Діяльність підприємств з іноземними інвестиціями на Україні

      Створення спільних підприємств у світі  і особливо в Україні, сприяє формуванню необхідної для розвитку економіки  інфраструктури. Це один з найбільш динамічно розвинутих і ефективних секторів економіки. Для спільних підприємств характерні більш передова технологія, більш високий рівень продуктивності праці, фондовіддачі, ефективності експорту, культури виробництва, надання послуг, а також заробітної плати. В українській економіці сьогодні багато підприємств з іноземною участю працюють на чисто ринкових принципах в області організації виробництва, трудових відносин, постачання і збуту продукції, маркетингу.

     У налагодженні процесу залучення  іноземних інвестицій та створення міжнародних спільних підприємств в розвинених країнах світу головна роль належить державі, тому вивчення та адаптація світового досвіду державного регулювання діяльності МСП для України має, на нашу думку, першочергове значення. Це пояснюється тим, що нам не вистачає власного досвіду державного управління процесами іноземного інвестування в цілому та спільною виробничо-підприємницькою діяльністю зокрема.

      Аналіз  зарубіжного досвіду регулювання  іноземного інвестування дозволяє зробити  висновок про те, що промислово розвинені країни світу віддають перевагу не фіскальним пільгам, а фінансовим стимулам. Більшість фінансових заходів належать до спеціальних видів діяльності і пов’язані з досягненням конкретних державних цілей, в числі яких можуть бути: регіональний розвиток, стимулювання НДДКР, розвиток малих і середніх спільних підприємств. До фінансових пільг найчастіше відносяться: прискорена амортизація; надання субсидій, грантів; преференційні ставки по позиках; тарифні знижки; пільгове страхування; гарантування кредитів.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНОГО  ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ “ПОЛТАВСЬКА   
ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ” 
 

     2.1. Створення компанії  та її структура 
 

     Створення спільного українсько-британського підприємства “Полтавська газонафтова  компанія” (Poltava Petroleum Company), є яскравим прикладом успішного інвестування капіталу іноземними інвесторами в нашу країну.

     Спільне українсько-британське підприємство “Полтавська  газонафтова компанія” – найбільший інвестиційний проект британського капіталу в Україні, створений для реалізації довгострокового міжнародного інвестиційного проекту в нафтогазовій галузі України. Це одне з найбільших спільних підприємств з іноземним капіталом – лідер серед недержавних нафтових компаній в Україні. СП ПГНК є першою компанією, що займається видобутком нафти та газу на Україні з залученням іноземних інвестицій.

     Напрямами діяльності компанії являються:

• видобуток нафти, газу та газоконденсату в Україні шляхом розвідки, освоєння, розробки та експлуатації нафтових та газових родовищ, з використанням методів та технологій, які не завдають шкоди навколишньому середовищу;
• розповсюдження в Україні досвіду в галузі сучасної техніки та технології розвідки та видобутку нафти, газу та газоконденсату;
• реалізація проектів та здійснення інших видів діяльності, в яких беруть участь засновники;
• вдосконалення та розвиток соціальної, технічної та виробничої інфраструктури СП ПГНК шляхом підвищення рівня кваліфікації її кадрового складу із застосуванням сучасних методів управління [71].

     Історія компанії починається з 1993 року, коли українська та британська сторони почали вести переговори щодо створення  спільного підприємства. Протягом року проводились вивчення геологічної  інформації в полтавському регіоні  та підготовка необхідних документів для створення компанії.

     В січні 1994 року було зареєстровано спільне  підприємство з іноземними інвестиціями “Полтавська газонафтова компанія”  зі статутним фондом в розмірі 3.1 млн. доларів США. Засновниками стали  британська нафтогазова компанія JP Kenny Exploration & Production Ltd. (49% статутного фонду) та два українських підприємства – “Полтавагазпром” (26%) та “Полтаванафтогазгеологія” (25%) від імені Фонду державного майна України.

      Зі  створенням СП ПГНК пов’язували великі надії. Це пояснювалося тим, що видобуті енергоносії планувалося реалізовувати на українській території за нижчими від світових цінами, також очікували створення значної кількості робочих місць і портфеля замовлень для виробників нафтогазового устаткування, геологічних та видобувних підприємств [73].

