Шпаргалка по "Экономике труда"

2. Визначити  тривалість виконання кожної  операції та трудового процесу  в цілому, а також розробити  відповідні проектні норми часу

3. Урахувати  психофізіологічні особливості  впливу операцій трудового процесу  на людину та фактори виробничого середовища (наприклад, вага вантажу, темп роботи, санітарно-гігієнічні фактори)

4. Провести оцінку  варіантів раціонального складу  трудового процесу та послідовності  виконання його операцій

5. Вибрати оптимальний  варіант та підготувати рішення  щодо впровадження раціонального трудового процесу

Етап 4. Упровадження раціонального трудового процесу

1. Підготувати  та провести організаційно-технічні  заходи, які дозволяють упровадити  за¬проектований раціональний трудовий  процес за операціями

2. Організувати та провести навчання робітників запропонованих (нових) методів праці

3. Підготувати  відповідні нормативні матеріали  щодо впровадження нових (або  зміни) норм праці

4. Провести планове  дослідження норм часу в період  освоєння 

55.Зміст аналізу трудових процесів.

Збір первинної  інформації стосовно трудового процесу  націлений на попит непродуктивних операцій у трудовому процесі, які  поділяються:

1) На не продуктивність операції,що обумовленні створенням продукції, яка відповідає встановленим вимогам(якість);

2)Непродуктивність операції,що обумовлені організаційно-технологічними рішеннями 
3) Непродуктивні операції,що обумовлені особливостями персонального підходу до виконання

4) На витрати пов*язані з простоєм бригади або окремих робітників

На другому етапі раціоналізації проводиться кретичний аналіз тудових процесів, який передбачає визначення складу та послідовності його виконання за окремими операціями, розроблення графічного подання ,розрахунок тривалості фактичних трудових процесів

Опис трудового  процесу-це визначення :

1.меж процесу2.клієнтів  та виходів процесу3.постачальників  та входів процесу4.ресурсів потрібних  для виконання процесу5.технологій  реалізації 6.рівня результативності  та задоволеності споживачів 7.змісту  праці власника процесу щодо  його аналізу,вдосконалення та звітності перед керівництвом.

Отже,опис процесів здійснюється завдяки моделюванню. Серед найбільш поширених моделей  виділяємо такі:

1)Вербальну модель

2)математичну 

3)графічну

Ці моделі на практиці використовуються комплексно,оскільки вони доповнюють одна одну.

56.Опис трудового процесу: сутність  та методи.

Трудовий процес - це сукупність методів і засобів впливу на предмет  праці за допомогою знарядь праці  або впливів контрольованого (керованого) людиною знаряддя праці на предмет праці з метою випуску матеріального або нематеріального продукту, що здійснюються в певних природних або штучних умовах.  
За характером предмета праці та продукту праці виділяють три види трудових процесів: 
1)речово-енергетичні, які характерні для робітників і в яких предметом та продуктом праці є речовина

2)інформаційні, що притаманні  службовцям і предметом та  продуктом праці яких є інформація 

3)віртуальні, що пов'язані  з інформаційним обслуговуванням  робітників та службовців за  допомогою комп'ютерних систем та мереж.

За ступенем участі людини у впливах на предмет праці  трудові процеси поділяються  на: 
1)ручні, під час яких робітники впливають на предмет праці без застосування додаткових джерел енергії

2)машинно-ручні, за  яких технологічний вплив на  предмет праці здійснюється за допомогою механізмів, машин (верстатів), але переміщення інструмента відносно предмета праці здійснюється робітником.  
3)машинні, коли зміна форми, розмірів та інших характеристик предмета праці здійснюється машиною без фізичних зусиль робітника, функції якого полягають у встановленні та знятті предмета праці й управлінні роботою машини.

Процес праці як доцільна діяльність реалізується в певній послідовності  логічно пов'язаних раціональних прийомів, дій та рухів, які поєднуються  в такі загальні етапи: 
1) аналіз ситуації (проблеми, плану робіт, програми, технології, задуму тощо); 
2) уявлення про технологію виконання роботи, можливі впливи чинників зовнішнього середовища, прогнозування результатів процесу; 
3) підготовка робочого місця та забезпечення його всім необхідним

4) виконання роботи - безпосередній  трудовий процес; 
5) оформлення результатів роботи; 
6) здавання і впровадження (реалізація) роботи; 
7) стимулювання результатів належно виконаної роботи.

