Шпаргалка по "международной экономике"

По характеру використання капітал ділиться на:

• Підприємницький  капітал   кошти, що прямо або  непрямо вкладаються у виробництво  з метою прибутку. Як підприємницький  капітал, частіше за все використовується приватний капітал, хоча або сама держава, або підприємства, що належать державі також можуть вкладати кошти закордон.

• Позиковий  капітал   кошти, що позичаються  з метою отримання процента. У міжнародних масштабах як позиковий капітал в основному використовується офіційний капітал з державних джерел, хоч міжнародне кредитування з приватних джерел також досягає вельми значних об'ємів.

По терміну вкладення капітал ділиться на:

• Середньостроковий  і довгостроковий капітал  вкладення  капіталу терміном більш ніж на 1 рік. Всі вкладення підприємницького капіталу в формі прямих і портфельних інвестицій, так само як і позиковий капітал у вигляді державних кредитів, звичайно є довгостроковими.

• Короткостроковий капітал вкладення капіталу терміном менш ніж на 1 рік. Переважно позиковий капітал в формі торгових кредитів.

Найбільше практичне значення для аналізу міжнародного руху капіталу має наступний його функціональний розподіл.

По меті вкладення капітал  ділиться на:

• Прямі інвестиції   вкладення капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об'єктом розміщення капіталу. Вони практично цілком пов'язані з вивозом приватного підприємницького капіталу, не рахуючи відносно невеликих по об'єму зарубіжних інвестицій фірм, що належать державі.

• Портфельні інвестиції   вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування. Такі інвестиції також переважно засновані на приватному підприємницькому капіталі, хоч і держава часто випускає свої і купує іноземні цінні папери.

Якщо протягом останніх десятиріч превалююче значення мали прямі інвестиції, то з початку 90-х років сталося різке зростання ролі портфельних інвестицій серед інших форм міжнародного руху капіталу. У 1993 році на розвинені країни доводиться 96% прямих і 97% портфельних інвестицій, а на всі країни, що  розвиваються,  включаючи країни з перехідною економікою,   відповідно 4 і 3%. Правда, останнім часом в зв'язку з розвитком процесів приватизації і бурхливим становленням фінансових ринків в деяких з цих країн їх частка в міжнародному русі капіталу збільшується.

 

37.Взаємозвязок  міжнародної торгівлі та руху  факторів виробництва.

Міжнародна  торгівля – сфера міжнародних  товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Міжнародний рух  чинників виробництва - це важлива складова у розвитку міжнародних ринкових відносин, які відтворює світове господарство. Інакше кажучи, в системі світового господарства сукупність національних економік пов'язується не лише міжнародним переміщенням товарів, а насамперед міжнародним рухом чинників виробництва.

Міжнародне  переміщення чинників виробництва  залучає:

Міжнародний рух  капіталу;

Міжнародну  міграцію робочої сили;

Міжнародну  передачу технологій.

Міжнародний рух  капіталу полягає за суттю у вилученні  з обігу частини національного капіталу і включенні його у виробничий процес або іншій обіг в інших країнах.

Міжнародна  міграція робочої сили — переміщення  трудових ресурсів, що викликано різницею у рівні доходів, кращими перспективами соціального просування або зайнятості та ін.

Міжнародна  передача технологій — переміщення  науково-технічних досягнень за межі національних економік у формах: технології продуктів; технології процесів; технології управління.

Причини міжнародного переміщення чинників виробництва  за своєю суттю не відрізняються від причин міжнародної торгівлі. Кожного разу, коли між країнами виникають істотні відмінності у забезпеченості чинниками виробництва, з'являється прагнення перемістити надлишкові чинники виробництва в країни, де існує їх дефіцит, заради отримання більшого прибутку.

Між торгівлею  і мобільністю чинників виробництва  існує зв'язок. Щоб ясніше уявити собі цей зв'язок, пригадаємо класичний приклад торгівлі пивом і зерном між Англією і Португалією, наведений Д. Рікардо при розробці теорії порівняльних переваг.Торгівля між цими країнами приносила вигоду як тій, так і іншій країні, оскільки кожна з них володіла порівняльною перевагою у виробництві: одна -- пивом, інша — зерном. Але торгівлі пивом і зерном існує альтернатива. Компанія, яка розташована в Англії, може розпочати вирощувати зерно в Португалії, в той час як португальська компанія може відкрити пивоварний завод в Англії. В даному випадку відбудеться переміщення не товарів і послуг, а виробничих ресурсів, таких як капітал, технологія і праця. Інакше кажучи, можливі альтернативні рішення:

Країна з  надлишком трудових ресурсів під  впливом одних обставин може імпортувати  капіталомісткі товари; під впливом інших — отримувати капітал шляхом запозичення за кордоном.

