Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

Обсяги вимушеної неповної зайнятості зростали третій місяць поспіль  і склали у січні 6% від середньооблікової кількості працюючих (проти 5,2% у грудні 2010 року) (рис. 2.9). Зростання відбулось в основному через збільшення частки працівників, які перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (на 0,6 п.п. до 1,1% від середньооблікової кількості штатних працівників). Частка працівників, які з економічних причин працювали в режимі скороченого дня/тижня зросла на 0,2 п.п. до 4,9%.

Як і в попередньому місяці, найбільший рівень вимушеної  неповної зайнятості залишається в будівництві (23,4%), а найменший - у державному управлінні (на рівні 0,1% середньооблікової кількості працівників).

 

Рис. 2.9 Динаміка вимушеної неповної зайнятості у % до середньооблікової кількості працівників

 

У січні кількість зареєстрованих безробітних зросла порівняно з  груднем 2010 року на 7,5% до 585,6 тис. осіб, а його рівень 2 зріс на 0,1 п.п. і на 1 лютого 2011 року становив 2,1% населення працездатного віку (рис.2.10).

 

Рис. 2.10 Рівень зареєстрованого безробіття

Традиційно рівень безробіття був вищим у сільській місцевості, де він збільшився на 0,3 п.п. і становив 3,2% населення працездатного віку, у міських поселеннях – на 0,1 п.п. і 1,7% відповідно (рис. 2.11).

Зростання обсягів зареєстрованого  безробіття у січні 2011 року зафіксовано  в усіх регіонах.

 

Рис. 2.11 Рівень безробіття, %

 

Нажаль, в Україні зберігається досить високий рівень прихованого  безробіття, що свідчить про недовіру населення державним органам  працевлаштування і наявність великої  частки неофіційного ринку праці.

Також не зменшив напругу на зареєстрованому ринку робочої сили і розрив між темпами зростання попиту на робочу силу (на 7,2%) та її пропозицією (на 8,2%), який простежується у січні. Рівень навантаження на 10 вільних робочих місць (вакансій) зберігався на рівні попереднього місяця і на кінець січня склав 89 осіб проти 88 у грудні 2010 року, залишаючись значно вищим за докризовий рівень (31,2 особи в середньому за січень- жовтень 2008 року) (рис. 2.12).

 

Рис. 2.12 Навантаження на 10 вільних робочих місць, осіб

 

В структурі попиту відмічалось  збільшення попиту на службовців (зростання на 0,7 п.п. до 38,8%) та зменшення попиту на осіб, які не мають професії (на 0,7 п.п. до 14,8%).

 

Рис. 2.13 Пропозиція робочої сили та рівень працевлаштування

Проте, кількість осіб, які  перебували на обліку в державній службі зайнятості також зросла (до 610,3 тис. осіб на кінець січня проти 564 тис. осіб на кінець грудня 2010 року).

Що ж стосується номінальної  середньомісячної заробітної плати, то у січні порівняно з минулим  місяцем вона зменшилась на 12,6% (проти зростання її у грудні 2010 року на 11,7%) і склала 2297 грн. (рис.2.13). Така динаміка  пояснюється сезонним зменшенням відпрацьованого робочого часу одним штатним працівником (на 16.2% порівняно з груднем) у зв`язку з новорічно-різдвяними святами, а також високою базою порівняння в грудні, що пов`язано з преміальними виплатам в кінці року. Відносно ж відповідного місяця попереднього року зростання середньої заробітної плати дещо уповільнилось до 19,9% проти 20,1% у грудні 2010 року.

У розрізі видів економічної  діяльності найбільше номінальне зростання  заробітної плати порівняно з  відповідним місяцем попереднього року відмічено у лісовому господарстві (на 44,4%), у будівництві (на 38,6%), у сфері операцій з нерухомим майном (на 25%), у сільському господарстві (на 24,9%), у промисловості (на 24,8%) та у торгівлі (на 21,3%), а найменше – у державному управлінні (на 10,4%) (рис. 2.14).

Рис. 2.14 Середня заробітна плата,  річна зміна, %

Зменшення номінальної заробітної плати та прискорення інфляції (до 1,0%) спричинили зменшення реальної заробітної плати порівняно з попереднім місяцем на 13,2% проти зростання на 10,6% у грудні 2010 року.

