Шпаргалка по "Экономике труда"

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 23:49, шпаргалка

Описание работы

1.Соц-ек сутність праці та соц-труд відносин. Особливості праці та соціально-трудових відносин як об’єкта дослідження.
2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
.....
58.Поняття та структура норми часу. Методи визначення тривалості окремих елементів норми часу.
59.Сутність та еволюція винагороди за працю.

Работа содержит 1 файл

1040639_08864_shpori_ekonomika_praci_ta_socialn.doc

— 958.00 Кб (Скачать)

-міжремонтна-профілакт.  обслуг-ня

-контрольна-контроль  якості сировини,напівфабрикатів і гот. виробів

-облікова-облік брак-ї  продукції та аналіз причин  браку,профілакт заходи щодо підвищ. якості продукції 

48.Умови  введення, проектування, упровадження  та соціально-економічне значення  суміщення професій.

Суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника здійснюється в основний робочий час за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. За таку інтенсивну працю працівникові доплачують до посадового окладу. Суміщення професій (посад) — інтенсивна праця в робочий час. Доплата за суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Основною умовою установлення цих доплат є робота за основною і суміщеною професіями згідно з нормами затрат праці, а також якісне і своєчасне виконання робіт за основною і суміщеною професією. Суміщення професій доцільне, коли воно дозволяє скоротити тривалість виробничого циклу, не знижує якості продукції, зменшує трудомісткість окремих операцій, дає змогу більш повно завантажити робітників, скоротити їхню чисельність. Суміщення професій забезпечує різноманітний зміст праці, підвищує її привабливість.

49.Цілі, завдання  та зміст атестації робочих місць.

Атестація робочих  місць за умовами праці — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров'я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності. Включає облік та комплексну оцінку відповідності кожного робочого місця вимогам стандартів, методикам виконання вимірювань, санітарним нормам і правилам, правилам техніки безпеки та пожежної безпеки.

Осн мета атестації-регулювання відносин між власником чи уповнов ним органом і працівником щодо реалізації  їхніх прав на здоров”ї і безпечні умови праці,пільгове пенсійне забезпечення тощо За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, які не потребують для їхньої розробки і впровадження залучення сторонніх організацій та фахівців.

      Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

   Атестацію проводить  атестаційна комісія, склад і  повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

50.Фактори,  що визначають умови праці  на підприємстві.

Умови праці (УП) - це сукупність взаємопов”яз. виробнич., саніт-гігієн, психофізіолог, естетичн. і соц. факторів конкретної праці ,обумовлених рівнем розвитку продуктивн. сил сусп-ва,які визначають стан виробнич. Середовища та впливають на здоров”я і працездатність людини.

Згідно рекомендацій МОП визначають такі  фактори виробнич. середовища,що впливають на працездатність людини в процесі вироб-ва:

-фізичне зусилля (переміщ.  вантажів певної ваги в роб  зоні тощо )

-нервове напруження (складність  розрахунків, складність управл-ня  механізмом, апаратом, приладдям )Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене-робоче положення (полож. тіла людини і його органів відносно засобів вироб-ва)

- роб. положення: обмежене, незручне, незручно-стиснене і незручне.

- монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітн. , короткочасних операцій, короткочасн. операцій, дій, циклів). Монотонність може бути: незначна ,середня, підвищена

-температура,вологість,теплове  випрм-ня в роб зоні (градуси  за Цельсієм,% вологості,калоріі  на 1см за хв) Стадії впливу  зазнач. Факторів поділ на:незначні,підвищені або знижені,середні, високі,дуже високі

-забруднення повітря.  Ступінь забруднення повітря-незначний,середній,підвищ-ий,сильний,дуже  сильний

-виробничий шум( частота  шуму в герцах,сила шуму в  децебелах). Розрізн помірний ,підвищений і сильний шум

-вібрація,обертання,поштовхи(амплітуда  на хвилину,градуси і к-ість  обертів або поштовхів  за  хвилину).

