельта-Лоцман»  у 2002-2005 роках