     18 лютого 1994 року між ПГНК та  Українським державним комітетом  по Геології та Використанню  корисних копалин була підписана  угода від імені акціонерів  ПГНК. Ця угода дала можливість  компанії на розвідування, пошук  та видобування нафти та газу на території України на наступні 5 років. У разі успішних пошуків, компанія отримувала ліцензію на розвиток на наступні 20 років. Тоді й були розпочаті роботи по поетапному плану розвитку компанії. До лютого 1995 року цей план був розроблений повністю. Цього ж року було розпочато спорудження виробничої бази, ремонт свердловин, будівництво нафто- і газопроводу. У жовтні 1995 року ПГНК завершила перший етап робіт, що дозволило розпочати промисловий видобуток нафти та газу з метою їх продажу в Україні. Грошові надходження від цих продажів сприяють подальшому розширенню виробництва шляхом реінвестування коштів в буріння нових свердловин та збільшення об’єму робіт на промислі.

      Згідно  з Ліцензійною Угодою, укладеною  між Державним комітетом України  по геології та використанню надр та ліцензіатом – СП ПГНК, компанія отримала виняткове право на пошук, розвідку та видобуток вуглеводнів на території площею 2500 кв. км у Дніпровсько-Донецькій западині, яка є головним вуглеводневим басейном України.

      На  цій площі знаходиться група родовищ Ново-Миколаївського комплексу, до складу якої входять:

• Ново-Миколаївське;
• Ігнатівське;
• Мовчанівське;
• Руденківське.

      Крім  того, на двох перспективних площах, Заплавській та Краснопільській, компанія проводить геологічне вивчення, а також є право розглядати можливість виконання проектів на суміжних площах, з урахуванням яких площа ліцензійної території становить приблизно  
10 000 кв. км.

     Роботи  першого етапу розробки родовищ  Ново-Миколаївського комплексу, що розпочався в 1994 році, були спрямовані на розробку родовищ шляхом застосування нових технологій на вже пробурених свердловинах та буріння нових свердловин для досягнення видобутку газу на рівні близько 1,7 млн. куб. м/добу та видобутку нафти та конденсату в об’ємі  
1 300 тон/добу. Перший етап передбачав зобов’язання пробурити 4 розвідувальні оціночні свердловини. Це зобов’язання було виконано на початку 1997 року.

     В 1996 році СП ПГНК отримала кредит Європейського  Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) на розвиток своєї діяльності, і в 1997 році було завершено виконання Ліцензійної Угоди, пробурено чотири розвідувальні (у тому числі три з них – похило-спрямованих) та дві експлуатаційні свердловини. Технологія похило-спрямованого буріння дозволяє ПГНК досягти точок, які при використанні вертикального буріння недоступні через близьке розташування будівель та населених пунктів. Використовуючи цю технологію, з одного майданчика можна пробурити багато свердловин, зводячи тим самим до мінімуму вплив на навколишнє середовище, сільськогосподарську діяльність та життя людей.

     В 1998 році компанією було здійснено  першу в Україні повномасштабну трьохвимірну сейсморозвідку на ліцензійній  території площею 150 кв. км. з використанням  сучасного західного обладнання.

      В 2000 році склад учасників СП ПГНК полишив один із засновників – “Полтавагазпром”, у зв’язку з його розформуванням. І з 27 червня JKX Oil & Gas Plc. отримує 66,2% акцій ПГНК, державний пакет акцій становив 33,8%.

      В 2001 році компанія займає 27 позицію в  Рейтингу “ТОП-100. Кращі підприємства України” як найсумлінніший платник податків в 2000 році (додаток В), і також за використання новітніх технологій, впровадження сучасних методів управління СП ПГНК отримала міжнародну нагороду “Золота Арка Європи”. Також в цьому році була завершена розвідка Руденківського родовища та введено в промислову розробку Ігнатівське родовище.

     В жовтні 2002 року ФДМУ прийняв рішення  про продаж державної частки в  розмірі 33,8% статутного фонду СП ПГНК, і з 17 вересня 2003 року британська компанія JKX Oil & Gas Plc. отримує 100%-й контроль над компанією, державна частка акцій була викуплена майже за 1 млн. доларів США.