Країна з  надлишком капітала може імпортувати  трудомісткі товари або залучати робітників-емігрантів.

Країна, котра  не може підтримувати ефективні розміри  виробництва, може імпортувати товари, у виробництві котрих великі фірми мають перевагу, або дозволити виробництво цих товарів філіям зарубіжних фірм.

Вибір із наявних альтернатив залежить від конкретних обставин. Якби готові вироби і чинники виробництва могли цілком вільно переміщуватись через національні кордони, то вибір між торгівлею і переміщенням чинників визначався б порівняльними витратами переміщення товарів або чинників. Однак в дійсності ні ті, ні інші не володіють повною свободою пересування через кордони. Відтак порівняльний ступінь обмеження торгівлі і пересування чинників виробництва може вплинути на рівень витрат і тим самим визначити вибір.

 

38.Міжнародні  інвестиції

Міжнародні  інвестиції – це довгострокові вкладення  капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій:прямі іноземні інвестиції; портфельні іноземні інвестиції.

           Прямі інвестиції  – вкладення  капіталу з метою придбання  довгострокової економічної користі в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом розміщення капіталу. Вони практично повністю зв’язані з вивозом приватного підприємницького капіталу, не враховуючи відносно невеликих за об’ємом закордонних інвестицій фірм, що належать державі.

   Портфельні  інвестиції (portfolio investments) – вкладення капіталу в іноземні ціні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об’єктом інвестування. Такі інвестиції також переважно основані на приватному підприємницькому капіталі, хоча і держава найчастіше випускає свої і отримує іноземні цінні папери.

До складу прямих інвестицій входять:

         ВКЛАДЕННЯ КОМПАНІЯМИ ЗА КОРДОН ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ – капітал філій частки акцій в дочірніх і асоційованих компаніях

РЕІНВЕСТУВАННЯ  ПРИБУТКУ – частка прямого інвестора  в доходах підприємства з іноземними інвестиціями, не розподілена в якості дивідендів і не переведена прямому  інвестору

Внутрішньокорпораційні  переведення капіталу в формі  кредитів і позик між прямим інвестором, з однієї сторони, і дочірніми, асоційованими компаніями і філіями – з іншої.

Підприємство  з іноземними інвестиціями може мати форму:

1.Дочірньої компанії (subsidiary) – підприємства, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє більше 50% капіталу;

2.Асоційованої компанії (associate) – підприємства, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє менш ніж 50% капіталу;

3.Філія (branch) – підприємства, що повністю належать прямому інвестору.

Портфельні  інвестиції( portfolio investments) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, не надую інвестору права реального контролю над об’єктам інвестування.

Акціонерні  цінні папери (equity securities) – грошові  документи, що затверджують майнове  право власника документу стосовно особи, що випустила цей документ.

Боргові цінні  папери (debt  securities) - грошові документи, що затверджують займ власника документу  стосовно особи, що випустила цей  документ.

Боргові цінні  папери можуть випускатися в формі:ОБЛІГАЦІЇ - грошові інструменти, що дають їх утримувачу безумовне право на фіксований грошовий прибуток або на визначений по договору змінний грошовий прибуток ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО РИНКУ - грошові інструменти, що дають їх утримувачу безумовне право на фіксований грошовий прибуток на певну дату.НОТА/БОРГОВА ЗАПИСКА - короткостроковий грошовий інструмент (3-6 місяців), що випускається зайомником на своє ім‘я, держбанком, гарантуючи його розміщення на ринку і придбання непроданих нот, пролонгацію кредиту або запропонованих резервних кредитів. ОПЦІОН - договір (цінний папір), що дає покупцю право придбання або продажу певного цінного паперу або товару за фіксованою ціною на певну дату. ВАРРАНТ - різновид опціону, що дає можливість його власнику придбати у емітента на пільгових умовах певну кількість акцій на протязі певного періоду.

 

39.Прямі  закордонні інвестиції.

