Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2011 в 13:53, курсовая работа
Метою даного курсового проекту є пошук шляхів скорочення тривалості виробничого циклу на ЗАТ ВТК « Агріка » в результаті визначення, що ж сучасна наука розуміє під поняттям «виробничий цикл», яке місце він займає у господарській діяльності підприємства і її аналізі; аналізу на прикладі конкретного підприємства динаміки тривалості виробничого циклу; пошуку шляхів скорочення за рахунок техніко-технологічних та організаційно-економічних факторів. З метою ефективного управління підприємством та проведення успішної господарської діяльності, головною метою якої є одержання прибутку, на кожному підприємстві розробляється конкретна програма покращення конструкторських, технологічних та організаційних факторів, які безпосередньо впливають на тривалість виробничого циклу.
де: - тривалість виробничого циклу при паралельному виконанні робіт; - фактична тривалість виробничого циклу, за умов, що склалися; - кількість етапів робіт.
Принцип прямоточності передбачає, що оброблювані предмети (об'єкти) повинні проходити найкоротший шлях по всіх стадіях та операціях виробничого процесу. Дотримання цього принципу забезпечується розміщенням робочих місць (цехів) за ходом технологічного процесу. Основна мета при цьому - максимальне скорочення часу на транспортні операції. Прямоточність важлива в організації виробничих процесів як на підприємстві, так і в цехах, дільницях і т.п.
Рівень прямоточності можна оцінити кількісно коефіцієнтом прямоточності, який визначається за формулою:
де: - тривалість транспортних операцій в загальній тривалості циклу.
Для максимальної реалізації принципу прямоточності взаємне розміщення будівель та споруд на території підприємства, а також розміщення в них основних цехів повинно відповідати вимогам виробничого процесу: створюється поступовий та найкоротший потік матеріалів, готових виробів без зустрічного та зворотного руху. Допоміжні цехи та склади розміщуються якомога ближче до тих підрозділів, які вони обслуговують.
Принцип безперервності вимагає, щоб в процесі виготовлення продукції чи виконання робіт перерви між послідовно виконуваними технологічними операціями були зведені до мінімуму або взагалі повністю ліквідовані. Певною мірою цей принцип реалізується тільки в безперервних процесах.
Передумовою безперервності виробництва є прямоточність, тобто забезпечення найкоротшого шляху проходження предметів по всіх стадіях та операціях виробничого процесу.
При підтриманні безперервності дуже важливо забезпечити узгоджене просування предметів праці по різних стадіях виробництва із завантаженням обладнання та використанням робочого часу. Рівень безперервності виробничого процесу та циклу характеризується коефіцієнтом безперервності, який визначається за формулою:
,
де: - тривалість технологічної частини виробничого циклу.
Коефіцієнт безперервності виробничого процесу можна визначити і через час перерв за формулою:
де: - час перерв у складі виробничого циклу.
Принцип ритмічності дуже тісно пов'язаний із принципом безперервності . Він означає, що робота всіх підрозділів підприємства повинна підпорядковуватись певному ритму, тобто повторюваності. Отже ритмічність - це регулярне повторення процесу через рівні проміжки часу. При дотриманні цього принципу за рівні проміжки часу випускається однакова кількість продукції, виконується однаковий обсяг робіт, тобто забезпечується рівномірне завантаження робочих місць та виконавців.
Ритмічність виробництва має
важливе значення для
Рівень
ритмічності можна
де: - щоденне відхилення недоданої продукції в прийнятих одиницях вимірювання; - тривалість аналізованого періоду; - плановий випуск продукції.
В окремих випадках коефіцієнт ритмічності виробництва через випуск продукції за формулою:
де: - фактичний випуск продукції за відповідні періоди, але не вищий планового показника.
Укрупнено коефіцієнт
де: - кількість робочих днів місяця, протягом яких продукція випускалась згідно з графіком; - загальна кількість робочих днів за місяць.