     Також в 2002 році компанія реалізувала нову Робочу програму, спрямовану на збільшення обсягів видобутку вуглеводнів, покращення якості продукції, рівня екологічної безпеки. Цього ж року вперше в українській нафтогазовій галузі введено в дію установку по контролю за “точкою роси” та пробурено вертикальну свердловину та два похило-спрямованих ствола на діючих свердловинах, введено в промислову розробку Мовчанівське родовище. Що ж до міжнародних та національних нагород, то в цьому році за якість і технічні досягнення СП ПГНК отримала міжнародну нагороду “Платинова Зірка”, за визначні досягнення в розвитку паливно-енергетичного комплексу України та за плідне міжнародне співробітництво компанію було нагороджено “Орденом Пошани”, а також за ефективну реалізацію інвестиційних проектів СП ПГНК була вручена національна премія “Бізнес-Олімп” [71].

     В цьому році СП ПГНК займає 52 позицію  за обсягами прибутку у Рейтингу “ТОП-100. Кращі підприємства України” за 2001 рік, який щорічно складає “Інвестгазета” (додаток Д). Вперше, крім основних, “Інвестгазетою” були складені галузеві рейтинги. В рейтингу нафтогазових компаній за обсягами валового прибутку за 2001 рік СП ПГНК займає 25 позицію (додаток Е).

     В липні 2002 року компанія ввела в експлуатацію установку по контролю за “точкою  роси” на пункті первинної підготовки нафти і газу. Зазначена установка  – це складний високотехнологічний  комплекс, призначений для видалення з газу, що добувається, рідких складових і підвищення його якості. Проектна потужність установки – 1 млн. куб м газу на добу. Установка виготовлена і поставлена канадською фірмою “Propak”. Монтаж установки виконано силами українських і іноземних фахівців СП ПГНК.

     Протягом 2003 року було повністю замінено парк резервуарів  на промислі, місткість яких зросла більш ніж в два рази – з 4 500 м³ до 9 500 м³ та встановлено газовий генератор потужністю 1 000 кВт. Тоді ж за значний вклад у розвиток економічних зв’язків між європейськими країнами компанія отримала міжнародну нагороду “Золотий Меркурій”, та за бездоганну якість продукції СП ПГНК нагороджена Знаком Якості “Вища проба”.

     В 2004 році у Рейтингу Кращих компаній України “ТОП-100”, що проводить “Інвестгазета” СП ПГНК зайняла 86 позицію по обсягам прибутку за 2003 рік та посідає п’яту позицію у Рейтингу “Найбільш динамічних нафтогазовидобувних компаній України”. Генеральний директор компанії Тимофій Каунов посів десяту позицію Рейтингу “Кращі топ-менеджери України”.

      Що  стосується організаційної структури  компанії, то вона досить розгалужена  й включає в собі усі необхідні  органи управління та департаменти (додаток  Ж). Сама ж компанія розташована повністю в місті Полтава та в Полтавській  області, але має також офіс в Києві, та виробничу базу в Новосанжарському районі. До моменту переходу у повну власність компанії JKX Oil&Gas Plc. спільне підприємство “Полтавська газонафтова компанія” мала таку корпоративну структуру (рис. 2.1.):

     Рис. 2.1. Корпоративна структура  СП ПГНК [71] 

     Що  ж стосується персоналу, то він налічує  кілька сотень кваліфікованих працівників, на постійній основі працює близько 350 чоловік. Компанія використовує як українські так і іноземні підрядні організації  для постачання матеріалів та надання послуг.

     СП  ПГНК розвивалася, спираючись як на іноземний, так і на український персонал. Стратегія компанії полягає у  виявленні, навчанні, заохоченні та службовому підвищенні її найкращих працівників. За період її існування частка іноземного працівників постійно зменшувалась в той час, як частка місцевих спеціалістів з кожним роком зростає (рис 2.2.). З метою скорочення кількості іноземного персоналу та заміни його українськими працівниками у ПГНК здійснюються всебічні навчальні програми. Компанія щорічно витрачає понад 100 тис. доларів США на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів.

     Рис 2.2. Співвідношення місцевих робітників та іноземного персоналу СП ПГНК за 1994-2003 рр. [71]