В річному вимірі зростання  реальної заробітної плати дещо прискорилось і склало 10,6% проти 10,5% у минулому місяці. Заробітна плата з урахуванням цінового фактору порівняно з відповідним періодом попереднього року, у січні зросла на 2,9% проти зменшення на 0,6% у грудні. Зростання відбулося за всіма видами економічної діяльності.

Також відбулося і зростання  заборгованість із виплати заробітної плати у січні на 10,4% до 1344,4 млн грн. Сума заборгованості за рахунок бюджетних коштів вперше після семи місяців зменшення зросла (у січні на 35,8% до 1,8 млн.грн.) (рис.2.15). Кількість штатних працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату, зросла на 9,8%. Питома вага їх в загальній кількості працівників зросла на 0,2 п.п. до 1,9%, однак сума боргу в середньому на одного штатного працівника зменшилась (на 0,5%) та складала 3476 грн. проти 3493 грн. у минулому місяці.

 

Рис. 2.15 Заборгованість із виплати заробітної плати, млн.грн.

У цілому по Україні в 2008-2010 роках було зареєстровано 212 колективних трудових спорів (2008 рік – 72, 2009 – 76, 2010 – 64), з яких 166 спорів, або 78,3%, саме з причин наявності заборгованості із виплати заробітної плати та порушення термінів виплати поточної зарплати. Учасниками спорів стали 61,6 тис. працівників 273 підприємств. При вступі у спори найманими працівниками було висунуто 608 вимог з яких 256 вимог, або 42,1%, стосувалися погашення заборгованості із виплати заробітної плати та своєчасної виплати поточної заробітної плати (табл. 2.3). 

Таблиця 2.3

Трудові конфлікти з приводу  заборгованості та своєчасної виплати  заробітної плати

 

В той же час, колективно-трудових спорів, які вилились у формі страйків у 2010 році було 3, що на 1 менше ніж у попередньому році. Проте вони були масштабнішими : у 2010 році в них прийняло участь 800 чол. порівняно з 300 чол. у попередньому році. Проблемними галузями виявились промисловість, будівництво та транспортна.

У січні були збільшені  розміри соціальних стандартів: прожитковий мінімум збільшився на 2,2% і склав 894 грн., а мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум для працездатних осіб зросли на 2,1% і склали по 941 грн. [2]

Такі зміни покращили  значення показників, які характеризують соціальний захист населення. Так, співвідношення розміру середньої заробітної плати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб зменшилось до 2,44 проти 2,85 у грудні 2010 року, а значення індексу Кейтца, що показує співвідношення розміру мінімальної заробітної плати до заробітної плати на одного штатного працівника (в країнах Західної Європи органи управління використовують його як один з показників ефективності подолання бідності), збільшилось у січні до 41% (проти 35,1% у попередньому місяці) (рис. 2.16).

Рис. 2.16 Індекс Кейтца по Україні, %

 

Загальна сума субсидій, призначених сім’ям для відшкодування  витрат на оплату житлово-комунальних послуг у січні 2011 року, становила 26.2 млн. грн., що на 14.8 млн. грн. більше відповідного показника 2010 року. Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну сім’ю у січні 2011 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 7.8% і становив 172.8 грн. Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у січні 2011 року на допомогу по безробіттю було витрачено 332.2 млн.грн. або на 30% більше, ніж у грудні.

Збільшення виплат сприяло зменшенню розриву між розміром допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного та мінімальною заробітною платою до 13,5% проти 15,4% у грудні, незважаючи на збільшення середньооблікової кількості безробітних, які отримували допомогу впродовж січня. Їх кількість зросла на 408.1 тис. осіб проти 329,7 тис.осіб у грудні. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного становив 814 грн. (780 грн. у грудні), а законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати 941 грн. (922 грн. у грудні).

Фактичний стан безпеки, умов і охорони праці сьогодні в країні також на незадовільному рівні, оскільки:

• майже 27,0% облікової кількості працівників зайняті в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам;
• кожен рік в Україні до 7 тис. працівників одержують профзахворювання, а їх загальна чисельність на сьогодні сягає 300 тис. осіб.
• щорічно на робочих місцях гине понад 2 тис. зайнятих, а близько 17 тис. осіб стають інвалідами внаслідок травм. За станом на 1.12.2010 р. в Україні кількість смертельних випадків на 1000 працюючих склала 0,104 випадки, у той час як у країнах із ринковою економікою – 0,038;
• в Україні рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві в розрахунку на 100 тис. зайнятих вищий порівняно з Великобританією в 8,5, з Японією в 3, з Німеччиною в 2 рази.