Шпаргалка по "международной экономике"

Повышение мировой  процентной ставки с r*1 до r*2 cнижaет объем  инвестиций в малой открытой экономике, что приводит к дефициту счета  движения кап. и положительному сальдо счета текущих операции (рис64) Снижение мировой % ставки имеет противоположный результат

Таким образом модель малой  открытой экономики наглядно демонстрирует, что междунар. потоки ТП, с одной  стороны, и кап. — с другой, тесно  взаимосвязаны влияние макроэкономической политики на эти потоки оцениваются через воздействие данной пол. на инвестиции и сбережения. Пол., стимулирующая инвестиции, ведет к положительному сальдо счета движения кап. и к дефициту текущего счета. Пол., стимулирующая сбережения, имеет своим следствием дефицит счета движения кап. и положительное сальдо счета текущих операции платежного баланса. Однако состояние Экономики следует оценивать не только по состоянию счета движения капитала и счета текущих операции но и принимать в расЧет факторы определяющие эти международные потоки

 

59. Паритет купівельної спроможності (ПКС).

Важливим є  різновид поняття валютного курсу, який називається паритетом купівельної  ціни (ПКС). 
ПКС ґрунтується на законі єдиної ціни – один і той же товар в різних країнах повинен мати однакову ціну виражену в одній валюті в умовах досконалої конкуренції. 
Закон виражається такою формулою: 
(Рd)і = Еd/f × (Рf)і, 
(Рd)і , (Рf)і – ціна і-го товару у вітчизні і за кордоном відповідно.; Еd/f – курс іноз валюти. 
Еd/f= (Рd)і / (Рf)і  
Закон єдиної ціни може бути поширений і на між нар ринки (більше 1-го товару). 
Закон ПКС: В довгостроковому періоді ціни на товари, що є об’єктами між нар торгівлі перераховані в одну валюту і очищені від податків і митних тарифів мають бути однаковими. 
ПКС- рівність купівельної спроможності різних валют при незмінному рівні цін в кожній країн. 
КС нац валюти залежить від рівня її внутр цін. 
Якщо внутр ціни ↑ → КС нац валюти ↓ , що призведе до пропорційного знецінення її валютного курсу. 
Теорія абсолютний ПКС- обміний курс між валютами 2-х країн дорівнює співвід. рівню цін в цих країнах.  
е = Р / Р*, 
де е – курс іноз вал; Р, Р* - рівень цін у вітчизні і за кордоном. 
Формула для визначення вал курсу у законі єдиної ціни та теорії абсолютного ПКС дуже схожі, але І-й – в основу валютного курсу закладає ціну одного товару в різних країнах, а ІІ – співвідношення рівня цін на всі товари в цих країнах.

 

60. Теорія абсолютного та відносного ПКС.

Теорія відносного ПКС – зміна обмінного курсу між валютами 2-х країн пропорційно відносно зміни рівня цін в цих країнах. 
Якщо (Рd)0-рівень внутр. цін в базову році; (Рf)0-рівень цін за кордон. в базов. році; (Еd/f)0-валютний курс в базовому році; (Рd)1-рівень внутр. цін в звітному році; (Рf)1-рівень цін закордоном в звітному році; (Еd/f)1-валютний курс в звітному році., то валютний курс на основі теорії відносного ПКС вираж форм.  
(Еd/f)1= (Еd/f)0× ((Рd)1/ (Рd)0)  /  ((Рf)1/ (Рf)0). 
Як видно з формули, для розрахунку валютного курсу співвід. з теорією відносних ПКС необхідно знати абсолютне значення рівноважного валютного курсу в деякому році, вибраному як базовий і індекси цін для обох країн. В якості індексів  використов.: індекс споживчих цін, індекс оптових цін, кожний з яких своїм способом вимірює рух цих цін до звітного року порівняно з роком вибраному як базовий. Фактичне прогнозування валютного курсу на базі теорії відносного ПКС означає екстрополяцію звітного курсу на майбутній період на базі співвід. темпів інфляції в 2-х країнах. 
Позитивна сторона теорії абсолютного ПКС полягає в тому, що вона чітко вказує спосіб закріплення курсу національної валюти – зниження внутрішньої інфляції і укріплення купівельної можливості національної валюти внутрі країни.  
Однак в своєму вигляді теорія абсолютного ПКС практично не застосовується через свої недоліки: 
- транспортні витрати і державні обмеження на торгівлю роблять конкуренцію на світовому ринку недосконалою і також заважають вирівнюванню цін; 
- важко скласти кошики з абсолютно однакових товарів, що продаються в різних країнах; 
з плином часу склад кошиків також може змінюватися; 
- державні валютні обмеження можуть сильно викривляти валютний курс; 
- існує багато неторгуємих товарів, ціна яких впливає на рівень внутрішніх цін, але які ніколи не попадають в міжнародний обіг.  
Відносних ПКС – недоліком те, що відсутня чиста конкуренція, торгові бар’єри і транспортні витрати, факт існування яких не дозволяє одному і тому ж товару мати одну і ту ж ціну в обох країнах; зміна умов торгівлі в групі товарів.

