Бакалаврська робота

на тему: «Розвиток та регулювання соціально-трудових відносин на основі  зарубіжного досвіду» 

 

ЗМІСТ

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН 5

1.1.Сутність  та етапи розвитку соціально-трудових  відносин 5

1.2. Принципи та типи формування соціально-трудових відносин 15

1.3.Світовий  досвід розвитку та регулювання  соціально-трудових відносин 24

Висновки  до розділу 1 35

РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ  РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В КРАЇНАХ ЄС ТА В УКРАЇНІ 37

2.1.Оцінка розвитку соціально-трудових відносин в країнах ЄС 37

2.2.Тенденції  розвитку соціально-трудових відносин  в Україні 48

2.3.Стан  розвитку соціально-трудових відносин  в Хмельницькій області 62

Висновки  до розділу 2 71

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ  СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН 72

3.1.Шляхи  використання зарубіжного досвіду  в розвитку соціально-трудових  відносин 72

3.2.Комплекс  заходів розвитку соціально-трудових  відносин в Україні 85

3.3.Застосування ефективних програм регулювання соціально-трудових відносин 97

Висновки  до розділу 3 109

ВИСНОВКИ 111

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 113

ДОДАТКИ 121

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Створення сучасної системи управління соціально трудовими відносинами є найважливішою проблемою сьогодення і найближчого майбутнього української держави, основою економічного розвитку країни у пріоритетних галузях промисловості. Формування нових відносин власності, корпоратизація більшості підприємств обумовлюють необхідність вироблення нових підходів до формування структур управління соціально-трудовими відносинами.

Стратегічна спрямованість системи  управління соціально-трудовими відносинами  стає ключовою позицією, вищим пріоритетом  менеджменту соціально-трудових відносин на рівні держави, регіонів та підприємств, предметом постійної уваги уряду. Однак створення ефективної системи  управління соціально-трудовими відносинами  залежить не лише від законодавчого  регулювання, воно вимагає впровадження нових соціально-економічних підходів з позиції трипартизму і має базуватися на міжнародному досвіді економічно розвинених країн.

Вагомий внесок в розвиток теорії соціально-трудових відносин зробили  такі вітчизняні вчені, як Н. Борецька, В. Євтушевський, В. Колот,                  Н.Лук'янченко, І. Новак, О. Новікова, О. Мартякова, Г. Осовий,             В.Пастушенко, Л. Шаульська. Науково-методологічні основи регулювання соціально-трудових відносин досліджено в працях російських вчених-економістів: Б. Генкіна, Г. Клейнера, Г.Козаченко, Р. Колосової, С. Масютіна, Г. Мелікьяна, Є. Палиги, А. Юсова та зарубіжних вчених: Р. Аксельрода, Р. Анкера, П. Еггера, Ф. Мерчерна, Д.Ріттера та інших.

Вищезазначені напрямки досліджень в  значній мірі вплинули на формування в Україні сучасної концепції  управління соціально-трудовими відносинами. Проте, недостатня наукова і прикладна розробленість цих питань обумовлює актуальність теми бакалаврської роботи.

Метою бакалаврської роботи є аналіз теоретичних і науково-методичних основ розвитку і регулювання соціально-трудових відносин в сучасних економічних умовах та розробка практичних рекомендацій щодо їх реалізації.

Відповідно до мети в бакалаврській роботі поставлені завдання:

• визначити сутність та етапи розкитку соціально-трудових відносин;
• розглянути форми і типи соціально-трудових відносин в сучасних умовах;
• узагальнити світовий досвід розвитку та регулювання соціально-трудових відносин;
• проаналізувати розвиток соціально-трудових відносин в країнах ЄС, в Україні та в Хмельницькій області;
• запропонувати шляхи використання зарубіжного досвіду в розвитку соціально-трудових відносин;
• обґрунтувати заходи розвитку соціально-трудових відносин;
• застосувати ефективні закордонні програми регулювання соціально-трудових відносин.