Є такі рівні  значень указаних факторів: підвищені,сильні,дуже сильні

-освітленість у роб  зоні :нормальна,недостатня або осліплююча

На працездатність також впливають особистісні фактори: настрій,ставлення до праці,стан здоров”я. Фактори вир середрвища мають фізіологічні та психологічні межі. Психологічна межа характ-ся певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискрмфорту. Фізіологічна межа характ-ся такими нормативами, перевищ-ня яких потребує припинення роботи

51.Проектування  раціональних режимів праці та відпочинку.

  Режим праці й  відпочинку - це встановлювані для  кожного виду робіт порядок  чергування періодів роботи й відпочинку і їх тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення й зміст періодів роботи й відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучається з високою й стійкою працездатністю людини без ознак надмірного втома протягом тривалого часу.

  Важливим завданням  у поліпшенні організації праці  є встановлення найдоцільніших  режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий,  тижневий та місячний режими  праці та відпочинку. Вони формуються  з урахуванням працездатності  людини, яка змінюється протягом доби , що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.

         Змінний режим визначає загальну  тривалість робочої зміни, час  її початку та закінчення, тривалість  обідньої перерви, тривалість  праці та частоту регламентованих  перерв на відпочинок.

       Добовий  режим праці та відпочинку  включає кількість змін за  добу, час відновлення працездатності  між змінами.

    Тижневий режим  праці та відпочинку передбачає  різні графіки роботи, кількість  вихідних днів на тиждень, роботу  у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін.

     Місячний  режим праці та відпочинку  визначає кількість робочих та  неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть  у відпустку, тривалість основних  та додаткових відпусток. Встановлення суспільно необхідної тривалості робочого часу й розподіл його на календарні періоди на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи й відпочинку. Цей порядок прийнято називати режимом праці й відпочинку.

   Одне з основних  питань установлення раціональних  режимів праці й відпочинку - це  виявлення принципів їх розробки. Таких принципів три ;

• задоволення потреби  виробництва ;

• забезпечення найбільшої працездатності людини ;

• комбінція суспільних і особистих інтересів.

 Проектування раціональних  режимів праці і відпочинку  здійснюється за такими методичними  принципами:

● раціональне чергування роботи з відпочинком для запобігання  перевтомі, підвищення працездатності і продуктивності праці є обов’язковим для всіх видів праці;

● розробка режимів праці  і відпочинку для працівників  фізичної, розумової, нервово-напруженої праці базується на єдиній методологічній основі;

● обгрунтування кількості  і тривалості перерв на відпочинок в умовах різної тривалості робочої зміни базується на однакових принципах і методології;

● перерви на відпочинок, крім обідньої, надаються за рахунок  робочого часу;

● перерви на відпочинок повинні бути регламентованими.

 

 

52.Алгоритм проведення комплексного аналізу організації праці на підприємстві.

Оптимальну організацію  кожного робочого місця можна  забезпечити за допомогою комплексного підходу, який дозволяє проектувати  або оновлювати вже наявний план робочого місця з його оснащенням, розробляти і вдосконалювати прийоми організації праці, поліпшувати форми організації праці, ств.сприятливі умови організ.праці. Ця робота грунт.на роботі комплексного аналізу всіх елементів.

   Комплексний аналіз  основних робітників скл.з 3х  етапів:

1.проводиться аналіз призначення операції

2.комплекс.аналіз наявної  організації праці на робочому  місці

3.викон.комплексне проектування  або вдосконалення організ.праці  за всіма елементами.

   Комплекс.аналіз  допоміжних робітників проводиться  також у 3 етами:

1.встанов.правильність розрах.чинної норми обслуговування.

2. проектуються або  вдоск труд процеси на основі  розробки карти орг праці

3. розроб орг-тех зах, що заб упров-ння запроектованих або оновлених карт орг праці за кожним цехом

53.Показники  соціально-економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації праці та методичні засади їх розрахунку.

