ЗМІСТ

Перелік умовних  скорочень  3

Вступ  4

Розділ 1. Основні  форми використання іноземного капіталу в Україні та державне регулювання  процесів інвестування 8

      1.1. Форми іноземного інвестування 8

      1.2. Економічна суть спільних підприємств  та їх вплив на розвиток міжнародного бізнесу  16

     1.3. Державне регулювання діяльністю  спільних підприємств 24

      Висновки  до розділу 1  44

Розділ 2. Аналіз діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Полтавська  газонафтова компанія”  47

     2.1. Створення компанії та її структура  47

      2.2. Динаміка відносин власності  та економічні наслідки цих  процесів  55

     2.3. Сучасний економічний та фінансовий  стан підприємства  64

      Висновки  до розділу 2  76

Розділ 3. Пріоритетні  шляхи розвитку спільних підприємств  з іноземними інвестиціями в Україні 79

      3.1. Тенденція розвитку спільних  підприємств з іноземними інвестиціями  в Україні та обґрунтування  необхідності збільшення іноземного  інвестування в складі української  економіки  79

      3.2. Оцінка та шляхи підвищення  ефективності діяльності компанії та іноземного інвестування в нафтогазову промисловість України  92

      Висновки  до розділу 3  99

Висновки  102

Список використаних джерел 109

Додатки 116

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ  СКОРОЧЕНЬ

 
 

     СП  ПГНК – спільне підприємство “Полтавська  газонафтова компанія”;

     СП  – спільне підприємство;

     ТНК – транснаціональна корпорація;

     ФДМУ  – Фонд державного майна України;

     СПІ – спільне підприємство з іноземними інвестиціями;

     МСП – міжнародне спільне підприємство;

     ПІІ – підприємство з іноземними інвестиціями;

     ВАСУ  – Вищий Арбітражний Суд України.

 

ВСТУП

 
 

      Актуальність  теми. Зовнішньоекономічна діяльність сьогодні стає важливою частиною стабілізації господарської діяльності підприємств, фірм, усіх учасників ринкових відносин.

     На  сучасному етапі розвитку наша країна внаслідок трансформаційних процесів у минулому знаходиться в періоді становлення. Будь які зміни подібного характеру не проходять без значних затрат ресурсів, а зміни в масштабі цілої країни потребують залучення капіталів колосального масштабу. Нажаль, наша економіка не може забезпечити достатній рівень інвестування. Внутрішні інвестиції гальмуються нерозвиненістю вітчизняного фондового ринку, а також станом банківської системи України. В результаті цього, питання залучення інвестиційних ресурсів з-за кордону є досить актуальною вже протягом довготривалого періоду часу. Незважаючи на це, ситуація з зовнішніми капіталовкладеннями складається не кращим чином – внаслідок не найсприятливішого інвестиційного клімату та нестабільністю законодавства, хоча спостерігається тенденція до збільшення об’ємів зовнішніх інвестиційних потоків, все одно країна відчуває їх нестачу.

     Це  відбувається внаслідок того, що дані інвестиційні ресурси використовуються не найефективнішим способом. Досягти  ефективності можна за допомогою  проведення процесу інвестування у вже сформовані організаційно-економічні структури.

     Такий варіант розв’язку проблеми може запропонувати міжнародне спільне  підприємництво. А саме одна з його складових – спільні підприємства.

      Спільні підприємства мають певні переваги в порівнянні з іншими видами спільного підприємницького бізнесу, оскільки забезпечують довго тривалість угод, комплектність співробітництва, спільну відповідальність партнерів за результати діяльності підприємства, зменшують ризик. Дуже часто СП є єдиною і найбільш заохочувальною формою проникнення підприємницького капіталу в іншу країну. Тому у всьому світі проблемі створення і становлення спільних підприємств надається велика увага, а обсяг інвестицій розглядається як один з важливих показників благополуччя національної економіки.

      Створення спільних підприємств у світі  і особливо в Україні, сприяє формуванню необхідної для розвитку економіки  інфраструктури. Це один з найбільш динамічно розвинутих і ефективних секторів економіки. Для спільних підприємств  характерні більш передова технологія, більш високий рівень продуктивності праці, фондовіддачі, ефективності експорту, культури виробництва, надання послуг, а також заробітної плати. В українській економіці сьогодні багато підприємств з іноземною участю працюють на чисто ринкових принципах в області організації виробництва, трудових відносин, постачання і збуту продукції, маркетингу.

      Залучення і використання іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств  є одночасно і засобом виходу держави із самоізоляції, а також включення її до системи міжнародного розподілу праці.

      Дипломна  робота побудована на висвітленні створення  та діяльності спільних підприємств  з іноземними інвестиціями на прикладі спільного британсько-українського підприємства “Полтавська газонафтова компанія”. Основною метою роботи даного підприємства є оволодіння певною частиною внутрішнього ринку нафти та газу України, утримання та розширення цього сегменту.

     Метою даної дипломної роботи є дослідження процесу створення, функціонування та розвитку спільних підприємств з іноземними інвестиціями на прикладі Полтавської газонафтової компанії.

     Для досягнення означеної мети визначені  наступні завдання:

• розкриття економічної суті спільних підприємств, їх впливу на розвиток міжнародного бізнесу;
• вивчення форм іноземного інвестування;
• з’ясування порядку створення та функціонування спільних підприємств з іноземними інвестиціями;
• аналіз діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Полтавська газонафтова компанія”;
• дослідження тенденції розвитку спільних підприємств з іноземними інвестиціями на Україні;
• обґрунтування необхідності збільшення іноземного інвестування в українську економіку;
• розробка рекомендацій та пріоритетних шляхів підвищення ефективності діяльності СП ПГНК.

