Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2012 в 21:28, дипломная работа

Описание работы

Створення сучасної системи управління соціально трудовими відносинами є найважливішою проблемою сьогодення і найближчого майбутнього української держави, основою економічного розвитку країни у пріоритетних галузях промисловості. Формування нових відносин власності, корпоратизація більшості підприємств обумовлюють необхідність вироблення нових підходів до формування структур управління соціально-трудовими відносинами.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
1.1.Сутність та етапи розвитку соціально-трудових відносин
1.2. Принципи та типи формування соціально-трудових відносин
1.3.Світовий досвід розвитку та регулювання соціально-трудових відносин
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В КРАЇНАХ ЄС ТА В УКРАЇНІ
2.1.Оцінка розвитку соціально-трудових відносин в країнах ЄС
2.2.Тенденції розвитку соціально-трудових відносин в Україні
2.3.Стан розвитку соціально-трудових відносин в Хмельницькій області
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
3.1.Шляхи використання зарубіжного досвіду в розвитку соціально-трудових відносин
3.2.Комплекс заходів розвитку соціально-трудових відносин в Україні
3.3.Застосування ефективних програм регулювання соціально-трудових відносин
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Работа содержит 1 файл

Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду.docx

— 953.73 Кб (Скачать)

 

Індекс реальної заробітної плати в січні–лютому 2011р. порівняно  з відповідним періодом 2010р. становив 110,6%, у лютому 2011р. по відношенню до січня 2011р. – 100,6%.

Рівень заборгованості із виплат заробітної плати у березні  порівняно з попереднім періодом виріс, досягнувши 110, 3% (Рис. 2.21 )

Таким чином, упродовж січня–лютого 2011р. загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати збільшилася на 20,1%, або 3,8 млн грн. і на 1 березня 2011р. становила 22,5 млн грн., що дорівнювало 5,1% фонду оплати праці, нарахованого за лютий 2011р.  На початок березня 2011р. вчасно не отримали заробітну плату 4,9 тис. осіб, або 2,1% від загальної кількості штатних працівників економічно активних підприємств. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1994 грн., що на 10,3% більше, ніж середній розмір заробітної плати за лютий 2011р.

Рис. 2.21 Сума заборгованостей із виплат заробітної плати

 

Отже, враховуючи загальні тенденції  соціально-економічного розвитку області і данні надані Національною службою посередництва і примирення (НСПП)  найбільш проблемними соціальн-трудові відносини впродовж останніх років були у транспортній галузі та житлово-комунальному господарстві

Таким чином, економічними підґрунтям ускладнення стану соціально-трудових відносин на підприємствах транспотрної галузі області виступають:

- наявність морально застарілого  та фізично зношеного обладнання  та транспорту, які використовуються  автотранспортними підприємствами;

- постійне підвищення  цін на паливно-мастильні матеріали,  енергоносії та запасні частини;

- збитковість тарифів  на перевезення пасажирів;

- неповне і несвоєчасне  відшкодуванням з місцевих бюджетів  коштів на пільгове перевезення  пасажирів; 

- низька конкурентоспроможність  міжнародних автоперевізників вантажних  перевезень, внаслідок чого останні  витісняються зарубіжними конкурентами.

Таким чином, збитковість  тарифів, неповне і несвоєчасне  відшкодуванням державою субвенцій, відсутність  обігових коштів, високі паливо-матеріальні  затрати автопідприємств, - все це в сукупності негативним чином відобразилось  на рівні заробітної плати та проявилось у систематичній затримці із її виплатою.