Об'єктом дослідження є процес регулювання та розвитку соціально-трудових відносин в ринкових умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних проблем регулювання соціально-трудових відносин та пошук шляхів їх покращення на основі міжнародного досвіду.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти, фахова література, матеріали наукових конференцій та періодичних видань, статистичні дані Державного комітету статистики та Євростату, результати власних досліджень та аналізу. Збирання інформації проведено з використанням інтерв’ю, спостереження, аналізу документів. Отримана інформація опрацьована з застосуванням узагальнення, групування, розрахунку показників динаміки, середніх величин, структури, статистичних методів. Результати наведено у формі таблиць, схем і рисунків.

Загалом бакалаврська робота розміщена  на 121 сторінці, містить 7 таблиць та 35 рисунків.

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

 

1.1.Сутність та  етапи розвитку соціально-трудових  відносин

 

Сучасний стан соціально-трудових відносин відображає суперечності між  ціною та вартістю робочої сили, між інтересами найманих працівників  та роботодавців, а також віддзеркалює наявні деформації трудових цінностей, рівень конфліктності у суспільстві  внаслідок недосконалої державної  політики, яка понад десятиріччя  проводилася ціною соціальних втрат.

Регулювання процесу взаємодії  суб’єктів відносин у сфері праці  – відносно самостійне завдання, яке  зачіпає інтереси не лише роботодавців і найманих працівників, а й суспільства  в цілому [19, с.128].

Термін «соціально-трудові відносини» (СТВ) ввійшов у науковий обіг і став широко використовуватися недавно. Його включення в систему понять і категорій економіки праці пов'язане, по-перше, з розвитком наукових і прикладних уявлень про роль людей у розвитку економіки. Етапи в цьому розвитку характеризуються початковим уявленням про людей як спеціальний ресурс («трудові ресурси») і про людину як про суб'єкт суспільного розвитку (що знайшло відображення в понятті «людський фактор»). У другому випадку людина розглядається як багатогранний, багаторолевий суб'єкт соціально-трудових відносин, створення необхідних умов для розвитку якого є завданням найвищої складності.

По-друге, активне включення  в обіг категорії «соціально-трудові відносини» обумовлене й тим, що вирішення найважливіших завдань: стабілізації соціально-економічної і політичної ситуації в країні, становлення і розвитку виробництва нового технологічного рівня, значного зниження інфляції і підвищення життєвого рівня населення можливе насамперед на основі співробітництва всіх сил суспільс тва у проведенні злагодженої політики в сфері соціально-трудових відносин і формуванні ефективної системи захисту інтересів усіх учасників соціально-трудових відносин.

По-третє, становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки в нашій країні, забезпечення її нормального функціонування можливе за умови її повноцінної інтеграції у світове господарство, що передбачає оформленість соціально-трудових відносин у країні, розробку механізму їхнього ефективного регулювання та перетворення національної системи соціально-трудових відносин у систему соціально-трудових відносин, визнану світовим співтовариством [48, с. 28-29].

Отже, соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, оскільки саме від їх характеру та досконалості безпосередньо залежать якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, продуктивність праці і, зрештою, соціально-економічний прогрес.

Соціально-трудові відносини охоплюють широке коло питань – від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, пов'язаних з колективними та індивідуальними переговорами, укладанням договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, вирішенням трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо – а отже мають і широке коло визначень.

В  таблиці  1.1. нами приведені окремі визначення поняття соціально-трудові відносини, запропоновані різними авторами як у зарубіжних, так і вітчизняних джерелах.

Соціально-трудові відносини мають  об'єктивний характер, оскільки вони не залежать від волі й бажання окремої  людини, тобто це об'єктивна взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин. Разом з тим, соціально-трудові  відносини, безумовно, суб'єктивовані, оскільки вони відображають суб'єктивно  визначені наміри і дії учасників  цих відносин, сформовані з усвідомленням  взаємної залежності.