Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

Негативних тенденцій, враховуючи зменшення росту номінальної  заробітної плати, інфляційний вплив  та ін. фактори, зазнає і реальна  заробітна плата, що характеризує купівельну спроможність населення. В усіх країнах ЄС починаючи з першого кварталу 2010 р. порівняно з відповідними періодами минулого року, окрім Франції та Польщі, а в другому кварталі і Чехії, даний показник від’ємний (Додаток  Г).

Для того щоб оцінити соціальний клімат в країнах ЄС, у 2010  було проведено опитування, яке передбачло поглиблений огляд ситуації, що склалась в країнах на особистісному і загальному рівнях, соціального захисту та інтеграції,  оцінки населенням останніх п'яти років, і очікувань на найближчі дванадцять місяців. Оцінка соціального клімату проводилась за шкалою від -10 до +10 (рис. 2.6).

За результатами опитування, люди вважають ситуацію, що склалась, негативною, проте не настільки як була в деякі періоди минулих років.

Існує чітка різниця між  тими проблемами, з якими стикаються люди особисто і тими, з якими стикаються держави в цілому. Навіть хоча є великі відмінності по всій Європі в сприйнятті особистої, соціальної та економічної ситуації, все ж спостерігаються деякі позитивні настрої в багатьох державах-членах, навіть якщо люди визнають ситуацію, що склалась країні в цілому –проблематичною.

Рис. 2.6 Задоволення якістю життя в 2009 та 2010 рр.

Так, з точки зору задоволеності життям в цілому, найвищі оцінки дали країни, які змогли більщ твердо протистояти кризі: Данія, Швеція, Нідерланди, Ірландія, Люксембург і Фінляндія. Виключенням є Ірландія, яка серйозно постраждала від кризи, проте рівень задоволеності все ж дещо збільшивя в порівнянні з 2009 роком. У Греції, яка пережила проблеми пов’язані з платоспроможностю і соціальні заворушення, даний індекс продовжив погіршуватись. Рівень задоволеності в Португалії ще більше погіршився і став негативним. Протилежна ситуація в Угорщині, де показник був спочатку негативним ( у 2009 році), а потім відбулось відносне поліпшення індексу, який досяг нульового балансу. Найнижчі показники, що відображають сильно негативний рівень задоволеності життям мають Болгарія і Румунія.

Отже, соціально-трудові  відносини в країнах ЄС є відносно нестабільні, що зумовлено впливом світової економічної кризи, масовим безробіттям і складним соціальним кліматом. Проте вже з середени 2010 року відбувається поступове пожвавлення економік держав-членів союзу і вже помітні позитивні тенденції зростання рівня зайнятості, попиту на робочу силу і продуктивності праці. Нашій країні, яка як і решта держав знаходиться у кризовому становищі,  важливо враховувати позитивний і негативний досвід, а також тенденції розвитку  країн ЄС, на своєму шляху боротьби з економічним занепадом.

2.2.  Тенденції  розвитку соціально-трудових відносин в Україні

Оцінка стану соціально-трудових відносин України відіграє важливу  роль у розробці шляхів і стратегій  розвитку соціально-окономічного становища  країни загалом. Рівень розвитку даних  відносин показує державі, як краще використовувати трудовий потенціал і куди потрібно інвестувати кошти, щоб досягти ефективного виробництва і високого рівня якості життя населення. 

Так, для адекватного аналізу  СТВ необхідно дослідити такі показники, як рівень безробіття і зайнятості населення, соціально-демографічні та міграційні процеси, рівень заробітної плати, кількість трудових спорів, стан безпеки і умов праці.

Отже, важливим елементом  у дослідженні стану СТВ є  ринок праці, і пов’язана з  ним демографічна ситуація, яка визначає кількісний та структурний склад на даному ринку, і має важливий вплив на процес відтворення робочої сили, тому це дає підстави детально і критично проаналізувати ситуацію, яка склалася в Україні. Оцінити та проаналізувати міграційну ситуацію в державі та з’ясувати причини, які спричиняють ці явища (табл.2.2).

Виходячи з даних табл. 2.2  у 1998 р. загальна кількість наявного населення України складала 50370,8 тис. осіб, при цьому за останні 12 років (станом на 2010 рік) чисельність скоротилася на 4407,9 тис. осіб, або на 8,7% .

Таблиця 2.2

 Загальні показники природного  відтворення населення України  у 1998-2010 рр.

Досить загостреною є проблема народжуваності в Україні. Хоча в останні роки, починаючи з 2008 р. спостерігаються найвищі показники народжуваності за всі проаналізовані роки. Але такий показник народжуваності недостатній для забезпечення необхідного рівня простого відтворення населення України, це означає, що покоління дітей не заміщує покоління батьків, про що свідчить від’ємний природний приріст населення.

Головним фактором, що сприяє загостренню  демографічної кризи в країні є перевищення смертності над  народжуваністю до критичного рівня (у 2008 році на 32,3%, у 2009 році на 27,4%,  у 2010 році на 28,7%). Внаслідок цих несприятливих змін деформується віковий склад населення, зменшується його демографічний і трудовий потенціали.