Теорія абсолютного ПКС- обміний курс між валютами 2-х країн дорівнює співвід. рівню цін в цих країнах.

 

61. Поняття реального валютного курсу.

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої країни. Через валютний курс долається національна обмеженість грошової одиниці та відбувається перетворення її локальної цінності у цінність інтернаціональну. Валютний курс є також об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку країни та стан і перспективи її зовнішньоекономічних відносин. 
Реальний валютний курс — це номінальний валютний курс, помножений на співвідношення внутрішніх цін до цін країни, до валюти якої коту-ється національна валюта. 
Реальний ефективний валютний курс — це номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміни співвідношення внутрішніх цін до цін країн, до валют яких встановлюється котування національної валюти. 
Реальний валютний курс оцінює конкурентноздатність країни на світовому ринку товарів і послуг.

 

62. Вплив  екон.пол. на реальний валютний курс

Виділяють наступні фундаментальні фактори, що впливають  на валютний курс[4]:

А) Валютний курс по паритеті купівельної спроможності (PPP rate) - це ідеальний курс обміну валюти, розрахований як середньозважене співвідношення цін для стандартного кошика пром. споживчих ТП 2 країн. В ідеальній моделі використовується формування курсу на осн. тільки цін торгових операцій між 2 країнами. Реальний валютний курс дорівнює курсу по паритеті купівельної спроможності.

У найпростішому  виді, якщо абстрагуватися від реальних обсягів торг. і часткою різних тов. у структурі споживання, формула перебування курсу по паритеті купівельної спроможності виглядає в такий спосіб:

Де Pі(DEM) і Pі(USD) - ціни відповідно в німецьких марках і в доларах США на ТП в Нім. і США, що входять у стандартний кошик пром. і приватного споживання цих країн;

 Wі(DEM) і Wі(USD) - частка цих ТП у структурі пром. і приватного спожив. цих країн;

N - кількість товарів, включених у кошик.

Б) Валовий національний продукт (ВНП) - є ключовим показником стану економіки і містить у собі в якості складових менш великі економічні індикатори. Формула ВНП має наступний вид: GNP = C + І + G + X - M,

Де С - споживання; І - інвестиції; G - державні витрати; X - експорт; М - імпорт.

Існує пряма залежність між зміною показника ВНП і валютного курсу:

↑ ВНП – Валютний курс ↑

В) Рівень реальних процентних ставок визначає загальну прибутковість вкладень в екон. країни (% по банківських депозитах, прибутковість по вкладеннях в облігації, рівень середнього прибутку і т.д.). Зміна процентних ставок і курсу валюти знаходиться в прямій залежності: ↑ Процентна ставка – Валютний курс ↑

Г) Рівень безробіття (фактор зайнятості) може розглядатися у виді 2 величин: як рівень безробіття (тобто процентне відн. числа безроб. до загальної чисельності працездатного нас.), або як зворотний йому показник чисельності працюючих.

Показник безробіття публікується звичайно у відсотках. Існує зворотна залежність зміни  рівня безробіття і валютного  курсу:  ↓Безробіття - Валютний курс ↑

Д) Рівень інфляції - знецінення нац. грошової одиниці, виміряється в темпах росту цін. Розрізняють два показники зміни рівня цін:

PPІ - індекс зміни виробничих цін (на оптові партії пром. товарів); обчислюється у відсотках до попереднього періоду; є первинною ознакою інфляції, тому що вир. ціни включаються в споживчі ціни;

CPІ - індекс споживчих цін - показник рівня інфляції.

Рівень інфляції і зміна валютного курсу знаходяться  в зворотній залежності:

↓Інфляція - Валютний курс ↑ 

Е) Платіжний баланс - баланс закордонних платежів і надходжень у країну - включає:

торговий баланс;

баланс руху капіталів.

Перевищення платежів з-за кордону над платежами за кордон складає позитивне сальдо платіжного балансу і приводить  до росту курсу національної валюти. Перевищення платежів за рубіж над надходженнями в країну створює дефіцит платіжного балансу (негативне сальдо) і веде до падіння курсу національної валюти.

Дефіцит ↑  Позитивне сальдо ↓ - Валютний курс ↓

Дефіцит ↓  Позитивне сальдо ↑ - Валютний курс ↑

Торговий баланс - це баланс платежів по зовнішньоторговельних операціях. Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо торгового балансу позитивне.

Експортери, одержуючи  експортний виторг в іноземній валюті, продають її в обмін на нац. валюту, сприяючи росту курсу останньої. Дана ситуація характерна для Японії і Німеччини - країн із традиційно позитивним сальдо торгового балансу, що викликає підвищення курсу ієни і німецької марки до інших валют.

Якщо імпорт перевищує експорт, то має місце  дефіцит торгового балансу (негативне сальдо). У даній ситуації імпортери змушені продавати нац. валюту в обмін на іноз. для закупівель закордонних товарів, що веде до зниження валютного курсу. Наприклад, у Великобританії, що має негативне сальдо балансу торгівлі з Німеччиною, в останні роки спостерігається зниження курсу фунта стерлінгів до німецької марки.

Баланс руху капіталів. В основі міжнар. руху кап. лежать інвестиційні плани великих інвесторів (грошових, пенсійних, страхових і взаємних фондів, що акумулюють значні грошові ресурси населення і корпорацій). Найбільш великими й активними інвесторами є американські фонди, що володіють активами в сотні мільярдів доларів. З метою максимально вигідного розміщення активів вони періодично змінюють структуру портфеля інвестицій, вкладаючи фінансові ресурси в різні інвестиційні інструменти - акції корпорацій, урядові і приватні облігації, банківські депозити і т.д. Якщо керуючі порахують, що реальна прибутковість закордонних облігацій вище, ніж вітчизняних, вони продадуть останні, обміняють національної валюти на валюту держави, де знаходяться облігації, і куплять їх.  Якщо обсяг даних операцій буде дуже значним, то відбудеться:

падіння вартості вітчизняних облігацій, що приведе  до росту їхньої прибутковості;

зниження курсу  вітчизняної валюти щодо валюти, у якій обчислюється вартість придбаних облігацій;

ріст вартості закордонних облігацій, що приведе  до зниження їхньої прибутковості. 

Ж) Індекс промислового виробництва, як і показник ВНП, відбиває зміну пром. Вир. і прямо впливає на рівень обмінного курсу:

Промислове  виробництво ↑ - Валютний курс ↑

З) Динаміка зміни національного виробництва. Швидкий екон. ріст викликає побоювання, що рівень інфляції в цій країні підвищиться. Через якийсь час "сильна" екон. може мати протилежний вплив на валютний курс. Валютний курс у застійній екон., швидше за все, буде падати. Економіки, що розвиваються швидше, ніж увесь інший світ, схильні створювати дефіцит бюджету, торгового балансу, роблячи на окремих етапах тиск на валюту.

И) Індекс головних показників розрах. як середньозважений показник осн. Екон. індикаторів, що включають рівень безроб., пром. Вир., продажів, зміну фондових індексів і ін. Зб. індексу свідчить про поліпшення стану екон. і веде до росту курсу нац. валюти (використовується в США).

К) Індекс ділового оптимізму. У пром. Розв. країнах широко поширені регулярно публикуємі індекси ділового оптимізму, що розрах. на основі опитувань про стан економіки ведучих бізнесменів - керівників великих корпорацій. У США - це індекс NAPM, у Великобританії - індекс CBІ.

Збільшення  даного індексу підвищує довіру о  національної економіки і сприяє росту курсу валюти: Індекс ділового оптимізму ↑ - Валютний курс ↑.

 

63. Фактори,  що визнач. Номін. Вал. Курс

Валютний  курс представляє собою ціну грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, так само, як і ціна будь-якого звичайного товару, має свою вартісну основу та коливається залежно від попиту та пропозиції.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій:

подолання національних обмежень грошової одиниці;

локальна цінність грошової одиниці перетворюється в  міжнародну;

виступає засобом  інтернаціоналізації грошових відносин;

сприяє утворенню  цілісної світової системи грошей.

На валютний курс впливають такі фактори, як зміна обсягів ВВП, стан торговельного балансу країни, рівень інфляції, внутрішня та зовнішня пропозиція грошей, відсоткові ставки, перспективи політичного розвитку, державне регулювання валютного курсу.

У реальній практиці міжнародних відносин в умовах паперово-грошового обігу застосовуються наступні два види валютних курсів: фіксовані та плаваючі або гнучкі.

Фактори, що впливають  на валютний курс:

Темп інфляції

Стан платіжного балансу

Різниця процентних ставок в різних країнах

Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції

Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках

Прискорення чи затримка міжнародних платежів

Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках

Валютна політика

Продуктивність праці

Довгострокові темпи зростання національної валюти

Місце і роль країни у світовій торгівлі

Вивіз капіталу

Номінальний валютний курс – це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки.

 

64. ФІКСОВАНІ  І ПЛАВАЮЧІ ВАЛЮТНІ КУРСИ

Валютний курс - екон категорія, що являє собою  ціну грош валюти 1 країни, виражену в  грош одиницях іншої країни. Він  відображає тенденції внутр економ розвитку країни та стан і перспективи  зовнішньоекон відносин.

Види валютного  курсу:

1).фіксований-передбачає наявність певного зареєстрованого паритету, який підтримують органи держ валютного контролю;

2).плаваючий  – має на меті використання  ринкового механізму валютного  регулювання.

3).коливаючий  – вільно змінюючий під попитом  та пропозиції валютний курс, заснований на використанні ринкового механізму.

Основою визначення та порівняння курсів є співвідношення купівельної спроможності іноз валют. Під нею розуміється вартість певного набору товарів та послуг, які можна придбати за відп грош 1 у порівнянні з баз. періодом. Співвідношення купівельної спроможності окремих валют до певної групи товарів та послуг у 2 країнах - валютним паритетом.

Валюта –грошові знаки іноземних держав та міжнародні грошові розрахункові одиниці.

 

65. мІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система. Світова валютна система – це форма орагнізацїї міжнародних валютних відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.

Її елементи:*світовий грошовий товар (виступає носієм міжнародних  валютно-грошових і приймається  кожною країною як еквівалент вивезеного з неї багатства (векселі, чеки..)); *валютний курс; *валютні ринки (першим такім ринком був ринок золота як грошового товару, де золото продавалось на основі офіційної ціни, що була закріплена міжнародним договром); *міжнародні валютно-фінансові організації.

Сівтова валютна  система базується на функціональних формах світових грошей. Головним завданням  світової валютної системи полянає  в ефективному опосередкуванні  платежів за еспорт і імпорт товарів, капіталу, послуг…