             Прямі інвестиції (direct investment) – вкладення капіталу з метою придбаннядовгострокової економічної користі в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом розміщення капіталу. Вони практично повністю зв’язані з вивозом приватного підприємницького капіталу, не враховуючи відносно невеликих за об’ємом закордонних інвестицій фірм, що належать державі.Причини прямих закордонних інвестицій:Причини експорту капіталу:Технологічне лідерство,Переваги у кваліфікації робочої сили,Переваги в рекламі,Економіка масштабу,Розмір корпорації,Ступінь концентрації виробництва, Забезпечення  доступу до природних ресурсів,Інші причини

Причини імпорту  капіталу:Технологічне лідерство,Рівень кваліфікації робочої сили.Переваги в рекламі,Економіка масштабу,Розмір корпорації,Степінь концентрації виробництва,Потреба в капіталі,Кількість національних філій,Витрати виробництва,Рівень захисту внутрішнього товарного ринку,Розмір ринку,Інші фактори.

Прямі зарубіжні (іноземні) інвестиції) – отримання  довгострокового інтересу резидентом однієї країни (прямим інвестором) на підприємстві – резиденті іншої країни (підприємства з прямими інвестиціями).

До складу прямих інвестицій входять:

ВКЛАДЕННЯ КОМПАНІЯМИ ЗА КОРДОН ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ – капітал філій частки акцій в дочірніх і асоційованих компаніях

РЕІНВЕСТУВАННЯ  ПРИБУТКУ – частка прямого інвестора  в доходах підприємства з іноземними інвестиціями, не розподілена в якості дивідендів і не переведена прямому інвестору

Внутрішньокорпораційні  переведення капіталу в формі  кредитів і позик між прямим інвестором, з однієї сторони, і дочірніми, асоційованими  компаніями і філіями – з іншої.

Підприємство  з іноземними інвестиціями може мати форму:

1.Дочірньої компанії (subsidiary) – підприємства, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє більше 50% капіталу;

2.Асоційованої компанії (associate) – підприємства, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє менш ніж 50% капіталу;

3.Філія (branch) – підприємства, що повністю належать прямому інвестору.

Прямий інвестор (direct investor ) - державні і приватні організації, фізичні та юридичні особи, а також їх об’єднання, що володіють підприємствами з прямими інвестиціями за кордоном.

Правила міжнародного інвестування виділяють наступні:1.Право входу на ринок 2.Справедливий та недискримінаційний режим 3.Можливість зупинки контракту 4.Врегулювання спорів

Державна підтримка  прямих інвестицій:1.Надання державних гарантій;2.Страхування іноземних інвестицій;3.Звільнення від подвійного оподаткування;4.Адміністративна й дипломатична підтримка;

 

40.Портфельні  інвестиції.

Портфельні  інвестиції( portfolio investments) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, не надую інвестору права реального контролю над об’єктам інвестування.

Акціонерні  цінні папери (equity securities) – грошові  документи, що затверджують майнове  право власника документу стосовно особи, що випустила цей документ.

Боргові цінні  папери (debt  securities) - грошові документи, що затверджують займ власника документу стосовно особи, що випустила цей документ.

Боргові цінні  папери можуть випускатися в формі:

ОБЛІГАЦІЇ - грошові  інструменти, що дають їх утримувачу безумовне право на фіксований грошовий прибуток або на визначений по договору змінний грошовий прибуток.

ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО  РИНКУ - грошові інструменти, що дають  їх утримувачу безумовне право на фіксований грошовий прибуток на певну  дату.

НОТА/БОРГОВА  ЗАПИСКА - короткостроковий грошовий інструмент (3-6 місяців), що випускається зайомником на своє ім‘я, держбанком, гарантуючи його розміщення на ринку і придбання непроданих нот, пролонгацію кредиту або запропонованих резервних кредитів.

ОПЦІОН - договір (цінний папір), що дає покупцю право  придбання або продажу певного  цінного паперу або товару за фіксованою ціною на певну дату.

ВАРРАНТ - різновид опціону, що дає можливість його власнику придбати у емітента на пільгових  умовах певну кількість акцій  на протязі певного періоду.

Міжнародний займ і кредитування (international borrowing and lending) -  видача і отримання коштів у займ на строк, що передбачає виплату відсотків за їх використання

1.Торгові кредити (trade credits) – виникають в результаті прямого надання кредиту постачальниками і покупцями по договорам з товарами і послугами.

2.Займи (loans) – фінансові активи, що виникають внаслідок прямого займу коштів кредитором заємнику, в результаті якого кредитор або не отримує ніякого письмового гарантійного обв’язка від заємника, або отримує борговий цінний папір.