Шпаргалка по "международной экономике"

Отже, незважаючи на відмінності  у техніці розрахунків, усі дослідження  в основному підтвердили наявність  парадокса Леонтьєва, вчені почали вводити в модель Хекшера-Оліна й інші, крім капіталу та праці, фактори виробництва такі як технологія, кваліфікація робочої сили.*

Пояснення парадоксу  Леонтюєва:

1)продукція може вироблятися  різними методами;

2)робоча сила не  є однорідним товаром;

3)США, імпортують значну кількість сировини, видобування якої вимагає значних затрат капіталу;

4)ще одне пояснення  парадокса Леонтьєва у 1971 р.  дав американський економіст  Роберт Белдвін (Rboldwin), який врахував існування американського імпортного тарифу. Цей тариф вводиться для того, щоб захистити від іноземної конкуренції працемісткі галузі американської промисловості, перешкоджаючи тим самим імпорту працемістких товарів. Перерахунки, зпроблені Белдвіном, показали, що відміна тарифів зменшує ефект парадокса Леонтьєва на 5%, але не скасовує його зовсім.

Отже, парадокс Леонтьєва полягає у тому, що всупереч теорії працепадлишкові країни експортують капіталомістку продукцію, а капіталонадшикві – працемістку.

- Парадокс Леонтьєва  не відповідає на численні  запитання, а багато інших тестів, враховуючи кваліфікаційний склад робочої сили й інші фактори та охоплюючи великі групи країн, підтвердили справедливість теорії Хекшер-Оліна.

-Парадокс Леонтьєва  застерігаю. Від прямолінійного  використання теорії Хекшера-Оліна  у практиці міжнародної торгівлі.

- Теорія Хекшера-Оліна  разом з доданими пізніше уточненнями  залишається одним зі головних  інструментів аналізу міжнародної  торгівлі та її впливу на  розподіл і перерозподіл доходів.

 

18.Торгівля  на основі ефекту масштабу.

Запропонована на початку 80-х років ХХст. Кругманом, Ланкастером та іншими.

Ефект масштабу- це скорочення довгострокових середніх витрат із зростанням обсягів виробленої продукції, тобто ця економія обумовленя масовим виробництвом.

Можливі причини  виникнення економії масштабу- підвищення продуктивності праці, поглиблення спеціалізації операцій, застосування більш ефективного обладнання.

Сутність моделі-більшість  промислово розвинутих країн забезпечені  факторами виробництва у схожих пропорціях , тому в цих країнах  спостерігається спеціалізація на виробництві і міжнародна торгівля продукцією тих галузей, в яких є наявний ефект масового  виробництва.Спеціалізація зумовлює зростання обсягів і зменшення витрат виробництва, що зумовлює зменшення ціни кінцевого продукту.Це забезпечує порівняльну перевагу відносно країн , які у виробництві цього продукту не мають ефекту масштабу.

Умови реалізації ефекту масштабу- це наявність місткого ринку , а міжн.торгівля дозволяє розкрити ринки збуту.Однак реалізація ефекту масштабу веде до концентрації виробництва і укрупнення фірм, а це в свою чергу до монопольного становища цих фірм.Отже, породжується досконала конкуренція, змінюється структура ринків.Вони стають або олігополістичними з переважанням міжгалузевої торгівлі однорідними продуктами, або ринком монополістичної конкуренції з внутрішньо-галузевою торгівлею,  диференційованими продуктами.

 

19-20 .   Внутрішня економія від масштабу.

Економіка масштабу – це розвиток виробництва, при якому  зростання витрат факторів на одиницю  призводить до зростання виробництва більше, ніж на одиницю.

Спеціалізація дає ефект масштабу, тому країна А спеціалізується на виготовленні товару Х, а країна В – на У. В  певний момент часу країна А відмовляється  від виробництва товару У, а В  – від Х. Так формується міжнародний обмін.

Стверджуючи у  визначенні економіки масштабу, що зростання затрат факторів (наприклад, праці) на одиницю призводить до зростання  виробництва більш ніж на одиницю, необхідно визначити, за рахунок  яких структурних зсувів це відбувається. Такі зсуви можуть бути зовнішніми по відношенню до окремої фірми-виробника і внутрішніми, якщо вони відбуваються всередині неї самої.

Зовнішній ефект  масштабу – зниження витрат на одиницю  товару в рамках фірми в результаті зростання масштабів виробництва галузі в цілому.

Зовнішній ефект  масштабу передбачає, що збільшується кількість фірм, що виробляють один і той самий товар, в той  час як розмір кожної з них не змінюється. Зазвичай в такій ситуації ринок залишається в достатній  мірі конкурентним, що зближує закономірності торгівлі на базі цієї моделі з класичними теоріями міжнародної торгівлі, що припускають існування досконалої конкуренції. Це означає, що експортери можуть продати скільки завгодно багато товару по поточній ціні, на яку вони не можуть впливати.