Наведені
формули можна використати
Принцип надійності передбачає створення таких організаційних умов функціонування та розвитку системи і процесу виробництва, за яких можливості збоїв в ході виробництва від встановленого ритму були б зовсім усунені або зведені до мінімуму з метою досягнення максимальних виробничих результатів. Вирішення цього завдання пов'язане не тільки з високим рівнем організації об'єкта управління - керованої системи, але й з надійністю функціонування керуючої системи. Це означає, що структура апарату управління повинна гарантувати достовірність передачі всієї інформації про хід виробничого процесу, не допускати перекручень керуючих команд та інших даних, забезпечувати безперебійність зв'язку в системі управління.
Надійність - це здатність системи безвідмовно виконувати задані функції в конкретних умовах протягом певного періоду часу. Залежно від специфіки об'єкта для аналізу потрібно вибрати конкретні показники, що характеризують надійність. Такими показниками можуть бути: середня наробка до першої відмови, наробка на відмову, безвідмовність та ін.
В загальному вигляді надійність системи (процесу, виробу тощо) можна характеризувати коефіцієнтом надійності:
де: - сумарний час роботи системи (конструкції) за певний період; - сумарний час простоїв, пов'язаних з виявленням та усуненням причин відмов та відповідної профілактики, налагоджуванням тощо.
Рівень
організації праці можна
Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією:
де: - розряд робітника; - складність виконуваних робіт.
Коефіцієнт використання робочого часу:
де: - ефективно відпрацьований робітником час; - Максимально можливий час.
Коефіцієнт трудової дисципліни:
де: - внутрізмінні простої; - тривалість зміни; - чисельність робітників, які порушили дисципліну; - тривалість цілоденних простоїв; - середньооблікова чисельність працюючих; - ефективний фонд часу, відпрацьованого працівниками.
2.4 Методика аналізу показників
Для аналізу показників
До
традиційних методів
До економіко-математичних методів економічного аналізу відносять:
Розглянемо табличний метод .
Результати аналізу зазвичай викладають у формі таблиць. Це найраціональніша і найзручніша для сприймання форма подання аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця являє собою систему думок, суджень, виражених мовою цифр. Вона значно виразніша і більш наочна від словесного тексту. Показники в ній розташовуються логічніше і послідовніше, займають менше місця порівняно з текстовим викладом і досягають пізнавального ефекту значно швидше. Табличний матеріал дає можливість охопити аналітичні дані загалом як єдину систему. За допомогою таблиць значно легше простежити зв'язки між досліджуваними показниками.
Складання аналітичних таблиць — важливий елемент у методиці економічного аналізу. Цей процес потребує знання сутності явищ, що вивчаються, методики аналізу їх, правил оформлення таблиць. У таблицях прийнято розташовувати: спочатку абсолютні показники, потім відносні; вихідну інформацію раніше, ніж розрахункові показники; спочатку факторні показники, потім — результативні; далі — послідовні дії факторного аналізу і баланс відхилень, зведені результати аналізу.
Зазвичай
в економічному аналізі використовується
схема таких таблиць:
| Показники | Роки | … | … |
| … | … | … | … |
Розглянемо графічний метод.
Серед
первинних способі аналізу
Графіки становлять масштабне відображення показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно художніх фігур. Вони мають велике ілюстративне значення. Завдяки їм досліджуваний матеріал стає дохідливішим і зрозумілішим.
Велике й аналітичне значення графіків. На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий рисунок стану чи розвитку досліджуваного явища, дає змогу зором помітити ті закономірності, які має числова інформація. На графіку виразніше проявляються тенденції і зв'язки досліджуваних показників.
Графічні способи можна застосовувати і для вирішення методичних завдань аналізу і, передовсім, для побудови різноманітних схем наочного зображення внутрішньої будови досліджуваного об'єкта, послідовності технологічних операцій, взаємозв'язків результативних і факторних показників і т. д.
Сучасні комп'ютерні технології обробки даних значно полегшують процес побудови графіків і підвищують їхню якість (виразність, контрастність, масштабність, естетичність). Завдання аналітика нині зводиться до того, щоб обрати найвдалішу форму графічного подання даних, а їх на даний час є чимало. Класифікація графічних способів подана на рисунку 2.2