Прикладом підприємств, де зареєстровано колективні трудові спори, переважно по причині невиплати і заборгованості заробітної плати є Хмельницькі комунальні підприємства «Електротранс» та «Аеропорт Хмельницький», а також ВАТ «Славутське АТП-16848» (м. Славута), ВАТ «Полонське АТП-16844» (м. Полонне), ВАТ ХП «Поділля-Авіа» (м. Хмельницький);

 Галузь житлово-комунального господарства знаходиться у важкому фінансово-економічному стані, що негативно відображається на стані соціально-трудових відносин в трудових колективах та є однією із основних причин виникнення розбіжностей та конфліктних ситуацій. Адже саме фінансова сторона галузі призводить до не дотримання керівництвом термінів виплати заробітної плати і, як наслідок, накопиченні заборгованості із заробітної плати. Саме розбіжність щодо невчасної її виплати залишилась неврегульованою на  6 комунальних підприємствах області і станом на 01.11.2010р. продовжує перебувати на обліку відділення НСПП: Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, Полонський комбінат комунальних підприємств, КП Городоцької міської ради по обслуговуванню житлового фонду та благоустрою міської території, КП Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об’єднання”, Красилівська житлово-експлуатаційна контора, КП Городоцької міської ради по наданню послуг з водопостачання та водовідведення [ 49].

Також, проблемними та потенційно конфліктними являються такі види економічної діяльності, як будівництво і харчова промисловість, целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, а також державне управління, де має місце приховане незадоволення  в  колективах.

Висновки до розділу 2

 

Стан соціально-трудових-відносин як в країнах Європейського Союзу, так і в Україні важкий, що зумовлено  впливом світової фінансової кризи, високим рівнем безробіття і соціальним напруженням серед населення. Проте  з кінця 2010 в країнах ЄС розпочалися  позитивні тенденції до зростання  зайнятості, попиту на робочу силу і  зменшенню навантаження на одне робоче місце. І хоча стан ринку праці  все ще не досяг докризових показників і являється незадовільним, завдяки активній діяльності держави у сфері регулювання соціально-трудових відносин, мотивації підприємств у створенні нових робочих місць, наявності соціально-відповідального бізнесу та ін.. дані відносини будуть поступово відновлюватись. Серед країн ЄС з найвищими показниками, які змогли втримати соціально-трудові відносини на доволі стадільному рівні з незначним погіршенням відносяться Данія, Люксембург, Нідерланди, Швеція, доволі швидкими темпами вони відновлюються у Німеччині та Франції.

В Україні не дивлячись  на позитивні зміни, які розпочались  в 2010 році, в 2011 році почав знову відбуватися  спад трудової активності населення,  зростання обсягів зареєстрованого  безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце, зменшення номінальної заробітної плати. Рівень договірної захищеності працівників, умов та охорони праці залишається низьким. Тобто соціально-трудові відносини в Україні знаходяться у кризовому стані.

У Хмельницькій області спостерігаються  схожі тенденції розвитку СТВ як і по всій Україні. Після певного поліпшення в 2010 році, знову відбувається зростання зареєстрованого безробіття, особливо серед молоді, в той же час зменшились місячні виплати по безробіттю. Сума заборгованості із виплат заробітної плати залишається досі на високому рівні, що призводить до трудових спорів і конфліктів на підприємствах. Найбільш проблемними соціально-трудові відносини у транспортній та житлово-комунальній галузях.  

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ  СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

3.1. Шляхи використання зарубіжного досвіду в розвитку соціально-трудових відносин

 

Важливе значення для  розвитку цивілізованих соціально-трудових відносин в Україні, які відповідали б потребам громадянського суспільства і соціально-орієнтованої ринкової економіки, має досвід регулювання цих відносин у високорозвинених країнах. Високого рівня соціально-економічного розвитку у цих країнах досягнуто завдяки конструктивній співпраці між соціальними партнерами. До того ж ці країни знаходяться у постійному пошуку механізмів покращення соціально-трудових відносин, спрямовуючи все більше уваги на гуманізацію та соціалізацію праці і тісно співпрацюють між собою щодо вирішення цих питань. 

На сьогоднішній день існує  низка міжнародних організацій, які займаються питаннями соціально-трудових відносин. До функцій більшості таких  органів входить також збір, систематизація, аналіз даних щодо різних аспектів соціально-трудових відносин та забезпечення повною та достовірною інформацією  суб’єктів управління різного рівня (Європейську комісію, місцеві та регіональні органі влади, тощо) (рис. 3.1).