Внутрішній  ефект масштабу – зниження витрат на одиницю товару в рамках фірми  в результаті зростання масштабів  її виробництва.

Внутрішній  ефект масштабу передбачає, що загальний  обсяг виробництва товару не змінився, а кількість фірм, що його виробляють, зменшилась. В більшості випадків це призводить до виникнення недосконалої конкуренції, при якій виробники можуть впливати на ціну своїх товарів і забезпечити збільшення обсягів продаж за рахунок зниження ціни. Екстремальним випадком внутрішнього ефекту масштабу є чиста монополія – ситуація на ринку, за якої фірма на має конкурентів для своїх товарів.

 

21.Теорія  життєвого циклу продукту та  міжнародна торгівля.

Ця модель була створена Верноном.Згідно з цією моделлю,відразу  після впровадження нового продукту його виробництво вимагає наявності висококваліфікованої робочої сили.У міру масового поширення продукту він стає більш стандартизованим і може вироблятися за технологією масового виробництва та менш кваліфікованою робочою силою.Таким чином, порівняльні перевги виробництва передаються від розвинених країн до країн з більш низькою вартістю робочої сили.

1 стадія, або  стадія нового продукту.Продукт  виробляється та споживається  лише в країні, яка зробила  винахід.Відбуваються удосконалення  виробництва в країні-винахідниці, яка швидко зростає,щоб задовільнити зростаючий попит у країні та за кордоном.На цій стадії ще не існує іноземного виробництва продукції,тобто країна винахідниця має монополістичне положення як на внутрішньому так і на іноземному ринку.

2 стадія, або  стадія зрілості.Продукція стає  стандартизованою, а фірма ,яка  створила такий продукт може  підвищити прибутковість шляхом  ліцензування  інших виробників, як увласній країнв так і  закордоном .Тобто іноземні виробники  ,які ств. Виробництво починають виходити ін аринок країни, яка надала таку технологію.

3 стадія, або  стандартизація.Згодом країна ,яка  освоює виробництво отриміє переваги  через більш низьку вартість  робочої сили та інші більш  низькі витрати виробництваюПродукція  стає ще більш стандартизованою, а для її виробництва вже не має потреби у подальшому розвитку та інженерних навичках, тобто обсяги продажу країни,до якої передається технологія, стають більшими, ніж у країні –винахідниці.Конкуренція на цьому етапі стає ціновою

4 стадія. Країна імітатор починає домінувати і на внутрішньому ринку країни-винахідниці,обсяги продажу якої починають катастрофічно знижуватися

Переваги теорії- відображає еволюцію багатьох галузей  та міжнародну торгівлю продукції цих  галузей

Недоліки на її основі не можна пояснити торгівлю товарами з коротким життєвим циклом.

 

+ домалювати  графік, який в конспекті

 

22.Теорії  попиту та міжнародна торгівля.

Теоріяподібності країн, або теорія попиту, що перетинається

Значна частка міжнародної торгівлі здійснюється між країнами з подібними характеристиками — між промислове розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розміщені у помірному кліматі. Усі розглянуті традиційні теорії міжнародної торгівлі базувалися не на подібності країн, а навпаки, на їх відмінностях.

   Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнародної торгівлі зробив Стефан Б. Ліндер у 1961 р. Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізори), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40—50-х рр., він звернув увагу на те, що основні відкриття, покладені в основу розроблення цих товарів, були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді технологічно нових товарів, які потім завоювали зовнішній ринок в Європі. Багатий американський споживач виявився схильнішим до споживання нових дорогих товарів. Потім зі зростанням життєвого рівня європейців нові американські товари знайшли шлях до Європи.

  С. Ліндер зробив висновок про те, що технологічно складні вироби створюються фірмою як реакція на потреби, що вже існують, тобто передовсім на потреби внутрішнього ринку. І тільки після розширення виробництва, після насичення внутрішнього ринку фірма прагне захопити зовнішній. Виходити на зовнішній ринок фірма буде на базі товару, підготовленого нею для національних споживачів, отже, структура споживання країни-імпортера має бути (максимально подібною до структури споживання країни-експортера. Таким чином, всупереч теорії співвідношення факторів виробництва, не тільки відмінності, але й подібність між країнами може бути передумовою для торгівлі.

      Теорія подібності країн стверджує, що, розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, котрі найподібніші до ринків його країни. Ця теорія — одна з небагатьох новітніх теорій, яка пояснює міжнародну торгівлю переважно з боку попиту, а не пропозиції.

       Чим більше перетинаються структури попиту в країні-експортері та імпортері, підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними. Це і є феномен попиту, що перетинається, відкритий Стефаном Ліндером.

      Недоліком теорії подібності країн є те, що коли розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим. Наприклад, усі мешканці країни 1 мають мінімальний рівень доходу А, і тільки одна людина — максимальний С, а у країні 2, навпаки, одна особа має мінімальний рівень доходу В, а усі решта — максимальний О, то торгувати у такому випадку можуть тільки дві особи, хоча перетин у якості товарів, що цікавлять мешканців обох країн, є суттєвим.

Переваги теорії полягають у тому, що вона пояснює  торгівлю між подібними країнами.

 

23.Попит  та пропозиція в міжнародній торгівлі.

У міжнародній  торгівлі товар важливий не як продукт  виробництва, а як об’єкт попиту і  пропозиції.

Сукупний попит  і сукупна пропозиція– обсяги сукупного виробництва всіх товарів у національних і міжнародного масштабах залежно від певної узагальненої світової ціни на них.

Сукупний попит– обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати при існуючих рівнях цін.

Сукупна пропозиція– обсяги виробництва товарів, які виробники готові колективно запропонувати ринку при існуючому рівні цін.

Рівновага на світовому ринку  розкриваються наступним чином:

світовий ринок  представляє собою сферу міжнародного балансу попиту і пропозиції на товари, що експортуються та імпортуються країною.

розміри експорту визначаються розмірами надмірної пропозиції товару, розміри імпорту — розмірами надмірного попиту на товари;

факт наявності  надмірної пропозиції та надмірного попиту встановлюється у процесі  порівняння (проходить на міжнародному ринку) внутрішніх рівноважних цін  на однакові товари в різних країнах;

ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться  між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, що існують  в країнах до початку торгівлі;

з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни  кількості товарів на світовому ринку, що експортуються та імпортуються, з іншого — зміна кількості товарів, що експортуються та імпортуються, призводить до зміни світової ціни.

 

24.Виграж  від міжнародної торгівлі та  його розподіл.

Виграш від  МТ розподіляється нерівномірно, як між самими торг. країнами, так і в межах кожної з них. Маємо дві країни А і В, які виготовляють цукор. DА,DВ – криві попиту на цукор відповідно в кр А і В. SА, SВ – криві пропоз цукру кр А і В.

Рівноважна ціна РВ*>РА*

Отже, країні В  вигідно імпорт цукор, а кр А його експортувати.

Первісна різниця  в цінах на цукор (в умовах від  ЗТ) створює можливості для Е та І ,та ці можливості залежать від того на якому рівні становиться світова  ціна

Важливо: в  результаті МТ внутрішні ціни в обох країнах зміняться до рівня світової ціни (РА = РW = РВ).

Країна А: 
Якщо РW>120 внутр. D↓ S↑. Обсяг пропоз цукру на світ ринку визнач різницею між пропоз і попитом на внутр ринку кр А, що виникає в умовах зростання цін на цукор.

Крива пропозиц Е: Sх = Sа – Dа

Країна В:

Якщо РW<200 внутр. D↑ S↓. Обсяг І-ту на світ ринку визнач різницею між попитом і пропозиц на внутр ринку кр В

Крива попиту на І: Dm = Dв – Sв

Без торгівлі. 
Кр. А. Ра* = 120, Qа* = 60

Кр. В  Рв* = 200, Qв* = 50

В умовах зовн торгівлі вплив МТ на споживачів.

Купуючи цукор за рівноважною ціною споживачі мають певний виграш (надлишок споживача) тобто різниця між мах. сумою, яку споживачі готові заплатити за цукор і ту, яку вони фактично заплатили (Р*).

В результаті МТ спожив в країні імпортерів виграють, оскільки можуть купити більше продукту, який їм необхідний, а споживачі країни експортерів програють, оскільки в результаті ↑ Р можуть купити менше цукру.

В умовах зовн торгівлі вплив МТ на виробників.

В результаті розвитку МТ вир-ки в галузях, продукція  яких заміщає імпорт (кр В) програють, а вир-ки експортних галузей (кр А) виграють.

 

25. Умови зовнішньої торгівлі

ЗЕД Цей показник розраховується як індекс умов торгівлі по таким формулам:

де  Іум.Зт - індекс умов ЗТ у і-му році:

чисельник - індекс середніх цін експорту у і-му році;

знаменник - індекс середніх цін імпорту у і-му році.

Якщо індекс умов зовнішньої торгівлі дорівнює 1, то дані умови не змінились, порівняно  з попереднім роком.