За характеристикою  економічні показники є натуральні та вартісні, кількісні та якісні. Натуральні обчислюються у фізичних одиницях виміру (в мірах площі, об'єму, ваги, потужності), вартісні обчислення у грошовому виразі.

Кількісні показники  характеризують розміри, пов'язані  з виміром величини сукупності об'єктів (елементів), наприклад, обсягів виробництва  валової продукції, вартості основних виробничих фондів тощо. Якісні показники характеризують рівень розвитку процесу, якісні особливості і характеристики явищ і закономірності їхнього розвитку, наприклад, ступінь використання суспільної праці, виробничих інтересів, взаємовідносин між людьми в процесі виробництва і розподілу матеріальних благ.

Зведені показники використовуються для оцінки складного комплексу  економічних явищ або численних  процесів, які відбуваються у матеріальному  виробництві. Їх часто називають  ще синтетичними. Це зокрема показники  валового внутрішнього продукту, національного доходу, державного бюджету. Систему економічних показників ділять на такі основні групи: показники статистики населення і трудових ресурсів; показники національного багатства; виробництво валового внутрішнього продукту; виробництво валової і товарної продукції; ефективності суспільного виробництва (продуктивності праці, її оплати, собівартості продукції, рентабельності виробництва, валового і чистого доходу, обігу суспільного продукту); показники заготівлі і торгівлі, матеріально-технічного постачання, вантажообороту; показники формування розподілу і використання національного доходу; показники статистики фінансів, добробуту населення, розвитку науки, охорони здоров'я, культури та інші.

Додатковими окремими показниками  ефективності праці можуть бути:

– зміна виробітку  за рахунок зміни продуктивності праці;

– кваліфікація працівників;

– економія витрат на заробітну  плату;

– раціональне використання робочого часу.

54.Сутність та алгоритм раціоналізації  трудових процесів на підприємстві.

Раціоналізація  трудових процесів являє собою безперервний процес,що має на меті комплексний  аналіз складових трудових процесів, їх удосконалення та впровадження оптимального варіанту трудового процесу,за якого  кожна операція ретельно аналізується з метою усунення зайвих операцій,рухів дій,прийомів,проектується оптимальна послідовність виконання операцій з урахуванням поєднання в часі роботи різних органів тіла працівника.

Етап 1. Збір первинної  інформації

1. Визначити  цілі та масштаби раціоналізації трудових процесів

2. Описати виробничу  систему та її елементи, у т.ч.  наявний стандарт трудового пронесу  (поділ трудового процесу на  операції та, якщо необхідно, на  переходи, проходи, трудові прийоми)

3. Визначити  взаємозв'язок трудових процесів  у окремих виробничих системах

4. Визначити  фактори, які впливають на час  виконання трудового процесу  (вага деталі, довжина оброблюваної  поверхні деталі, матеріали, інструмент, відстань від робочого місця  до іншого кабінету та ін.)

5. Зібрати всю  інформацію стосовно трудового  процес}' та фактичної ситуації  на підприємстві з використанням  відповідних інструментів та  методів

Етап 2. Проведення діагностики (аналізу)трудових процесів

1. Визначити  склад та послідовність виконання  трудових процесів за окремими операціями (при цьому кожна з них оцінюється з погляду її необхідності та раціональності виконання)

2. Подати структуру  трудового процесу в графічній  формі

3. Провести класифікцію  затрат часу та елементів трудового  процесу

4. Оцінити фактичні затрати часу при виконанні трудового процесу

5. Проаналізувати  виробничі можливості виконання  кожної операції трудового процесу  з мі¬німальними затратами за  умови використання обладнання  та інструментів, наявності раціо¬нальної  системи обслуговування

Етап 3. Проектування, оцінка альтернатив та вибір раціонального  трудового процесу

1. Підготувати  проектиий(ні) варіаит(и) раціонального  складу трудового процесу та  послідовності виконання його  операцій з урахуванням найкращого  поєднання факторів, які впливають на його тривалість

Информация о работе Шпаргалка по "Экономике труда"