В інституційній системі Союзу Європейський EESC впроваджує особливу форму діалогу, узгодження позицій та консультування. Він робить внесок у те, що законодавчі та виконавчі органи Європейського Союзу беруть до уваги досвід, очікування та пропозиції організацій, що представляють громадянське суспільство [59].

На нашу думку, в першу  чергу необхідно врахувати Найбільш цікавим є досвід European Employment Observatory (EEO) – Європейської служби моніторингу трудових відносин, займається збиранням інформації, проведенням порівнювальних досліджень та оцінкою в сфері трудових відносин.

Рис. 3.1 Міжнародні органи з питань соціально-трудових відносин

Також ця структура аналізуючи інформаційну базу, розробляє соціально-трудову політику для зацікавлених суб’єктів.

 ЕЕО складається з  центральної команди, сіті SYSDEM, яка представляє собою мережу експертів, що працюють у всіх країнах-членах ЄС, з питань трудових відносин (як правило, запрошуються співробітники дослідницьких підрозділів профцентрів і підприємницьких асоціацій), які регулярно інформують координаторів, що перебувають в Брюсселі, про всі значні факти і події (галузеві колективні договори, страйки, програмні заяви урядів, керівників профспілок і підприємницьких організацій тощо). Таким чином, протягом останніх років було зібрано європейський банк даних про еволюцію трудових відносин, доступний чиновникам Комісії ЄС і країн-членів, а також експертам і профспілковим діячам [60].

Відмітимо, що Україні слід врахувати такий досвід накопичення інформації про стан і розвиток соціально-трудових відносин, і зробити кроки щодо створення єдиної платформи для обговорення соціальних питань та системи взаємного навчання на кшталт The Mutual Learning Programme (MLP).

В нашій країні процеси інформатизації основних сфер життя проводяться значно нижчими темпами, ніж в розвинутих країнах. У той же час,  обчислювальна та комунікаційна техніка, телекомунікаційні мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні технології (ІТ), система інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництво технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих фахівців є складовими національної інформаційної інфраструктури і основними чинниками, що забезпечують економічне піднесення. Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, поліпшенню керованості економіки, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства. Національна інформаційна інфраструктура, створена з урахуванням світових тенденцій і досягнень, сприятиме рівноправній інтеграції України у світове співтовариство [1, c.537-538].

Відповідно до рівня соціально-трудових відносин, нами пропонуються шляхи вирішення цієї проблеми. На рівні взаємодії державних, місцевих органів влади, наглядових та контролюючих органів та окремого підприємства потрібне, наприклад, внесення змін до законодавства щодо уточнення та чіткішого визначення взаємних прав та обов’язків сторін соціально-трудових відносин та відповідних органів.

Отже, одним з ефективних механізмів покращення соціально-трудових відносин є створення єдиної інформаційної платформи (ЄІП) (рис. 3.2) , як вирішення проблеми інформаційного забезпечення системи СТВ:

  • по-перше, ідея єдиної інформаційної платформи максимально відповідає необхідності системного підходу до проблеми інформаційного забезпечення;
  • по-друге, єдина інформаційна платформа є найбільш ефективним рішенням вказаної проблеми, оскільки вона надає переваги в обсязі інформації, а також у витратах ресурсів (коштів, часу, людських ресурсів) на її збирання, аналіз, обмін інформацією між різними субєктами;
  • по-третє, вона є гнучким рішенням, оскільки може бути легко пристосована до вирішення великої кількості завдань з урахуванням інтересів різних субєктів (держави, сторін соціально-трудових відносин, науковців, спеціалістів в сфері СТВ та ін.);
  • по-четверте, використання сітьових технологій та створення на їх основі загальних інформаційних ресурсів є загальносвітовою тенденцією.

Информация о работе Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду