Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2012 в 21:28, дипломная работа

Описание работы

Створення сучасної системи управління соціально трудовими відносинами є найважливішою проблемою сьогодення і найближчого майбутнього української держави, основою економічного розвитку країни у пріоритетних галузях промисловості. Формування нових відносин власності, корпоратизація більшості підприємств обумовлюють необхідність вироблення нових підходів до формування структур управління соціально-трудовими відносинами.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
1.1.Сутність та етапи розвитку соціально-трудових відносин
1.2. Принципи та типи формування соціально-трудових відносин
1.3.Світовий досвід розвитку та регулювання соціально-трудових відносин
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В КРАЇНАХ ЄС ТА В УКРАЇНІ
2.1.Оцінка розвитку соціально-трудових відносин в країнах ЄС
2.2.Тенденції розвитку соціально-трудових відносин в Україні
2.3.Стан розвитку соціально-трудових відносин в Хмельницькій області
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
3.1.Шляхи використання зарубіжного досвіду в розвитку соціально-трудових відносин
3.2.Комплекс заходів розвитку соціально-трудових відносин в Україні
3.3.Застосування ефективних програм регулювання соціально-трудових відносин
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Работа содержит 1 файл

Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду.docx

— 953.73 Кб (Скачать)

Такий стан стан охорони праці обходиться Україні майже в 4 мілрд. грн, що, безумовно, негативно впливає на розвиток її економіки [29]. 

Отже, умови формування та розвитку системи соціально-трудових відносин в Україні дуже ускладнені наступними особливостями: нестабільність виробництва обумовлює не гарантованість зайнятості (76% досліджених підприємств впродовж 2008-2010 років відправляли працівників у вимушену відпустку з ініціативи адміністрації на 1-3 місяці, в тім числі 4/5 – без збереження заробітної плати, 1/5 – з частковою оплатою); значна залежність соціально-трудових відносин від загального соціально-економічного стану в країні (68% досліджених підприємств впродовж особливо 2008-2010 років застосовували процедуру скорочення штату; не сформованість ринкових та соціальних інститутів; невиконання договорів та угод (лише 15% опитаних підтвердили, що на їх підприємстві колективний договір реалізується повністю); втрата довіри до профспілок (більшість робітників не вважають профспілки організацією, яка справді захищає інтереси трудящих); низька ефективність роботи об’єднань роботодавців та ін.

2.3. Стан розвитку  соціально-трудових відносин в  Хмельницькій області

 

Аналіз СТВ на регіональному  рівні слід проводити за такими напрямками: вивчення демографічних процесів, дослідження  ринку робочої сили регіону (зайнятості й безробіття), простеження системи  охорони праці на підприємствах, систематизація доходів і рівня  життя населення регіону.

За вищезазначеними напрямами  можна конкретизувати систему показників, шо впливають на формування системи  СТВ на регіональному й державному рівні. Регіональну систему СТВ  слід представити як взаємодію багатьох елементів, а саме: виконання певних умов праці й техніки безпеки (систематичне виконання інструкцій щодо техніки безпеки, попередження нещасних випадків на виробництві), компенсації  в шкідливих умовах (створення  системи доплат й соціальних пільг  робітникам ): вивченим стану трудових відносин (кількість трудових спорів. їх причини, чисельність працівників, що прийняли участь в конфліктах), виконання  трудових угод, рівень страйкового  незадоволення; оплата праці і соціальна  підтримка рівень середньої заробітної плати, структура оплати праці, премії, доплати, допомога (створення системи  доплат, захисного страхування, розробка методики преміювання); рівень прихованого  безробіття, плинність кадрів, стан системи перепідготовки і підвищення кваліфікації найманих працівників (проведення систематичних досліджень щодо виявлення  рівня прихованого безробіття, розробку програм перекваліфікації персоналу  і т. ін

Таким чином, починаючи з  демографічної ситуації та міграційних  процесів в регіоні у 2010 році відбулося скорочення загальної кількості як наявного, так і постійного населення, яке відбулося за рахунок скорочення сільського населення ( в містах кількість населення за даний період зросла)        (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Демографічна ситуація в  Хмельницькій області, осіб

Показники

Роки

2008

2009

2010

Кількість наявного населення

1345837

1341371

1330442

міське

722779

723777

726168

сільське

623058

617594

603530

Кількість постійного населення

1342674

1338208

1327279

міське

717136

718134

721269

сільське

625538

620074

606010

Кількість народжених

14822

14690

14414

Кількість померлих

22943

21766

20842

Природний приріст населення

-8121

-7076

-6428

Зовнішня міграція населення (приріст)

-811

-338

-603

 

Станом на 1 березня 2011р. чисельність населення області, за оцінкою, становила 1325,9 тис. осіб. Упродовж січня–лютого 2011р. чисельність наявного населення скоротилась на 1,0 тис. осіб, що у розрахунку на 1000 жителів становило 4,7 особи. Сільське населення скоротилось на 1,2 тис. осіб, а міське – зросло на 0,2 тис.осіб. Природний приріст хоч і залишається від’ємним у 2010, проте в порівнянні з попередніми роками дещо поліпшився. Проте він так і залишається головною причиною скорочення населення в регіоні.  Природне скорочення населення спостерігалось у всіх районах області та місті Старокостянтинові. Така ситуація негативно впливає на стан соціально-трудових відносин, особливо в селах, адже в майбутньому на одну економічно активну людину буде припадати більше обов’язків по сплаті податків і відрахувань в пенсійний фонд. Також, майже в двічі зросла кількість осіб, що виїхали за межі області, що свідчить про незадовільний рівень соціально-трудових відносин на Хмельниччині, що змушує людей шукати кращих умов і оплати праці в інших місцях.

Один з найбільших впливів  на соціально-трудові відносини  має рівень розвитку ринку праці (Додаток Е).

Отже, у 2010 порівняно з 2009 роком спостерігалося поліпшення розвитку ринку праці, що в свою чергу позитивно вплинуло на соціально-трудові відносини. Відбулося зменшення рівня безробіття, як за методологією МОП, так і за данними служби зайнятості на 1 в.п. і 1,1 в.п. серед населення працездатного віку відповідно. В той же час зріс рівень зайнятості і потреба в робочій силі, що вплинуло на зменшення навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце на 8 осіб.

Навіть незважаючи на негативні тенденції зростання суми заборгованостей із виплат заробітної плати на 3841,9 тис.грн., а також зменшення номінальної заробітної плати по відношенню до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 19 в.п., стан соціально-трудових відносин у 2010 році характеризувався низьким рівнем протестної активності найманих працівників.

Значною мірою на їх пасивність вплинула політична ситуація в країні та очікування населення, пов’язані з виборчими процесами. Натомість, зросла протестна активність населення в цілому, або окремих прошарків (приватних підприємців) з питань соціально-економічного, соціально-політичного або екологічного напрямку.

Проте, не дивлячись на певні  позитивні зрушення підприємства області  знаходяться в доволі важкому економічному стані, який зумовлений негативними наслідками світової фінансової кризи, який в подальшому вплинув на реальні можливості роботодавців забезпечити належні умови і оплату праці найманим працівникам, а також рядом інших чинників (Додаток Є ).

Також загостренню соціально-трудових відносин на ринку праці сприяє збільшення рівня зареєстрованого безробіття у 2011 році (рис. 2.17). На 1 квітня 2011р. в державній службі зайнятості на обліку перебувало 22,2 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з яких 21,6 тис. мали офіційний статус безробітних.

Рівень зареєстрованого  безробіття становив 2,8% постійного населення  у працездатному віці, що на 0,2 в.п. більше, ніж рік тому.

Рис.2.17 Рівень зареєстрованого безробіття

 

Дана ситуація посилює  соціально-психологічне напруження серед  населення. Згідно з опитуванням  більшість людей найбільше занепокоєні  тим, що стануть (залишаться) безробітними, на другому місці – не знайдуть роботи з гідною оплатою праці  і тільки на третє місце вони ставлять питання здоров’я.

Більш гостро проблему безробіття відчуває молодь, особливо випускники навчальних закладів (табл. 2.5). Кількість таких безробітних неухильно зростає протягом трьох років, що негативно впливає на соціально-трудові відносини в майбутньому, оскільки таким молодим людям, які мають складати основу ринку праці через декілька років,  може бути важко адаптуватись на ньому. Порівняно з 2008 роком звільнених за власним бажанням зменшилось, що свідчить про певне покращення умов праці і психологічного клімату у колективі.

Показник середньої тривалості безробіття населення у віці 15-70 років  (за методологією МОП) зріс  з 6 місяців у 2009р. до 7 місяців у 2010р. Питома вага осіб, термін пошуку роботи яких складав від 9  до 12  місяців та 12  місяців і більше,  у 2010р.  порівняно з 2009р.,  зросла відповідно на 2,9  в.п.  та  9,6  в.п.

 

Таблиця 2.5

Кількість зареєстрованих безробітних  за причинами незайнятості

Кількість зареєстрованих безробітних  за причинами незайнятості

Роки

2008

2009

2010

Особи, які не були зайняті до 1 року

28255

17927

18522

Вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію

1167

1580

893

Звільнені за власним бажанням

2465

1521

1587

Випускники навчальних закладів

842

973

1359

Не зайняті з інших причин

23781

13853

14683

Особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року

5334

1705

1981

Всього

33589

19632

20503

 

Середньомісячний розмір допомоги по безробіттю також зростає (рис. 2.18). Дані  виплати у 2011 році були найбільші за всі попередні роки. В середньому на одного безробітного у березні 2011р. порівняно з відповідним місяцем 2010р. розмір виплат зріс на 33,2% і становив 785,01 грн., хоча порівняно з січнем поточного року все ж дещо зменшився і становить на 16,6% менше законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (941 грн.).

Рис. 2.18 Середній розмір допомоги по безробіттю за місяць

 

Зазнає зростання  попит  на робочу силу, який  в березні 2011 зріс майже в двічі порівняно  з попереднім місяцем, досягнувши 902 осіб. Зі збільшенням попиту на трудову силу,  зменшується  і навантаження на одне вільне робоче місце (рис. 2.19 ).

Рис. 2.19 Навантаження на одне вакантне робоче  місце

 

Даний показник суттєвих змін зазнав у березні 2011 р., скоротившись до 25 чоловік на місце. Проте враховуючи високу його нестабільність, яку можна  простежувати починаючи з жовтня 2010, говорити про які-небудь тенденції  зарано.

Одними з найважливіших критеріїв  стану соціально-трудових відносин, що найбільше впливають на рівень конфліктності на підприємствах  є рівень заробітної плати і сума її заборгованості.  Таким чином, середньомісячна номінальна заробітна  плата штатних працівників (дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених  підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у січні–лютому 2011р. становила 1794 грн., що на 19,4% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Зростання середньої номінальної  заробітної плати спостерігалось за всіма видами економічної діяльності ( рис. 2.20). Проте, найвищй рівень оплати праці у промисловості, де заробітна плата сягає близько 2700 грн. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у будівництві.

Рис. 2.20 Середня номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності

Информация о работе Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі зарубіжного досвіду