      Об’єктом  дослідження дипломної є практика залучення іноземних інвестицій в економіку України, та світовий досвід цього процесу.

      Предметом дослідження є діяльність СП “Полтавська газонафтова компанія” на нафтовому ринку України, та практика залучення іноземних інвестицій в компанії.

      Методи  дослідження. Методологічний апарат дослідження складають: діалектичний метод пізнання, наукова індукція та дедукція, метод порівняння, методи аналізу і синтезу, динаміки і статики та інші.

      Інформаційною базою дослідження служать наукові роботи вітчизняних спеціалістів з питань зовнішньоекономічних операцій на підприємстві, створення та діяльності спільних підприємств з іноземним капіталом, матеріали наукових конференцій, законодавча та нормативна база, матеріали компанії СП ПГНК, спеціальна періодична література, а також публікації в засобах масової інформації та глобальної мережі Internet.

      Галузь  застосування результатів  дослідження. Дослідження, що представлені автором в дипломній роботі, розглядались на університетських та міжнародній конференціях. В 2002 році – на конференції з інформатики з темою “Створення Web-вузлів та використання їх в маркетинговій діяльності компаній для розширення клієнтської бази та залучення іноземних інвестицій”; в 2003 році – на конференції з інформатики з темою “Використання новітніх комп’ютерних технологій в інвестиційній та виробничій діяльності компаній”; в 2004 році – на конференції з міжнародної економіки з темою “Створення та діяльність спільних підприємств з іноземними інвестиціями”, в 2004 році – на міжнародній конференції в Одесі “Model United Nation” з темою “Залучення іноземних інвестицій в економіки країн, що розвиваються”.

 

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 
ПРОЦЕСІВ ІНВЕСТУВАННЯ 
 

      1.1. Форми іноземного інвестування 
 

      Міжнародна  інвестиційна діяльність посідає особливе місце у системі сучасного  міжнародного бізнесу. Це обумовлено багатьма факторами, найбільш значущими з  яких є:

• превалювання у міжнародному поділі праці виробничої і науково-технічної кооперації, ефективність якої залежить від мобільності всіх факторів, насамперед капіталу;
• глобальний і динамічний розвиток процесів транс націоналізації, основу яких становить інтенсивна інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК);
• формування і розвиток міжнародних інтеграційних угруповань, в яких поряд з вільним рухом товарів, послуг і робочої сили забезпечується вільний рух капіталів;
• становлення глобального фінансового ринку з безпрецедентними обсягами портфельних інвестицій, що здійснюються переважно через інформаційно-комунікаційну фондову інфраструктуру.

      Світогосподарський  розвиток сьогодні характеризується інвестиційною  асинхронністю, коли на тому чи іншому етапі в одних країнах акумулюються заощадження, а в інших виникає  їх дефіцит. Сучасний стан світової економіки віддзеркалює колишні тенденції руху капіталу. Водночас від теперішніх масштабів і темпів міжнародної інвестиційної діяльності багато в чому залежать новітні напрями розвитку економіки та стан її майбутньої структури. І якщо до останнього часу розвинуті країни традиційно експортували, а країни, що розвиваються, - імпортували капітал, то у 1980-1990 рр. напрями і структура інвестиційних потоків змінилася корінним чином. На сьогодні вони концентруються у світогосподарській “тріаді” а інвестиції нових індустріальних держав відіграють суттєву роль в економіках таких країн, як США, Німеччина, Японія, Франція та ін. Тим часом ринкова уніфікація економічного розвитку створює умови для включення у міжнародну інвестиційну діяльність цілої групи нових країн. Для більшості з них, особливо з перехідними економіками, іноземні інвестиції стають ключовим фактором ефективного розвитку.

      Інвестування  лежить в основі функціонування сучасної економіки: воно інтегрує інтереси і  ресурси фізичних та юридичних осіб і держави для ефективного соціально-економічного розвитку.

      У широкому значенні інвестиції – це вкладення капіталу в тій чи іншій  формі в ту чи іншу справу для  подальшого його збільшення або збереження.

      Термінологічний апарат категорії “інвестування” не є за стандартизованим. Залежно від рівня аналізу, національної традиції або авторської своєрідності тощо терміни можуть визначатися по-різному.

      За  визначенням, сформульованим в українському законодавстві, що достатньою мірою  характеризує сутність інвестицій, до останніх належать усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно; майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права; інші цінності [22, с. 9].

      На  мікрорівні інвестиція може розглядатися як економічний інструмент, у який можна вкладати кошти для отримання  прибутку (доходу).

      Загальну  сутність інвестицій визначають два  ключових фактори: час і ризик. У  часовому аспекті отримання прибутку (доходу) може бути послідовним, паралельним чи інтервальним.

      З погляду ризику характерним є  те, що кошти вкладаються в певній кількості, а величина майбутнього  прибутку (доходу) досить часто невідома. Крім того, винагороди може не бути взагалі, а в ряді випадків навіть втрачені частина або всі інвестовані кошти. Як правило, розрізняють інвестиції з низьким ризиком (безпечні для збереження вкладеного капіталу та отримання доходу) та інвестиції з високим ризиком (з відносною невизначеністю термінів і розмірів отримання доходу).

      На  макрорівні інвестиції забезпечують фінансування механізму росту і розвитку економіки  держави. В цілому, для стабільного  економічного зростання інвестиції мають бути на рівні 15-30 відсотків  валового національного продукту (ВНП), що забезпечується відповідними рівнями заощаджень [22, с 10].