57.Сутність та функції нормування праці.

Нормування  працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування  працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно є важливою ланкою технологiчної й органiзацiйноi пiдготовки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною частиною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин. Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeмства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, визначення виробничих потужностей. Норми працi на пiдприeмствi можуть використовуватися для визначення трудомiсткостi окремих видiв продукцii i вiдповiдних затрат працi для виконання виробничоi програми. Отже, нормування працi e засобом визначення як мiри працi для виконання тiei чи iншоi конкретноi роботи, так i мiри винагороди за працю залежно вiд ii кiлькостi та якостi. В умовах розвитку ринкових вiдносин, поглиблення економiчноi самостiйностi пiдприeмств нормування працi набуваe великого значення як засiб скорочення затрат живоi працi, зниження собiвартостi продукцii, пiдвищення продуктивностi працi тощо.

Подальше вдосконалення  нормування праці передбачає:

-максим. охопленя нормами  праці різних видівробіт з  обслуговування вироб-ва та управління  ним

-широке впровадження  техн. обгрунт. норм(розроблення норм виробітку ,часу,обслуг-ня з урах-ням можливостей суч. техніки,передових методів праці)

-поліпш-ня якості нормування  на основі наук-техн рекомендацій

-шир застос-ня методів  прямого нормув-ня ,що дає змогу  визначити трудомісткість робіт  і нормованиих завдань ,встановлювати оптим. завантаж.працівників,ширше використ-ня прогрес форм матеріальн. стимул-ня

-підвищ. кваліфікац. рівня  нормувальників

На підприємствах  нормування праці має виконувати цілу низку функцій, а саме: створювати основи планово-економічних розрахунків поточного, перспективного і прогнозного характеру; створювати основи раціональної організації праці, виробництва й оперативного управління підприємством; бути вихідною базою обліку витрат і результатів виробництва; засобом установлення рівно інтенсивних норм, забезпечення суспільно необхідної інтенсивності праці, забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та її оплатою. Таким чином, функції нормування праці досить широкі, вони виходять за межі його використання лише як елементу організації заробітної плати. 

58.Поняття та структура норми  часу. Методи визначення тривалості  окремих елементів норми часу.

За міру (норму) праці  можна вважати лише таку кількість  робочого часу, яка є об’єктивно потрібною на виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих організаційно-технічних умов.

Норма часу — визначає кількість робочого часу, потрібного для виконання одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт. Розрізняють норми підготовчо-завершального часу, основного, допоміжного, оперативного, часу обслуговування робочого місця, часу на відпочинок та особисті потреби, на регламентовані перерви з організаційно-технічних причин, штучно-калькуляційного часу.

Завдання з  визначення необхідних затрат часу на одиницю роботи або встановлення кількості одиниць продукції, яку має бути виготовлено робітником за певний відрізок часу, виокремили функцію нормування праці як важливу складову організації трудових і виробничих процесів. Пошук найбільш вигідної організації праці відбувається за допомогою нормування.

У процесі нормування праці встановлюються необхідні  затрати, результати та співвідношення. На основі необхідних затрат робочого часу на виконання конкретних робіт (операцій) встановлюється норма праці.

59.Сутність  та еволюція винагороди за працю.

Кожен найманий працівник, який витрачає певну частку своєї  енергії, вмінь і знань, має право  на винагороду, основним видом якої є заробітна плата. На стадії купівлі  робочої сили заробітна плата  є ціною робочої сили; в процесі праці — це плата-винагорода за працю, її кількість та якість; після процесу праці — особистий (сімейний) дохід.

Винагорода за працю  складається з вартості благ і  послуг, які забезпечують фізичне  існування працівника, його духовний розвиток і соціальне становище у суспільстві; витрат на утримання членів родини і насамперед дітей; витрат на підвищення кваліфікації і рівня знань, необхідних для виконання своїх функцій; інших життєвих елементів, об'єктивно необхідних для відтворення робочої сили.

Заробітна плата — це плата, яку одержує власник робочої сили за свою працю, її якість і кількість, або ціна, що платить підприємець працівникові за використання його робочо