За даними наведеного масштабного  і представницького опитування населення, здійсненого у містах і селищах  ряду регіонів України, схильність до міжнародної трудової міграції серед  різних освітньо-кваліфікаційних та соціально-статусних груп населення  виглядає наступним чином (у відсотках  до числа респондентів даної категорії): самозайняті – 39,2%; кваліфіковані  робітники – 30,2%; науковці, вчителі, медики – 27,7%; фахівці промисловості  – 23,7%; безробітні – 23,4%; службовці підприємств  – 22,5%; підприємці - 17,4%; студенти (випускні курси) – 16,8%. Інші обстежувані категорії (державні службовці, робітники низької  кваліфікації, пенсіонери та ін.) виявляли схильність до трудової міграції не частіше, аніж в десятому – двадцятому випадку  Виходячи з наведеного обстеження можна зробити висновок, що до категорії потенційних трудових мігрантів загалом, слід віднести висококваліфікованих фахівців, що є носіями інтелектуального потенціалу української нації [24, с. 79; 25].

Такі  демографічні та міграційні тенденції негативно впливають  на стан соціально-трудових відносин, зокрема відємний приріст населення  в майбутньому призведе до нестачі  економічно активного населення, щоб  забезпечити інші верстви населення (пенсіонерів, дітей та ін.) необхідними соціальними виплатами. А міграція висококваліфікованої робочої сили сприяє низькій якості і зменшенню продуктивності соціально-трудових відносин, нестачі ефективних нововведень і реформ, які вимагають якісних і глибоких знань фахівців.

Важливу роль в оцінці соціально-трудових усфері ринку праці відіграє рівень зайнятості населення (Додаток Д).

 Основними тенденціями притаманнии ринку праці у 2010 році порівняно з попередніми роками:

• щодо економічної активності населення працездатного віку:  збільшення рівня економічної активності з 71,6% до 72,0%;  збільшення рівня зайнятості  з 64,7% до 65,6%;  зменшення рівня безробіття (за методологією МОП) з 9,6% до 8,8%;  зменшення рівня зареєстрованого безробіття з 3,4% до 2,2%;
• зменшення серед безробітних (за методологією МОП) частки вивільнених з економічних причин з 45,5% до 39,0%;
• зменшення кількості економічно неактивних осіб, зневірених у пошуку роботи на 6,6%;
• зменшення кількості вільних робочих місць на 3,0%;
• збільшення навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць, вакантних посад з 82 до 88 осіб;
• зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 32,8%  до 40,3%;
• зростання рівня прийому робочої сили з 22,5%  до 25,3%  та зменшення рівня вибуття з 28,7%  до 28,1% середньооблікової кількості штатних працівників;
• збільшення кількості працівників,  які перебували у відпустках без збереження заробітної плати  (на період припинення виконання робіт), з 2,6% до 3,4%;
• зменшення кількості працівників, які працювали у режимі неповного робочого дня  (тижня) з економічних причин,   з 19,4% до 13,6%;
• зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 20,0%;
• зростання індексу реальної заробітної плати з 90,8% до 110,2%;
• зменшення суми заборгованості з виплати заробітної плати на 17,3%;
• зменшення кількості працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, на 43,0%.

Отже, на ринку праці у 2010 році спостетерігається певне  покращення, хоча загальний його стан залишається незадовільним, що в  свою чергу негативно впливає  на рівень соціально-трудових відносин. Оскільки в умовах досить високого рівня безробіття і недостатньої заробітної плати, а також заборгованостей  з її виплат зберігається високий рівень соціального напруження і досить велика кількість трудових спорів і конфліктів як на рівні підприємств, так і галузей.

У січні 2011р. кількість штатних працівників зменшилась: порівняно з попереднім місяцем - на 0,3%, а порівняно з відповідним місяцем 2010 року – на 1,8% (рис.2.7). Порівняно з періодом на початок кризи (вересень 2008 року) кількість штатних працівників склала 92,6%. Найбільше зменшення кількості працівників порівняно з груднем 2010 року відбулося у сільському господарстві (на 4,4%), рибальстві (на 3,2%), державному управлінні (2,7%) та будівництві (на 2,4%), що більшою мірою пов’язано з сезонними чинниками. Найбільше зростання відмічалось у сфері операцій з нерухомим майном (на 4,3%) та торгівлі (на 2.1%)

Рис. 2.7 Середньооблікова кількість  штатних працівників

Порівняно з відповідним  місяцем попереднього року зменшення кількості працівників супроводжувалось збільшенням відпрацьованого робочого часу (годин) одним штатним працівником: у січні на 4,9% (проти зростання на 2% у грудні 2010 року) (рис. 2.8).

Така ситуація призводить до погіршення соціально-трудових відносин, порушення трудових договорів, адже робітники змушені  працювати  більше часу при тому, що рівень заробітної плати не змінюється. Робітники змушені  терпіти порушення своїх прав, оскільки бояться втратити робоче місце в умовах економічної нестабільності і безробіття. 

Рис. 2.8 Відпрацьовано годин в середньому на 1-го штатного працівника

( у % до відповідного  місяця попереднього року)

Збільшення інтенсивності використання робочого часу спостерігалось за всіма видами економічної діяльності. Найбільше зростання було відмічено у будівництві (зростання на 20,4%), що можна пояснити поступовим виходом галузі з кризи.